Робота річок.

Річки руйнують, переносять і на­копичують гірські породи.

Руйнівна робота річок = каньйоно- подібній формі, якої набувають річкові долини. У рівнинній частині такою формою виділяються окремі ділянки Дністра. Подекуди, у межах Подільської височини, глибина Дністровського каньйону сягає 150-180 м, а ширина до 1,5 км.

Ще більші каньйони виробляють гірські річки України. У перед­гір’ях вони подекуди врізалися на глибину 150-250 м, а в горах - на 600­ - 800 м. Прикладом є Великий каньйон Криму завглибшки 300-320 мет­рів, який виробила невелика гірська річка Аузун-Узень.

Руйнуючи гірські породи, річки переносять їхні дрібні частки на велику відстань. Частину з них вони залишають по дорозі — у вигляді піщаних пляжів. Але чималу кількість піску, мулу тощо річки доно­сять аж до гирла, де й відкладають, утворюючи дельту. Найбільшу дельту має Дунай, площа якої в межах України становить 1,2 тис. км2. Розміри дельти Дунаю постійно збільшуються, адже Кілійська частина Дунаю щороку зростає на 10-180 м у бік моря. Так само зростає і площа дельти Дніпра, яка становить 350 км2. Збільшується безперервно і дельта Дністра, площа якої (35,5 км2).

Зно 8 кл Пестушко Озера Лимани Водосховища і ставки Канали

Озера.

В Україні понад 20 тис. озер,

1)Заплавні - виник­ли в заплавах річок, у заплавах Дніпра, Десни, Прип’яті, Сіверського Дінця та малих річок Полісся. Ці озера здебільшого невеликі. Винятком є заплавні озера в пониззі Дунаю. Найбільше в Україні прісне озеро Ялпуг (Ялпух) = 149 км2, Кагул, Катлабуг, Китай

2) Реліктові - солоні лиманні озера Криму, як-от найбільше озеро півострова – Сасик - належить до євпаторійських озер — чотирнадцяти солоних водойм поблизу м. Євпаторія, де розта­шоване й Мойнацьке озеро. Донузлав, що є найглибшим у Криму (до 27 м).

На східному узбережжі півострова також є великі солоні водойми, що належать до групи керченських озер на узбережжі як Чорного, так і Азовського моря. Найбільші серед них Актаське, Тобечицьке, Узунларське. Цікавим є також Чокрацьке озеро, що виникло на місці грязьового вулкана.

Усі солоні озера Криму утворилися внаслідок відокремлення від моря піщаними і піщано-черепашковими пересипами вузьких морських заток або завдяки затопленню балок після підвищення рівня моря. Дощі тут - рідкісне явище, тому озера живляться морськими водами та підзем­ними мінералізованими водами. Під палючим кримським сонцем мілководні озера швидко перетворюються на ропу - солоний розчин.

Сиваш - озеро-затока Азов­ського моря, що відокремлена від нього Арабатською Стрілкою - площа коливається від 2,4 до 2,7 тис. км2. Не постійна і його глибина, яка змінюється упродовж року від 0,5 до 1,5 м. Солоність Сиваша сягає поде­куди до 200 %о і більше. Щороку надхо­дження солей становить 12-14 млн тон. Особливо багато солей у південній, найвіддаленішій від моря, частині. Тут за 800­ - 850 років існування Сиваша його вода пе­ретворилася власне на ропу.

3)Провальні (карс­тові) озера, що утворились у результаті дії підземних вод = Світязь - одне з найбільших озер України, що в групі Шацьких озер на півночі Волині. Його ложе складене крейдовими поро­дами, які порівняно легко розчинюються природними водами. Попри це, озеро зали­шається повноводним завдяки живленню не тільки атмосферними, а й підземними (артезіанськими) водами.

4)Озера льодовикового походження, що утворилися під дією давніх льодовиків, трап­ляються у Карпатах - найвисокогірніше в Україні озеро Бребенескул (1801 м), Несамовите, Маричейка та інші .

5)Загатні озера у Карпатах є, що виникли в річкових долинах уна­слідок обвалу скель, які перегородили шлях гірському потоку. Найбільше з них озеро Синевир.

6)Озера вулканічного походження у гірських масивах Західної України - утворилися в кратерах згаслих вулканів. Це глибоководні озера Липовецьке, Синє тощо.