9. Планування навчальної роботи з фізичного виховання в школі. Види планування з фізичної культури.

9. ПЛАНУВАННЯ ТА ОШК РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ

9,1, Планування процесу фізичного виховання учнів

Уся робота з фізичного виховання в школі чітко планується та обліковується. У кожній школі складають плани навчальної роботи з фі­зичної культури для кожного класу, плани фізкультурно-оздоровчої та спортинно-масової роботи.

Розглянемо основні педагогічні вимоги щодо планування навчаль­ної роботи, яке здійснюється вчителем перед початком навчального ро­ку.

Правильно спланувати процес фізичного виховання - означає перед­бачити умови, засоби і методи розв"язання завдань навчання, вихован­ня та зміцнення здоров'я учнів. Планування навчальної роботи забезпе­чує систематичність, наступність і послідовність у роботі вчителя та набуття учнями потрібних навичок та вмінь.

Завдання фізичного виховання, визначені в програмах з фізичної культури, можуть бути успішно розв'язані лише за умови вдумливого і творчого планування навчально-виховних завдань на кожну чверть та урок, добір та використання програмного матеріалу з урахуванням умов роботи школи, індивідуальних можливостей дітей, їхньої фізичної під­готовленості та здоров"я.

^Навчальний матеріал у програмах з фізичної культури подається за розділами та видами рухів. Програмою передбачено поступове, з кла­су в клас, підвищення вимог щодо рівня всебічної підготовки учнів. Для успішного засвоєння програмного матеріалу потрібний раціональний його розподіл за окремими періодами навчального року.

^Основою для планування є державна програма, її матеріал та роз­поділ годин. Плануванню підлягають: завдання, засоби, організація та методи навчально-виховної роботи.

Планування на^твльної роботи з фізичної культури здійснюетьоя в певній поелідовж>етіі/на пероому етапі вчитель старанно вивчав про­граму з фізичної кульїури і основні завдання фізичного виховання уч­нів певного класу, які подано в пояснювальній записці; визначав про­відні педагогічні завдання і розподіляв програмний матеріал за чвер­тями навчального року, враховуючи умови, в яких будуть проводитись уроки /кліматичні умови, наявність місць занять, кількість спортивно­го інвентаря та ін./, склад учнів класу, кількість занять у чверті тощо; потім намічає навчальні нормативи, які учні повинні виконати протягом певної чверті.

Наступним етапом планування є складання графіка розподілу нав­чального матеріалу на уроки в кожній чверті. Залежно від обсягу і складності навчального матеріалу, а також важливості цих вправ для успішного розв'язку освітніх, оздоровчих та виховних завдань установ­люється потрібна д;;я його засвоєння кількість уроків. Орієнтиром у розподілі часу між розділами програми є мережа навчальних годин та строки тривалості кожної чверті.

У графіку треба враховувати наступність матеріалу окремих чвер­тей. У початкових класах рекомендується дотримуватись комплексного розподілу програмного матеріалу /за винятком лижно? підготовки та плавання/ на всі «верті навчального року.

На кожному уроці учні виконують стройові і загальнорозвиваючі вправи, рухи основної гімнастики, а також грають у рухливі ігри. Усе це сприяє гармонійному фізичному розвиткові учнів, успішному форму­ванню та вдосконаленню в них рухових навичок. У графіку визначаються орієнтовні строки перевірки якості виконання квнтрольних вправ те навчальних нормативів.

Орієнтовний розподіл програмного матеріалу з фізичної культури на другу чверть подано в плані-грпфіку для учнів Щ класу /табл.2/.

План-графік розподілу програмного матеріалу на навчальний рік не виключає внесення вчителем певних змін під час складання кален­дарного плану на півріччя.

Передовий досвід учителів і експериментальні дослідження під­тверджують , що прогреїтий матеріал за чвертями навчального року до­цільно розподіляти так: елементи строю, загальнорозвиваючі вправи, теоретичні відомості планують протягом усього навчального року. Про­те вивчення нових вправ з шикувань та перетикувань краще планувати в першому півріччі.

Біг на швидкість, стрибки в довжину та висоту з розбігу, метан­ня на дальність, деякі рухливі ігри та елементи спортивних ігор /футбол, гандбол/, які потребують багато місця для їх проведення /фізкультурний майданчик/, слід планувати на І та ІУ чверті.

