Розділ 9. Різноманітність туристичних програм.

Тема 9.1 Відпочинок на морі

Готельне господарство — частина соціальної інфраструктури регіону, яка створює сприятливі умови для руху, облаштування населення. Без розвинутого готельного господарства неможливий розвиток туризму, ділових стосунків, вдосконалення виробничих відносин. Досвід інших країн свідчить, що готельне господарство відіграє значну позитивну роль в забезпеченні населення відповідними послугами. У цій галузі задіяна значна кількість населення, існує прагнення до покрашення роботи в умовах постійно існуючої ринкової конкуренції, забезпечуючи рентабельну їх роботу.

Розвиток готельного господарства в Україні буде сприяти більш інтенсивному руху людей, що є елементом державної соціальної політики. Для оцінки результатів діяльності підприємства готельного господарства використовують кількісні та якісні показники. До складу кількісних показників увійшли: загальна кількість готелів; одноразова місткість готелів; загальна кількість приїжджих, які обслужені готелями за певний відрізок часу (наприклад за рік); одержані доходи від експлуатації готельного господарства; витрати, що пов'язані з експлуатацією готелів; прибуток. Важливим якісним показником є коефіцієнт використання місткості, що характеризує використання готельного господарства регіону протягом певного періоду експлуатації. Для більш поглибленого вивчення стану та розвитку готельного господарства на регіональному рівні можуть додатково використовуватися такі показники: коефіцієнт, що характеризує забезпеченість регіону готелями; коефіцієнт, що характеризує забезпеченість регіону готельними місцями. Вказані коефіцієнти визначаються як частка від ділення кількості готелів (готельних місць) на 10 000 чол. населення.

Обслуговування туристів, інших груп населення здійснюють готелі різного типу, мотелі, заклади лікування (санаторії, пансіонати з лікуванням, санатори-профілакторії) та відпочинку (будинки, бази відпочинку, пансіонати, туристичні бази), спеціалізовані установи (кемпінги, молодіжні табори відпочинку та центри, транспортні засоби розміщення). Насиченість готелями окремих територій нерівномірна. Найбільша їх кількість зосереджена в південних областях. У Степовому регіоні, наприклад, експлуатується 334 готелі, що складає 26,6% загальної кількості в України і 24,4% загальної в Україні одноразової місткості.

Згідно з функціональним призначенням, рівнем комфорту, обладнанням, розташуванням, архітектурно-планувальними особливостями, рівнем цін, іншими характеристиками готелі й інші засоби розміщення туристів у світовому готельному бізнесі поділяють за таким принципом:

Готелі "люкс" — спеціалізовані фешенебельні готельні підприємства, що пропонують незначний перелік послуг для клієнтів з особливими вимогами до комфорту — бізнесменів, високооплачуваних діячів культури, науки, мистецтва, високопосадових державних чиновників, спортсменів та ін. Приміщення готелів цієї категорії оздоблені дорогими меблями вищого класу, художньо виконаним декором, номери винятково класу — "люкс" і вище — великі за розміром, у них передбачені окремі спальня, вітальня, кабінет, у деяких номерах — невеликі кухні й міні-бари. За місткістю такі готелі належать до малих і середніх підприємств, від 100 до 400 номерів, розташовані насамперед у центральній частині міста, комфортній для проживання. Такі готелі характерні особливо високими цінами на послуги. Обслуговуючий персонал підготовлений у профільних навчальних закладах і кваліфіковано надає послуги. Кількість персоналу відносно кількості гостей велика: в особливо фешенебельних готелях на кожного клієнта припадає декілька осіб обслуговуючого персоналу. З-поміж типових додаткових платних послуг — прокат автомобілів, екскурсії, замовлення проїзних квитків і под. У структурі функціональних приміщень вирізняються дорогі ресторани, банкетні зали, басейн, сауна, номери-апартаменти, приміщення для заняття спортом тощо. Готелі для ділових туристів" бізнес-готелі — це спеціалізовані фешенебельні готелі, які пропонують широкий обсяг послуг. Вони зорієнтовані насамперед на обслуговування бізнесменів, працівників у сфері фінансів, державних чиновників, діячів культури, мистецтва, інших фахівців — учасників ділових, наукових зустрічей. В Україні, інших державах колишнього Радянського Союзу категорію бізнес-готелів зараховують до готелів загального типу. В світовому досвіді функціонування готелі цього типу в сегменті готельного продукту належать до найрентабельніших.

