2‐Х і більше);

Інфузійна терапія (під контролем АТ – САТ ≥ 90 мм рт. ст.).

Оксигенотерапія (під контролем SpО2 ≥90%).

Знеболення ненаркотичними (1 мл 3% р‐ну кеторолака, декскетопрофену 2 мл (50 мг)) або

наркотичними (1мл 2% р‐ну тримеперидину, 1 мл 0,005% р‐ну фентаніла, 1 мл 2% р‐ну морфін +

носкапін + папаверин + кодеїн + тебаїн, 1‐2 мл 5% р‐ну трамадола) анальгетиками в/в або в/м.

При судомному нападі та збудженні – діазепам 2‐4 мл 0,5% р‐ну в/в. Преднізолон 30‐60 мг або

метилпреднізолон в дозі 10‐15 мг/кг в/в.

Стабілізація стану:

‐ відсутність порушень свідомості;

‐ відсутність порушення дихання;

‐ САТ ≥ 90 мм рт. ст., SpО2 ≥90%.

Доставка до відділення невідкладних

станів (огляд спеціалістів за локальним протоколом та інш.)

При клінічних ознаках гострої дихальної недостатності:

- частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв.;

- SpО2 ≤90% при диханні атмосферним повітрям.

Алгоритм № 2.1

«Гостра дихальна При клінічних ознаках гіповолемічного шоку:

- холодна, бліда, волога шкіра;

- САТ ≤ 90 мм рт. ст., ЧСС ≥100 в 1 хв.,

шоковий індекс більше 0,7;

- SpО2 ≤90 %.

Алгоритм № 2.2

«Гіповолемічний шок»

Доставка до ПШП відділення невідкладних

станів (огляд спеціалістів за локальним

протоколом та інш.)

233

Додаток № 26 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва

«Гостра дихальна недостатність при ПТР»

Клінічні ознаки:

- ціаноз шкіри;

- частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв.

- SpО2 менше 90 при диханні атмосферним повітрям.

Катетеризація периферичної (при необхідності центральної)

вени. ЕКГ-моніторинг. Положення пацієнта на боці (при відсутності

протипоказань) або на спині.

Клінічні ознаки неефективної спонтанної вентиляції:

тахіпное (ЧД більше 35 в хв.), брадипное (ЧД менше 10 в хв.), акроцианоз.

При можливості встановлення причин важкості стану

Обструкція дихальних

шляхів стороннім тілом.

Напружений пневмоторакс:

– відсутність дихальних шумів і рухів грудної клітки на стороні ураження.

«Гостра дихальна недостатність»

Політравма

«Гіповолемічний шок»

Ознаки кровотечі

Переведення пацієнта на ШВЛ з 50% О2 та доставка в стаціонар з постійним контролем вітальних

функцій (або в ПШП відділення невідкладних станів)

Додаток (алгоритм)

Респіраторна підтримка (рівень свідомості ≤ 8 балів за шкалою Глазго):

інтубаційна трубка, ларінгеальна маска, стравохідно-трахеальний обтуратор з

подальшою ШВЛ мішком Амбу або підключення до апарату ШВЛ.

Доставка в операційну, минаючи ПШП відділення невідкладних станів

234

Додаток № 27 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва

«Гіповолемічний шок при політравмі»

Внутрішньовенно інфузія кристалоїдних розчинів до 800 мл за 10 хв. (при відсутності показників САТ - в 2 вени й більше) під контролем САТ (не менше 90 ммрт. ст.).

Забезпечити прохідність дихальних шляхів, оксигенотерапія (під контролем

SpО2 – не менше 90%).

При необхідності:

- знеболення (1 мл 0,005% розчину фентаніла, 1 мл 2% розчину морфін +носкапін + апаверин + кодеїн + тебаїнп, 1-2 мл 5% розчину трамадола);

- глюкокортикостероїди: преднізолон 30-60 мг або метілпреднізолон до 10-15 мг/кг ваги тіла.

Алгоритм №2.1

«Гостра дихальна недостатність»

Провести обстеження

Клінічні ознаки:

- холодна, бліда, волога шкіра;

- САТ ≤ 90 мм рт. ст., ЧСС ≥ 100 в 1 хв.,

шоковий індекс більше 0,7.

Транспортування на транспортній дошці з контролем АТ, ЧД, ЧСС, SpO2 до

найближчого стаціонару, до відділення інтенсивної терапії або в операційну, минаючи

відділення невідкладних станів.

При наявності кровотечі – тимчасова зупинка кровотечі.

Забезпечити внутрішньовенний доступ через периферичний катетер найбільшого діаметру.

