- •Міністерство охорони здоровя уКраїни
- •Модуль 1. Сучасний стан розвитку ресурсознавства в Україні. Методи визначення запасів, переробки, тотожності та умови прийому і зберігання лікарської рослинної сировини. Охорона лр.
- •Контрольні питання з теми:
- •Тести для контролю рівня знань
- •Тема 2: «Основи заготівельного процесу лрс. Прогресивні методи вивчення і переробки лрс. Нові та перспективні види лрс»
- •Загальні правила заготівлі лрс
- •Визначення й морфологічний опис лікарських рослин
- •Вплив антропогенних факторів на якість лрс
- •Тести для виявлення кінцевого рівня знань
- •Тема 3: «Приймання лрс, відбір проб для аналізу, встановлення токсичності, чистоти та доброякісності сировини»
- •Приймання й аналіз лрс в аптеці і на аптечному складі. Припустимі та неприпустимі домішки в лрс
- •Алгоритмічна схема проведення і етапу товарознавчого аналізу
- •Алгоритмічна схема проведення іі етапу товарознавчого аналізу
- •Алгоритмічна схема проведення ііі етапу товарознавчого аналізу
- •Тести для виявлення кінцевого рівня знань
- •Контроль змістового модулю 1.
- •Тема 5: Раціональні засоби заготівлі лікарської рослинної сировини. Первинна обробка сировини, сушіння, приведення сировини в стандартний стан: пакування, маркування і зберігання.
- •Загальні правила заготівлі лрс
- •Визначення й морфологічний опис лікарських рослин
- •Приведення сировини у стандартний стан.
- •Контрольні питання з теми:
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •1 Етап – Заготівля сировини (сх.2)
- •2 Етап – Аналіз сировини
- •3 Етап – Зберігання сировини (сх. 18)
- •Лікарська рослинна сировина
- •Доброякісна Недоброякісна
- •Контрольні питання з теми:
- •Завдання для самопідготовки і виконання лабораторних робіт
- •Тема 8. Вплив антропогенних факторів на якість лрс та екологічні особливості зростання лікарських рослин.
- •Питання для самопідготовки
- •Мінімальній обсяг теоретичного матеріалу Вплив антропогенних факторів на якість лрс
- •Основні правила заготівлі лрс
- •Питання для самостійної роботи студентів
- •Тема 7: Методи визначення запасів дикорослої рослинної сировини
- •Питання для самостійної підготовки студентів
- •Мінімальний обсяг теоретичного матеріалу
- •Визначення врожайності методом облікових ділянок
- •Аудиторна робота
- •Запитання для самопідготовки:
- •Приймання лікарської рослинної сировини й відбирання проб для аналізу
- •Тестові завдання
- •Тема 9. Охорона лікарських рослин. Червона книга України.
- •Питання для самопідготовки:
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 10. Вплив антропогенних факторів на якість лрс та екологічні особливості зростання лікарських рослин.
- •Питання для самопідготовки
- •Мінімальній обсяг теоретичного матеріалу Основні правила заготівлі лрс
- •Питання для самостійної роботи студентів
- •Тема 12: підсумковий контроль засвоєння модулю 1. Контроль практичних навичок з визначення тотожності та доброякісності лрс.
- •Список літератури
Приймання лікарської рослинної сировини й відбирання проб для аналізу
На складах, базах і промислових підприємствах лікарську рослинну сировину приймають партіями. Партією вважається сировина масою не менше 50 кг одного найменування, однорідна за всіма показниками і оформлена одним документом, який засвідчує її якість. У супроводжуючому документі мають бути такі дані: номер і дата видачі документа, найменування і адреса відправника, найменування сировини, номер партії, маса партії, рік і місяць збирання або заготівлі, район заготівлі (для дикорослих рослин), результат перевірки якості сировини, НАД на сировину, підпис особи, відповідальної за якість сировини, із зазначенням прізвища і посади.
Вантажні місця, що складаються із тюків, паків, мішків, ящиків та інших упаковок, називають одиницями продукції.