Вправи з рівноваги та перелізання планують на 1-1 чверті, впра­ви з лазіння, акробатичні та танцювальні, стрибки в довжину з місця та в глибину - на П та Ш чверті, лижну підготовку - на Ш чверть, плмання /в разі відсутності зимового басейну/ на І та ІУ чверті. Рухливі ігри та елементи баскетболу розподіляють за всіма чвертями.

У школах, де з різних причин не може бути опрацьований матеріал з плавання та лижно! підготовки, відповідні години відводять на ос­новну гімнастику, легку атлетику та ігри.

Ь На основі графічного розподілу матеріалу програми складається календарний план на півріччя /за чвертями навчального року/. В ньому конкретизуються навчально-виховні завдання кожної чверті, деталізую­ться засоби фізичної культури, визначається послідовність запровад­ження і поєднання їх при проведенні уроків. У цих планах докладніше, ніж у річних /графічних/, визначаються дозування фізичного наванта­ження, а також форми організації учнів.

; Для виконання цього етапу планування вчитель розподіляє матері­ал так, щоб уроки фізичної культури були об"єднані у відповідні сис­теми. Основа розподілу програмного матеріалу за системами уроків за­кладається в плані-графіку, де вчитель враховує складність тих чи інших вправ, передбачає необхідну кількість повторень їх на уроках, визначає строки складання навчальних нормативів.

У педагогічній літературі поняття "система уроків" розкриваєть­ся як ряд послідовно проведених занять, що забезпечують успішне роз­в'язання навчально-виховних завдань, визначених для учнів даного кла­су на певний період навчання.Система уроків при цьому визначається не чергуванням різних типів уроків, а правильним урахуванням та застосу­ванням послідовних етапів навчання.

При плануванні систем уроків обов'язково враховується реаліза­ція дидактичних принципів навчання /послідовність, доступність, сис­тематичність/.

Організація уроків за системами сприяє більш ефективній підго­товці вчителя до кожного уроку, дає йому змогу конкретизувати завдан­ня, визначити засоби та методи, що найефективніше сприятимуть форму­ванню та вдосконаленню рухових нввичок.

Навчальна програма передбачає певні теоретичні відомості з пи­тань фізичної культури: про руховий режим школяра, загартування, фор­мування постави, правильне дихання під час виконання фізичних вправ, вплив фізичних вправ на розвиток рухових якостей та ін.

Вчитель повинен знати, в якій формі він подаватиме учням ті чи інші теоретичні відомості, і обов'язково планувати їх у календарному плані та в плені-конспекті уроку з фізичної культури. Значне місце в програмах з фізичної культури в початкових класах посідають рухливі .ігри, які слід проводити на кожному уроці фізичної культури. Крім аоиирених та загальновідомих ігор рекомендується широко застосовува­ти народні ігри.

^Розподіляти рухливі ігри в календарном. плані за чвертями нав­чального року, потрібно встановити доцільнішу їх послідовність. При цьому необхідно врахувати ступінь складності рухового змісту і прави- аа гри, мисмодів гравців, &з»рмозв"язок між прог|«мним матеріалом

основної гімнастики, лижної підготовки, плаванням та рухливими Іг­реки на кожному уроці конкретно. Знання і навички учнів а цих розді­лі* програми найчастіше поширюються та удосконалюються під час про­ведення рухливих ігор. Ігрова діяльність, яка відбувається майже завжди в умовах, що швидко змінюються, сприяв розвиткові в учнів уміння доцільно використовувати раніше вивчені руки відповідно до завдань і правил гри.

Рухливі ігри за своїм змістом бувають проотими і досить склад­ними, що визначає час на їх засвоєння. Тому вкладні ігри рекоменду­ється планувати не кількох /2-4/ уроках підряд, поступово ускладнюю­чи вимоги до гравців на кожному наступному уроці.

Гіід час уроків учні одержують завдання для самостійного виконаи ня фізичних вправ. їх зміст спрямований на розвиток рухових якостей та удосконалення навичок виконання певних рухів, вивчених на уроках.

