Технологічні схеми перевезення

Транспортна логістика базується на концепції інтеграції транспорту, постачання, виробництва і збуту, на відшуканні оптимальних рішень у цілому по всьому процесу руху матеріального потоку в сфері звертання і виробництва при мінімумі витрат на транспортування, постачання, збут, виробництво.

У сучасних умовах підприємства транспорту повинні переглянути характер своєї комерційної і виробничої діяльності, направивши її на аналіз, вивчення і задоволення запитів споживачів. Транспорт являє собою вид діяльності, похідний від двох складових: постачальника (сукупності продавців) і одержувача (сукупності покупців). Очевидно, що збут товару може вважатися здійсненим фактом лише тоді, коли кінцевий споживач одержить товар. Підприємству, фірмі, компанії, концерну при реалізації розподілу готової продукції приходиться вирішувати питання, зв'язані з доставкою, тобто вибирати вид транспорту, методи організації перевезень, тип транспортних засобів і т.д. Нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява і посилення конкуренції між підприємствами транспорту припускають активне вивчення досвіду функціонування транспорту з визначенням його ролі і місця в системі „постачання – виробництво - збут”.

Однією з причин низької конкурентноздатності продукції, виробленої в Україні, є витрати на транспортно-експедиційне забезпечення розподілу, величина яких у 2-3 рази перевищує рівень розвинених країн. Пояснення лежить у наявності недоліків як у роботі транспорту, так і в керуванні запасами; підвищенню ефективності доставки і в даний час приділяється недостатньо уваги. Під доставкою варто розуміти, крім, власне перевезення, виконання цілого ряду робіт і послуг, що у комплексі забезпечують ефективний розподіл товарів. За даними, проведеними у США, досліджень вартість транспортної частки процесу виробництва і розподілу продукції складає одну третину кінцевого продукту. Тому належне транспортне забезпечення розподілу товарів є одним з важливих резервів економії ресурсів.

Доставка продукції розпадається на ряд послідовних окремих етапів, не зв'язаних між собою, і може виконуватися різними перевізниками. Тому оптимізація такого просторово-тимчасового ланцюга являє собою дуже складну задачу. Функції транспорту в системі розподілу товарів полягають у її транспортному й експедиційному забезпеченні.

Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів включає:

• діяльність по плануванню, організації і виконанню доставки продукції від місць її виробництва до місць споживання і додаткових послуг по підготовці партій відправлень до перевезення;

• оформлення необхідних перевізних документів;

• висновок договору на перевезення з транспортними підприємствами;

• розрахунок за перевезення вантажів;

• організацію і проведення вантажно-розвантажувальних робіт;

• збереження (розфасовку, упакування, складування);

• укрупнення дрібних і розукрупнення великих відправлень;

• інформаційне забезпечення;

• страхування, фінансові і митні послуги і т.д. з використанням оптимальних способів і методів за умови повного задоволення потреб виробничих і торгових підприємств в ефективному розподілі товарів.

Транспортне забезпечення - діяльність, зв'язана з процесом переміщення вантажів і пасажирів у просторі і в часі з наданням перевізних, вантажно-розвантажувальних послуг і послуг збереження.

Експедиційне забезпечення є складовою частиною процесу руху товару від виробника до споживача і включає виконання додаткових робіт і операцій (експедиційні, комерційно-правові й інформаційно-консультаційні послуги).

По числу видів транспорту, що беруть участь у доставці товарів і пасажирів, системи доставки поділяються на одновидову (юнімодальну) і багатовидову (мулътимодалъну і інтермодальну).

Структура технології й організації перевезень представляє наступне:

• інтермодальні перевезення;

• мультимодальні і юнімодальні міжрегіональні перевезення;

• внутріобласні і міські перевезення спеціалізованими транспортними підприємствами;

• місцеві перевезення окремими підприємцями і власним транспортом виробничих і комерційних структур.

Системоутворюючим елементом виступає інтермодальна вантажна одиниця, що допускає митне пломбування в ній вантажу відповідно до міжнародних вимог, що виключає доступ до вантажу без зриву пломби. Основою сучасних інтермодальних перевезень вантажів є контейнери міжнародного стандарту ISO. Однак можуть використовуватися й інші вантажні одиниці, що відповідають наступним вимогам: дозволяють застосовувати комплексну механізацію перевантажувальних робіт у портах і пунктах перевалки; відповідають міжнародним чи регіональним стандартам. До них можна віднести контрейлери, трейлери, змінні кузови, пакети і блоки-пакети вантажу.

Інтермодальні перевезення - система доставки вантажів у міжнародному повідомленні декількома видами транспорту по єдиному перевізному документу і передачі вантажів у пунктах перевалки з одного виду транспорту на іншій без участі вантажовласника в єдиній вантажній одиниці чи транспортному засобі.

