Небезпечні, або стихійні, погодні явища.

Це атмосферні явища, що за своїми кількісними значеннями, інтенсивністю та районами поши­рення завдають значних збитків господарству і населенню. Вони фор­муються під впливом атмосферної циркуляції, на яку значно впливає і рельєф території.

Небезпечні метеорологічні явища = хуртовини, снігопад, льодяний дощ, ожеледь, густий туман, вітер, дощ, шквал, злива, гроза, град, пилова буря, посухи, суховії та ін.

Зазвичай небезпечні погодні явища поєднуються: зливи супроводжуються градом із грозою і шквальним вітром, хуртовини - сильним вітром та погіршенням видимості, а льодяний дощ завер­шується утворенням ожеледі.

Значних збитків господарству завдають посухи, суховії та пилові бурі.

Посуха = за підвищеної температури повітря теплої пори року тривалий час немає опадів. При цьому вичерпуються запаси вологи в ґрунті = різко знижується або гине врожай сільськогоспо­дарських культур. Найчастіше посухи охоплюють південні області України та північну частину Криму.

Суховій — це сухий і спекотний вітер, що порушує водний баланс рослин. Понад 80 % суховіїв стаються за антициклональних типів погоди = виникають в усі літні місяці = Миколаївська, Дніпропетровська, Херсонська області та Північний Крим, Луганську та Донецьку.

Пилові, або чорні, бурі - вітер видуває із земної поверхні дрібні частки пилу і піску = знижує родючість ґрунтів = в південних і південно-східних районах - навіть і взимку.

Стихійними явищами переважно теплого періоду року є зливи, грози і град, які супроводжуються сильними поривчастими вітрами – шквалами = південні та південно-східні посушливі райони України, а також Карпати і Крим.

Холодної пори року найнебезпечнішими метеорологічними явища­ми є хуртовини - перенесення снігу вітром над земною поверхнею.

До стихійних явищ холодного періоду року належить ожеледь = шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі та на предметах унаслідок намерзання переохолоджених краплинок дощу, мряки, туману. Туман = утворюється внаслідок підвищення відносної вологості повітря і насичення його водяною парою - максимум утворення туману при­падає на зимові місяці . В окремих районах спостерігається другий максимум у березні.

Метеорологічна служба в Україні.

В Україні діє мережа метеорологічних станцій і постів, основне призначення яких - проведення систематичних спостережень за станом атмосфери, а також за іншими компонентами природи та за рівнем забруднення довкілля.

ЗНО 8 кл Пестушко Поверхневі води Річкові басейни

Загальні особливості поверхневих вод.

Водні об’єкти України — річки і природні озера, ставки, штучні канали і водосховища, болотні масиви і басейни підземних вод = 24 тис. км2, що становить 4 % загальної площі України.

Річки.

71 Тис. Вели­ких і малих річок.

Більшість річок належить до басейнів Чорного або Азовського моря, тільки 4 % річок до басейну Балтійського моря.

У західній частині України, на території Волинської та Львівської областей, проходить головний європейський вододіл, який відокрем­лює басейни Балтійського та Чорного й Азовського морів.

Басейн Балтійського моря

Основні річкові басейни.

Найбільший серед них — басейн Дніпра. який за площею (504 тис. км2) посідає третє місце в Європі. Частина басейну річки (20 %) розташована на території Російської Федерації, 25 % - у Білорусії, а найбільша частина (55 %) - в Україні.

Борисфен-Славутич-Дніпро.

Борисфен - «той, що тече з Півночі». Славутич - «син слави».

Дніпро в Європі по­ступається за довжиною лише Волзі і Дунаю, прокладаючи собі шлях по Східноєвропейській рівнині протягом 2201 км (у межах України - 981 км).

Витоки Дніпра за межами України, в бо­лоті, що на Валдайській височині.

На північ від Києва - Десна, Тетерів, Ірпінь, Прип’ять (бурий колір через частинки торфу кольору води) немов утворюють «річку в річці».

Південніше Києва в Дніпро - Рось, Сула, Тясьмин, Псел = каскад водосховищ = до Чорного моря в Дніпровський лиман (у перекладі з грецької - «гавань, бухта») річка впадає багатьма рукавами.