У календарних планах передбачаються також завдання, які вчитель пропонуватиме виконати. Це стосується удосконалення виконання окремих видів вправ я основної гімнастики, легкої атлетики, лижної підготов­ки, елементів спортивних ігор. Як правило, ці завдання вчитель дає водно¹'яс усім учням, але при цьому враховує можливість їх виконання в домети іх умовах.

Іноді виникає потреба дати завдання окремим учням, які неможли­во передбачити заздалегідь, наприклад, для розвитку певних фізичних якостей Ці завдання треба записувати безпосередньо в ллани-конспек- тк уроків.

У практиці навчальної роботи з фізичної культури сюйлася об­грунтована теорією та методикою фізичного виховання схема календар­ного плану. На початку плану зазначаються основні педагогічні зав­дання на чяврть, після цього записуються навчальні нормативи, вико­нання яких оцінюється під час контрольних уроків; далі наводиться програшний матеріал на кожен урок.

Наведемо приклад орієнтовного плану на І чверть для Ш класу /планування уроків у цьому плані подано лише на три уроки/.

Процес планування навчальної роботи завершується складанням плану-конспекту уроку відповідно до програми з фізичної культури.

У плані-конспекті ставляться конкретні навчально-виховні зав­дання на даний урок з урахуванням наслідків попереднього заняття та визначається послідовність їх розв"яз«ння. В ньому записуються теоретичні відомості, комплекси загальнорозвиваючих вправ із заз­наченням порядку їх проведені я та кількість повторень і підвідних вправ із вказівкою на те, який елемент техніки вправи, то вивчають­ся, вони допоможуть засвоїти.

Вправи з основної гімнастики, лижної підготовки, плавання та ігор записують у порядку послідовності постановки педагогічних зав­дань уроку. Вказують дозування навантаження /в часі або за кількі­стю повторень/, а також ті вправи, які будуть оцінюватись на дано­му уроці. У плані-конспекті визначається методика організації учнів у кожній частині уроку, приблизний розрахунок часу, домашнє завдан­ня.

Складання плану-конспекту починають з визначення педагогічних зар.дань, які конкретизують на основі планів на чверть, записів у журналі або план\'-Хонспекту попереднього уроку.

Певну роль відіграють організація навчального процесу, місце уроку в календарному плані на чверть, ступінь засвоєння учнями про­грамного матеріалу, час, відведений на його вивчення на даному уро­ці, передбачені учителем строки засвоєння матеріалу та ін. Як пра­вило, визначають 3-4 основних педагогічних завдання.

При визначенні завдань в системі уроків з будь-якої навчальної теми /наприклад, стрибки в довжину з розбігу та біг на дистанцію ЗО м/ необхідно враховувати наступність засвоєння навчального мате­ріалу.

Навчальне завдання першого уроку, на якому розучується певний рух, - ознайомити учнів з виконанням руху.

На наступних уооках цей рух багато разів повторюють. Якщо вико­нання його пов"язане з певними труднощами, над оволодінням цим ру­хом треба працювати на кількох уроках /система уроків/.

Завдання системи цих уроків - навчання певного руху - конкре­тизується для кожного уроку, наприклад; навчити енергійно відштовху­ватись однією ногою під час виконання стрибка в довжину з розбігу.

Якщо ж нови вправа досить проста за своєю структурою або учні мають хорошу рухову підготовку і певний рух може бути засвоєний піс­ля кількох повторень /іноді протягом одного заняття/, завдання уро­ку формулюють так: навчити учнів певного руху.

На наступних уроках, коли учні вже оволоділи основами руху І працюють над удосконаленням вміння виконувати окремі елементи або рух в цілому, завдання уроку формулюють так: удосконалення вміння ви­конувати певний рух.

Так само може формулюватися завдання тоді, коли рух, який рані­ше вивчено, виконуватиметься у незвичних умовах, наприклад, у проце­сі гри.

У планах уроків, на яких перевіряються та оцінюються знання і вміння учнів або провадиться заключна перевірка їхньої успішності, навчальне завдання можна формулювати так: перевірити і оцінити вмін­ня учнів виконувати певний рух.

Конкретизація педагогічних завдань є основою для визначення ме­тодів організації діяльності учнів на уроці, а також вибору методич­них прийомів навчання та виховання.