Мультимодальні перевезення - це прямі змішані перевезення щонайменше двома різними видами транспорту і, як правило, усередині країни.

Юнімодальні перевезення - прямі перевезення тільки яким-небудь одним видом транспорту.

При інтермодальних і мультимодальних перевезеннях договір на перевезення з відправником вантажу від імені перевізників, що приймають участь у їхньому здійсненні, укладає перший перевізник (оператор). Терміни доставки вантажу обчислюються по сукупності терміну доставки його кожним перевізником. Кожен перевізник несе відповідальність за вантаж (пасажира) з моменту прийняття його до перевезення (посадки пасажира) до моменту здачі (висадження пасажира).

Кожні з приведених видів перевезень мають специфічні особливості в технології, організації і керуванні, але вони мають загальну технологічну основу у виді конкретних технологічних схем доставки (будь то вантажі чи пасажири).

У свою чергу, що складають елементи доставки вантажів чи пасажирів характеризуються визначеними, властивими тільки їм закономірностями.

Користувачі транспортних послуг у даний час віддають перевагу таким показникам, як дотримання тимчасових графіків доставки вантажів і пасажирів, відповідальність за задоволення обговорених потреб, надійність доставки.

Виконання цих вимог зв'язано з досить точною тимчасовою оцінкою ланок доставки вантажів і пасажирів, тобто зі знанням закономірностей зміни всіх їхніх елементів і встановленням конкретних величин.

Лекція 17.3 Транспортно-логістичні системи різних видів транспорту.

Єдність транспортної системи. Транспортне обслуговування і логістика

План лекції: 1) Вибір транспортних засобів. 2) Єдність транспортної системи України.

Рекомендована література: [ 3, 8-11, 22-23, 33 ]

Пошуки оптимальних рішень, що дозволяють економіці країни ефективно освоїти необхідні обсяги перевезень при можливо малих витратах засобів, у даний час відносяться до основних задач стабілізації і подальшого підйому як промисловості, так і сільського господарства. Ступінь задоволення різними видами транспорту потреб суспільства у вантажних і пасажирських перевезеннях неоднакова. З 2000 р. збереглася позитивна динаміка поліпшення фінансового стану по великих і середніх підприємствах усього транспортного комплексу. Обсяг перевезень, вантажообіг зросли в середньому на 10-12%.

Освоєння перевезень різними видами транспорту залежить від цілого ряду факторів, основними з який є наступні:

• характер і рівень розвитку матеріально-технічної бази конкретного виду транспорту, що визначають його можливості освоєння пропонованих перевезень;

• розміщення транспортних засобів і мережі видів транспорту щодо підприємств і населених пунктів;

• організація перевізного процесу, регулярність перевезень, терміни доставки вантажів і пасажирів.

Кожен вид транспорту має характерні, тільки йому властиві особливості в розміщенні, технічному оснащенні, провізних можливостях, різновиді рухомого складу і т.д. Для визначення сфер економічно доцільного використання того чи іншого виду транспорту необхідно враховувати як загальногосподарські, так і специфічні транспортні фактори.

До загальногосподарських факторів відносяться:

• розміщення і розміри виробництва і споживання, що визначають обсяги і напрямок перевезень і вантажопотоків;

• номенклатура продукції, що випускається, визначальний тип рухомого складу і ритмічність його роботи;

• стан запасів товарно-матеріальних цінностей, що визначає терміновість доставки вантажів і т.д.

До специфічних транспортних факторів відносяться:

• розміщення мережі шляхів сполучення;

• умови експлуатаційної роботи, у тому числі сезонність і ритмічність роботи;

• пропускна і провізна спроможності;

• технічна озброєність;

• система організації транспортного процесу.

При порівнянні варіантів перевезень різними видами транспорту основними показниками є:

• рівень експлуатаційних витрат (собівартість перевезень);

• капітальні вкладення;

• швидкості руху і терміни доставки;

• наявність провізної і пропускної можливостей;

• маневреність у забезпеченні перевезень у різних умовах;

• надійність і безперебійність перевезень, їхня регулярність;

• гарантії схоронності перевезених вантажів і багажу;

• умови ефективного використання транспортних засобів,

• механізації й автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.

Величина цих показників на кожному виді транспорту різна. Вона багато в чому залежить від потужності і структури вантажопотоків, дальності перевезень, величини відправлень, типу рухомого складу, матеріально-технічної бази виду транспорту і ряду інших факторів.

