1. Використання формул та функцій

Обчислення в електронних таблицях проводять за допомогою формул. Запис формули завжди розпочинається знаком ’ (дорівнює). При пропущеному знаку “=” обчислення не проводяться. Формула містить вираз (наприклад, арифметичний), записаний за допомогою знаків допустимих операцій, функцій, значень та адрес клітинок, в яких містяться значення показників. Наступні формули дозволяють проводити обчислення, якщо у вказані клітинки попередньо поміщено значення:

• АЗ-нВЗ (сума двох чисел з клітинок АЗ та ВЗ);

= СУММ(А2:А20)(сума чисел з діапазону клітинок А2:Л20);

• МАКС(Лист2!А1:Лист2!Л10)(обчислення максимального значення з діапазону клітинок А1:А10 з Лист2, вказівка листа потрібна у випадку, коли використовуються дані з іншого листа).

2. Обчислення частот

Задача обчислення частот виникає, коли потрібно підрахувати, скільки разів зустрічалось кожне із можливих значень. Наприклад, порахувати, скільки студентів отримали на іспиті оцінку “5”, скільки - “4” і так далі. У цьому випадку ми маємо справу з дискретним показником. Інший приклад: респонденти вказу й, кількість років (вік, стаж тощо). Можливих значень буде дуже багато. Цей показник буде неперервний. Тут уже недоцільно знаходити частоти для кожного можливого значення. Варто весь діапазон можливих значень поділяти на окремі інтервали, що не перегинаються, і обчислити частоти попадання в інтервали.

Обчислення частот можна пронести за допомогою статистичних функцій СЧЕТЕСЛИ та ЧАСТОТА. Використання цих функцій розглянемо на наступних прикладах.

Функція СЧЕТЕСЛИ дозволяє знайти кількість значень з 11 PH НМІ'О діапазону клітинок, які задовольняють вказану умову.

Приклад 77 Згрупування значень дискретного показника.

В діапазон клітинок електронної таблиці А1:А80 поміщено спостережені значення показника X, можливі значення якого 2, З, 4 та 5. В клітинки С2;Сб занесемо цей набір значень (2,3,4,5 відповідно). В клітинку 02 занесемо = СЧЕТЕСЛИ (А1:АЗ(І; "2”), в 03 — СЧЕТЕСЛИ (А1:А80; ”8”) і аналогічно в 04, 05. В клітинках 02:05 обчислюються частоти варіант, поміщених в -клітинки С2:С5.

Приклад 78 Згрупування значень неперервного показники.

В діапазон клітинок А 2: А ЗІ занесено значення неперервного показника X, який мооке набувати значень, що не менші за 0 і не більші за 20. В клітинках С2.С5 випишемо відповідні, частинні інтервали 0-5; 5-10; 10-15; 15-20 (як текстові значення, написи потрібно брати в лапки, або (’) (апостроф)). В клітинку 02 помістимо функцію — СЧЕТ'ЕСЛИ(А2:А31; “<=5"), щоб підрахувати кількість значень із вказаного діапазону клітинок, що не перевищують 5. В 03 помістимо = СЧЕТЕСЛИ(А2:А31; “< 10”) - 02. Функція СЧЕТЕСЛИ (А2:А31; “<=10”) знаходить кількість тих значень, які не перевищують 10, тобто включає всі ті значення, які у яке враховані у попередньому інтервалі (8 клітинці 02), тому зайву кількість потрібно відняти. Відповідно в 04 заносимо --= СЧЕТЕСЛИ (А2:А31; “<=15”) - 02 - 08, в 05 СЧЕТЕСЛИ (А2:А81; “>15”).

Функція Частота дозволяє знайти частоти попадання значень з деякого діапазону клітнпок в числові інтервали, які визначні набором меж. Результатом виконання функції є масив набір чисел частот попадания у відповідні інтервали.

Приклад 79 Завдання з попереднього прикладу виконаємо за допомогою функції ЧАСТОТА. '

В діапазон клітинок А2.А31 занесено значення неперервного показника X, який може набувати значень, що не менші за 0 і не більші за 20. В клітинки С2:С4 внесемо числа 5, ю, 15. Функція ЧАСТОТА дозволяє знайти чистоти нопидинпя о інтервали “менше, або дорівнює 5”, “менше, або дорівнює 10, але більше 5”, “менше, або дорівнює 15, але більше 10” та. “більше 20”. Тобто, знаходить 4 значення, тоді як межі визначено 3 числами. Зрозуміло, що утворено інтервалів па один більше, ніж використано мезіс.