Готелі для ділових туристів найчастіше розташовані в центральній частині міста зі зручними під'їзними шляхами і за місткістю належать до середніх та великих підприємств, маючи від 400 до 2000 номерів. Для готелів бізнес-класу характерні високі ціни, вище середнього рівня в регіоні. Бізнес-готелі пропонують високий рівень комфорту з якісним та дорогим обладнанням приміщень, високою кваліфікацією персоналу. Серед широкого обсягу додаткових платних послуг готелі цієї категорії забезпечують різні типи закладів харчування, відділення зв'язку, технічно обладнані приміщення для індивідуальної роботи, проведення нарад, зустрічей, виставок та ін. Окремий тип готелів для ділових туристів — відомчі готелі організацій (державних, громадських, військових тощо), підприємств, закладів (навчальних, спортивних, культури і под.), створені для приймання осіб, котрі прибувають у зв'язку з професійними обов'язками, навчанням, заняттями спортом. Готелі цієї категорії розташовані біля відомчої установи або в місцях зі зручним сполученням громадського транспорту. Якість та обсяг послуг у таких готелях залежить від типу організації, в підпорядкуванні якої або у співпраці з якою перебуває заклад розміщення. Функціональні параметри відомчих готелів відображені в структурі громадських приміщень, категоріях обслуговуючого персоналу, ціновій політиці відповідної установи чи організації. Конференц-готелі спеціально спроектовані для приймання значної кількості гостей і проведення різних масових зібрань: конференцій, з'їздів, нарад, семінарів, тренінгів та ін. Ці готелі високого рівня комфорту мають розвинуту структуру приміщень громадського призначення різних типів — зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, навчальні аудиторії, різні типи ресторанів, кафе, барів, відділення зв'язку і банків, телетайп, телекс, Інтернет, басейн, сауну, кегельбан та ін. У діяльності громадських приміщень вагома роль належить їхньому забезпеченню необхідним обладнанням, зручними меблями, технічними засобами акустики, зв'язку, синхронного перекладу різними мовами та ін.

Конференц-готелі є переважно у великих містах з нещільною забудовою прилеглої території для можливого інфраструктурного облаштування, у вузлових транспортних пунктах — аеропортах, залізничних вокзалах. Готелі цього типу середніх і великих розмірів пропонують широкий обсяг послуг: окрім масових громадських заходів, послуги різноманітного дозвілля: заняття спортом, екскурсії, гру в гольф, сауну та ін. Ціни середні й високі, часто в них введено проживання, харчування, місце у залі, технічне обслуговування й інші послуги.

Готелі-апартаменти (апарт-готелі) складаються з житлових приміщень квартирного типу, ціна яких не залежить від кількості гостей. її визначають терміном перебування: якщо він значний, клієнт отримує знижку. Клієнтами найчастіше є бізнесмени, сімейні туристи, туристи-індивідуали, котрі подорожують і зупиняються на тривалий термін, очікуючи умов проживання, близьких до домашніх. Готелі-апартаменти розраховані на часткове самообслуговування, зокрема самостійне приготування їжі, тому в номерах обов'язково передбачена кухня з необхідним обладнанням та інвентарем. За місткістю вони належать до малих і середніх підприємств з номерним фондом 100—400 номерів. Ці готелі характерні для великих міст, розташовані у житлових кварталах і типові для держав Європи, США. В Україні, державах колишнього Радянського Союзу вони не набули розвитку. В Європі поширений різнотип готелів-апартаментів — анонімний пансіон, форма, згідно з якою власник квартири укладає договір з агентством нерухомості про здачу своєї квартири, всього житлового будинку, його частини на певний термін. Готелі біля аеропортів, залізничних вокзалів, автовокзалів та інших важливих транспортних комунікацій. Розташування готелів біля важливих елементів транспортної інфраструктури, місць перетину транспортних шляхів — звичне явище в світовому досвіді територіальної організації закладів гостинності. Це спеціалізовані підприємства, орієнтовані на короткотермінове проживання бізнесменів, спортсменів, науковців та інших категорій туристів, котрі очікують транспортний засіб. Підприємства обслуговують також персонал авіакомпаній, залізниць, морських портів, працівників різноманітних видів транспорту. Готелі для транзитних туристів у великих містах можуть виконувати функції організації зустрічей ділових туристів. Ця категорія готелів за місткістю значно коливається у розмірах: від малих у віддалених невеликих транспортних пунктах до великих — у транспортних вузлах міжнародного значення. Розміри закладу впливають на перелік послуг і рівень обслуговування.

