Геоморфологія вивчає розміщення та походження форм рельєфу.

У взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі виникає закономірне утворення та розташування форм рельєфу на певній території - геоморфологічна будова.

Типи рельєфу України безпосередньо пов’язані з тектонічними структурами і геологічною будовою її території, на їхнє утворення дуже сильно вплинули й зовнішні чинники - кліматичні процеси, діяльність поверхневих і підземних вод тощо.

Поширення різних типів рельєфу.

1)Вулканогенні типи рельєфу = внаслідок вулканічної діяльності = в Криму (згаслий вулкан Карадаг, Аюдаг і Кастель

у Карпатах = у Вулканічно­му хребті й на Закарпатській низовині колись діяли вулкани = численні горби.

На Керченському півострові = грязьових вулкани = невеликих горби 1-2 м, найбільший Джау -Тепе - «ворожа вершина») = відносна - 60 м.

2)Денудаційні типи рельефу (у перекладі з латинської - «оголення») утворилися внаслідок руйнування гірських порід і перенесення їхніх уламків із підвищених форм рельєфу ← води, лід, вітер = у Кримських горах, у Внутрішньо­му і Зовнішньому куести. для Карпат, багатьох височин України = пагорби-«останці», пасма, вали. Подільська височина = Товтри - горбисте пасмо = залишки бар’єрних рифів давнього моря.

3)Водно-ерозійні типи рельєфу = дії текучих вод = повсюдно = рівчаки та вимоїни, річкові долини, бал­ки та яри, каньйони = найдовший в Україні каньйон - Дністровський, у Кримських горах = Великий каньйон.

4)Алювіальні типи рельєфу (у перекладі з латинської - «нанесення») утворені від­кладами водних потоків. До них належать заплави і надзаплавні тераси в річкових долинах.

5)Льодовикові та водно-льодовикові типи рельєфу = діяльність покривного й гірського льодовиків. На рівни­нах це ками - горби, 1 км і заввишки від 5 до ЗО м = на півночі Волинської, Житомирської та Київської областей; ози — лінійно витягнуті пасма завдовжки понад 20-30 км і заввишки до 30 м, зандри - піщані (зандрові) рівнини в результаті злиття поодиноких конусів, утворених потоками талих вод біля краю льодовика, і мають вигляд смуг до 20-30 км зав­ширшки.

На схилах Українських Карпат, зокрема на масиві Чорногора = кари = крісло- подібні заглибленя можуть утворити цирки - великі заглиблення у вигляді амфітеатру.

6)Суфозійні типи - «підкопування» - вимивання водами дрібних часток ґрунту і просі­дання поверхні = сході Причорноморської низовини на лесовому покриві утворились численні плоскодонні западини і поди (великі запа­дини) овальної форми. Глибина деяких подів сягає 15 м, а площа - 1 км2.

на Придніпровській низовині = замк­нуті безстічні поглиблення = степові «блюдця».

7)Карстові типи рельєфу - лійки, печери, колодязі - розчинення природними водами крейдових, гіпсових і вапня­кових гірських порід. Найглибша карстова печера в Україні — Солдатська ( Крим) до глибини 517 м на Поділлі, у Тернопільській області найдовша у світі гіпсова печера = Оптимістична = 217 км.

8)Еолові (вітрові) типи рельєфу = утворені вітром піщані горби і пасма, дюни і кучугури найпоширеніші на Поліссі, до 25 м заввишки; піщаний масив 1500 км2 — Олешківські піски - у пониззі Дніпра.

9)Морські абразійні типи = абразія(- «зіскрібання») = руйнування хвилями і прибоєм берегів морів = обриви місцями з вертикальними уступами = Карадазькі («Золоті») ворота біля підніжжя Карадагу.

11)Морські акумулятивні типи - «збирання в купу», «накопичення») = пляжі, пересипи, піщані смуги - «стрілки» і «коси» . Найбільша = Арабатська Стрілка 115 км, Тендрівська Коса видовжена на 65 км і має ширину близько 2 км.

