- •1. Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”
- •2. Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами
- •3. Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4. Методика аналізу порівняльно-історичного методу
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •11. Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •Північні германці.
- •Інгвеонські племена.
- •17. Ісквевонські (іствеони) племена.
- •18. Гермінонські племена(ермінони)
- •19. Східні германці
- •Епоха Великого переселення народів.
- •21. Франкська держава Каролінгів.
- •22. Франкська держава Меровінгів.
- •23. Свідчення про германські мови у дописемний період
- •24. Рунічне письмо
- •25. Готське письмо
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності
- •27. Пам’ятники давньоісландської писемності
- •28. Пам’ятники давньоанглійської писемності
- •29. Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •30. Пам’ятники давньосаксонської писемності.
- •31. Наголос у давньогерманських мовах.
- •32. Порівняння давньогерманських й індоєвропейських приголосних.
- •33. Сонорні приголосні у германських мовах.
- •34. Закон Якоба Грімма.
- •Виключення із закону я. Грімма.
- •Закон к. Вернера. Чергування приголосних у сучасній німецькій мові за цим законом.
- •37. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •38. Загальноіндоєвропейські риси у системі голосних давньогерманських мов.
- •39.Відображення індоєвропейських коротких голосних у давньогерманських мовах.
- •40. Відображення індоєвропейських довгих голосних у давньогерманських мовах.
- •41. Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •Умлаут у германських мовах.
- •Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •Словоскладання у германських мовах.
- •Афіксація у германських мовах.
- •Синтаксичний словотвір.
- •Семантичні види словотвору.
- •48. Конверсія як вид словотвору.
- •49. Роль аблаута і умлаута у словотворі.
- •50. Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51. Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53. Германо-балтійські лексичні паралелі
- •54. Калькування як засіб поповнення лексичного складу
- •55. Категорії іменника у германських мовах
- •56. Категорії прикметника у германських мовах
- •Категорії дієслова у германських мовах.
- •58. Стилістичне розшарування словника давньогерманських мов
- •59. Значеннєві розбіжності слів у германських мовах
- •60. Причини першого пересуву приголосних
19. Східні германці
За Плінієм, на території сх. Європи жили віндили (готи, бургунди, вандали, бастарди, герули, гепіди).
У 300-100рр до н.е. із частини північних германців, що залишилися після відокремлення зхгерманських племен, виділилися східногерм. племена, котрі зайняли територію між Одером та Віслою.
Східногерманські племена вирізняються своїм постійним рухом територією Європи. Найбільше їх плем’я – готи, просувалося в ІІ ст. н.е. з берегів Балтійського моря на південь. У ІІІ ст. вони населяють територію від Дунаю до Дніпра. Тут відбувається їх поділ на декілька племен, головні з яких утворили дві великі групи – західну (візиготи, вестготи) та східну (остроготи, остготи). Вестготи невпинно нападали на Римську провінцію Дакію (Румунія), внаслідок чого імператор Авреліан змушений був віддати її їм за умови, що вони стануть союзниками Риму і захищатимуть його кордони. Всередині IV ст. у чорноморських степах створений великий племінний союз, очолюваний остготським королем Ерманріком, куди також увійшли племена сарматів, скіфів, аланів та ін. 375р. гуни під проводом Атілли розбили Остготський племінний союзз Ерманаріхом. Вестготи, для того, щоб врятуватися попросилися до Рим.імперії. З 418-711 – на тер. Зх. Римської імперії існує держава вестготів.
Вандали. Ділилися на силінгів і асдингів. У 4 ст, з поч.. вел перес. народів, вони в союзі з аланами й свевами вирушили на захід. У409 році вони осіли в Іспанії, приняли християнство у формі аріанства. Скориставшись ослабленням Риму в Північній Африці, в 429р. на місці Карфагена утворили державу, що існувала до 584. Їх територію відвоювала Візантія назад і відновила на території Пн Африки свою владу. Вандальське королівство перестало існувати.
Бургунди. В 2ст до н.е. переселилися на пд. І якийсь час жили на острові Борнхольм, а потім вже між Одером та Віслою. На поч. 3 ст н.е., рухаючись на захід, бургунди досягли р.Майн. У 433-36 розгромлені гунами. Залишки бургундів оселилися на тер сучасної сх. Швейцарії і заснували своє королівство з центром у Женеві. У 451р допомогли римлянам розбити гунів, очолюваних Аттілою. 534р франки розгромили бургундів. Вони (як і вандали) не створили свої писемності й літератури, мовою адмін. керування була латина.
