Геологічна карта України і геохронологічна шкала.

Геологічна карта - показує територіальне по­ширення гірських порід різного віку = кожному кольо­ру відповідають гірські породи певного віку = кожний «віковий колір» = спеціальною літерою - індексом.

Геохронологічна шкала - послідовність утворення гірських порід, історії геологічного розвитку території України, тобто усього «життя» земної кори. Тому геохронологічну шкалу ще називають шкалою геологічного літочислення.

Вік і поширення гірських порід.

Вік найдавніших із них - близько 3,6 млрд років = розпочався відлік геологічного літочислення на території України. Найдавніші гірські породи зазвичай вкриті зверху наймолодшими за віком, чет­вертинними, відкладами. Між ними шар за шаром залягають гірські породи різних ер і періодів.

Фундамент Українського щита утворений найдавнішими, докембрій­ськими (архейськими та протерозойськими), гірськими породами магма­тичного і метаморфічного походження = габро, лабрадорити, мармур, гнейси, кварцити.

Волино - Подільська плита теж утворена кристалічними породами. Однак зверху вони вкриті товщею осадових порід палеозойського віку = піски і пісковики, сині глини й вапняки. Крім того, осадовий чохол цієї структури складають і молодші за віком, мезозойські, породи - піски, пісковики, глини й мергелі.

Галицько-Волинський прогин заповнений осадовими різновікови­ми - палеозойськими та мезозойськими – відкладами = карбонові сланці з прошарками кам’яного вугілля і піскови­ками, а також піски, пісковики, глини й мергелі крейдового періоду.

Дніпровсько-Донецька западина = стро­катий склад осадових гірських порід, які утворилися в палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери = різнокольорові глини, доломіти й вапняки, сланці, піски і пісковики, мергелі.

Причорноморська западина, Скіфська і Західноєвропейська платформи заповнені товщею молодих, неогенових, осадових від­кладів - вапняків, пісків, пісковиків і глин.

Донецька складчаста область утворена товщами кам’яновугільного та пермського періодів палеозою - сланцями з прошарками кам’яного вугілля, пісковиками, глинами, доломітами та вапняками.

Складчаста система Українських Карпат утворена гірськими породами осадового (вапняки й доломіти, піски й пісковики тощо) та вулканічного (базальти, туфи, ан­дезити) походження. Вік цих порід різний - від докембрію до кайнозою.

Складчаста система Кримських гір утво­рена породами мезозою - тріасовими слан­цями, юрськими вапняками і крейдовими пісками та пісковиками, молодші відкла­ди - палеогенові вапняки і мергелі.

По всій території України поширені най­молодші (четвертинні) відклади - піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки = формувалися на морському дні, за допомогою давнього льодовика або вітру.

В архейську і протерозойську ери на території України майже безперервно вивергалися вулкани й утворювалися гори.

У палеозойську еру відбувалися інтенсивні тектонічні рухи, що поде­куди, як-от у Донецькій складчастій області, супроводжувалися вул­канізмом. У цей час почергове підняття і опускання земної кори спричи­няли неодноразовий наступ морів на територію України. Клімат був тепліший від сучасного і сприяв утворенню вугілля в Донецькій складчастій області та Галицько-Волинській западині. У Дніпровсько- Донецькій западині за таких умов формувалися родовища нафти і солі. Водночас з’явилися найпростіші наземні рослини і тварини.

У мезозої гірські породи зминалися в складки й вивергалися вулкани не лише в Донецькій складчастій області, а й в Криму. Тут і нині подекуди трапляються вулканічні гірські породи магматичного похо­дження, наприклад діабази. Море в мезозої періодично вкривало значні території України, а в умовах теплого вологого клі­мату в Українських Карпатах і Кримських горах нагромаджувалися потужні відклади крейди. У цю еру з’явилися перші ссавці, покритонасінні рослини.

У кайнозойську еру = гірські споруди Карпат і Кримських гір. Дещо пізніше сталося загальне підняття платформної частини тери­торії України, і моря майже скрізь остаточно відступили. Завдяки дуже теплому клімату ландшафти України нага­дували савани.

Однак в останній, антропогеновий (чет­вертинний), період кайнозою клімат різко похолоднішав.

З півночі Європи, охопленої материковим зледенінням, почав рухатися льодовик. Сягаючи потужності в сотні метрів, він просувався двома виступами («язиками»). Один з них (дніпровський) ру­хався долиною Дніпра і дійшов до м. Дніпродзержинська; а другий виступ (західно- поліський) охопив значно меншу площу території країни.

Зледеніння спричинило великі зміни в органічному світі. Утім саме тоді (близько 2 млн років тому) з’явилася перша людина.

8 кл ЗНО Пестушко Геоморфологічна будова