Приймання сировини починають з першого етапу товарознавчого аналізу – із загального зовнішнього огляду всіх одиниць продукції партії сировини: встановлюють правильність типу упаковки і маркіровки, цілість тари, відсутність підмочення та інших дефектів, які можуть вплинути на якість, сировини та тари.
В разі відповідності сировини НАД проводиться другий етап товарознавчого аналізу, який розпочинається з розрахунку обсягу вибірки продукції сировини. Вибірка – одиниці продукції, вибрані із партії для контролю. Обсяг вибірки – кількість одиниць продукції, що складає вибірку.
Для перевірки відповідності якості сировини до вимог НАД із непошкоджених одиниць продукції, взятих з різних місць партії, беруть вибірку.
Якщо у відібраних одиницях продукції при зовнішньому огляді виявлено неоднорідність сировини, часткове пошкодження пліснявою, гниллю, забруднення сторонніми рослинами або частинами лікарської рослини, не передбаченими АНД, що явно перевищують допустимі норми домішок, то вся партія підлягає сортуванню і повторному здаванню.
Сировина бракується і подальшому аналізу не підлягає в таких випадках: стійкий затхлий запах, що не зникає при провітрюванні; сторонній запах, не властивий даному виду сировини, або відсутність запаху, властивого даному виду сировини; наявність у сировині плісняви, гнилі; домішки отруйних рослин; забрудненість сировини (солома, камінці, скло, послід гризунів, птахів та ін.), засміченість сторонніми рослинами, що явно перевищують допустимі норми домішок; зараженість амбарними шкідниками II і III ступеня.
Відбирання проб для аналізу. З кожної одиниці продукції, що попала у вибірку, беруть по три виїмки, приблизно однакової маси, із трьох різних місць: зверху, знизу і зсередини, уникаючи подрібнення сировини.
Виїмка – це кількість сировини, взята від одиниці продукції рукою або щупом для аналізу за один раз. Із мішків, тюків і паків виїмки беруть на глибині 10 см рукою зверху, а потім після розпорювання шва – зсередини і знизу; виїмки насіння і сухих плодів відбирають зерновим щупом.
Відібрані зразки старанно перемішують і одержують вихідний зразок партії сировини – об’єднану пробу, з якої методом квартування виділяють середню пробу, а також пробу масою 500 г (для дрібних видів) і 1000 г (для крупних видів). Останню пробу поміщають у банку, вкладають туди етикетку „Для визначення ступеня зараженості шкідниками” і щільно її закривають.
Квартування проводять таким чином: сировину поміщають на дошку, у вигляді квадрату, перемішують її і розрівнюють так, щоб шар по товщині був рівномірний, і по діагоналі ділять на чотири трикутники. Два протилежні трикутники сировини видаляють, а два, що залишилися, з’єднують. Операцію повторюють, доки у двох протилежних трикутниках не залишиться кількість сировини, що відповідає масі середньої проби, вказаній у ДФУ.
Методика проведення експерименту
Задача 1. При розгляданні правил приймання ЛРС звернути увагу, якими партіями надходить сировина в аптеки і склади. Партія - це будь-яка кількість сировини яка однорідна за всіма показниками і оформлена одним документом про якість.
Провести зовнішній огляд кожної одиниці продукції. Звернути увагу на правильність упаковки, однорідність сировини, відсутність підмочки, плісняви, гнилі, отруйних рослин, сторонніх домішок та ін.
Задача 2. З кожної одиниці продукції відібрати 3 точечні проби: зверху, знизу, зсередини. Із об’єднаної проби методом квартування виділити середню пробу. Для цього сировину розрівнюють на поверхні у вигляді квадрата тонким рівномірним шаром і по діагоналі ділять на чотири трикутника, 2 з них видаляють, а 2 протилежні з’єднують, перемішують. Цю операцію повторити, поки не залишиться кількість сировини, яка відповідає масі середньої проби. Маса середньої проби лікарської сировини наведена в таблиці (ДФУ).
Задача 3. Середню пробу упакувати в поліетиленовий або паперовий мішок і прикріпити етикетку, де вказати:
назву сировини;
назву постачальника;
номер партії;
дату відбора проби для аналізу;
прізвище та посаду особи, яка відібрала пробу.