Герули. В 3 ст розділилися на 2 гілки: сх. герули пересувалися на пд. схід й осіли біля Азовського моря по сусідству з остготами. А потім з ними увійшли в союз з готами на чолі. Західні ферули в 3 ст поселяються на нижньому Рейні, і роблять набіги на Галію та Іспанію. Потім підкорені франками.(слідів мови не збереглося)
Гепіди. Жили по нижній теч. Вісли, займаючи територію, котру звільнили в 3-4 ст після відходу готи і вандали. В 5 ст засновують державу в Данії, котру знищують у 6ст лангобарди й авари.
Епоха Великого переселення народів.
Переселення народів розпочалося пересуванням готів з Прибалтики у Причорномор’я, де розселялися племена різного етнічного походження, зокрема східні слов’яни. Готські племена, що осіли між Дністром і пониззям Дунаю, отримали назву вестготів, а ті, що зайняли землі по Нижньому Дніпру, - остготів.
375 р. н.е. – Північне Причорномор’я зазнало навали гунів на чолі з Атіллою. Військо остготів на чолі з Ерманаріхом було розбите. Вестготи дізнались, що трапилось з остготами та перейшли річку Дунай. Рим дозволив використати вестготів для боротьби проти інших племен і дозволив їм оселитися у провінції Мезії (нині територія Болгарії). Римлянами було поставлено дуже багато вимог, наприклад, готи продавали дітей у рабство, змінювали віру, платили. Проте зловживання римських урядовців спричинили повстання вестготів. Готський вождь Аларіх, об’єднавшись з місцевими рабами, розбив римське військо під Андріанополем. У 410 р.н.е. вестготи захопили Рим. У зв’язку з цим уряд Західної Римської імперії був змушений дозволити вестготам оселитися у Пд.-зх. Галії та Аквітанії (412 р). Заснувавши там Тулузьке королівство, вестготи рушили до Іспанії, де почали тіснити племена свевів, вандалів і аланів, що осіли на цій території на початку V ст. Свеви перейшли у північно-західну частину Іспанії, а вандали й алани переправилися через Гібралтарську протоку в Північну Африку, де заснували своє королівство.
Постійні напади племен, заворушення рабів і колонів призвели до послаблення Західної Римської імперії. Цим скористалися племена, що жили поблизу її кордонів. У середині V ст. бургунди захопили територію сучасної Савойї, район Верхньої Рони і Сони та заснували Бургундське королівство (яке було розгромлене у 437 році гунами + римським полководцем Аецієм).
Наприкінці V ст. у Північно-Східній Галлії виникла держава франків. Одночасно племена англів, саксів і ютів, які жили на Ютландському півострові та на захід і південь від гирла Ельби (Лаби), завоювали Британські острови й заснували там кілька англосаксонських королівств (449р.). Гуни, які оселилися в Паннонії, зробили спробу захопити Галлію, але були розбиті. 452 р. гуни спустошили Верхню Італію. 455 р. вандали пограбували Рим. Культурний рівень вандалів був низький, тому вони нищіли культурні пам’ятки Риму.
451р.- битва народів (сучасн.. Франція) – римляни (з вестготами) перемогли гунів (з остготами). У результаті цієї битви загинув вестготський король і вестготи почали вирізати усіх остготів. У 453 р. було вбито короля гунів Атіллу.
Під ударами різних племен та повстань рабів і колонів Західна Римська імперія у 476 р. припинила існування. На її території виникло кілька варварських держав. Італію підкорили остготи і створили там королівство, яке існувало до завоювання Італії Візантією. 478р. – остготи завоювали пн. Італію. Столицю створили не у Римі, а у Ровенні. 555р. – загибель остготського королівства. Його було завойовано римським полководцем Юстиніаном (королівство якого було розгромлене у 584р. вандалами).
569р. - початок вторгнення лангобардів в Італію під проводом Альбуїна.
У результаті чвар англи і сакси остаточно переселилися на Британські острови. Усі германці, які завойовували Римські території у результаті втратили свої мови та асимілювалися.
