- •Розділ 1. Огляд літератури
- •1.1. Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •1.2. Радіоіндукований оксидативно-нітративний стрес
- •1.2.1. Надпродукція афо та афн після дії малих доз іонізуючого випромінювання.
- •1.2.2. Роль оксиду нітрогену в розвитку радіоіндукованих порушень
- •1.3. Протекторна дія поліфенольних сполук з виноградних вин у разі розвитку радіоіндукованих уражень.
- •2.1. Умови проведення досліджень
- •2.2. Характеристика об’єкту досліджень
- •2.3. Отримання концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина
- •2.4. Опромінення піддослідних тварин
- •2.5. Забір крові та зразків тканин
- •2.6. Виділення лейкоцитів [10]
- •2.7. Підрахунок кількості лейкоцитів у камері Горяєва [25]
- •2.8. Отримання лізатів лейкоцитів та зразків тканин
- •2.9. Визначення концентрації протеїну за методом Лоурі
- •2.10. Методи дослідження стану системи l-аргінін/оксид нітрогену
- •2.11. Визначення вмісту 3’-нітротирозину
- •2.11.1. Лізис лейкоцитів та зразків тканин для електрофоретичного
- •2.12. Статистична обробка результатів
- •Розділ 3. Результати досліджень
- •3.1. Дослідження ефекту введення концентрату природного поліфенольного комплексу з виноградного вина на стан системи l-аргінін / оксид нітрогену за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •3.2. Вплив поліфенолів з виноградного вина на рівень 3’-нітротирозин-модифікованих протеїнів за дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Аналіз стану виробничих умов
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2. Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
- •Організаційно-технічні заходи
- •4.2.1. Організація робочого місця і роботи
- •4.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об’єктом дослідження і речовинами
- •4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •4.3.1. Протипожежні та проти вибухові заходи
- •4.3.2. Організація евакуації працівників
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Cuttler j. M. Health Effects of Low Level Radiation: When Will We Acknowledge The Reality? / j. M. Cuttler // Dose-Response. – 2007. – Vol. 5. – p. 292–298.
- •Lee j. Autophagy, mitochondria and oxidative stress: cross-talk and redox signalling / j. Lee, s. Giordano, j. Zhang // Biochem. J. – 2012. – Vol. 441. – p. 523–540.
2.4. Опромінення піддослідних тварин
Щурів піддавали загальному одноразовому опроміненню в дозах 10 та 30 сГр на установці РУМ-17 з такими параметрами: шкірно-фокусна відстань 95 см, напруга 130 кВ, сила струму 10 мА, фільтри Cu 0,5 мм та Al 1,0 мм, потужність дози – 8,3 мГр·с-1.
Дозу опромінення контролювали клінічним дозиметром типу 27012
(Otto Shön, Німеччина).
29
2.5. Забір крові та зразків тканин
На 24, 48, 72 та 168 години після дії радіації щурів ефірним наркозом вводили в хірургічну стадію. Забір зразків проводили після декапітації тварин.
Відбирали висхідну, дугу аорти та її грудну частину, корковий шар правої нирки. Виділені тканини та лейкоцити одразу ж заморожували при –70° С.
Кров збирали у фарфорові чашки. Як антикоагулянт використовували гепарин (кінцеве розведення гепарин : цільна кров = 1:100).
2.6. Виділення лейкоцитів [10]
Готували розчин фікол-тріомбрасту змішуванням 9,677 г фіколу (Picolle-400, "Farmacia", Швеція), 122,5 мл дистильованої води та 20 мл 76% тріомбрасту ("Фармон", Україна) для отримання суміші густиною 1,076-1,078 г/см3.
У центрифужну пробірку вносили суміш фікол-тріомбрасту, на яку обережно нашаровували 5-7 мл крові, розведеної забуференим фізіологічним розчином (ЗФР, рН 7,4, складом 8,5 г NaCl; 0,22 г KCl; 1,071 г Na2HPO4; 0,2 г KH2PO4). Центрифугували 30 хвилин при 1000 об./хв. Після центрифугування з пробірки віббирали лейкоцити, клітини двічі відмивали у ЗФР впродовж 5 хв при 1500 об./хв. Надосадову рідину відбирали, отримані лімфоцити розводили у ЗФР.
2.7. Підрахунок кількості лейкоцитів у камері Горяєва [25]
До 20 мкл розчину 0,05% метиленового зеленого, приготовленого на 3% оцтовій кислоті (CH3COOH лізує еритроцити, а метиленовий синій фарбує ядра лейкоцитів), додавали 20 мкл суспензії лейкоцитів, суміш ретельно
30
перемішували. Заповнювали нею камеру Горяєва, залишали її на 1–2 хв в горизонтальному положенні для осідання лейкоцитів. Лейкоцити підраховували в двадцяти великих квадратах.
Розрахунок кількості лейкоцитів проводили за формулою:
хзаг
=
,
де Х – концентрація клітин, млн./мл.
2.8. Отримання лізатів лейкоцитів та зразків тканин
Гомогенізацію заморожених тканин аорти та коркового шару нирки для визначення активності ензимів антиоксидантної системи проводили на льодяній бані при 4°C за допомогою ручного гомогенізатора Поттера-Эльвейема у присутності гіпотонічного 50 мМ Na-K фосфатного буферу (pH 7,4) з розрахунку 10 мг тканин нирки або 5 мг тканин аорти у 100 мкл буферу, 10 мкл цільної периферичної крові лізували додаванням 90 мкл буферу та 10 млн лейкоцитів – у 600 мкл буферу. Досліджувані показники визначали у супернатанті, отриманому після центрифугування лізатів протягом 15 хв при 14 000 об./хв.
Активність NOS визначали у лізатах, приготованих за аналогічною схемою після додавання до зразків буферу лізису, складом 0,05 М Трис-HCl (рН 7,4), 0,25 М сахароза, 0,001 М ЕДТА, до якого безпосередньо перед додаванням вносили інгібітори протеїназ – 0,5 мкМ апротинін (A1153, Sigma, США), 0,5 мкМ пепстатин (P5318, Sigma, США) та 10 мкМ фенілметилсульфоніл флуорид (PMSF, P7626, Sigma, США). Проводили інкубацію протягом 30 хвилин при 4ºС після чого центрифугували 30 хвилин при 14000 об./хв [69].
