2.3 Ефективність методів розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва

Природа настільки щедра до людини, що наділила кожного талантом. Той, хто не володіє пензлем живописця, мистецтвом музиканта, може досягти великих успіхів у спорті, науці, а той, хто байдужий до наукових істин, стане незамінним фахівцем, про якого скажуть «Майстер на всі руки».

Дитина ще не встигла народитися, а в ній уже живе велика таємниця таланту. І високе призначення педагога — допомогти маленькій людині розгадати секрети свого внутрішнього «я».

Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати цей світ, сприймати його як диво. І в цьому на допомогу приходить мистецтво. Унікальні особливості цього виду духовно-практичної діяльності базуються на тому, що людина завдяки мистецтву не лише набуває знань про навколишній світ, а й засвоює емоційно-цілісне ставлення до себе і навколишніх, відкриває для себе дійсність як внутрішній світ людини, сповнений особистісним сенсом. Це відкриття «людяності» світу кожна окрема особистість робить завдяки тому, що в художньо-творчій діяльності (створенні, сприйнятті, інтерпретації творів мистецтва) вона збагачується суспільно-історичним досвідом, який переживає як власний. Мистецтво розвиває в людині універсальну здатність до творчого вдосконалення будь-якої діяльності.

Мистецтво має звертатися не тільки до розуму людини, а насамперед до її серця, до її почуттів, розвивати естетичний смак. Взагалі під естетичною освітою треба розуміти систематичний розвиток органів чуття і творчих здібностей, що розширює можливість насолоджуватись красою і створювати її. Розвиток творчих здібностей усіх дітей — одна з найважливіших проблем сучасної педагогіки. І тому назріла проблема у пошуках нових шляхів розвитку зображувальної діяльності дітей.

Малювання — благодатна діяльність для виховання почуттів. Перед усім тому, що майже усі дітки люблять малювати — це продуктивна діяльність, яка дає змогу малюку відтворити на аркуші паперу світ своїх думок і почуттів.

Завдання вчителів полягає в тому, щоб розвинути творчу уяву малюка, навчити бачити і відтворювати навколишній світ по-своєму. Тому вже з молодшого віку потрібно намагатись виявляти і розвивати творчість дитини шляхом нетрадиційних форм, методів і прийомів у зображувальній діяльності.

Такий вид діяльності захоплює малюків, виховує естетичний смак, творче уявлення, фантазію, наполегливість і самостійність.

Так з'явилися дитячі малюнки, виконані пальцем (квіти, сліди, горобина, вишеньки, калина, намистинки, дощик тощо), кулачками (сліди), ручкою (павучок, пташки), м'ятим папером, штапиками, по зволоженому аркуші паперу, а також цікаві малюнки, виконані свічкою, і «клякса-малякса». Ця діяльність приносить дітям велику радість, задоволення, вражає своєю загадковістю, чарівністю і неповторністю. Поєднання фарб різних кольорів вчить бачити красу, розвиває їх творчу уяву, естетичний смак. Діти стають більш активними, уважнішими до навколишнього світу [13, с. 161].

Діти отримують велике задоволення, це викликає гарний настрій, що, в свою чергу, сприяє активному засвоєнню умінь і розвитку творчих здібностей. Важливе місце на уроках образотворчого мистецтва являє ознайомлення з нетрадиційними техніками.

Види технік, що використовуються на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі для розвитку творчих здібностей: плямографія, гратографія, виготовлення штампиків, монотипія на склі, монотипія “близнята” [13, с. 58].

Плямографія. З даним видом техніки дітки ознайомлюються навчаючись в другому класі.

Метою уроку при ознайомленні з таким видом техніки, як плямографія, постає завдання: ознайомити учнів з виражальними можливостями плями; навчити працювати тушшю в техніці “плямографії”; розвивати образне мислення, зорову та емоційну чутливість; виховувати естетичні почуття, смак, акуратність у роботі з тушшю; активізувати творчу ініціативу учнів.

Для уроку потрібне таке обладнання: папір, туш, трубочка для коктейлю, чи соломинка. творчий здібність образотворче мистецтво

Для повідомлення теми уроку, вчитель проводить вступну бесіду. Де розповідає казочку про пригоду, що трапилась з Буратіно та Мальвіною.

