Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекции учет в банках 7 - 9.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
139 Кб
Скачать
☆
  1. Інвестиції, які дають контроль, тобто інвестиції в дочірні компанії (підприємства).

За можливістю визначення справедливої вартості цінних паперів, в які інвестуються кошти, фінансові інвестиції класифікуються на:

  • інвестиції в цінні папери, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;

  • інвестиції в цінні папери, справедливу вартість яких можна достовірно визначити. Нагадаємо, що справедлива вартість — це сума, за якою можна обміняти актив, або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

У бухгалтерського обліку банків України інвестиції в цінні папери класифікуються таким чином:

  • цінні папери в торговому портфелі банку;

  • цінні папери в портфелі банку на продаж;

  • цінні папери в портфелі банку до погашення;

  • інвестиції в асоційовані компанії;

  • інвестиції в дочірні компанії.

Портфель цінних паперів — це згрупована інформація з обліку інвестицій у цінні папери за їх видами і призначенням з метою складання фінансової звітності.

У торговому портфелі обліковуються цінні папери, придбані банком для перепродажу та переважно з метою отримання прибутку від короткотермінових коливань їх ціни або дилерської маржі. До торгових цінних паперів можуть бути віднесені будь-які інші цінні папери, що визначаються банком на етапі первісного визнання як такі, щодо яких банк має намір і змогу обліку за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки (крім акцій, які не мають котирувальної ціни на активному ринку і справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити).

У портфелі цінних паперів на продаж обліковуються акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком та боргові цінні папери, а саме:

  • боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;

  • цінні папери, які банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;

  • акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;

  • фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців;

  • інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.

У портфелі до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим строком погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо банк має намір та змогу утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу.

Банк не повинен первісно визнавати цінні папери в портфелі до погашення, якщо:

  • не має фінансових ресурсів для фінансування цінних паперів до погашення;

  • є юридичне або інше обмеження, яке може перешкодити наміру банку утримувати цінні папери до погашення;

  • протягом поточного фінансового року або протягом двох попередніх фінансових років банк продав до дати погашення значну суму інвестицій порівняно із загальною сумою інвестицій, утримуваних до погашення.

Банк не повинен визнавати цінні папери як утримувані до погашення, якщо:

  • має намір утримувати цінні папери протягом невизначеного часу;

  • готовий продати їх у разі змін ринкових ставок відсотка, ризиків, потреб ліквідності;

  • умови випуску безстрокових боргових цінних паперів передбачають сплату відсотків протягом невизначеного часу (тобто немає фіксованого строку погашення);

  • емітент має право погасити цінні папери сумою, значно меншою, ніж їх амортизована собівартість.

Цінні папери, за якими емітент передбачає дострокове погашення, можуть бути визнані в портфелі до погашення, якщо банк має намір і змогу утримувати їх до строку погашення.

Не є порушенням намірів утримувати портфель до погашення, якщо продаж цінних паперів з портфеля до погашення був здійснений у таких випадках:

  • не більше ніж за 3 місяці до дати погашення;

  • після того, як отримано в основному всю первісну вартість фінансової інвестиції у вигляді планових платежів або передоплати;

  • значного погіршення кредитоспроможності емітента;

  • реорганізації емітента;

  • змін законодавчих або регулятивних вимог;

  • значного підвищення регулятивних вимог до капіталу;

  • у зв'язку з непередбаченою подією, яка відбулася з незалежних від банку причин, яка не повторюється і стосовно якої є докази, що банк не мав змоги її спрогнозувати.

До інвестицій в асоційовані та дочірні компанії належать акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком таких цінних паперів, що придбані та/або утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання.

Асоційована компанія (підприємство) — це компанія, у якій інвестор має суттєвий вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Суттєвий вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20 % або більше голосів об'єкта інвестування. Суттєвий вплив є, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє менше ніж 20 % голосів об'єкта інвестування, але виконуються щонайменше дві з таких умов:

  • інвестор (банк) має представників у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;

  • інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;

  • здійснюється обмін управлінським персоналом між інвестором (банком) та компанією;

  • інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну інформацію.

Дочірня компанія (підприємство) — це компанія, яку контролює інша компанія (відома як материнська компанія). Контроль передбачає, що материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє більше ніж 50 % голосів об'єкта інвестування. Контроль є, якщо материнська компанія (банк) прямо або через дочірні компанії володіє менше ніж 50 % голосів об'єкта інвестування, але має:

  • частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки договорам з іншими інвесторами;

  • право визначати фінансову та операційну політику підприємства згідно з установчими документами;

  • право призначати або звільняти більшість членів ради директорів або аналогічного керівного органу компанії;

  • право визначального голосу в раді директорів або аналогічному керівному органі компанії.