38. Типи практичних занять та методика їх організації.

На практичному занятті-конференції студенти "перевтілю­ються" у дослідників з конкретної проблеми, що зазначена у планах до заняття (здебільшого п'ять-шість питань). Студенти роз­поділяються на дослідників-доповідачів (п'ять осіб), опонентів (п'ять осіб), учасників конференції - більшість студентів. Обира­ється керівник секції та секретар. Викладач, залежно від мети заняття, може бути ментором, модератором або координатором -спостерігачем. Головне завдання - підготувати студентів до участі у конференціях різного рівня, тому питання до семінарського заняття будуть доповідями науковців з різних країн світу. Отже, на прак­тичних такого типу використовують рольові ігри. Виступи учасників оцінюють колективно. 

Практичне заняття - захист курсової (дипломної) роботи Досвід свідчить, що студентові важко підготувати стислий виступ, рецензію на роботу, тому заняття і передбачає розвиток саме цих навиків. Групу студентів поділяють на авторів дослідної роботи (п'ять-шість осіб), рецензентів (п'ять-шість осіб), опонентів (п'ять-шість осіб), членів комісії, яка оцінює виступи.

Практичне заняття-диспут Ця форма роботи перед­бачає розвиток комунікативних умінь, які так необхідні май­бутньому викладачеві, політику, адвокату тощо. Можна обрати декілька тем з курсу, щоби вдосконалювати вміння вести дискусію, науковий діалог з опонентами, рецензентами, коректно ставити запитання дослідникам, чітко та логічно на них відповідати.

Практичне заняття - "вибори"На цьому занятті моделюються ситуації, які допоможуть по­рівняти два типи виборів (демократичні й недемократичні) і пока­зати перевагу перших. Викладач призначає комітет з кількох студентів, який визначає імена кандидатів. З'ясовуються відмінності під час голосування за одну кандидатуру, або можливість обирати за альтернативним списком. Відзначаємо у процесі обговорення, які почуття викликає у виборців голосування за кандидатуру, що є у списку єдиною. Друга мета заняття: сформувати суспільно-громадянську позицію, відповідальність за майбутнє держави. Отже, на такому занятті викладач може допомагати формуванню загальнолюдських цінностей, демократичних ідеалів.

Практичне заняття за методом "снігова куля"Цей тип заняття може відіграти важливу роль у підготовці спеціаліста до самостійної нау­кової діяльності. До планів практичних занять обов'язково дода­ються проблемні дискусійні питання, вирішити які легше у не­великій групі. Об'єднуємо студентів у групи по двоє-троє, даючи змогу обговорити проблему протягом 5 хв. Наступний крок -об'єднання маленьких груп по дві, а згодом - в одну-дві великі, щоб поступово, аналізуючи складне питання, зібрати достатньо мате­ріалу та спільно вирішити проблему. Відповідають переважно сту­денти, які обізнані з цього питання, або ті, кого висуває група (групи).

39. Тренінг спілкування як педагогічна технологія.

Педагогічна технологія - це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і прове­дення навчального прогресу з обоє 'язковим застосуванням комфорт­них умов для викладача і студентів.

Термін "тренінг"(з англ. train, training) має низку значень: нав­чання, виховання, тренування, дресирування.  Однак Ю. Ємельянов розглядає тренінг як групу методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та ово­лодіння будь-яким складним видом діяльності. Тренінг визначається і як засіб перепрограмування моделі упра­вління поведінкою та діяльністю, що вже існує в людини. Сьогодні існує декілька видів тренінгу: тренінг партнерського спілкування, тренінг сенситивності та тренінг креативності, що пов'язані з психогімнастичними вправами, які націлені на формування та роз­виток умінь, навичок і настанов ефективного спілкування 

Мета: формування у студентів знань, умінь і навичок організації різних видів педагогічної діяльності; виховання особистісного став­лення до складових майстерності педагога. 

Завдання полягає у формуванні: - умінь організації позитивної міжособистісної взаємодії у спільноті; - нових знань стосовно майбутньої професії; - умінь і навичок виконання різних видів педагогічної діяль­ності у стандартних і нестереотипних навчально-виховних ситу­аціях; - умінь критичного і творчого мислення у процесі вирішення професійних завдань; - умінь аналізу і вибору педагогічних дій у навчально-ви­ховних ситуаціях; - особистісних суджень, оцінок стосовно майбутньої професії; - навичок роботи у команді.