11. Обґрунтування ефективності толінгу
Толінг — це виробництво продукції з давальницької сировини, є однією з форм кооперації підприємств і поглибленням їх спеціалізації. Він приносить певні вигоди як замовникові, так і виробнику продукції. Замовник має можливість збільшити обсяг виробництва і отримати додатковий прибуток, чого він не може зробити через нестачу своїх виробничих потужностей. Виробник, навпаки, працюючи на давальницькій сировині, більш повно використовує свої недовантажені потужності і за рахунок цього добивається зниження собівартості основної профільної продукції, оскільки частка постійних витрат переноситься на продукцію, виготовлену з давальницької сировини, внаслідок чого і у нього поліпшується фінансовий результат. Крім того, робота на давальницькій сировині знижує потребу в кредитних ресурсах на формування запасів сировини, забезпечує гарантійний збут продукції без додаткових витрат на рекламу, підвищує конкурентоспроможність продукції при використанні брендів і сучасних технологій провідних підприємств.
Ціна послуги підприємства-переробника формується, виходячи з планових витрат по переробці давальницької сировини (зарплати виробничих робочих, відрахувань від зарплати, податків і зборів, що включаються в собівартість продукції, вартості спожитої енергії і палива, послуг допоміжних виробництв, амортизації основних засобів, частини загальних виробничих і загальногосподарських витрат), а також певної суми прибутку для забезпечення розширеного відтворення. При формуванні ціни враховуються також якість послуги і кон'юнктура ринку.
Ціна підприємства, що надає сировину, складається з вартості переробленої сировини, вартості послуг підприємства-переробника, необхідної норми прибутку, обов'язкових податкових платежів. У результаті через механізм цін відбувається перерозподіл прибутку між виробником продукції і замовником, і від того, наскільки дієвий цей механізм, залежить ефективність толінгових операцій для обох сторін. Тому підприємства, що працюють на давальницькій сировині, повинні всесторонньо оцінювати ефективність толінгу, здійснювати постійний моніторинг прибули, ринку з метою забезпечення власного зростання. Для обґрунтування ефективності толінгу підприємство-переробник оцінює чутливість до нього собівартості продукції, прибутку, рентабельності, беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства.
Наприклад, потужності підприємства розраховані на виробництво 150 т продукції в місяць. Через відсутність коштів на придбання сировини і власних ринків збуту воно проводить самостійно 40 т, і на давальницькій сировині — 20 т. В цьому випадку результати діяльності підприємства представлені в табл.
Таблиця - Результати діяльності підприємства
Показник |
Значення показника |
||
Власне виробництво |
Виробництво з давальницької сировини |
Разом |
|
Місячний обсяг реалізації (виробництва), т |
40 |
20 |
60 |
Ціна 1 т, тис. грн. |
4200 |
1000 |
— |
Змінні витрати на 1 т, тис. грн. |
2600 |
600 |
— |
Ставка маржі покриття на 1 т, тис. грн. |
1600 |
400 |
— |
Маржа покриття загальна, тис. грн. |
64000 |
8000 |
72000 |
Постійні витрати за місяць, тис. грн. |
30000 |
15000 |
45000 |
Виручка, тис. грн. |
168000 |
20000 |
188000 |
Прибуток, тис. грн. |
34000 |
-7000 |
27000 |
Рівень рентабельності продукції % |
25,3 |
-25,9 |
16,8 |
Рентабельність продажів % |
20,5 |
-35,0 |
14,3 |
Повна собівартість 1 т, тис. грн. |
3350 |
1 350 |
- |
Беззбитковий обсяг продажів, тис. грн. |
|
|
117500 |
Зона безпеки % |
|
|
37,5 |
На перший погляд здається, що толінг не вигідний для підприємства, оскільки ціна виявилася нижчою за повну собівартість переробки. Але якби підприємство працювало тільки на власній сировині і виробляло тільки 40 т продукції в місяць, то всі постійні витрати були б віднесені на собівартість цієї продукції і його результати виглядали б значно гіршими:
(тис.грн.);
(тис.грн.);
т.;
У даній ситуації, коли у підприємства немає достатньо широкого виходу на ринки сировини і ринки збуту, ухвалення замовлення на переробку сировини приносить певну вигоду через перелічені вище переваги.
Розглянемо ситуацію, чи вигідно для підприємства збільшувати виробництво продукції з давальницької сировини. Припустимо, що воно збільшить виробництво продукції з давальницької сировини до 40 т в місяць. Тоді його результати зміняться.
Таблиця– Зміна результатів діяльності підприємства
Показник |
Значення показника |
||
Власне виробництво |
Виробництво з давальницької сировини |
Разом |
|
Місячний обсяг виробництва, т |
40 |
40 |
60 |
Ціна 1 т, тис. грн. |
4200 |
1000 |
- |
Змінні витрати на 1 т, тис. грн. |
2600 |
600 |
- |
Ставка маржі покриття на 1 т, тис. грн. |
1600 |
400 |
- |
Маржа покриття загальна, тис. грн. |
64000 |
16000 |
80000 |
Постійні витрати в місяць, тис. грн. |
22500 |
22500 |
45000 |
Виручка, тис. грн. |
168000 |
40000 |
208 000 |
Прибуток, тис. грн. |
41 500 |
-6500 |
35000 |
Рівень рентабельності продукції % |
32,8 |
-14,0 |
20,2 |
Рівень рентабельності продажів % |
24,7 |
-16,25 |
12,0 |
Повна собівартість 1 т, тис. грн. |
3350 |
1200 |
|
Беззбитковий обсяг продажів, тис. грн. |
|
|
117000 |
Зона безпеки % |
|
|
43,75 |
Як бачимо, збільшення частки переробки давальницької сировини вигідно для підприємства. Воно збільшує загальну прибутковість власної продукції підприємства і загальний рівень рентабельності через те, що на одиницю продукції доводиться менше постійних витрат. Збільшуються також зона безпеки і рівень рентабельності продукції.
Тут треба враховувати таку закономірність: якщо маржа покриття по давальницькій продукції позитивна (різниця між відпускною ціною і змінними витратами на її переробку), то толінг вигідний для підприємства-переробника, навіть якщо ціна переробки нижча за її повну собівартість.
Природно, що якщо підприємство знайде можливість повністю перейти на виробництво 80 т продукції в місяць з власної сировини, то його результати істотно покращаться:
(тис.грн.);
(тис.грн.);
т.;
Але якщо підприємство перейде на виробництво продукції тільки з давальницької сировини, то для забезпечення беззбиткового обсягу продажів йому потрібно буде проводити в місяць 112,5 т продукції:
т.
А щоб забезпечити рівень рентабельності 20%, необхідно виробити 168т продукції, що вище за виробничі можливості підприємства:
т.
Отже, використовуючи толінг, потрібно не скорочувати, а поступово нарощувати власне виробництво. Толінг повинен розглядатися як тимчасова міра виходу з кризової ситуації. Інакше підприємство-переробник може втратити традиційні ринки збуту і власний бренд.
Таким чином, розподіл витрат на постійні і змінні, і використання критичних і граничних величин дозволять правильніше проаналізувати різні варіанти управлінських рішень для пошуку найбільш оптимального і отримати точніші результати розрахунків.