Готелі для транзитних туристів у зв'язку з коротким терміном перебування гостей мають певні особливості, відображені у плануванні, пропозиції послуг. У невеликих готелях номери меншої площі, ніж в інших категоріях готелів; тут організовані спеціально обладнані кімнати для відпочинку клієнта впродовж декількох годин, збільшена відпочинкова зона у вестибюльній групі приміщень, у структурі закладів громадського харчування діють бари та кафе. Окрім послуг проживання, вони надають значно більше послуг порівняно з іншими типами готелів — послуги елементарного медичного обслуговування, спортивно-оздоровчі, харчування, розваг, пізнавального туризму і под. Особливе значення в експлуатації курортного готелю має організація дитячого відпочинку. У готелях працюють кабінети медичного нагляду, інгаляції, масажу, спортивно-тренажерні зали, зали для занять лікувальною фізкультурою, різні типи підприємств громадського харчування, кінозал, солярій, басейни оздоровчого й лікувального плавання, прокату спортивного одягу й інвентарю та ін. Кемпінги, розташовані біля автомобільних шляхів, — у приміській, міській або міжселитебній зоні, та мобільні транспортні засоби — ротель (пересувний готель), кемпер (житловий автомобіль), караван (прицеп-дача), що організовують трейлерні парки і караванінги.

Молодіжний готель, хостел — це заклади розміщення готельного типу, для осіб студентського й учнівського віку, котрі подорожують, перебувають на навчанні, роботі. Основна відмінність хостелів від звичайних готелів полягає у поєднанні економічності та регламентованих умов проживання згідно з вартістю. Молодіжні готелі розташовані у будівлях з коридорною системою планування і складаються з номерів першої категорії та нижчого класу, часто обладнаних двоповерховими ліжками.

Хостелі надають мінімальні послуги (кухня, санвузол, розташовані на поверсі, передбачені спеціальні кімнати для спілкування — common rooms). Сніданок здебільшого входить у вартість проживання і забезпечується у кафе, їдальнях, буфетах, які працюють у структурі закладу розміщення. Передбачені також розважальні послуги (спортивні майданчики, дискотеки, тренажерні зали), побутові послуги (зв'язок, камера схову, телебачення). Вона об'єднує понад 6 тис. молодіжних хостелів у різних країнах.

Агроготель — засоби розміщення готельного типу, розташовані у сільській місцевості й надають туристам послуги під час відпочинку, оздоровлення, забезпечують умови для сільськогосподарської діяльності в процесі відпочинку. Ці готелі розраховані на гостей, котрі подорожують сім'ями та потребують умов проживання, близьких до сільської місцевості. Агроготелі за місткістю — малі підприємства, які надають до послуг кімнати або окремі будинки, а також організовують харчування і дозвілля агротуристів.

Готельно-офісний центр — готелі, що складаються з житлових приміщень — номерів, і нежитлових, спеціально обладнаних для використання під офіси.

Мотель - заклад розміщення готельного типу цілорічного функціонування для автотуристів, розрахований на тривале проживання з повним комплексом послуг культурно-побутового та технічного обслуговування. За розмірами мотелі — невеликі або середні, мають 20—30 номерів, близько 400 місць, одно-, декількаповерхові підприємства для різних категорій туристів, котрі подорожують автомобілями, насамперед із пізнавальною метою. Мотелі, порівняно з готелями, надають менший обсяг послуг за нижчими цінами. Найчастіше вони пропонують послуги харчування у ресторані, барі, послуги конференц-залу, перегляд кіно- і відеофільмів, тренажерні й ігрові приміщення, басейн, відкриті спортивні майданчики, обов'язково майданчики (гараж) для паркування автотранспорту з охороною, здебільшого з повним або частковим його технічним обслуговуванням, бензозаправними колонками. Ротель — пересувний засіб розміщення у вигляді вагона-трейлера з одно-, двомісними номерами — спальними відсіками, який, подібно до причепу, рухається з автомобілем. Трейлери широко використовували з кінця 50-х років XX ст. у США, Великій Британії, Франції з метою проведення літнього відпочинку. Особливо популярний відпочинок на трейлерах у США, де розроблені різні види трейлерів — від простих вагонів-причепів до пересувних обладнаних квартир. Наприклад, популярний тип трейлерів "Пентхауз" складається з двох відсіків з п'ятьма спальними місцями, обладнаними санвузлом, газовою плитою, меблями. Кемпер — спеціально спроектований мобільний готель на автомобільному шасі для літнього відпочинку. Мобільні споруди збірного типу з легких матеріалів (пластмаса, фанера), традиційних матеріалів, що транспортуються на спеціальних засобах на підготовлений майданчик, найактивніше проектують із 70-х років XX ст. у США, Німеччині, Швеції, Франції. Наприклад, запропонований у Німеччині мобільний готель — це п'ятивісний автокран, який становить основу споруди з десяти ярусів. На кожному поверсі розташовано чотири спальних приміщення, на вершині готелю передбачена тераса з баром. Загальна місткість цього кемпера — 80 осіб. З метою обслуговування автотуристів, котрі подорожують на мобільних автотранспортних засобах — ротелях, кемперах, караванах, застосовують спеціальні трейлерні парки з відповідною інфраструктурою для паркування та ремонту транспортних туристських засобів, санітарно-технічне обладнання стоянок, електромережу, пункти прокату, заклади харчування. Актуальна проблема функціонування трейлерних парків особливо пов'язана зі збереженням довкілля.

