Микола Вороний

Микола Вороний народився в сучасній Дніпропетровській області (тоді – Катеринославщина) в сім’ї ремісника, а коли хлопчикові було півроку, родина переїхала до Харкова.

Навчався у Харківському та Ростовському реальному училищі, у гімназії в Ростові-на- Дону, а пізніше – у Львівському університеті.

Ще гімназистом почав писати вірші, захоплювався творчістю Т.Г.Шевченка, багато поезій знав напам’ять.

Микола Вороний – видатний майстер поетичного слова. Його твори надзвичайно мелодійні, сповнені любові до рідної землі.

Микола Вороний був не лише талановитим поетом, а й істориком, перекладачем, журналістом.

СНІЖИНКИ

Білесенькі сніжиночки, вродились ми з води; легенькі, як пушиночки, спустилися сюди. Ми хмарою носилися від подиху зими, і весело крутилися метелицею ми. Тепер ми хочем спатоньки, як дітоньки малі, і линемо до матінки — до любої землі. Але вітрець буйнесенький Жене та крутить нас. Не дми, не дми, дурнесенький, Бо вже нам спати час.

Матуся наша рідная холодна і суха, бо дуже змерзла, бідная, вона без кожуха. Отож її нагріємо, устелимо сніжком. Мов ковдрою, накриємо легесеньким пушком. Нехай зимою злючою вона спочине в сні, щоб зеленню пахучою прибратись навесні! Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай – То й долі променистої Зазнає рідний край!

• Яка картина постала у твоїй уяві під час читання вірша «Сніжинки»?

• Із чим порівнюють себе сніжинки? Прочитай.

• Простеж, як змінюється настрій сніжинок від веселого до сонливого. Чому так відбувається?

• Про що «турбуються» сніжинки?

На озері

Верболозом, осокою Молодою Плесо* озера ясне Огорнулося і сяє, Виграває В сяйві сонця, мов скляне.

І пливуть по ньому хмари, Мов примари, Сніжно-білі, осяйні, Усміхаються і линуть — Ніби гинуть У прозорій глибині.

Так в душі моїй спокійній, Тихомрійній Любий образ твій встає І небесною красою, Чистотою Вабить серденько моє.

*Плесо – спокійна, широка поверхня води.

• Відшукай у тексті вірша і прочитай, якими словами поет вимальовує плесо озера.

• З яких слів зрозуміло, що поет милується озером у сонячний день?

• Який настрій породжує в поета краса природи? Прочитай відповідні рядки.

Андрій м’ястківський

Народився Андрій М'ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. В усіх документах датою його народження позначено 14. 01. 1924, хоч насправді мама подарувала йому життя 13 грудня 1923 року, якраз на Андрія Первозванного, тому й назвали його Андрієм. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.

Андрій М'ястківський писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок втілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов). Але слава, почесті, нагороди (до яких він був байдужий) його дивовижно обминали. Удостоєний лише Літературної премії імені Володимира Сосюри.

Деякі його поезії стали улюбленими в народі піснями.

ЯК ВЕСНУ Я ПАМ'ЯТАЮ

Наш дідусь малят питає,

як весну хто пам'ятає.

Пам'ятаю квіти з гаю,

пам'ятаю — в ліс ходив,

та найкраще пам'ятаю:

дві берізки ....

Посадив їх навесні

біля стежки при вікні.

Рясно дощики пішли — дві берізки ....

• Про що запитав дідусь у малят?

• Що відповіли діти дідусеві? Відшукай у тексті вірша відповідні рядки і прочитай .

• А яку весну пам’ятаєш ти? «Намалюй» словесну картину.

ВЕСЕЛОЧКА

Я барвиста веселочка, маю сім кольорів, засвітилась над селами, над лісами вгорі. Житу жовтого кольору подарую в жнива, соковито-зеленого буде мати-трава.

А ясного блакитного небу дам назавжди, світанкового синього залишу для води. Непомітно погаснувши, упаду між дубів... Так ніколи нічого я не лишаю собі.

• Скільки кольорів має веселка?

• Як ти думаєш, чому автор називає її пестливо «веселочка», а не просто «веселка»?

• Якими барвами веселочка прикрасила жито; траву; небо; воду?

• Який колір залишила собі веселка? Прочитай.

• Який настрій передає автор у своєму вірші? Обґрунтуй думку.

• А який настрій маєш ти, коли прочитав (-ла) вірш? Чому?

Володимир Самійленко

Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник одержав у дяка, потім у Миргородській початковій школі. Після навчання у початковій школі майбутній поет вступив до Полтавської гімназії.. У роки навчання обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати і писати. Поетична спадщина В. Самійленка включає ліричні і сатиричні вірші, переклади творів з російської та зарубіжної класики.

ТИХЕСЕНЬКИЙ BЕЧІР

Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Світи ще годину, Бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, Теплом обгортай Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай!

Без тебе так страшно І темно надворі, Хоч місяць і зорі Освітять наш край. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? Іще не лягай! Не слухає сонце, За гору сідає І нам посилає На всю ніч - прощай!

• Яким настроєм «наповнений» вірш? Чому ти так вважаєш?

• Відшукай у тексті вірша слова, якими поет описує вечір. Прочитай їх.

• Відшукай у тексті вірша слова, якими поет описує сонце. Прочитай їх.

• Як ти вважаєш, чому поет звертається до сонця «сонечко»?

• До чого саме закликає сонечко ліричний герой? Доведи свою думку рядками вірша.

• Чому, на твою думку, сонечко «не послухалось» ліричного героя?

• Якими фарбами ти «намалюєш» поезію Володимира Самійленка? Чому?