Ушкодження уретри
З усіх видів ушкоджень уретри найчастіше трапляються розриви. Розрізнять розриви часткові та повні.
Клінічна картина і діагностика
Спостерігаються різкий біль у промежині, виділення крапель крові з уретри, з'являється гематома в ділянці промежини, мошонки, затримка сечі. Сечовий міхур переповнений і виступає над лобком.
Діагноз підтверджується під час ретроградної уретрографії.
Лікування
Оперативне. Полягає в проведенні пластичних операцій після розсмоктування гематоми і сечових набряків.
ПІЄЛІТ
Пієлітом називається запалення ниркової миски. Найчастіше до захворювання призводять порушення відтоку сечі, спричинене вагітністю, сечокам'яною хворобою; затримка сечовипускання; травми і захворювання спинного мозку.
Розрізняють гострий та хронічний пієліт.
Клінічна картина і діагностика
Захворювання починається гостро. Хворі скаржаться на загальну слабкість, нездужання і сильний біль у поперековій ділянці. Температура тіла 38—39°С і вище. Спостерігаються позитивний симптом Пастернацького і болючість при пальпації нирок. Сечовипускання прискорене.
Загальний аналіз сечі:
• вона каламутна;
• білок;
• еритроцити;
• велика кількість лейкоцитів.
Загальний аналіз крові:
• лейкоцитоз;
• збільшення ШОЕ.
Лікування
Консервативне:
• вживання великої кількості рідини;
• молочно-рослинна дієта;
• відвар з ведмежих вушок;
• антибіотики широкого спектра дії.
Пієлонефрит
Це гнійне запалення ниркової миски і паренхіми.
Клінічна картина
Захворювання починається гостро. Хворі скаржаться на загальну слабкість, нездужання, сильний біль у поперековій ділянці. Температура тіла 39-40°С. При обстеженні спостерігається різко позитивний симптом Пастернацького, під час пальпації визначається збільшена болюча нирка. Сечовипускання дещо прискорене. Сеча з гнійним осадом.
Лікування
Консервативне:
• антибіотики широкого спектра дії;
• уросептики;
• вживання великої кількості рідини.
Піонефроз
Піонефрозом називають тяжке нагноєння нирки, яке супроводжується утворенням гнійних порожнин, руйнуванням і атрофією поперекової паренхіми. Хвороба розвивається в результаті вторинного інфікування гідронефрозу, сечокам’яної хвороби, прогресуючого пієлонефриту, туберкульозу нирок.
Етіологія
1. Закритий піонефроз — гнійна порожнина не зв'язана із сечовими шляхами.
2. Відкритий піонефроз — гній вільно надходить у сечовий міхур.
Клінічна картина і діагностика
Як правило, уражується одна нирка. Захворювання супроводжується підвищенням температури тіла до 38—39 °С. Хворі скаржаться на загальну слабкість, поганий апетит, біль у ділянці ураженої нирки. При обстеженні симптомом Пастернацького позитивний, пальпується збільшена нирка.
Діагноз уточнюється за допомогою хромоцистоскопії і урографії.
Лікування
При піонефрозі видаляють уражену нирку — роблять нефректомію.
Паранефрит
Паранефритом називають запалення паранефральної (навколониркової) клітковини. Хвороба розвивається внаслідок проникнення інфекції у приниркову клітковину гематогенним або лімфогенним шляхом з різних гнійних осередків, рідше — з ураженої нирки або через нагноєння при ниркових пост травматичних крововиливів.
Клінічна картина
Захворювання починається гостро. З'являється сильний біль у поперековій ділянці, температура тіла підвищується до 38—39 °С. Спостерігаються симптоми гнійної інтоксикації — загальна слабкість, нездужання, сухий язик, тахікардія, симптом Пастернацького різко позитивний.
Лікування
І. Консервативне — застосовують антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламідні, протизапальні препарати.
II. Оперативне — у разі розвитку нагноєння проводять розтин і дренування гнійника.