- •Лекція №10 соціологія сім’ї
- •§10.1 Соціологічна інтерпретація сім’ї
- •10.2 Функції соціального інститут сім’я
- •10.3 Типологія сімей
- •§10.4 Тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •Революційні зміни в сучасній сім’ї
- •Тенденції розвитку сучасної сім’ї
- •Сучасна сім’я в Україні
- •Українська сім’я в історичні ретроспективі
- •Шлюби та розлучення
- •Сім’я у демографічному вимірі
- •Бездітні сім’ї та сім’ї з однією дитиною
- •Становище жінки в сім’ї
- •Критичні концепції сучасної сім’ї
- •Нові форми сім’ї та шлюбу.
- •Українські соціологи про сім’ю та її майбутнє
- •Заходи по зміцненню сім’ї
- •Висновки.
- •? Питання для самоперевірки
- •Використана і рекомендована література
Сім’я у демографічному вимірі
Що ж до сучасного загального стану сімейно-шлюбних стосунків, то, згідно з результатами вибіркового обстеження Держкомстату «Умови життя домогосподарства», в 2006 р. загальна кількість домогосподарств в Україні становила 17,4 млн. Середній розмір домогосподарств скоротився до 2,6 осіб, оскільки частка домогосподарств, які мали у своєму складі дітей у віці до 18 років, становила лише 37,7% (відповідно питома вага домогосподарств, де діти стали дорослими або взагалі без дітей, зросла до 62,3%). Тільки кожне шосте домогосподарство мало у своєму складі молоду сім’ю. Найбільша серед регіонів частка домогосподарств, які мають дітей, склалася у західних областях України; там же зафіксовано й найбільшу кількість великих домогосподарств (з чотирма і більше дітьми). Найнижчі показники середнього розміру домогосподарств зафіксовано у Кіровоградській, Чернігівській, Луганській, Полтавській областях країни.
Українська сім’я в історичні ретроспективі
Таким чином, в Україні відбувається постійне зменшення кількості осіб у сім’ї: якщо у середині XVIII ст. пересічна українська сім’я складалася приблизно з 6,9 осіб, а у середині XIX ст. – з 5,2 то з початку 1960-х років і протягом наступних 20 років середній склад сім’ї в УРСР становив уже лише 4 особи; за таких показників ще забезпечувався природний приріст населення. Але уже наприкінці XX – на початку XXI ст. спостерігаємо тенденцію зменшення природного приросту населення і встановлення від’ємних показників між смертністю та народжуваністю, які хоч трохи і зменшилися останніми роками внаслідок соціальної політики держави, все ж не зупиняють ні загального зменшення кількості населення в країні, ні його постаріння. В Україні дедалі більшого розповсюдження дістає однодітна модель сім’ї, а також збільшується питома вага сімей взагалі без дітей.
Усі ці процеси суттєво ускладнюють повноцінний розвиток сім’ї, створення подружніх пар. В Україні поширення дістають такі тенденції:
Шлюби та розлучення
зменшення кількості шлюбів та збільшення кількості розлучень. Конкретно прояв цієї тенденції можна побачити в табл..
Таблиця № ? Шлюби та розлучення (за даними Держкомстату України)
Одиниці обчислення |
Роки |
|||||
1985 |
1990 |
1995 |
2000 |
2002 |
2007 |
|
Кількість зареєстрованих шлюбів, тис. на 1000 тис. населення |
490 9,6 |
483 9,3 |
432 8,4 |
275 5,5 |
317 6,6 |
416 9,0 |
Кількість зареєстрованих розлучень, тис. на 1000 населення |
183 3,6 |
193 3,7 |
198 3,8 |
197 4,0 |
183 3,8 |
178 3,8 |
З таблиці видно, що кількість зареєстрованих шлюбів аж до 2000 року зменшувалася і в загальних цифрах, і в розрахунку на 1000 населення; поступове зростання цього показника зафіксоване лише у 2002 р. За п’ять років кількість шлюбів в Україні збільшилася на 100тис. (відповідно зріс середній показник шлюбності на 1 тис. населення). Кількість же розлучень протягом останніх років на перший погляд ніби стабілізувалася; більше того, з 2002р. у наступні п’ять років коефіцієнт зареєстрованих розірваних шлюбів дещо зменшився і нині не перевищує 3,8. Але в умовах сталого зменшення загальної кількості населення ці обнадійливі зміни не призводять до кардинального покращення соціодемографічної ситуації в країні. А ще 1991 р. Україна посідала перше місце в Європі за рівнем шлюбності.