Флотель — це плаваючий готель значних розмірів, розташований на спеціально обладнаному судні для обслуговування туристів, котрі подорожують водою. Флотелі складаються з плавучих корпусів різного функціонального призначення. За обсягом послуг їх інколи називають "курортом на воді".Місткість флотелів коливається в межах 100—3000 осіб. Конструкція зручна у використанні, її можна розміщувати на дебаркадері. Флотелі функціонують у цілорічному режимі або сезонно.

Флотелі розташовані у вузлових пунктах туристського водного маршруту зі сприятливим природним ландшафтом для організації занять водним спортом, мисливством, рибалкою та ін. Флотелі цілорічного функціонування можуть змінювати розташування залежно від сезону: влітку перебувають у місцях масового відпочинку, взимку — в межах міста. Флотонемпінги — заклади розміщення туристів у наплавних засобах, розташованих у проміжних пунктах через 20—25 км туристського водного маршруту. Вони забезпечують туристів, котрі подорожують індивідуальним водним транспортом (яхтою, катером, човном) або круїзним судном — житлом, водними видами спорту, стоянкою та технічним обслуговуванням прогулянкових суден.

Ботель — стаціонарний заклад розміщення туристів цілорічного використання, розташований на березі у початковому або кін новому пункті водного туристського маршруту, в приміській відпочииковій зоні на відстані 150—200 км один від одного.

Засоби розміщення на зразок "ботель" - це значні за обсягом прибережні території зі системою житлових корпусів готельного типу, будівель культурно-побутового обслуговування, стаціонарних споруд і засобів технічного обслуговування плавзасобів. Окрім розміщення, харчування, технічного обслуговування плавзасобів, туристи можуть отримати послуги зі заняття спортом, відкритих басейнів, конференц-залів та ін. Флайтелі — засоби розміщення готельного типу, розраховані на короткий термін перебування власників літаків. Ці заклади використовують у місцях з недостатнім розвитком інших типів інфраструктури гостинності. Флайтелі разом з аеродромами, ангарами, ремонтними майстернями, ресторанами, концертними залами й іншими закладами утворюють туристські комплекси для ночівлі, заняття спортом зі стрибків на парашуті, прогулянки на повітряній кулі, проведення концертів, конференцій тощо. Перший флайтель виник у США в штаті Оклахома поблизу м. Таласа.

