12.Люблінська унія 1569 р.:передумови прийняття та наслідки для українських земель.

Люблінська унія 1569 — угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Люблін 1 липня 1569 року.

Причини укладення:

1)невдачі лит.армії у Лівонській війні 1558-1583рр. з Московською державою,поставили Литву на межу воєн.катастрофи і держ.існування;

2)дрібна і середня шляхта ВКЛ підтримувала ідеї унії,сподіваючись обмежити владу магнатів і зрівнятися у правах з пол.шляхтою;

3)рус.знать усвідомлювала зовн.політ. слабкість ВКЛ і повязувала посилення обороноздатності із польскою короною.

Наслідки Л.У. для України.

1.Опинившися під владою кріпосницької й католицької Польщі, переважна більшість українських земель зіткнулися з загрозою для самого існування українців як окремої народності.

2.Внаслідок унії польські магнати і шляхта здобули великі можливості для привласнення українських земель, нещадного визиску селян і міщан та для духовного поневолення народу. Українському народові доводилося докладати величезних зусиль, щоби не дати себе знищити чужій силі. Ці зусилля вивилися в зародженні та діяльності українського козацтва, братств тощо.

3.Люблінська унія спричинила зміни в адміністративному управлінні українських земель. Вища державна влада в Речі Посполитій належала королеві й вальному сеймові, до якого входили магнати, шляхта й вище католицьке духовенство.

4.Територія держави поділялась на шість воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Подільське, Брацлавське та Київське. На чолі кожного з них був воєвода. Воєводства поділялися на повіти, які очолювали старости, призначені королем. Представниками адміністративної влади були також каштеляни (коменданти фортець).

5. Під впливом унії змінилася й судова система. У кожному повіті впроваджувалися гродські та земські суди. Гродський суд очолював староста. Земський суд обирався місцевою шляхтою. Він розглядав цівільні справи.Судочинство велося українською мовою. Вищою судовою інстанцією був Люблінський трибунал.

6.Українські феодали, дотримуючись своїх станових та особистих інтересів, здебільшого, полонізувалися та окатоличувалися.

7.Процеси народної та феодальної колонізації, що розгорнулися в напрямку на схід та південний схід. На нових землях оселялися селяни-втікачі з районів розвинутого фільваркового господарства, де зростала панщина. Для заохочення селян магнати оголошували тут “слободи” – новопоселенцям надавалися значні пільги у виконанні повинностей на визначену кількість років.

8.Укладення Люблінською унії спричинило пришвидшену інтеграцію центральних українських земель та місцевої знаті до західно-європейської політико-соціальної спільноти.

13.Реформація і контрреформація в Україні(16-17ст.).

Реформація-широкий сусп.-релегійний рух у Європі перш.пол.16 ст.,який був пов'язаний з переходом від феодалізму до буржуазного суспільства.Це була релегійна оболонка тих процесів,які відбулися у світському житті,оскільки формувався новий стан-буржуазія,який не був пов'язаний із землеволодінням.Реф.рух виступав за здешевлення церкви,спрощення церковних обрядів,проти церковного землеволодіння,за обмеження влади,церкви і духовенства.

У 20-30ті роки 16 ст. ідея реформації проникає до Польщі та ВКЛ.В Польщі вони доповнювалися наступними вимогами:

-підпорядкування католицької церкви королю;

-використання державою церковного майна;

-оподаткування духовенства;

-скасування церковної десятини.

Перші протистанські громади в Україні-30-40ві роки 16 ст. у феодальних маєтках і містах,що належали магнатам.Особливості в Україні:

-соціальна база-шляхтичи,які здобули освіту у зах.-європейських університетах;

-набуває поширення католицизм(Бог визначає долю людини).

У 1565 р. –відокремлення від великого кальвінізького собору у Мало-Польщі молодої церкви,прихильники якої називалися антитринітаріями або аріанами(заперечували хрест. вчення про Трійцю,визнавали лише Бога-отця.Виступали проти держ. і військової служби,прив.власності,станового поділу суспільства.Центр антитр.-м.Раків,де на поч.. 17 ст. було створено друкарню і академії.

В сер. 17 ст. в Україні як і в РП протистанські течії зах.-євр. зразка опинилися в стані глибокої кризи.Причини:

1)про шляхетська орієнтація кальвінізму,його елітарність,стримували його поширення у простонародному середовищі;

2)представники шлях.стану не перейшли в табір реформаторів;трад.конфесії більше відповідали їхнім запитам і інтересам;

3)роз’єднаність реф..руху в РП.

Контрреформація-католицький рух,який був спрямований на відновлення позицій кат.церкви в євр.суспільстві.Очолили цей рух-єзуїти(орден катол.церкви,який складався з ортодоксальних католиків).

Єзуїти у своїй діяльності спиралися на дипломатію і освіту.Вони заснували на тер. Укр. систему вищих навчальних закладів-єзуїтських комісій.1а єз.комісія була ств. у Ярославі у 1574-75 рр. У 80-90ті роки єз.колегії ств. у Львові,Перемишлі,Луцьку,Камянці,Вінниці.

Навчання в єз.кол. було безкоштовним.Запровадили до своїх програм церковно-словянську мову,а учні правосл.віросповідання звільнялися від участі у католицьких богослужіннях.Зворотнім боком єз.освіти стала ополчення значної частини еліти укр..суспільства:шляхти і магнатів.