7.Форми і методи нарахування заробітної плати

За визначенням фахівців-соціологів праця є категорією не тільки економічною, але й політичної, так як зайнятість населення, рівень його професійної підготовки і ефективність праці в житті держави в цілому і регіонів зокрема грають дуже важливу роль у розвитку суспільства.

Оплата праці (по ТК) - система відносин, пов'язаних із забезпеченням встановлення і здійснення роботодавцем виплат працівникам за їх працю відповідно до законів, іншими нормативними правовими актами, колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами та трудовими договорами.

Тарифна система - сукупність нормативів, за допомогою яких здійснюється диференціація заробітної плати працівників різних категорій.

Тарифна сітка - сукупність тарифних розрядів робіт (професій, посад), визначених у залежності від складності робіт і кваліфікаційних характеристик працівників за допомогою коефіцієнтів.

Тарифна ставка / оклад - фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці (трудових обов'язків) визначеної складності (кваліфікації) за одиницю часу.

В Сутисківській селищній раді використовують Меморіальний ордер 5 для зведення розрахункових відомостей про заробітну плату [Додаток 13]. Створюють такі розпорядження:

• Про присвоєння рангу працівнику;

• Про затвердження даних про стаж служби та роботи в органах місцевого самоврядування;

• Про затвердження розміру доплати за вислугу років та надбавок до посадових окладів працівникам селищної ради;

• Про ведення індексації грошових доходів працівників селищної ради;

• Про посадові оклади працівників селищної ради;

• Про відпустку;

• Про відрядження

У селищній раді працює 12 штатних працівників, їхній посадовий оклад становить 18198 грн. на місяць. С створюються спеціальні таблиці для нарахування відпусток, для нарахування відряджень, для розпису заробітної плати для кожного працівника на цілий рік, відмітки про явки і неявки працівників на роботу за кожний місяць. [Додаток 14].

Існують дві форми оплати праці - погодинна і відрядна.

Погодинна форма характеризується тим, що заробітна плата працівнику нараховується залежно від кількості відпрацьованого відповідно з табельною урахуванням часу і встановленої тарифної ставкою або окладом (формула 7.1).

Зп = Тс х Фтаб, (7.1)

де Тс - тарифна ставка розряду робітника (в крб. за годину, день);

Фтаб - фактично відпрацьований згідно з табелем час (днів, годин).

Відрядна форма оплати праці дозволяє встановити розмір заробітної плати працівника залежно від розміру заробітної плати за одиницю продукції (розцінки) і обсягу виконаної роботи, який вимірюється в кількості операцій, виробів і т.п. (Формула 7.2).

Зсд. = Р х V, (7.2)

де Р - розцінка (штучна відрядна) за одиницю робіт в руб.;

V - обсяг виконаних робіт у фізичних вимірниках. [6].

8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Основні поняття і терміни:

Капітал підприємства - характеризує загальну вартість (у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах), інвестованих у формування його активів.

Оборотний капітал - частина капіталу підприємства, що інвестована в його оборотні активи (грошові кошти і їхні еквіваленти, інші активи, призначені для реалізації або споживання в плині періоду, що не перевищує один рік).

Основний капітал - частина капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів.

Необоротні активи - це активи підприємства, термін експлуатації, або погашення яких перевищує один рік (365 днів).До них відносять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.

Згідно з МСБО 16 та П(С)БО 7 основні засоби - це матеріальні активи, які:

- утримуються підприємством для використання у виробництві або постачанні товарів та надання послуг, для здачі в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

- будуть використовуватись, як очікується, протягом більше одного періоду.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України, визначають методичні принципи їх формування.

Рис. 8.1. класифікація основних засобів.

Не належать до основних засобів:

- предмети терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості;

- спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва окремих виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;

- спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби.

Основні засоби підприємства включають:

1. Виробничі основні засоби - частина основних засобів, що бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Основні виробничі засоби з обліком їхнього виробничого призначення розділяються на групи:

А. Будинки і споруди.

До них належать - будинки основних, допоміжних, обслуговуючих цехів, депо, гаражі промислового підприємства, конструкторські бюро, керування, контори, піднімальні і відкриті гірські видобутки, нафтові і газові шпари, димарі і водонапірні башти на окремих фундаментах, дороги для усіх видів транспорту усередині підприємства, дамби, греблі, канали.

Б. Передатні пристрої.

До них належать - водорозподільні пристрої, спорудження електропередачі і зв'язку, каналізаційні спорудження, газопроводи. В. Машини й устаткування.

До них належать - робочі машини й устаткування, вимірювальні і регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, транспортні засоби.

М. Виробничий і господарський інвентар.

До них належать - механізовані і ручні інструменти усіх видів, що ріжуть, що давлять, ударні, а також усілякі пристосування, різні предмети господарського і виробничого характеру.

Д. Інші основні засоби.

2. Невиробничі основні засоби - це житлові будинки й інші об'єкти соціально-культурного і побутового обслуговування на балансі підприємства. Невиробничі основні засоби не переносять свою вартість на створений продукт. Відновлення здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Підприємство зацікавлене в оптимальному підвищенні питомої ваги активної частини основних виробничих засобів (ті, котрі обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства).

На структуру основних виробничих засобів підприємства впливають:

- приналежність до визначеної галузі;

- рівень автоматизації і механізації;

- рівень спеціалізації і кооперування;

- кліматичні і географічні умови розміщення підприємства. Відтворення основних засобів підприємства

Відтворення основних засобів підприємства - це процес безперервного їхнього відновлення, що характеризується:

- основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

- у процесі відтворення одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості і вартості;

- нарахування амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадженням у грошовій формі частково перенесеної вартості основних виробничих засобів на готову продукцію;

- основні виробничі засоби оновлюються в натуральній формі протягом тривалого періоду часу, що дозволяє маневрувати засобами амортизаційного фонду.

Розрізняють просте і розширене відтворення.

Просте відтворення припускає утворення основних виробничих засобів у кожному наступному циклі виробництва в незмінному обсязі і з фінансування заміни зношених основних засобів є нарахована сума амортизації.

Розширене відтворення припускає кількісне і якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, здатних забезпечити вищий рівень продуктивності устаткування, у кожному наступному циклі виробництва.

Моральний знос - це передчасне, до закінчення нормативного терміну фізичного зносу, відставання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів у наслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних в експлуатації активів.[5].