Характеристика учасників акту передачі повідомлення (групи реципієнтів, авторів і змі).
Практичне завдання: відредагувати текст (обсяг – 1 с., тобто близько 2 тис. Знаків). Екзаменаційний білет № 2
Публіцистика і публіцистичність.
Публіцистика (від лат. Publicus – суспільний, народний) є терміном, який має широку палітру різночитань та тлумачень. Історія виникнення терміну має кілка гіпотез. За одною з них поява терміна припадає на ХУ ст., коли в Італії з’являється перша газета і перший памфлет. За іншою, виникнення і поширеня терміну відбулося в Німеччині в кінці ХІХ ст.
Публіцистика (за визначенням Г.Вартанова «Короткий тлумачний словник журналістських термінів і понять») – рід літературної творчої діяльності, оперативно досліджує, узагальнює й трактує з авторських позицій актуальні проблеми дійсності з метою збудження громадської думки, оперуючи при цьому засобами логічного мислення та емоційного впливу.
Схема публіцистики як інтегруючого виду пізнання
НАУКА
РОЗУМ
ЕМОЦІЇ
ЛІТЕРАТУРА
Характерні риси публіцистичності як виражальної якості і способу відображення, виділені у книзі Д. М. Прилюка: 1. Злободенність. 2.Громадянськість. 3. Масштабність. 4. Полемічність. 5. Емоційність.
Функції публіцистики (М.Скуленко, В.Учьонова, М.Черепахова, В.Качкан) : 1. Агітаційна. 2. Пропаганди. 3. Виховна. 4. Організаторська. 5.Світоглядна. 6. Комунікативна. 7. Оціночна. 8. Державотворча, націєтворча.
Предмет публіцистики - це соціальна дійсність, суспільно-політичний аспект виробничих, економічних, моральних, мистецьких, наукових, духовних та інших явищ життя і проблем.
Якщо публіцистика — це певний вид творчості, то публіцистичність — це певна тенденція, певна манера письма, певні стильові особливості, властиві як звичайній інформації, так і науковим працям, і творам художньої літератури. Публіцистичність — це якість, що може бути притаманна творові будь-якого роду і жанру. У наступних працях В. Здоровега доповнює це визначення: "Під публіцистичністю слід розуміти певні тенденції, елементи, ознаки публіцистики, стильові особливості, властиві насамперед іншим потокам журналістської інформації, деяким видам наукових праць, творам художньої літератури, іншим видам мистецтва, зокрема й образотворчому мистецтву" [7, 224].
Публіцистичність, вважає вчений, — проникнення характерного для публіцистики методу в твори, непубліцистичні за своєю основою. Публіцистичність виникає тоді, коли автор прагне зворушити реципієнта, вплинути на його свідомість, зумовити відповідну реакцію. Поняття публіцистичності органічно охоплює широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність і специфічну, притаманну публіцистиці образність.
Види видавничої продукції (типологія).
Видавнича продукцiя, що розрiзняється вiдповiдно до державних стандартiв за:
=цiльовим призначенням видань - офiцiйнi, науковi, науково-популярнi, науково-виробничi, науково-методичнi, виробничо-практичнi, нормативнi виробничо-практичнi, виробничо-практичнi для аматорiв, навчальнi, навчально-методичнi, громадсько-полiтичні, довiдковi, рекламнi, лiтературно-художнi видання, видання для органiзацiї дозвiлля та вiдпочинку;
=аналiтико-синтетичною переробкою iнформацiї - iнформацiйнi, бiблiографiчнi, реферативнi, оглядовi видання, дайджести;
=iнформацiйними знаками - текстовi, нотнi, картографiчнi, образотворчi видання; матерiальною конструкцiєю видань - книжковi, аркушевi видання, буклети, плакати, поштовi картки, комплектнi видання, картковi видання, книжки-iграшки;
=обсягом видань - книги, брошури, листiвки; складом основного тексту - моновидання, збiрники; перiодичнiстю видань - неперiодичнi, серiальнi, перiодичнi видання, видання, що продовжуються; структурою видань - серiї видань, однотомнi, багатотомнi видання, зiбрання творiв, вибранi твори.
Об'єктом видавничої справи можуть бути iншi види видавничої продукцiї, визначенi стандартами.