Ні Систолічний АТ ≥ 90 мм Так

При крововтраті продовжити в/в інфузію коллоїдними розчинами (10% розчин гідроксіетилкрохмалю) 200-400 мл.

Продовжити в/в введення кристаллоїдних розчинів.

При відсутності эфекту – в/в добутамін ( 2,5-10 мкг/кг/хв)

При наявності клінічних ознак гострої дихальної недостатності:

- частота дихання більше 40 або менше 8 в 1 хв;

- ціаноз шкіри.

235

Додаток № 28 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

Техніка виконання прийому Геймліха:

􀂙 якщо постраждалий знаходиться у вертикальному положенні,

станьте позаду від постраждалого і обхопіть його своїми руками на рівні

верхньої частини живота. Підтримуючи за тулуб, нахиліть постраждалого

вперед. Складіть одну свою кисть в кулак і помістіть його великим пальцем у

напрямку до тулуба в епігастральній ділянці. Другою своєю кистю

зафіксуйте кулак зверху. Інтенсивно різко стискайте живіт і нижні ребра

постраждалого (до 5 серій) у напрямку знизу – вгору до діафрагми, для того

щоб створити потужний зворотній рух повітря з легень (внаслідок раптового

підвищення внутрішньочеревного тиску), яке і виштовхує стороннє тіло з

гортані. Слід пам'ятати про те, що негайно після того, як стороннє тіло

покине гортань постраждалого, рефлекторно послідує глибокий вдих,

при якому стороннє тіло, якщо воно залишилося в роті, може знову

потрапити в гортань, тому стороннє тіло повинно бути негайно вилучено

з рота.

􀂙 якщо постраждалий знаходиться в горизонтальному положенні,

то для вилучення стороннього тіла з дихальних шляхів потерпілого слід

вкласти на спину, сісти на його стегна «верхи» і двома кулаками здійснювати

різкі натискання (поштовхи) на верхню частину живота у напрямку до

легень, що забезпечує вже описаний механізм.

Самодопомога при обструкції дихальних шляхів (аутоГеймліх):

Розмістити кулак в епігастральній ділянці, долонею іншої руки накрити

кулак і різко та сильно здійснити поштовх руками знизу вгору і ззовні

досередини. Якщо таким чином не вдалося виштовхнути стороннє тіло з

дихальних шляхів, слід вдатися до більш ефективного варіанту autoHeimlich:

«навалитись» ділянкою епігастрії на горизонтальний предмет, що міцно

стоїть (спинку стільця, кут стола, перила) і за рахунок ваги власного тіла

здійснити різкі поштовхи знизу вгору і ззовні досередини.

236

Додаток № 29 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГОСТРОМУ ОТРУЄННІ

Антидотна терапія

При відсутності антидоту – фармакологічна корекція

клінічних проявів токсиндрому

Припинення потрапляння отрути до організму

Оцінка стану хворого ↔ Визначення токсиндрому

Нормалізація серцевої діяльності та дихання (CABDE)

Пероральне отруєння

Інгаляційне отруєння

Перкутанне отруєння

Зондове промивання шлунку чистою холодною водою (до 180С)

Реакція нейтралізації отрути в шлунку не проводиться!

Очисна клізма Ентеросорбція

Винести постраждалого з токсичної зони або використати засоби захисту органів дихання.

Контроль безпеки медичного персоналу!

Обробити уражені зони шкіри чистою холодною водою (до 180С), розчином антидоту

Видалення отрути, що всмокталася

Введення розчинів стимуляція діурезу

Гіпервентиляція Симптоматична терапія

Контроль ступеню токсиндрому!

Госпіталізація

Можлива консультація токсиколога по телефону (№ телефону у відділі госпіталізації).

237

Додаток № 30 до _______локальних протоколів надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

ТОКСИСИНДРОМИ СИНДРОМ СИМПТОМАТИКа ЕТІОЛОГІЯ

Антихолінергічний делірій гіпертермія кишкова непрохідність мідріаз тахікардія затримка сечі

тепла і суха шкіра антигістамінні атропін

психотропні препарати

скополамін

трициклічні антидепресанти

М-холінергічний

брадикардія

бронхорея

слинотеча

сльозотеча

сечовиділення

дефекація

кишкові кольки

блювання

фізостигмін

пілокарпін

піридостигмін

Н-холінергічний

біль у животі

фасцикуляції

артеріальна гіпертензія

парез

тахікардія

нікотин

Опіоїдний

гіпотензія

гіпотермія

гіповентиляція

седація

опіоїди

Симпатоміметичний

тривога

профузне потовиділення

артеріальна гіпертензія

гіпертермія

мідріаз

психоз

судоми

тахікардія

амфетаміни

кофеїн

фенілпропаноламін

(норефедрин)

теофілін

238

Додаток № 31 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

РЕЧОВИНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ІНАКТИВАЦІЇ

РЕЧОВИНИ НА МІСЦЯХ ЇЇ КОНТАКТУ

Речовина –

токсикант Орган - мішень Речовина - інактиватор

Кислоти

Очі • промивання розчином натрію хлориду 0,9%;

• проточною водою.

