Завданняі транспортної логістики

Використання досягнень логістики на транспорті є запорукою підвищення ефективності вітчизняного транспортного комплексу й активізації його інтеграції у світову транспортну систему.

Слід зазначити, що в останні роки транспорт, володіючи колосальним стратегічним ресурсом, виконує базову функцію в потокових процесах.

Сьогодні як ніколи актуальні задачі збільшення обсягів перевезень, підвищення економічної ефективності діяльності численних вантажних і пасажирських перевізників і експедиторів. Як свідчить закордонний досвід, якісного „стрибка” у транспортній сфері можна досягти лише за рахунок використання нових технологій забезпечення процесів перевезень, що відповідають сучасним вимогам і високим міжнародним стандартам, зокрема, за рахунок розширення освоєння логістичного мислення і принципів логістики.

По своїй суті транспортна логістика - нова методологія оптимізації й організації раціональних вантажопотоків, їхньої обробки в спеціалізованих логістичних центрах. Вона дозволяє забезпечувати підвищення ефективності таких потоків, зниження непродуктивних витрат, а транспортникам — бути сучасними, максимально відповідати запитам усе більш вимогливих клієнтів і ринку.

Послуги транспорту

Транспорт — це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей і вантажів. У структурі суспільного виробництва, транспорт відноситься до сфери виробництва матеріальних послуг (Рисунок 17.1.1.).

В останні 15-20 років в економіці розвинутих країн відбулися істотні зміни. Ці зміни торкаються й України. У господарську практику підприємств і фірм стали впроваджуватися нові методи і технології доставки товарів, що базуються на концепції інтеграції транспорту і матеріально-технічного забезпечення, на розвитку новітньої техніки в області інформатики і комунікацій.

Рисунок 17.1.1 - Місце транспорту у структурі суспільного виробництва

З 70-80-х років почалося органічне поєднання транспорту з виробництвом, що обслуговується, перетворення його в ланку єдиної системи „виробництво - транспорт – розподіл”. Новий підхід до транспорту як ключової частини логістичного ланцюга приводить до необхідності розгляду його в різних аспектах.

Насамперед транспортні підприємства й організації повинні направити свою комерційну і виробничу діяльність на вивчення, аналіз і задоволення потреб суспільства у всіх видах транспортних послуг. Нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява і посилення конкуренції між підприємствами транспорту припускають активне вивчення досвіду функціонування транспорту країн з ринковою економікою. Поняття „послуга транспорту” починає широко використовуватися в практиці організації і планування роботи транспорту.

Відповідно до існуючих понять до послуг відносять усі види праці, безпосередньо не зв'язані зі зміною і перетворенням форм матерії і явищ природи і виробляючі особливу споживчу вартість, що виражається в суспільно корисній діяльності самої праці в різних галузях суспільного господарства. До послуг відносять і ті види праці, що не упредметнюються в предметно відчутному, відособленому продукті праці (наприклад, транспорт, зв'язок). Послуги транспорту відносяться до послуг, що завершують і/чи визначають процес матеріального виробництва і визначаються як підвид діяльності транспорту, спрямований на задоволення потреб людей, які характеризуються наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного, правового і ресурсного забезпечення.

Під транспортною послугою, отже, мається на увазі не тільки власне перевезення вантажів чи пасажирів, а будь-яка операція, що не входить до складу перевізного процесу, але зв'язана з його підготовкою і здійсненням.

До послуг транспорту можна віднести:

• перевезення вантажів і пасажирів;

• вантажно-розвантажувальні роботи (навантаження, вивантаження, перевантаження, пересадка пасажирів, внутрішньоскладські операції);

• збереження вантажів;

• підготовку перевізних засобів;

• надання перевізних засобів на умовах оренди чи прокату;

• перегін (доставку) нових і відремонтованих транспортних засобів;

• інші послуги.