Тому для результатів обчислення функції слід передбачити 4 клітинки. Отже, оиділясмо 4 клітинки 02:05. Далі Вставка/Функция/Статистические/Частота. Далі задаємо параметри функції “Массив данных” - /12 : АЗІ та “Массив интервалов” - СІ : (74. Оскільки результатом обчислень е. не одне, значення, а цілий масне, то завершуємо натисненням комбінації клавіш СТЯВ -іДШЕТЧ ЕХТЕІІ.

8.3. Сорту пан пя та ралгування

3. 

   ш

   Сортування та рангування

Задача сортування виникає, коли потрібно впорядкувати записи за певним правилом. Один і той же перелік даних можна впорядковувати (сортувати) за різними ознаками, залежно від потреб дослідження. Наприклад, список студентів групи в журналі відвідувань прийнято формувати в алфавітному порядку прізвищ. Цей же список доцільно подати за спаданням чи зростанням середнього балу отриманих оцінок при проведенні аналізу успішності. Сортування виконується за допомогою команди Сортировка пункту меню Данные, або відповідними кнопками панелі інструментів, кнопка “від А до Я” означає сортування за зростанням числових даних та сортування в алфавітному порядку для текстових, кнопка “від Я до А” протилежний порядок.

Приклад 80 Нехай в діапазоні клітинок В2:В81 поміщено прізвища студентів, а в сусідньому діапазоні С2:С81 поміщено оцінки студентів з деякої дисципліни. Щоб відсортувати список в алфавітному порядку прізвищ, помістимо курсор в стовпець 1І (увага: виділяти діапазон В2:В31, або цілий стовпець - це помилка!) далі вибираємо в пункті меню Данные команду Сортировка, ОК. Для сортування списку за спаданням оцінок портібно помістити курсор в стовпець С, тоді вико рис та ти Данные/ Сортировка. В діалоговому вікні команди встановити прапо рець “по убыванию ”, ОК.

Приклад 81 Подати список з ЗО студентів в алфавітному порядку, вказавши для кожного студента його ранг (рейтинг, порядковий номер за спаданням оцінки). Тобто студент з найвищим балом отримує ранг 1 (вважається найвищим рейтингом), студент з найнижчим балом отримує найбільший за величиною ранг (найнижчий ре.йтинг). Ті студенти, які мають однаковий бал, подаються в алфавітному порядку прізвищ.

В діапазон клітинок ВТ.ВЗО помістимо прізвищ,а, а в діапазон СТ.СЗО - оцінки студентів- Відсортуємо список в алфавітному порядку прізвищ. У діапазоні А1:А30 випишемо порядкові номери апудентів у даному списку. Далі відсортуємо список за спаданням оцінок. При цьому, звичайно, попередній порядок порушиться. Далі в діапазон 01:030 випишемо відповідні ранги. Цс будуть числа 1, 2, 8, . ■ ■, ЗО, виписані зверху донизу (Якщо всі значення різні, то ранги не овторюються). Щоб відновити попередній порядок списку, потрібно відсортувати список за зростанням номерів, які записані в діапазоні А1 :А ЗО. Отримуємо список в алфавітному порядку прізвищ, а в стовпці О будуть відображені ранги.

4. Діаграми

Для побудови діаграм в електронних таблицях використовують програму Майстер діаграм. яка викликається за командою Диаграмма пункту меню Вставка. В діалоговому режимі задаються вид та параметри діаграми. Для спрощення побудови бажано попередньо

Розщіп 8. Статистичний аналіз у програмі MICROSOFT ЕХСЕІ

112

виділити діапазон з даними. У переважній більшості випадків потрібне) виділяти не тільки числові дані, але й пояснюючі написи, назви показників.

8.4.1 Полігон частот

Побудуємо полігон частот для дискретного показника з прикладу 1:

Варіанти .т,	2	4	б	8	10
Час тоти Пі	3	Л\	25	5	2 1

Варіаційний ряд 2, 4, б, 10 розмістимо в діапазоні клітинок С1:С5. Відповідні частоти в клітинках 01:115. Для побудови полігону слід виділити діапазон клатинок 01:05; виконати команду Вставка / Диаграмма / Точечная. Серед усіх точкових діаграм вибрати той тин діаграм, у якому точки вершини сполучені прямими відрізками. Для того, щоб помістити на діаг раму відрізки, що замикають по.'[ігон на горизонтальну вісь, можна використати автофігури панелі інструментів Рисовапие.