Коли хлопчик намочивши носик в чорнило ляпнув на клаптик чистого паперу. Для того, щоб очистити папір від клякси, він напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша, та крапля, розтягнула всі свої волохаті лапи і вгризлася ними в папір [26, с. 82].

Ось так, незвично, Буратіно навчився ставити ляпки і бачити у кожній із них незвичайні казкові та фантастичні істоти.

Вчитель закликає пофантазувати, на якусь мить стати маленькими чарівниками і спробувати перетворити звичайнісінькі ляпки на щось цікаве.

Для початку роботи дітки повинні підстелити газету чи папір, щоб захистити свій одяг від бризок. Набирають на пензлик туші. А тепер ставлять пензлик над аркушем папері і стукають по ньому олівцем. Пізніше на ще вологу ляпку різко дмухають, користуючись трубочкою чи соломинкою.

Тоді вчитель надає таке завдання: спробувати побачити в плямах якусь картинку, вигадати казку про побачене.

Гратографія. Ознайомлення з таким видом техніки як гратографія, проводиться теж у другому класі.

Метою уроку постає таке завдання: ознайомити учнів з технікою гравюри на вощеному папері; формувати поняття про теплу і холодну гаму кольорів, розвивати образне мислення, композиційні навички; вчити учнів виконувати композиції без попередньої прорисовки олівцем; прищеплювати любов до рідного краю.

Для цієї теми в основі закладено – зображення квітки Айстри.

Вчитель зачитує казку, з якої дітки дізнаються, чому саме таку назву отримали ці квіти. Дітки уважно слухають казку І.Калинця “Про те, як зірка на землі стала айстрою”.

Поетапно виконується композиція вчителем та дітьми одночасно.

а) наносять на папір фарби різних тонів (чорний не використовуємо);

б) покривають аркуш парафіном, використавши звичайну свічку;

в) зверху наносять туш чорного кольору.

Щоб туш не розпливалася по парафіну, час від часу потрібно вмочувати пензлик у мильний розчин.

г) після висихання видряпується голкою чи іншим гострим предметом композиція.

Монотипія на склі. З даним видом техніки діти ознайомлюються навчаючись в третьому класі.

За мету до уроку, ставляться такі вимоги: вчити дітей прийомам і методам художнього відтворення образів довколишнього середовища, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, задуману композицію (зимовий пейзаж), формувати охайність, самостійність. Бажання творити прекрасне довкола себе.

Вступну бесіду вчитель проводить досить поширено, оскільки тема уроку звучить так: “усі дерева в інеї”. Ведеться розмова про чудову пору року зиму.

Практична робота учнів і вчителів (колективна робота):

а) готується скло, розробляємо ескіз в якому присутні рості форми, ставимо під скло;

б) зволожують папір;

в) на скло наносять фарбу згідно ескізу (при використанні акварельних фарб необхідно додавати мило);

г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папір зволоженою стороною до скла. Зверху проводять ребром долоні.

д) тримаючи за два кутики папір, різко відривають його скла – монотипія готова.

Монотипія “близнята”. З цим незвичайним видом незвичайним видом техніки діти ознайомлюються наприкінці 2 класу.

Метою даного уроку постає: навчити дітей прийомів і методів художнього відтворення образів комах, користуючись технікою монотипії; розвивати уміння бачити в різноманітних лініях, плямах. В заданій кольоровій гамі задуману композицію (світ комах(; поглиблювати знання учнів про рівномірне заповнення площини аркуша паперу; дати елементарні поняття симетричної форми та сформувати розуміння ролі осі симетрії в її побудові.

Спочатку діти беруть аркуш білого папері і рівненько та охайно згинають навпіл по широкій стороні. Після розгинання він матиме вигляд розгорнутої книжки. Малюють тільки на одній стороні. На якій саме – лівій чи правій – це на тій, яка більше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравіший, найгарніший серед метеликів, який тільки може бути з країни Фантазії. Фарбами різних кольорів малюють візерунки на крильцях. Але спочатку малюють зелений лужок з квіточками.

Проводять внизу обраної сторінки кілька прямих та хвилястих ліній коричневого (земля), жовтого (пісок), зеленого (трава) кольорів. А потім згортають папір, добре притискають сторінки. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другій сторонці, на якій нічого не малювали, теж з’явилося зображення і землі, і піску, і травички – все точнісінько так, як на першій сторінці.