- •Міністерство освіти і науки україни
- •Питання для самопідготовки
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •1. Прочитайте параграф підручника з даної теми
- •2. Виконайте наступні завдання:
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •2. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •1. Прочитайте параграфи підручника з даної теми
- •2. Ознайомтесь з додатковою інформацією:
- •3. Виконайте наступні завдання:
- •Тема. Профілактика вірусних хвороб людини, та хвороб, які спричинюються одноклітинними організмами. Питання для самопідготовки
- •Література
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •1. Прочитайте параграфи підручника з даної теми
- •2. Ознайомтесь з інформацією:
- •3. Виконайте завдання:
- •Тема. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів. Питання для самопідготовки
- •Література
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •Прочитайте параграфи підручника з даної теми
- •Ознайомтесь із додатковою інформацією:
- •Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів
- •Цілісність багатоклітинного організму
- •3. Виконайте завдання
- •Питання для самопідготовки
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •Прочитайте параграфи підручника з даної теми
- •Ознайомтесь із додатковою інформацією:
- •2. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Вплив тератогенів на формування вроджених вад розвитку.
- •Вплив тератогенів на формування вроджених вад розвитку
- •3. Виконайте завдання.
- •Тема. Основні напрями сучасної біотехнології. Питання для самопідготовки
- •Література
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •Тема: загальна характеристика біосфери. Питання для самопідготовки
- •Література
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •Позааудиторна самостійна робота студентів
- •1. Прочитайте параграфи підручника з даної теми
- •2. Ознайомтесь з інформацією:
- •3. Виконайте наступні завдання:
Тема. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів. Питання для самопідготовки
Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів
Взаємодія клітин
Цілісність багатоклітинного організму
Література
Кучеренко М.Е., Вервес Ю.Г., Балан П.Г. та ін. Загальна біологія, 10-11 класи. - К.: Генеза, 2001. § 29 - 30
Балан П.Г., Вервес Ю.Г., Поліщук В.П. Біологія. 10 клас. - К.: Генеза, 2010. §40-44
Позааудиторна самостійна робота студентів
Прочитайте параграфи підручника з даної теми
Ознайомтесь із додатковою інформацією:
Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів
До багатоклітинних належать ті організми, тіло яких складається з багатьох клітин і їх похідних, наприклад різних видів міжклітинної речовини.
Пристосовані до виконання певних функцій, клітини багатоклітинних організмів не можуть виконувати решти функцій і для нормальної життєдіяльності користуються результатами роботи інших клітин. Наприклад, клітини кишечнику беруть участь у процесах травлення, забезпечуючи всі клітини поживними речовинами, але самі потребують кисню, який їм постачають еритроцити.
Клітини багатоклітинного організму взаємопов'язані, взаємозалежні й постійно підтримують зв'язок одна з одною. Вони можуть перебувати в безпосередньому контакті й обмінюватися сигналами на відстані, синтезуючи спеціальні хімічні речовини.
Взаємодія клітин (Робота з ППЗНП)
Велику кількість процесів, що відбуваються в багатоклітинних організмах, контролюють гормони. У людини й інших ссавців їх відомо кілька десятків. Гормони є не лише у хребетних, а й у високорозвинених безхребетних тварин: молюсків, ракоподібних, комах.
Клітини рослин також можуть виробляти гормони (фітогормони), які регулюють і координують індивідуальний розвиток: ауксини, гібереліни, цитокініни. Фітогормони виробляються в тканинах, що ростуть інтенсивно: у кінчиках коренів, верхівках стебел, у молодих листках, а потім током рідини переносяться до інших частин рослини, стимулюючи їхній ріст і розвиток.
Особливу роль у регуляції функцій відіграють нейрони — клітини нервової системи. Вони передають одна одній сигнали як за допомогою прямої електричної взаємодії через спеціальні клітинні контакти, так і через хімічні речовини — медіатори, що виробляються нервовими і рецепторними клітинами.
Регуляція діяльності клітин багатоклітинного організму виражається і в контролі за участю клітин у мітотичних поділах. У міру розвитку зародка більшість клітин поступово спеціалізуються на виконанні тих чи інших функцій і перестають ділитися.
Клітини, що зберегли в дорослому організмі здатність розмножуватися і диференціюватися у певному напрямі, називаються стовбуровими. Після кожного поділу стовбурової клітини одна з новоутворених починає диференціюватися у спеціалізовану клітину, а друга залишається у стовбуровій лінії.
Цілісність багатоклітинного організму
До основних принципів його функціональної організації належать: гомеостаз, імунологічна реактивність, саморегуляція, адаптація (підтримка організмом постійності свого внутрішнього середовища, боротьба із чужорідними агентами, координування діяльності своїх клітин, тканин і органів, виживання в певних умовах навколишнього середовища та пристосовування до нього).
Характерним є обмін речовин, енергії та інформації, який здійснюється на молекулярному, клітинному, тканинному рівнях і на рівні цілісного організму (самозбереження, ріст, розвиток і самовідтворювання в певних умовах навколишнього середовища, адаптація до середовища).