Аналіз вітчизняного і закордонного досвіду пропонує наступну класифікацію послуг транспорту: перевізні (тобто, що включають в тому чи іншому виді елемент перевезення) і не перевізні;

Техніко-експлуатаційні особливості окремих видів транспорту забезпечать їм надійне положення на ринку транспортних послуг, особливо в умовах підвищеного попиту на перевезення вантажів дрібними відправками, що, у свою чергу, прискорять розвиток автоматизованої обробки вантажів, контейнеризації і пакетизації, а також інформатики в області вантажної і перевізної роботи. Проглядаються два основних напрямки в області організації транспортних послуг:

• пристосування асортименту пропонованих послуг до специфічних вимог клієнтів;

• активне формування попиту на послуги транспорту з метою прибуткової реалізації вже наявних.

Різні групи споживачів повинні обслуговуватися відповідно до їхніх конкретних потреб. Споживачі самі вибирають послуги, їхня кількість і характер реалізації.

Лекція 17.2. Транспортне обслуговування і його якість. Логістика технологічних процесів у транспортно-виробничих галузях. Технологічні схеми перевезення

План лекції: 1) Організація транспортного обслуговування. 2) Логістика технологічних процесів у транспортно-виробничих сферах. 3) Єдиний технологічний процес в логістиці. 4) Технологічні схеми перевезень. 5) Транспортне та експедиційне забеспечення.

Рекомендована література: [ 3, 8-11, 22-23, 33 ]

Реалізація каналів постачання сировиною, напівфабрикатами і розподілу готової продукції в рамках логістичної системи вимагає рішення комплексу транспортних проблем. Підприємству, фірмі, концерну при реалізації каналів розподілу готової продукції приходиться вирішувати питання, зв'язані з доставкою, тобто вибирати вид транспорту, методи організації перевезень, тип транспортних засобів і т.д. - іншими словами вирішувати питання транспортного обслуговування.

Транспортне обслуговування можна визначити як діяльність, зв'язану з процесом переміщення вантажів і пасажирів у просторі і в часі і наданням супутніх цієї діяльності транспортних послуг. Транспортне обслуговування клієнтів на перевезення вантажів включає:

- вибір відповідного упакування відповідно до фізичних властивостей товару (вантажу);

- нанесення на упакування маркірування, штрихів-кодів і спецпозначень;

- використання уніфікованої транспортної тари, формування вантажних одиниць, пакетування і контейнеризація;

- вибір оптимального (раціонального, прийнятного) виду перевезення і транспортних засобів;

- найбільш повне використання вантажопідйомності транспортних засобів за допомогою правильного завантаження;

- дотримання технологій при веденні вантажно-розвантажувальних робіт;

- використання сучасних технологій і підходів до організації розміщення, обліку товарів і запасів на складах і терміналах;

- застосування сучасних інформаційних технологій і комп'ютерної підтримки.

Специфічні задачі існують і перед системою організації перевезень пасажирів.

За даними закордонної печатки вартість транспортних витрат у процесі виробництва і реалізації продукції доходить до однієї третини ціни кінцевого продукту. Тому оптимізація транспортних, вантажно-розвантажувальних, тарнопакувальних, експедиційних і складських операцій є важливим резервом зниження витрат і економії ресурсів.

Вивчення попиту на транспортні послуги свідчить, що одним з головних вимог клієнтів до роботи транспорту є своєчасність відправлення і доставки вантажів. Зв'язано це з прагненням більшості вантажовласників до скорочення запасів як у сфері виробництва, так і в сфері звертання, оскільки їхні витрати на зміст запасів складають по ряду галузей 20% і більш від вартості продукції, що випускається. Не допускається відсутність своєчасної гарантії чи доставки відправлення необхідного вантажу, можливість чи відмовлення кількаразового відкладання заявки на перевезення були характерними рисами сформованої у нас в країні системи роботи транспорту.

У цілому доставка продукції розпадається на ряд послідовних конкретних окремих етапів, найчастіше не зв'язаних між собою і виконуваних різними підрозділами, тому оптимізація такої просторово-тимчасової системи являє собою досить складну задачу.