Висновки до 1 розділу

Проаналізувавши літературні джерела, присвячені вивченню депресивних станів, можна сказати, що депресивний стан – це синдром, що характеризується зниженим настроєм (гіпотимією), гальмуванням інтелектуальної і моторної діяльності, зниженням вітальних спонук, песимістичними оцінками себе і свого положення в навколишній дійсності, певними сомато-неврологічними розладами. Вивченням цієїї проблеми займались З.Фрейд, А. В. Снежнєвський, Т.Г.Вознесенская, П. Мебіус, Є.С. Авербух та П.Б. Ганушкін.

Виділяють такі види депресивних станів за Є.С.Авербухом: реактивні, або психогенні депресивні розлади та ендореактивні депресивні розлади. П.Б. Ганушкін поділив депресії на 2 категорії: Гострі – реакція організму набуває вибухового характеру, афективні прояви у вигляді експлозивних спалахів. Вони є коротко тривалими і не надто вражають психіку. Затримані - розвиваються як правило після психологічної травми, характеризуються повільним і плавними змінами, однак їх симптоматика має найтяжчі форми.

В медицині поділяють депресивні стани на: класичну депресію – це душевний стан, що виявляється у засмученості, пригніченості, тривозі, втраті здатності отримувати задоволення від звичних справ. невротичну депресію – результат тривалої психотравмуючої ситуації. Психогенну депресію, яка розвивається в ситуації втрати життєво важливих для даної особистості. Циркулярну депресію, де беруться до уваги добові, сезонні або інші варіанти коливання настрою. Набуту депресію як захисна реакція мозку на стрес. «Нормальну» депресію, як форма депресивного стану являє собою перехідний період смутку та підвищеної втомлюваності, що зазвичай починається у відповідь на ідентифіковані стресові стани в житті людини. Важку депресіїю - спад настрою, втрата інтересу до життя. Легка депресія, аналогічна попередній, проте вона короткотриваліша, триває близько 2 тижнів і не призводить до вираженого погіршення якості життя людини. Дистимічний розлад характеризується тривалим зниженням настрою (не менше 2-х років). Сезонна депресія, яка виникає через недостатність сонячного світла та проявляється восени та навесні. Масові депресії., причиною яких слугують економічні та політичні конфлікти. І останній вид це є післяпологова депресія, що проявляється в емоційному дизбалансі жінок.

Що стосується етіології депресивних станів, то можна виділити основні рушії, а саме: причини біологічні (генетичні) та причини психологічні (психічні) і ще додамо соціальні, адже соціум та особливості взаємодії можуть спровокувати появу депресивних станів.

Депресивні стани у студентів яскраво проявляються в пізнавальній, фізіологічній, емоційній та поведінковій сферах. Здійснюється деструктивний вплив на діяльність однієї з півкуль головного мозку і гіперактивація іншої півкулі, в результаті, порушується баланс між інтелектуальною та емоційною сферами.

Також, депресивний стан породжується недостатністю психічної енергії для забезпечення життєдіяльності організму. Негативний зміст отриманої інформації, негативні почуття, негативні мисленеві установки – все це затримує процес утворення психічної енергії у мозку людини, що у свою чергу, затримує генерацію інших видів енергії.

Тож, проаналізувавши теоретичний матеріал, з'ясувавши всі причини депресивних станів у студентів, особливості іх проявів в повсякденному житті ми розпочнемо роботу над другим розділом.