1. Наявність у структурному підрозділі локального протоколу надання

медичної допомоги при носовій кровотечі і доступність його медичним

працівникам

2. Відсоток пацієнтів, яким на догоспітальному етапі була зупинена

кровотеча.

3. Відсоток повторних викликів.

133

Протокол № 34.

Локальний протокол надання медичної допомоги

при асфіксії новонародженого.

Нозологічна одиниця: Асфіксія новонародженого

Код МКХ-10: R09

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Патологічний стан, який виникає внаслідок гіпоксії плода в анте- або

інтранатальному періоді і характеризується порушенням функції життєво

важливих органів та систем у дитини після народження.

Синдром характеризується окремими нерегулярними дихальними

рухами або їх відсутністю зі збереженою серцевою діяльністю під час

пологів. Асфіксія новонароджених є термінальним станом, який потребує

реанімаційних заходів за правилами АВС.

Шкала Апгар.

Параметри 0 балів 1 бал 2 бала

Колір шкіри Повністю

ціанотична, бліда

Нормальний

колір шкіри тіла,

ціаноз кінцівок

Нормальний

колір, рожевий

Серцебиття за хв. Відсутнє < 100уд. за хв. >100 уд. за хв.

Рефлекси Не викликаються Гримаса, реакція

слабка

Рух, кашель,

посмикування

М’язовий тонус Відсутній Руки і ноги

згинаються

Рухи активні

Дихання Відсутній Повільне,

нерегулярне

Задовільне

дихання, кричить

Оцінка стану:

8-10 балів – задовільний;

4-7 балів – можливі реанімаційні заходи;

0-3 бала – реанімаційні заходи негайні.

Характерні прояви.

Якщо дитина в 1 хвилину після народження гучно кричить, має частоту

серцебиття понад 100 (140-160) за 1 хв., рожевий колір шкіри і слизових

оболонок, активно реагує на відсмоктування з рота й носа і добре рухає

ручками та ніжками, то вона оцінюється за шкалою Апгар у 8-9 балів, а її

стан оцінюється як задовільний. При оцінки у 7 балів у дитини відзначається

порушення адаптації після переходу існування поза материнським

організмом. Оцінка за шкалою Апгар у 5-6 балів визнається як середня форма

асфіксії, а в 4-1 бал – як тяжка форма асфіксії. Оцінка 0 балів (відсутність

дихання, серцебиття, рухів, тотальний ціаноз) розцінюється як клінічна

смерть.

Клінічні прояви помірної асфіксії.

Нормальне дихання не встановлюється впродовж 1 хвилини після

народження, але частота скорочень 100 та більше за хв., має місце незначний

134

м’язовий тонус, слабка реакція на подразники. Шкіряні покриви ціанотичні.

Стан дитини розцінюють як середньої важкості.

Клінічні прояви тяжкої асфіксії.

ЧСС при народженні менше, ніж _______100 за 1 хв., дихання відсутнє або

утруднене, шкіра бліда, м’язи атонічні. Стан дитини при народженні важкий

або дуже важкий. Фізіологічні рефлекси періоду новонародженості не

викликаються. Колір шкіряних покривів ціанотично-блідий або блідий. При

дуже важкому стані при народженні клінічна картина відповідає

гіпоксичному шоку.

Диспетчеру оперативно-диспетчерської служби Центру ЕМД та

МК:

Обов’язково:

Прийняти виклик і діяти відповідно до алгоритму дій диспетчера.

Негайно направити бригаду ЕМД до пацієнта з підозрою на асфіксію.

При відсутності вільних бригад ЕМД диспетчер відділення повинен негайно

проінформувати диспетчера напрямку, а диспетчер напрямку направити

бригаду ЕМД з сусіднього відділення. Про ситуацію інформувати старшого

лікаря оперативного відділу.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога: огляд в

комфортних температурних умовах, у випадку проведення реанімаційних

заходів – відразу після народження дитини. Предмети, якими проводять

реанімаційні заходи, повинні бути стерильними, а маніпуляції обережними.

Діагностична програма: Стан новонародженого оцінюють по шкалі

Апгар на 1-й хвилині після пологів та на 5-й хвилині. Значення 4-7 балів

оцінюється як асфіксія середньої важкості, 1-3 бали – важка асфіксія.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної

допомоги.

Збір анамнезу. Зафіксувати час народження дитини, яка це вагітність,

чим закінчились попередні, які пологи (в термін, передчасні), особливості

попередніх пологів, наявність вродженої патології у народжених раніше

дітей.

Лікувальна програма

1. Швидко обсушити дитину. Стимулювати дихання подразнюючи

ступні та спину.

2. Покласти дитину в теплих пелюшках, положення на спині, плечі

злегка підняті, голова навпіврозігнута.

3. Провести санацію верхніх дихальних шляхів, відсмоктуючи слизову

речовину спочатку з роту, потім з носу.

4. Провести санацію шлунку.

5. ШВЛ за допомогою маски ретельно притиснутої до обличчя дитини,

100% киснем.

6. Оцінювати дихання, серцебиття, колір шкіри на 30-й, 60-й секунді, 2,

4, 5, 10-й хвилині після народження.

На 60-й секунді після народження при ЧСС менш ніж 60 ударів в

хвилину почати закритий масаж серця, провести ШВЛ: масочне дихання в

135

відношенні 3:1, тобто три компресії (120 за 1 хв.) та масочний вдих (30 в 1

хв.)

Якщо на 4-5 хв. зберігається брадикардія (ЧСС менш ніж 80 в 1 хв.):

1. ШВЛ 100% киснем за допомогою маски або через інтубаційну

трубку.

2. Продовжувати зовнішній масаж серця.

3. Почати введення лікарських засобів: в/в або ендотрахеально 0,1%

розчин адреналіну (одноразово 0,1 мл/кг = 0,01 мг/кг, максимальна доза 0,3

мл/кг = 0,03мг/кг маси).

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування.

Критерії якості лікування: відновлення самостійного дихання,

стабілізація дихання, гемодинаміки

Госпіталізація.

Обов’язкова госпіталізація породіллі та дитини у відповідні ЗОЗ

(дитину у важкому стані – в реанімаційне відділення патології

новонароджених).

У випадку категоричної відмови – передати нагляд на ПНМД для

дитячого населення.

Індикатори якості медичної допомоги: