Зно 8 кл Пестушко Нерудні корисні копалини 1 01 2014

Родовища нерудної сировини.

Калій­ні солі = до Передкарпатського прогину = Калусько-Голинське на Івано-Франківщині, Стебницьке, Доброгостівське і Бориславське у Львівській області

Кам’яна сіль = в прогинах Донецької складчастої області = Артемівське і Слов’янське. Солотвинське – прогин в Закарпатській западині.

З природної ропи соляних озер поблизу Азовського та Чорного морів, озера Сиваш.

Самородна сірка = Львівської та Івано-Франківської областей = Роздольське, Яворівське, Немирівське тощо)

Вогнетривкі глини = Часовоярському та Новорайському родовищах в Донецькій області.

Графіт - Завалля Кіровоградської обл.

Флюсові вапняки = на півдні Донбасу, західній час­тині Головного пасма Кримських гір.

граніти у Житомирській області, Кіровоградській області, Запорізькій області, у Вінницькій.

Мінеральні води.

Нині в Карпатах налічують близько 800 мінеральних джерел. Карпатський регіон = «Поляна Квасова», «Свалява», «Лужанська», «Шаянська» - Свалява, Кваси, Поляна, Шаян. «Нафтуся».

«Миргородська» в Полтавській області, «Березовська» Харківщина.

Лікувальні грязі.

Саки і Євпаторія.

8 Кл зно Пестушко рівнини

Загальні особливості рельєфу.

південно-західній частині Східноєвропейської рівнини → 95 % території України - рівнини, пе­ресічна висота — 175 м.

Низовини = 70 % загальної площі Височини - 25 % .

Рівнини.

Поліська низовина = давніми льодовиковими відкладами і річковими наносами = 150-200 м. Словечансько-Оврудький кряжж - 316 м. Тектонічні структури: Волино - Подільська плита, фундамент глибині 2000-2500 м.

Придніпровська низовина – Дніпровсько -Донецька западина = фунда­мент 10-12 км і більше = 50-170 м. = яружно-балкова мережа.

Причорноморська низовина - Причорноморська западина, фундамент кількох кілометрів = 120-150 м = це колишнє дно моря, тому серед поширених тут гірських порід трапляються лесоподібні суглинки, піски й глини, вапняки й черепашник.

Закарпатська низовина - Закарпатський прогин = на висоту 100-120 м. = Берегівське горбогір’я - вулканічних горбів - 369м == пере­важно вулканічними породами, що перекриті глинами та лесами.

Волинська височина на висоту 220-250 м. Мізоцький кря­ж - 358 м і утворена вапняка­ми, леси.

Подільська височина від 180-200 м до 350-400 м. = лесоподібними суглинками Гологори з найвищою точкою височини г. Камулою (471 м), Розточчя, Опілля, а також вапнякові Медобори, або Товтри. Деякі з таких пасом називають горами, як-от Креме­нецькі гори.

Хотинська височина розташована у межиріччі Пруту й Дністра тут перебуває найвища точка рівнинної частини України - г. Берда (515 м) з пересічними висотами, які становлять 350-400 м. Породи = вапняки, пісковики, глини, гіпс.

Придніпровська височина з Українським щитом, міцні породи якого подекуди майже виходять на поверхню з-під оса­дового шару піщано-глинистих порід = від 150-170 м на півдні до 220-240 м на півночі. Найвища позначка = 323 м.

Приазовська височина = виступи Українського щта з-під шару лесоподібних суглинків і глинистих порід. Підвищення називають моги­лами = найвища точка Приазовської височини - Бельмак-Могила (324 м).

Донецька височина = з Донецькою складчастою областю = гороутворювальним процесам і внаслідок порушення осадових порід, які залягають на кристалічному фунда­менті, - вапняків, доломітів, лесових та інших порід. Це височина дуже сильно порізана численними ерозійними фор­мами рельєфу. Тому її пересічні висоти помітно коливаються - від 175 до 300 м. Найвищу частину Донецької височини називають Донецьким кряжем з максимальною позначкою висоти 367 м (г. Могила-Мечетна). Водночас тут є чимало різноманітних форм рельєфу, які створила людина.

Середньоросійської височини = до схилів давнього Воронезького масиву, кристалічні породи якого залягають близько до поверхні = на 190-200 м, максимальної позначки 236 м.