Шкіра

• обмивання уражених ділянок шкіри проточною

водою;

• Гідрокортизон, мазь;

• мазь із антибіотиком.

Луги

Очі • промивання очей проточною водою;

Шкіра • Гідрокортизон, мазь;

• мазь із антибіотиком.

Окислювачі

Очі • промивання очей проточною водою;

Шкіра

• обмивання уражених ділянок шкіри проточною

водою;

• Гідрокортизон, мазь;

• мазь із антибіотиком.

ОБСЯГИ РІДИНИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ПРОМИВАННЯ ШЛУНКУ

Вік (міс.) Обсяг рідини (мл) Вік (роки) Обсяг рідини (мл)

Новонароджений 15 - 20 2-3 200 - 250

1 40 - 50 4-5 300 - 350

3-4 60 - 90 6-7 350 - 400

5-6 100 - 110 8-11 400 - 450

7-8 110 - 120 12-15 450 - 500

9-12 150 - 200 У підлітків

та дорослих 500 - 700

ОБСЯГИ РІДИНИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ КИШЕЧНИКА

Вік Обсяг рідини для

очищувальної клізми (мл)

Обсяг рідини для

сифонної клізми (мл)

1-2 міс. 30 - 40 -

2-4 міс. 60 800 - 1000

6-9 міс. 100 - 120 1000 - 1500

9-12 міс. 200 1000 - 1500

2-5 років 300 2000 - 5000

6-10 років 400 - 500 5000 - 8000

10-14 років 500 – 1 л 8000 - 10000

У підлітків

та дорослих 1 – 3 л 10000 - 15000

239

Додаток № 32 до локальних протоколів надання екстреної медичної

допомоги на догоспітальному етапі медичними працівниками Центру

екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва.

ПОКАЗАННЯ ТА ПРОТИПОКАЗАННЯ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ ШКТ

Метод Показання Протипоказання Дозування

Вугілля активоване

Застосовувати протягом першої години після орального прийому потенційно токсичної дози

медикаментів

Порушення свідомості

Оральний прийом препарату зі зниженою здатністю до зв’язування зактивованим вугіллям

(наприклад залізо, літій)

Підвищений ризик розвитку кровотечі із ШКК або перфорації.

Діти віком до 1 року:

10–25 г або 0,5–1,0 г/кг

Діти віком 1–12 років:

25–50 г або 0,3–1,0 г/кг

Підлітки та дорослі:

25–100 г

Промивання шлунка

У надзвичайних ситуаціях після прийому потенційно токсичної дози препарату

Незахищена прохідність дихальних шляхів

Оральний прийом речовин із високим ризиком аспірації (наприклад вуглеводні)

Оральний прийом сильних кислот або лугів

Підвищений ризикрозвитку кровотечі із ШКК або перфорації

Промивати за допомогою орогастрального зонда великого діаметра

(дорослі: 200–300 мл розчину натрію хлориду 0,9% або води;

діти — 10 мл/кг теплого розчину натрію хлориду 0,9%)

Промивати доти, доки вода не буде чистою, тобто не міститиме таблеток або їх фрагментів

Проносні

Немає _______чітких показань для застосування

Можна застосовувати після орального прийому потенційно токсичної дози препаратів із сповільненим вивільненням активної речовини, таблеток із оболонкою, яка розчиняється в кишківнику, або препаратів, що погано абсорбуються активованим вугіллям

Кишкова непрохідність або перфорація

Аускультативна перистальтика не вислуховується

Нещодавно перенесені операції на кишківнику

Дефіцит ОЦК

Дисбаланс електролітів

Застосовувати тільки однократно (у дітей віком менш як 1 рік та в осіб похилого віку —обережно)

Дорослі: 10-20 г магнію сульфату 8-16 амп

Діти: 5 г магнію сульфату 4 амп

240

Додаток № 33 до локальних протоколів надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі

медичними працівниками Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва

Основні антидоти при лікуванні гострих екзогенних отруєнь на догоспітальному етапі

Отрути Лікарські засоби Дозування Шляхи введення

Чадний газ та продукти термодеструкції

Ацизол

по 1 капсулі 4 рази у першу добу та по 1 капсулі 2 рази на день протягом

наступних 7 днів. внутрішньо