Хід уроку

Учитель зарубіжної літератури: „Шановні друзі, сьогодні у центрі нашої уваги роман у певному сенсі легендарний. Це роман, за який не в останню чергу його автора було нагороджено Нобелівською премією. Це роман, який приніс його автору всесвітню славу. Це роман, який перекладено на усі можливі й неможливі мови народів світу!

Отже, йдеться про роман колумбійського письменника Ґабріеля Ґарсіа Маркеса „Сто років самотності”. Проте тема уроку – „Через „сто років самотності” зникають навіть „тіні забутих предків”. Будучи сформульованою таким чином, вона, сподіваюсь, дає до зрозуміння, чому до участі в уроці я запросив і свою колегу, учителя української мови і літератури, яка люб’язно погодилася прийняти це запрошення”.

Учитель української мови і літератури: „З свого боку, я хотіла б подякувати за запрошення, але водночас і висловити, м’яко кажучи, здивування щодо поєднання в одному уроці розгляду творів таких різних за походженням, історичною добою, у яку вони жили, і культурним корінням письменників, як Маркес і Коцюбинський!..”

Учитель зарубіжної літератури: „І дуже добре, що ви цим здивовані, адже у такому випадку є підстави і для розмови, і для дискусії! А чи так вже далекі один від одного Маркес і Коцюбинський та їхні твори, ми і спробуємо з’ясувати. Крім цього, слід додати, що хоча нашим головним завданням є необхідність проаналізувати роман Маркеса, однак я переконаний, що, намагаючись зрозуміти сенс роману колумбійського письменника, ми через співставлення двох творів зможемо інакше подивитись і на повість письменника українського, а, відповідно, і на роман Маркеса!..

Але передусім, аби надати нашій розмові додаткового імпульсу і натхнення, я дозволю собі запропонувати всім присутнім за цим столом учням вибрати собі роль того чи іншого героя з обох творів, які нас цікавлять…”

(Учні вибирають картки, з написаними на картках іменами героїв з творів Маркеса і Коцюбинського, зокрема: Урсули, Пілар Тернери, Петри Котес, Фернанди дель Карпіо, Ремедіос Прекрасної, Ренати Ремедіос (Меме), Марійки, Палагни, Амаранти, Ребеки, Амаранти Урсули, Хосе Аркадіо Буендіа, Хосе Аркадіо Другого, Ауреліано Другого, Ауреліано Бабілоньї, Маурісіо Бабілоньї, Мелькіадеса, Юри, Івана, Миколи, Герінельдо Маркеса тощо.)

Учитель зарубіжної літератури: „А тепер, коли і цей організаційний момент ми залишили за собою, можна братися до справи.

Отже, крім мудровано закрученої теми уроку, йому передують ще й декілька епіграфів, і я не бачу причин, які заважали б нам розпочати саме з них…

„Література – це найкраща забавка, яку вигадали, аби знущатися з людей”, – говорить вустами одного зі своїх героїв Маркес. Натомність Коцюбинський стверджує, що „весь світ… як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна.” А сучасна українська поетеса Наталка Білоцерківська і зовсім заплутує нас, закликаючи „тримати життя”, попри те, що воно (життя), на її думку, „спливає з рук, як риба, залишаючи в долоні розведений водою слиз і бруд”.

У зв’язку з цим усім виникає ціла низка питань: чи дійсно література – така жорстока „забавка”? Чи це життя – страшна казка? І навіщо тоді „тримати” його, адже воно залишає по собі лише „слиз і бруд”? Тому, думається, варто скористатися нагодою і запитати про це у тих, у кого просто унікальний досвід життя, бо прожили вони понад сто років… Сеньйоро Урсуло, що ви гадаєте з цього приводу?”

„Урсула”: ...^*

Учитель зарубіжної літератури: „Можливо, до цього щось зможе додати і сеньйор Мелькіадес?”

„Мелькіадес”: …

Учитель зарубіжної літератури: „Отже, думку довгожителів ми вислухали. А що з цього приводу думають ті, хто – якщо оцінювати за роками – майже і не жив?.. Пані Марійко, прошу!..”

„Марійка”: …

Учитель зарубіжної літератури: „А що скаже нам сеньйора Ремедіос Прекрасна?”

„Ремедіос Прекрасна”: …

Учитель зарубіжної літератури: (до учителя української мови і літератури) „А ви якої думки щодо сентенцій цих двох письменників і однієї поетеси?”

Учитель української мови і літератури: …

Учитель зарубіжної літератури: „Таким чином, з того, що ми тут почули, можна зробити висновок, що найгіршим і найстрашнішим є... життя!.. Ну що ж, це був, чесно кажучи, очікуваний висновок. Та чи це справді так, ми і спробуємо заперечити або ствердити, навіть не встаючи з-за цього столу. Тобто, користуючись тим, що тут зібралися такі різні „герої”, давайте поговоримо про переваги і недоліки життя! Будь ласка, пані і панове, задавайте одне одному питання чи, якщо бажаєте, висловлюйте своє відношення до проблеми, яка перед нами постала”.