Шкільний урок фізичної культури складається з трьох частин: підготовчої, основної та заключної.

Підготовча частина, Тут розв"язують завдання організації учнів, їхньої психологічної спрямованості на активне та свідоме засвоєння певного навчального матеріалу.

Добір фізичних вправ для підготовчої частини в кожному конкрет­ному випадку має відповідати завданням уроку та навчальному матеріа­лу основної частини. Різноманітність вправ збагачує руховий досвід учнів, створює умови їхнього всебічного фізичного розвитку, поліп­шує :оординацію ру :ів тощо.

Методи організації та добір засобів для цієї частини залежать також від емоційного стану учнів перед початком уроку. Наприклад, якщо урок фізичної культури проводиться після великої перерви, пот­рібно врахувати емоційну збудженість учнів і планувати проведення стройових вправ, різних завдань, ідо концентрують увагу учнів. Після уроків прг (і планують для виконання імітаційні вправи, ходьбу в по­єднанні з різноманітними рухами з тим, щоб нейтралізувати однобіч­не навантаження, яке діти дістали під час цього уроку.

До комплексів вправ, що використовують у підготовчій частині уроку, доцільно включати підвідні вправи з елементами рухів, подіб­них до тих, які вивчатимуться в основній частині. Наприклад, якщо на уроці вдосконалюватимуться уміння учнів з стрибків у довжину з місця, слід запланувати стрибки на обох ногах угору зі змахами рук.

Поряд із загальнорозвиваючими вправами необхідно також планувя ти коригуючі, які безпосередньо впливають на формування правильної постави і допомагають запобігти плоскостопості у дітей.

Основна частина уроку. Тут планують різноманітні засоби: вправи основної гімнастики /ходьба, біг, стрибки, метання, вправи з рівно­ваги, лазіння, перелізання, акробатичні вправи/, вправи з легкої ат­летики /починаючи з ІУ клвсу/, рухливі ігри, елементи спортивних ігор, лижна підготовка, плавання.

Добір фізичних вправ для основної частини уроку проводиться так' якщо на даному уроці вивчатиметься новий матеріал, то він плануєть­ся відразу після .підготовчої частини. Це має насамперед фізіологіч­не обгрунтування: під час засвоєння нових рухів у корі головного мозку створюються нові умовно-рефлекторні зв"язки, тому рухові цент­ри великих півкуль мають бути у стані оптимальної збудженості. Такий стан буває одразу після виконання загальнорозвиваючих вправ у підго­товчій частині уроку, якщо вправи дібрано вміло і правильно проведе но. Навчання нових рухів після тривалої та інтенсивної роботи мало­ефективне: збудженість нервових центрів знижена, утворення умовних рефлексів утруднене.

Вправи, під час виконання яких треба виявити швидкість рухів, також доцільно планувати на початку основної частини, тому що для більш ефективного їх засвоєння або розвитку швидкості потрібні знач на рухливість нервових процесів, оптимальне чергування збудження та гальмування. Вправи, вивчені на попередніх уроках і вже добре відомі дітям, планують після виконання нових рухів або після прове­дення вправ на розвиток швидкості.

Для успішного формування та удосконалення рухових навичок не­обхідно планувати кількість повторень вправ та застосування органі­заційних методів, що забезпечують високу моторну щільність уроку: фронтальне та потокове виконання вправ, поділ учнів на декілька під­груп тощо. Слід також передбачити доотатню кількість інвентаря.

У плані-конспекті необхідно планувати оптимальну кількість пов­торень фізичних впрев, виходячи при цьому із завдань навчання і вра­ховуючи особливості фізичних вправ /їх складність, навантаження, , яке вони зумовлюють/ та рівень фізичної підготовленості учнів.

Оскільки частота та кількіоть повторень вправ спричинюють певне фізіологічне навантаження, вони мають бути застосовані в оптимальних межах, які відповідають функціональним можливостям учнів.

Плануючи повторення вправ в основній частині уроку, доцільно дотримугатись таких інтервалів відпочинку: під час виконання впрев пов"язаних із силовим навантаженням /лазіння по канату, підтягуван­ня у висі на високій перекладці - хлопчики/ або впрев значної інтен сивнооті /біг на швидкість ЗО або 60 м/, тривалість інтервалів між їх повтореннями має бути 2...З хв, а під час виконання вправи на спритність або швидкісно-силових /стрибки з розбігу, перекиди в гру­пуванні/,- І,. .1,5 хв.