Туристські табори — засоби сезонного функціонування, призначені для масового відпочинку молоді. Сучасні норми організації туристських таборів регламентують використання від 20 до 40 % їхньої загальної місткості цілорічно. Найчастіше туристські табори розташовані в приміській зоні відпочинку і туризму. Вони в окремих вузлових туристських пунктах зі сприятливими природними умовами утворюють комплекси туристських молодіжних таборів міжселитебної зони, а згідно з призначенням можуть виконувати оздоровчо-туристські, спортивно-туристські функції, бути спеціалізованими (студентські, учнівські, міжнародні молодіжні табори). Оздоровчо-туристські табори, окрім оздоровлення, надають туристсько-екскурсійні послуги, спортивно-туристські — забезпечують спортивні тренування і формують туристські прикладні навички проживання в таборі й перебування у поході.Вартість послуг у туристських таборах доступна для широкого кола учнівсько-студентської молоді. В Україні й інших державах Східної Європи перебування у туристських таборах до 65 % фінансують профспілкові та державні організації. Обслуговуючий персонал повинен складатися з фахових спеціалістів, у тому числі з педагога та психолога. Туристські бази — засоби розміщення готельного типу зі сезонним режимом функціонування, розраховані на обслуговування пізнавально-екскурсійних, спортивних і оздоровчих туристських маршрутів. Вони відрізняються від готелів за комфортом, розташуванням, місткістю, рівнем обслуговування. За місткістю туристські бази — підприємства середніх та великих розмірів для обслуговування 100—1000 осіб. В архітектурному сенсі ці засоби становлять декількаповерхові споруди, хоча сучасні будівельні норми передбачають підвищення їх до дев'яти поверхів. Окрім незначної у розмірах громадської частини, житлова — це номери, розраховані на одночасне проживання сім'ї з дітьми та великих туристських груп до 10 і більше осіб і повинні бути обладнані санвузлом. Одночасно теперішні норми функціонування турбаз передбачають організацію їхньої роботи в цілорічному режимі, у сезон (влітку чи взимку) діють усі функціональні підрозділи, в інший період — лише функціональне ядро.Туристські бази, розташовані у передгір'ї, мають добре організовану систему транспортних комунікацій і комунальної інфраструктури, природних атракцій, доповнених історико-архітектурними пам'ятками. Турбази значних розмірів із декількома спальними корпусами забезпечують комфорт, наближений до туристичних готелів. Виробнича інфраструктура у таких турбазах доповнена спортивними, танцювальними майданчиками, в окремих випадках — плавальним басейном, іншими функціональними підрозділами.

Дитячі табори забезпечують комфортне розміщення з широким обсягом послуг для відпочинку, навчання, оздоровлення. У комплексі послуг пропонують харчування, екскурсії, кінозал тощо. Табір праці та відпочинку — засіб розміщення відомчого підпорядкування головно сезонного типу з регламентованими послугами для проживання в польових умовах певного виду діяльності (сільськогосподарська, археологічна, геологічна та ін.) і відпочинку. Табори праці та відпочинку будують із легких матеріалів, просто монтують і можуть транспортувати (вагони-причепи до автомобіля). Туристські притулки — це засоби розміщення короткотермінового відпочинку. Вони розташовані на проміжних зупинках активних туристських маршрутів і пропонують одно-, дводенний відпочинок, мають місткість до 100 осіб, май частіше 20—30 осіб.

Бунгало — заміські, окремо розташовані одно-, декількаповерхові споруди квартирного типу з легких будівельних матеріалів для відпочинку в літній період. У плануванні мають окремий вхід, містять одну або декілька кімнат, розрахованих на одну або декілька сімей.

Висновки

Проблема впровадження маркетингових технологій в управління туристичною організацією досить гостро стоїть зараз перед малими турфірмами. Такі фірми не можуть дозволити собі організацію відділу маркетингу або найму дипломованого маркетолога, в той час як керівники цих фірм також не володіють необхідними знаннями. Разом з тим, застосування маркетингових технологій на даному етапі є важливим чинником розвитку туристичної галузі.

У даній роботі були описані і розроблені детально такі методи просування турпродукту, як реклама, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю (PR).У даній роботі відображена необхідність та особливості застосування в туристичній сфері таких рекламних засобів, як телевізійний ролик, телевізійний ''біжучий рядок'', газетне оголошення. Застосування кожного з цих коштів було обгрунтоване з точки зору обраного цільового сегмента і ресурсів фірми. Були зазначені і докладно описані такі маркетингові технології, як стимулювання збуту та зв'язки з громадськістю.

Хоча рекомендації, запропоновані у звіті, не вимагають для свого впровадження особливих навичок, знання маркетингу необхідно для успішного функціонування фірми будь-якого рівня, так само як і для розвитку всієї галузі туризму.

Список використаної літератури

• Закон України «Про туризм» від 15.09.95р.

• Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.09.91р.

• Національний стандарт України. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги. ДСТУ 4268:2003

• Національний стандарт України. Послуги туристичні. Класифікація готелів. ДСТУ 4269:2003

• Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщування та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004р. за №19 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.04.2004р. за № 413/9012.

• Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.06.95. №400 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 14.07.95р. за № 219/755.

• Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) затверджено Постановою Кабміну від 15.03.2006р. №297

• Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация. Управление. Обслуживание: Учеб.пособ.Т.288с. 2006

9.Бабарицька В.К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Понятійно-термінологічні основи, сервісне забезпечення тур продукту: Навчальний посібник.- К.: Альтерпрес, 2004.-288с.

10. Волков Ю.Ф. Технология гостиничного обслуживания: учебник/Изд.2-е.- Ростов н/Д:Феникс,2005.- 384с.