Україна має могутню транспортну систему, у яку входять залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт. Кожний з цих видов транспорту являє собою сукупність засобів і шляхів сполучення, а також різних технічних пристроїв і споруджень, що забезпечують нормальну й ефективну роботу всіх галузей народного господарства.

Різні види транспорту повинні функціонувати у взаємозв'язку, забезпечуючи однаковість транспортного обслуговування клієнтів.

Єдність транспортної системи досягається в:

• технічній сфері взаємодії, що припускає уніфікацію, стандартизацію й узгодження параметрів технічних засобів різних видів транспорту, а також пропускну і перероблювальну спроможності взаємодіючих систем;

• технологічній сфері взаємодії, що забезпечується єдністю технології, сполучених і взаємопов'язаних графіків роботи транспорту, відправників і одержувачів вантажів, безупинних планів-графіків роботи транспортних вузлів;

• інформаційній сфері взаємодії, що забезпечує сумісність інформації зі змісту, форм представлення, швидкості і своєчасній видачі інформації одним видом транспорту для прийняття рішень на іншому;

• правовій сфері взаємодії, основу якої складають Статут залізничного транспорту, Статут внутрішнього водяного транспорту, Кодекс торгового мореплавання, Статут автомобільного транспорту, збірник правил перевезень і тарифів, Правила планування перевезень;

• економічній сфері взаємодії, основу якої складає єдина система планування, розподіл перевезень по видах транспорту, чи наявність відсутність ресурсів;

• використання напрацьованого досвіду взаємодії різних видів транспорту у вузлах.

Взаємозв'язок варто розглядати як взаємодія різних транспортних підсистем у загальній логістичній системі країни (регіону). При цьому кожен вид транспорту здійснює перевезення в найвигіднішій для нього сфері, а комплексна єдина транспортна система в цілому покликана забезпечувати повне задоволення потреб суспільства в перевезеннях вантажів і пасажирів.

Взаємодія різних видів транспорту багато в чому визначається чіткістю функціонування загальнотранспортних вузлів. Під загальнотранспортним вузлом розуміється сукупність матеріальних і людських ресурсів, організованих у систему взаємопов'язаних технологічних процесів з метою забезпечення координації і підвищення ефективності перевезень.

Важливою перевагою логістичного управління є підвищення рівня транспортного обслуговування, якого досягають не тільки і не скільки завдяки роботі транспортних підрозділів, стільки завдяки злагодженому виконанню комплексу робіт з постачання, збуту та перевезення продукції. На відміну від старих методів ізольованого управління вантажними перевезеннями та складським господарством, на підприємствах фірм та корпорацій здійснюється перехід до об'єднаного, або скоординованого, управління вантажопотоками. Головною організаційно-економічною перевагою такого управління є забезпечення комплексного обліку усіх витрат на завезення та вивезення вантажів, а не тільки тарифів на перевезення. За експортними оцінками, застосування методів логістики дає змогу зменшити запаси на 30—50 % і час руху продукції на 25—45 %. При відвантажуванні товарів на склади, дилерам та споживачам фірма може вибирати один з 5 видів транспорту: залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний та повітряний. Кожен вид транспорту має свої переваги й недоліки і в тих чи інших випадках найвигіднішу сферу застосування.

На залізничному транспорті розвиток транспортної підсистеми логістики повинен ґрунтуватись на поєднанні економічних інтересів відправника, залізниці та одержувача через створення комплексних транспортно-технологічних систем, технологічних маршрутів, за яких рухомий склад від клієнтури та залізниць використовується кооперовано. Подібні системи працюють на кінцевий, споживчий результат. За витратами залізниці є найрентабельнішим видом транспорту для перевезень вагонних партій вантажів навалом (вугілля, руди, піску, сільськогосподарської та лісової продукції) на далекі відстані.

Останнім часом створюються логістичні організації у вигляді спеціальних центрів чи інших структур. У Франції, наприклад, такі центри існують як на регіональному, так і на національному рівнях. Так, у 1983 р. було створено національний центр «Соgегаі1», який за сприяння служб залізничного транспорту вивчає клієнтуру для більш якісного її обслуговування. Результати таких досліджень подаються у вигляді рекомендацій або безпосередніх логістичних послуг.

Регіональні логістичні утворення на залізницях здійснюють аналіз вантажопотоків та розподіл їх у мережі. За даними аналізу роблять пропозиції щодо організації оптимальних вантажопотоків як залізничним, так і іншими видами транспорту, способів розподілу перевезень між різними видами транспорту, комплектування груп товарів, порядку укладання договорів на перевезення. Мета таких пропозицій — підвищити рівень роботи транспорту (дотримання термінів доставки вантажів, підвищення надійності та регулярності перевезень, збереження товарів).

