Лимани.

Вони утворилися на узбережжі Чорного й Азовського морів. На відміну від лиманних озер, лимани сполучаються з морем і мають з ним постійний зв’язок. Найбільший в Україні Дністровський

лиман сполуча­ється з Чорним морем Цареградським гирлом і судноплавним каналом. Дніпровсько Бузький лиман має з Чорним морем безпосередній зв’язок через протоку завширшки 3 км. Так само вільний обмін з морськими водами мають і інші великі лимани України, як-от: Молочний, Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький.

1 – Днепровско-Бугский. 2 – Утлюцкий, 3 – Днестровский, 4 – Сасык (Кундук), 5 – Молочный, 6 – Тилигульский, 7 – Шаганы, 8 – Алибей, 9 – Сасык-Сиваш, 10 – Хаджибейский, 11 – Березанский, 12 – Куяльницкий, 13 – Донузлав, 14 – Айгульское, 15 – Будакский, 16 - 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Водосховища і ставки.

Штучні водойми споруджують для зберігання води. Усього в Україні споруджено понад 1100 водосховищ і близько 28 тис. ставків.

Половина водосховищ і ставків розташована в басейні Дніпра. На Дніпрі розташована найбільша в країні група во­досховищ, що належить до однієї річки від кордону з Білоруссю майже до гирла Дніпра таких морів-водосховищ аж шість : Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське - серйозні небажані зміни в природі = затоплено чимало родючих земель і населених пунктів. Помітно змінився клімат при­леглих до водосховищ територій, подекуди почали зникати звичні тварини і рослини. До того ж величезні хвилі, що здіймаються на ру­котворних морях, швидко руйнують крутосхилі береги, уздовж яких часто ростуть ліси.

Канали.

«У перезволоженому Поліссі та передгір’ях Карпат їх споруджують для штучного водовідведення, а на півдні країни постачають воду для населених пунктів для зрошування сільсь­когосподарських угідь.

Північнокримський канал- 400 км - із Каховського водосховища у посушливі степи Херсон­щини та Північного Криму до Керчі.

З Каховського водосховища бере початок і Каховський канал - 130 км через посушливі землі Херсонської та Запорізької областей на південний схід України. Дніпро- Донбас на понад 260 км від Дніпродзержинського водосхо­вища до Сіверського Дінця. Його воду споживають у Харкові і на Донбасі.

У західному напрямку канал Дніпро-Інгулець, що з’єднує два водосховища - Кремен­чуцьке на Дніпрі та Олександрійське на Інгульці. Дніпропетровська область одержує воду з Каховського водосховища каналом Дніпро- Кривий Ріг.

Крім дніпровської води, канали на півдні України переносять води й інших річок. Такими є, зокрема, канал Сіверський Донець-Донбас та Інгулецький канал, що між р. Інгулець і Бузьким лиманом.

ЗНО 8 кл Пестушко Болота Підземні води

Болота.

В Україні болота утворюються переважно внаслідок заростання водойм і охоплюють 9,4 тис. км2.

Загальна закономірність поширення боліт по території України полягає в зменшенні їхньої кількості з півночі на південь. Найсприят­ливіші умови для утворення боліт на півночі - в Поліссі. Тут налічують близько 1,5 тис. боліт загальною площею понад 6 тис. км2. Найбільшу площу боліт мають Волинська (1,17 тис. км2), Чернігівська (1,15 км2) та Рівненська (1,07 км2) області.

На північному заході Полісся болотяні масиви особливо великі = сприяють кілька чинників = річки і струмки, які повільно несуть до величезної низинної території свої води з навколишніх височин = рясні дощі, що не часто можуть проникнути далеко вглиб через водонепроникні породи = спадщина давнього льодовика - чис­ленні водойми, які тепер чергуються з болотами.

Більшість боліт низинні = утворюються в заплавах річок та внаслідок заростання водойм . Низинні болота багаті на міне­ральні речовини, мають відносно багату рослинність і зазвичай ховають значні поклади торфу. Тому низинні болота в Україні мають господарсь­ке значення і нерідко великі їх масиви охороняються державою.

Перехідні та верхові болота на території України охоплюють неве­ликі площі. Масиви таких боліт трапляються на північному заході Полісся, у лісостепу та Українських Карпатах.

Проблема

В Україні осушення боліт називали «меліорацією», тобто поліпшенням земель. Водночас чимало вчених вважають, що осушення боліт спричи­няє шкоду як людині, так і природі.