12)Техногенні типи рельєфу = діяльнісьтю людини = меліоративні канали, дамби, насипи шо­сейних доріг і залізниць, терикони.

ЗНО 8 кл Пестушко Паливні корисні копалини

паливні, рудні й нерудні.

Поширення корисних копалин тісно пов’язане з головними тек­тонічними структурами

Рудні = до магматичних і метаморфічних гірських порід = у районах виходу фундаменту Українського щита, Донецького кряжа, Вулканічного хребта Карпат.

Осадовий чохол = паливні корисні копалини; в осадових і вулканічних відкладах складчастих областей різноманітні нерудні корисні копалини - солі, численні джерела мінеральних вод тощо.

Основні родовища вугілля.

кам’яне вугілля = Донецький кам’яновугільний басейн = у межах Донецької складчастої області

Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн у Львівській та Волинській областях у межах Галицько-Волинського прогину = 10 тис. км2 (далі простя­гається у північно-західному напрямку на територію Польщі).

буре вугілля у Дніпровському буро- вугільному басейні, пов’язаний з Українським щитом в породах осадового чохла, що заповнюють про­гини у кристалічному фундаменті = 150 тис. км2.

Родовища горючих сланців і торфу.

горючі сланці в межах Українського щита, у Бовтиське родовище, розташованому на межі Кіровоградської та Черкаської областей.

Поклади торфу поширені переважно в захід­них, північно-західних та північних областях України в заболочених районах. До 65 % запасів торфу припадає на Полісся, ЗО % - на лісостеп.

Основні родовища нафти і газу.

Основні поклади в Дніпровсько -Донецькому нафтогазо­носному районі = у межах Дніпровсько-Донецької западини = Шебелинське, Західнохрестищенське і Єфремівське газові, Леляківське, Глинсько-Розбишівське,

Бугруватівське нафтові, а також Гнідинцівське, Качанівське і Яблунівське нафтогазові.

Карпатський нафтогазоносний район = в Передкарпатському прогині (Львівська та Івано-Франківська області) = Долинське і Бориславське нафтові та Дашавське газове родовища.

На півдні Східноєвропейської та заході Скіф­ської платформ розташований Причорноморсько - Кримський нафтогазоносний район. Найбільші — Джанкойське, Глібівське.

ЗНО 8 кл Пестушко Рудні корисні копалини 1 01 2014

залізних і марганцевих руд, найбільші з яких розташовані у межах Укра­їнського кристалічного щита = за запасами руд чорних металів є одними з найбільших у світі.

Родовища руд чорних металів.

Залізні руди.

Найбільше скупчення = Криворізький залізорудний басейн у Українського щита

Кременчуцький залізорудний район, пов’язаний з Українським щитом

Білозерський

Керченський залізорудний басейн в Азово-Кубанській западині = осадового накопичення заліза.

Марганцеві руди.

Нікопольський марганцевий басейн = Нікопольське (Дніпропетровська область) і Великотокмацьке (Запорізька область) родовища.

Родовища руд кольорових металів.

В Україні виділяються поклади ртутних, титанових, нікеле­вих і алюмінієвих руд.

За запасами ртутних руд = ІІ місце у світі = Микитівське Донецької області, з Донець­кою складчастою спорудою. У Закарпатському прогині = Вишківське родовище (Закарпатська область).

У межах Українського щита = родовища урану = Новокостянтинівське родовище, що в Дніпропетровській області;

титанових руд = в Іршанському родовищі Житомирської області та Самотканському родовищі на Дніпропетровщині.

Українсь­кий щит = поклади нікелевих руд в Кірово­градській області — Деренюське й Липовенківське родовища. Високопільське, Малишевське і Вовчанське родовища, що в Дніпропет­ровській області = алюмінієві руди.

Родовища поліметалевих руд і золота.

поліметалевих руд (свинцю, цинку, міді, олова та ін.) = у Закар­патській області на Берегівському та Мужіївському родовищах.

У Закарпатті розробляють Мужіївське і Сауляцьке родовища золота.