Задача 4. Із середньої проби методом квартування виділити аналітичні проби для визначення:
тотожності, подрібненості та вмісту домішок;
вологості;
зольності;
вмісту діючих речовин.
Маса аналітичних проб приводиться в таблиці (ДФУ) і залежить від морфологічної групи сировини.
Задача 5. При аналізі аналітичної проби №1 визначити морфологічні ознаки, розміри, колір, запах, смак лікарської сировини. При проведені мікроскопічного аналізу звернути увагу на кристалічні утворення, різні види волосків, залозок, будову епідерми, розміри і форму клітин, характер кутикули та інше.
Задача 6. Аналіз аналітичної проби №2 починається з визначення подрібненості сировини, для чого на ватку просіяти через контрольне сито з отворами вказаними у відповідних статтях фармакопеї. Подрібненість нормується для кожного виду сировини аналітичною нормативною документацією.
Задача 7. Для встановлення ступеню ураження сировини шкідниками беруть відсів від визначення подрібненості в середній пробі і вдруге просіюють через сито. У відсіві за допомогою лупи підраховують кількість шкідників і результати перераховують на 1 кг сировини. Методику визначення наведено в АНД..
Задача 8. Для визначення домішок згідно ДФ України 1.1 – 59 наважку висипати на аналізну дошку або на великий аркуш паперу і розібрати (відокремлюють) пінцетом органічні та неорганічні домішки. До домішок належить:
частини сировини, що втратили забарвлення;
інші частини цієї сировини, що не відповідають встановленому опису;
частини інших неотруйних рослин;
мінеральні домішки (земля, пісок, камінці).
Кожний вид домішок виділити окремо, зважити і визначити їх процентну кількість за формулою:
Х= m1•100
m
де- m1 - маса домішки, в грамах
m- маса аналітичної проби сировини, в грамах.
Задача 9. Визначити вологість лікарської сировини за методикою ДФУ 1.1 -64
Вологою називається кількість гігроскопічної вологи (води) в сировині , вираженної в відсотках від загальної маси. Вологу в рослинній сировині визначають висушуванням наважки в 3-5г взятої з герметично упакованої аналітичної проби сировини при температурі 100-105◦ С до постійної маси. Корені, насіння плоди, кору сушать в сушильній шафі на протязі 3 годин, трави і квіти –2години.
По закінчені цього сроку бюкс с порошком сировини охолоджують в ексикаторі і зважують. По різниці між зважуванням встановлюють втрату вологи при сушінні. Розрахунок проводиться за формулою:
X = ( m – m1) x 100
m
де: х – вміст вологи , в%; m – маса наважки до сушіння , в грамах; m1 – маса наважки після сушіння, в грамах
Задача 10. Визначити зольність ЛРС за методикою ДФУ 1.2 - 126
Золою називають неспалимий залишок неорганічних речовин отриманих після спалювання і прожарювання сировини. В склад зольного залишку входять всі складові частини рослини і сторонні мінеральні домішки (земля, пісок, камінці) надійшовши в сировину при збиранні та сушінні.
Розрізняють:
загальну, що являє собою суму мінеральних речовин, властивих рослині та сторонніх мінеральних домішок;
нерозчинну в 10% розчині хлористоводневої кислоти, що являє собою загальний домішок після оброблення загальної золи HCl і складено з кремнезему.
Вміст загальної золи (х1) в відсотках в абсолютно сухій сировині визначають за формулою.
X 1 = m1 Х 100 x 100
m2 Х (100 – W)
Вміст золи нерозчинної в 10% розчину хлористоводневої кислоти (х2), відсотках в абсолютно сухій сировині визначають за формулою:
X2 = ( m1 – m) x 100 x100
m2 x (100 – W)
де: m1 - маса золи, г, m –маса золи фільтра, г; m2 -маса сировини.
W –вологість сировини, %.
Висновок_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Результати аналізу занести у практикум і зробити висновок про доброякісність лікарської рослинної сировини.