Автомобільний транспорт дедалі більше починає конкурувати із залізницями при перевезеннях вантажів на далекі відстані, але при цьому змінюються запропоновані транспортними компаніями послуги. Основним чинником ефективної роботи автомобілів поряд із залізничним транспортом на таких великих відстанях є нові види послуг, пов'язані із збиранням та розподілом вантажів. Сутність їх полягає у відмові від існуючих численних ланок у системі комплектування вантажів та у створенні пунктів централізованого зберігання і транспортних терміналів на основних маршрутах руху.

У результаті скорочення обсягів товарних запасів та тривалості циклу обробки замовлень завдяки комп'ютеризації послуги стали дешевшими, а їх якість підвищилася. Розширення участі автомобільного транспорту в освоєнні вантажопотоків логістичного ланцюга не тільки сприятиме розвитку автоматизації обробки вантажів і транспортних засобів, а й призведе до загострення проблеми недовикористаних пропускних та провізних можливостей, а також прискорить застосування маркетингу на транспорті.

Якщо відправника цікавить швидкість доставки товару, то він вибирає повітряний або автомобільний транспорт. Якщо йому треба мінімізувати витрати, то він вибирає водний або трубопровідний транспорт.

Експертна оцінка значимості різних факторів показує, що при виборі транспорту, у першу чергу, беруть до уваги наступні :

• надійність дотримання графіка доставки;

• час доставки;

• вартість перевезення.

Правильність зробленого вибору повинна бути підтверджена техніко-економічними розрахунками.

До вирішення проблеми доставки вантажів слід підходити з позицій логістики, оскільки це проблема комплексна. Головним у логістиці є системний підхід, який охоплює проектування і структурування систем для найефективнішого використання простору й часу, організацію матеріальних та інформаційних потоків. Проектування системи - це процес прийняття рішень, формування проблеми, завдання, цілей; кількісне визначення, вимірювання, оцінка, оптимізація планування, управління; діагностування та регулювання.

Для розробки структури системи перевезень вантажів замовник дає посередникові інформацію про:

• вид і назву вантажу (наливні, газоподібні, тарно-штучні, великогабаритні, ваговиті);

• характеристику вантажу (ціна, фізико-механічні властивості, вид тари та пакування);

• місце перебування і доставки вантажу;

• перевезення масові або невеликими партіями;

• обсяги та періодичність перевезень (разові, епізодичні, сезонні, регулярні);

• режими роботи відправників вантажу - одно-, дво- і тризмінні;

• умови регіону перевезень (клімат - помірний, спекотний, холодний; дороги, їх покриття; рельєф - гори, рівнина, горби; план доріг; кількість смуг).

Вантажовласники ставлять до доставки вантажу такі вимоги: максимальна надійність, мінімальний час, регулярність, гарантовані строки (в тому числі доставка „точно в строк”), організація доставки „від дверей до дверей”; прийнятна ціна доставки; висока безпечність перевезень; зручність здавання вантажу на відправлення і приймання його при надходженні; наявність різних додаткових послуг; наявність різних рівнів обслуговування, пристосування до потреб споживачів (гнучкість обслуговування); забезпечення збереженості вантажу при перевезеннях та під час зберігання; супроводження вантажу до пункту призначення; можливість одержання оперативної інформації про тарифи на перевезення, вартість додаткових послуг, умови доставки і місцезнаходження вантажу; налагоджена система документів; наявність необхідної транспортної тари та пакувальних матеріалів; повне використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Підсумовуючи викладене вище, зазначимо що різні види транспорту повинні функціонувати у взаємозв’язку, забезпечуючи одноманітність транспортного обслуговування клієнтів.

Контрольні питання для самостійної роботи до «Розділу 17».

1 Перелічить завдання, які вирішує транспортна логістика.

2 Охарактеризуйте основні переваги і недоліки автомобільного, залізничного, водяного і повітряного транспорту.

3 Визначте характеристику транспортної системи Украини.

4 Перелічіть види транспортних систем і їхні техніко-економічні особливості.

5 Які фактори можуть вплинути на вибір виду транспорту? Назвіть найбільш вагомі з їх.

6 Якими показниками оцінюється робота рухомого складу залізничного транспорту?

7 Визначте транспортну характеристику вантажів.

8 Дайте характеристику вантажних перевезень на різних видах транспорту.

9 Від чого залежить вартість перевезення вантажів: а) залізничним транспортом, б) автомобільним транспортом?

10 Який вплив зробила логістика на розвиток транспорту?

11 Назвіть найважливіші заходи щодо регулювання транспорту.

12 Охарактеризуйте критерії оцінки роботи транспорту, що виникають під впливом логістичних систем „канбан” і „точно в строк”.