Список валахів породи прекос, відібраних для проведення досліду

Індиві­дуальний номер	Вік, років	Жива маса, кг	Походження
			індивідуальний номер батька	індивідуальний номер матері
1021	3,5	60	705	804
1233	3,5	58,5	705	814
1145	3,5	56,5	213	302
1217	3,5	57	213	512
1339	3,5	58	315	520
1413	3.5	58,5	705	338
1481	3,5	60	315	536
1559	3	57,5	315	542
1593	3	60,5	213	432
1661	3	59	315	418
1687	3	59,5	213	438
1739	3	61	705	838
1771	3	56	315	540
1815	3	60	213	494
1893	3	57	705	410
1905	3	58,5	315	702
1951	3	57,5	315	556
2073	2,5	59	705	834
2115	2,5	60,5	315	890
2201	2,5	61	213	456
2233	2,5	59	705	808
2297	2,5	60	213	340
2343	2,5	58	705	480
2391	2,5	59,5	213	466

2.2. Метод груп

Постановка дослідів за методом груп найпоширеніша в тваринництві. Цим методом вивчають одночасно дію порівнюваних факторів, але на різних тваринах. Тому вплив часу на результат досліду тут виключається, а вплив індивідуальних особливостей - пом'якшується або усувається шляхом підбору особин з високим ступенем схожості та збільшення піддослідного поголів'я.

Тривалість експерименту, поставленого методом груп, залежить від мети дослідження та можливостей господарського забезпечення. Інколи він може тривати роками за участю кількох поколінь тварин. Вік і фізіологічний стан їх, на відміну від методу періодів, не лімітують. Загальну схему постановки досліду з годівлі і утримання тварин наведено в табл.1.

Таблиця 1

Схема постановки досліду методом груп

№ групи	Призначення групи	Зрівняльний період (15-40 діб)	Перехідний період (7-10 діб)	Головний період (не менше 45 діб)	Заключний період (30-60 діб)
1	Контрольна	ОК (основний комплекс)	ОК	ОК	ОК
2	Дослідна	ОК	Поступовий перехід на режим досліду	ОК±досліджуваний фактор	ОК

Для досліду за принципом аналогів формують дві або більші груп тварин, кількість яких, як правило, відповідає кількості досліджуваних факторів плюс одна (контрольна група). Для цього І стаді відбирають аналогів за кількістю груп і розподіляють їх ш одному в кожну з груп під одним порядковим номером. Наприклад якщо дослід планують проводити з трьома групами тварин, ті відбирають по три аналогічні за визначеними ознаками тварини розміщують по одній у кожну групу досліду під порядковий номерами: 1-1-1, 2-2-2, 3-3-3 та ін. Варіабельність тварин зі індивідуальними ознаками в межах групи залежить від мети і характеру експерименту і допускається в 2-3 рази більшою, ніж між аналогами.

Відбір тварин розпочинають з аналізу документів первинного зоотехнічного обліку (бонітувальні відомості, журнали контрольних доїнь, облік приростів живої маси, відтворення тощо). Після підбору тварин за документами приступають до безпосереднього огляду їх, уточнюючи нумерацію. Птиці при відборі ставлять мітки на крилах з відповідними номерами або проводять кільцювання.

У зрівняльний період ставиться завдання визначити максимальну аналогічність підібраних у контрольну і досліди групи тварин. Його тривалість залежить від виду тварин та досліджуваних факторів, умов попереднього утримання і годівлі, але не може бути меншою двох тижнів. У дослідах з жуйними його тривалість — 30-40, із свинями 20-30 днів, з яких останні 6-10 вважаються обліковими, а решта - підготовчими.

Годують і утримують піддослідних тварин у цей період однаково, визначаючи їх енергію росту, продуктивність тощо. Водночас в облікові дні встановлюють і решту показників, які передбачено вивчати в досліді.

На підставі отриманих протягом цього періоду результатів можливі переведення тварин із групи в групу і навіть заміна іншими.

У головний період досліду переведення тварин із групи в групу не допускається, а вибуття їх з досліду можливе тільки внаслідок нещасного випадку або хвороби. У разі вибуття тварини з однієї групи виводять її аналогів з інших груп. Таке вибуття оформляють відповідним актом, у якому вказують причину і обставини його в кожному конкретному випадку.

З першого дня головного періоду вводять у дію досліджуваний фактор або комплекс факторів і здійснюють контрольні визначення, передбачені методикою. Тривалість цього періоду залежить від завдань дослідження і може становити від кількох тижнів до кількох місяців і навіть років. Найчастіше він відповідає тривалості виробничого циклу або певній фазі фізіологічного стану тварини (лактація, яйцекладка, тільність, поросність тощо).

Як і в зрівняльному періоді, у головному періоді виділяють обліковий підперіод, протягом якого визначають різні показники (перетравність поживних речовин раціонів, гематологічні та ін.). У тривалих дослідах таких підперіодів може бути кілька.

Результати досліду отримують порівнянням показників дослідних груп з показниками контрольної.

Установлювати перехідний період (від зрівняльного до головного) не обов'язково, якщо введення досліджуваного фактора не вимагає від тварин великих адаптаційних зусиль, наприклад, у разі перестановки їх із групи в групу наприкінці зрівняльного періоду, використання в раціоні кормів, яких раніше тваринам не давали (хімічно консервований, або оброблений корм, карбамід, БВМД тощо). Цей період триває не менше тижня, упродовж нього необхідно добитися поступового пристосування тварин до умов дослідного режиму годівлі або утримання і цим запобігти виникненню в них стресового стану.

Заключний період необхідний для того, щоб переконатися, що за однакових умов годівлі і утримання тварини різних груп давали схожі результати, тобто різниця між ними в головний період залежить тільки від досліджуваного фактора. Його можна виділяти лише в дослідах з дорослими тваринами. У дослідах з молодняком, особливо коли вивчається вплив різних типів годівлі або способів утримання на його ріст і розвиток, заключний період не виділяється. У дослідах з питань розведення сільськогосподарських тварин і спеціальної зоотехнії, коли вивчаються фактори спадково-конституційного характеру (ріст, розвиток та продуктивність чистопородних і помісних тварин) на фоні однакових годівлі і утримання, схема досліду відрізняється від наведеної раніше відсутністю окремих періодів (табл. 2).

Таблиця 2

Схема досліду реципрокного схрещування чорно-рябої породи великої рогатої худоби з абердин-ангуською

Група	Кількість тварин у групі, гол.	Порода		Нащадки
		батька	Матері
1	17	Чорно-ряба	Чорно-ряба	Чистопородні чорно-рябі
2	17	Чорно-ряба	Абердин-ангуська	Помісі першого покоління (пряме схрещування)
3	17	Абердин-ангуська	Чорно-ряба	Помісі першого покоління(зворотне схрещування)
4	17	Абердин-ангуська	Абердин-ангуська	Чистопородні абердин-ангуси

Залежно від мети і умов постановки експерименту методом груп можна скористатися кількома його різновидами, основними з яких є метод пар-аналогів та метод збалансованих груп-аналогів.