- •1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи.
- •2. Вища освіта як провідний фактор соціального і економічного прогресу у світі.
- •4. Перші навчальні заклади підвищеного типу. Вища школа в ісламському світі.
- •9. Заснування і діяльність Харківського, Київського та Одеського університетів.
- •10. Головні віхи розвитку Львівського університету
- •11. Розвиток вищої освіти в Україні в період національно-визвольних змагань.
- •12. Українські вищі навчальні заклади за кордоном.
- •19. Проблеми реформування системи вищої освіти України.
- •21. Організація навчального процесу у вищій школі.
- •20. Поняття про дидактику вищої шк. Головні принципи навчання у вищій шк.
- •23. Навчальний план і навчальна програма – вихідні державні документи планування та організації навчального процесу у вищій школі.
- •24. Технологічний підхід в освіті. Традиційні та інноваційні технології навчання у сучасній вищій школі.
- •2. Модульно-рейтингова технологія
- •25. Застосування технологіі модульного навчання у вищій школі.
- •26. Особливості організаціі дистанційого навчання у вищій школі
- •27. Загальні методи навчання у вищій школі
- •29. Застосування інтерактивних методик на заняттях у вищій школі
- •30. Методика групової роботи у вищ зак осв, її особлив, переваги та недоліки.
- •31. Навчання як систематичне дослідження.
- •32. Організація навчальної роботи із застосуванням синектики
- •34. Рольові ігри та їх використання у навчальній діяльності.
- •35. Портфоліо як метод навчання, оцінювання та атестації.
- •36. Особливості застосування у вищій школі “кейс”-методу.
- •37. Переваги та специфіка використання методу проектів.
- •38. Типи практичних занять та методика їх організації.
- •39. Тренінг спілкування як педагогічна технологія.
- •40. Психогімнастика на заняттях з тренінгу.
- •41. Викор. Тренінгових технологій на заняттях з фахової дисц. У вищ. Навч. Зак.
- •Анкета "Моє дерево життя"
- •42. Поняття про форми організації навчання у вищому закладі освіти.
- •43. Роль і місце лекції у вищій школі. Основні вимоги до лекції.
- •44. Особливості, типи організації практично-семінарських занять у вищій школі.
- •45. Семінар як взаємодія і спілкування викладача і студентів.
- •50. Типологія особистості викладача та студента
- •57. Реалізація виховної роботи у групі через інститут кураторів.
- •59. Специфіка професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи.
45. Семінар як взаємодія і спілкування викладача і студентів.
Алгоритм проведення традиційного семінарського заняття наступний: викладач взаємодіє з|із| групою як з|із| цілим, виконує навчальну функцію по відношенню до всіх. При доповіді|вирушанні| студента зберігається груповий спосіб спілкування.
49.
50. Типологія особистості викладача та студента
57. Реалізація виховної роботи у групі через інститут кураторів.
Історично склалося, що реалізація виховної роботи у студентських групах здійснюється через інститут кураторів. Це управлінська ланка, яка взаємодіє з іншими у системі позааудиторної виховної роботи і забезпечує її організацію на рівні студентської академічної групи. Результатом діяльності куратора є набуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості.
Куратор призначається адміністрацією університету на підставі подання декана факультету, а також з урахуванням побажань студентів для роботи з академічними групами І-V курсів.
Термін перебування на посаді куратора – один навчальний рік (згідно з наказом ректора університету). Термін дії наказу щодо призначення на посаду може щорічно продовжуватись. Обов’язковими умовами призначення на посаду є: стаж викладацької роботи у вищому закладі освіти (не менше ніж два роки, з них у даному університеті – не менше одного року); обов’язкове викладання одного з лекційних курсів чи проведення семінарсько-практичних занять в академічній групі. Куратор, як правило, працює із конкретною академічною групою протягом трьох-п’яти років. Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі Статуту університету
Функції куратора академічної групи: аналітична, організаторська, комунікативна та соціальна. Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи студентською групою на підставі урахування куратором: міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя (останнє досліджується куратором спільно з профоргом групи), стану здоров’я, результатів навчання тощо. Організаторська функція забезпечує надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо. Функція соціалізації реалізується у гуманістично-орієнтованій взаємодії «педагог – студент».
59. Специфіка професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи.
|