Найбільша кількість повторень /10-12 разів/ планується при ви­конанні учнями вправ, які не потребують значних фізичних зусиль та тривалого фізичного навантаження /метання в ціль та на дальність, стрибки, акробатичні вправи/. Менша кількість повторень /6-8 разів/ передбачається при виконанні вправ з рівноваги, лазіння та перелізем ня.

При цьому найбільша кількість повторень має бути під час безло середнього розучування вправ. Коли ж ці впраяи вже добре засвоєно, кількість повторень поступово знижує ься.

Слід зазначити, періодичне повторення учнями вивчених рухів потрібне не тільки для того, щоб учні їх не забували, а й для по­дальшого удосконалення раніше сформованих навичок на основі більш високого рівня фізичної підготовленості.

Заключна частина уроку. Тут планують повільну ходьбу, вправи на увагу танцювальні кроки, спокійні ігри, повільне пересування /на лижах, у плаванні/ та ін. Виконання зазначених вправ сприяв по­ступовому переходу від стану збудження, спричиненого вправами та іграми в основній частині, до відносно спокійного стану.

Зниження емоційного збудження має особливе значення, коли урок фізичної культури проводиться за розкладом другим або третім. Важ­ливим елементом заключної частини в визначення домашніх завдань, які пропонують для виконання всьому класові або групі учнів /встигаючим і невстигаючим/. Ці завдання обов"язково зазначаються в плані-кон­спекті уроку.

Теоретичні відомості можна подавати в будь-якій частині уроку. Наприклад, у підготовчої частині 1-го уроку І чверті учням розпові­дають про спортивний одяг, в якому вони мають приходити на заняття, про гігієну фізичних вправ тощо. Приступаючи до вивчення нової впра­ви, на початку основної частини уроку або в перерві між виконанням вправ важливо ознайомити учнів з основами техніки певного руху. У заключній частині під час підведення підсумків уроку або визначення домашніх завдань учнів попереджують, що треба додержуватись відповід­ного рухового режиму в домашніх умовах, правил загартування та ін.

Записувати тему теоретичного повідомлення в плані-конспекті уро­ку слід лаконічно, у відповідній частині уроку. Наприклад, "Розповіс­ти учням про необхідність щоденно виконувати комплекс ранкової гім­настики".

План-конспект уроку з фізичної культури складається за загально-становленою формою, рекомендованою в методиці фізичного виховання школярів.

Для вчителя, який не має достатнього практичного досвіду, бажа­но докладніше описувати зміст уроку та методичні прийоми, що засто­совуватимуться в процесі опрацювання навчального матеріалу.Тільки після набуття певного досвіду, оволодіння методикою викладання та глибокого засвоєння програмного матеріалу вчителю доцільно перейти до більш стислого описання змісту уроку в плані-конспекті.

Багатогранна робота з фізичного виховання, яка проводиться в школі у режимі навчального дня та позаурочний час, планується вчите­лем фізичної культурі разом з організатором позакласної та позашкіль ної виховної роботи.

План фізкультурно-оздоровчої та споргивно-масової роботи міс­тить такі питання:

І/ оздоровчі заходи у режимі навчального дня школярів /гімнасти­ка до занять, фізкультхвилинки, рухливі ігри та вправи під час пе­рерв між уроками/;

2/ заняття фізичною культурою та іграми у групах продовженого

Дня;

З/ організаційні питання роботи колективу фізичної культури;

4/ робота спортивних секцій школи;

5/ фізкультурно-масова робота за місцем проживання учнів;

б/ пропаганда фізичної культури та спорту;

7/ підготовка фізкультурного активу;

6/ зміцнення матеріально-спортивної бази;

9/ робота а батьками.

У плані фіксується лише основний зміст фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи. Найактуальніші питання фізичного вихо­вання, які вирішує весь педагогічний, колектив /проведення спартакі­ад, спортивних вечорів, медичних оглядів учнів та ін./, керівництво школи вносить до річного плану.