Види вправ:

• обговорення тексту, завдання;

• інтерв’ю з подальшим обговоренням;

• аналіз, редагування письмової роботи один одного;

• сформулювати підсумок уроку чи серії уроків;

• розробити разом питання до іншої групи чи вчителя;

• протестувати, перевірити роботу один одного;

• дати відповіді на запитання вчителя;

• «Акваріум»;

• «Карусель»;

• незакінчені речення;

• аналіз ситуації.

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Види вправ:

• діалог;

• взаємоперевірка;

• запитання – відповідь;

• приклад на правило (один учень називає правило, а його партнер наводить приклад).

• «Мікрофон»;

• Мозковий штурм;

• продовжити речення, закінчити думку, завершити твір своїми думками;

• аналіз ситуації;

• добери влучний заголовок, синонім;

• моделювання речення;

• ситуативне завдання;

• дослідження – спостереження;

Наприклад, інтерактивну гру «Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають уявити, що працюють з мікрофоном (ручка, олівець) і, передаючи його один одному, висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводжу етап підсумку уроку, поставивши до учнів питання : Чи досягнута мета уроку? Чи довідалися вони щось нове? Чи збагатили свої знання, словниковий запас тощо? Чи сподобався урок? Чим?

На етапі формування вмінь і навичок можна використати інтерактивну вправу «Займи позицію». Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Групи прикметників за значенням» кожен учень витягає аркуш з написаним на ньому прикметником. На дошці – у різних місцях – аркуші з написами: «якісні», «відносні», «присвійні». Кожен учень повинен підійти до відповідного аркуша, назвати свій прикметник і обґрунтувати свій вибір.

Навчання у грі (ситуативне моделювання)

Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру. Завдання вчителя при застосуванні ігор у навчанні полягає в підпорядкуванні гри конкретній дидактичній меті. Ігрова модель навчання покликана реалізовувати. крім основної дидактичної мети, ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій, надання дитині можливості самовизначення, сприяння й допомога розвитку творчої уяви, надання можливості вдосконалення навичок співпраці в соціальному аспекті, надання можливості

висловлювати свої думки. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор , головуючий, ведучий.

Вправи – ігри:

1. Творче конструювання Діти пригадують прислів’я та приказки про значення слова в житті людини та пропонують їх товаришам для застосування у реченнях, міні – творах. Наприклад:

Одне погане слово скажеш – почуєш десять.

Слово чемне кожному приємне.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Шабля ранить голову, а слово – душу.

Коли сам добре не знаєш, то не говори.

Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.

Види вправ:

• ланцюжкова гра;

• «поетичний турнір(скласти власний вірш; продекламувати уривок із вірша, пісні,але з певним завданням);

• «Я – редактор»;

• «Я – майстер слова» (твір – мініатюра, загадка);

• «Так – Ні»;

• «Юні лінгвісти»;

• фразеологічний марафон(учні називають фразеологізми, у яких, наприклад, є власна назва або числівник);

• «Світлофор»;

• «Хто перший»;

• кома чи тире.