- •Особливості техніки безпеки при роботі з нітросполуками
- •Синтез нітросполук алкілуванням солей нітритної кислоти
- •Лабораторна робота № 1.1
- •Контрольні питання
- •Нітрозування ароматичних сполук
- •Лабораторна робота № 2.1
- •Лабораторна робота № 2.2 синтез 1,2-нафтохінон-1-оксиму нітрозуванням 2-нафтолу
- •Лабораторна робота № 2.3 синтез 4-нітрозодиметиланіліну нітрозуванням диметиланіліну
- •Синтез нітросполук
- •Контрольні питання.
- •Лабораторна робота № 3.1 синтез 4-нітрофенолу окисненням пара-нітрозофенолу
- •Лабораторна робота № 3.2 синтез 2,4-динітрофенолу нітруванням пара-нітрофенолу
- •Лабораторна робота № 3.3 синтез 2,4-динітрофенолу нітруванням пара-нітрозофенолу
- •Лабораторна робота № 3.4
- •Лабораторна робота № 3.5
- •Лабораторна робота № 3.6
- •Контрольні питання.
- •Список рекомендованої літератури
Контрольні питання.
Які сполуки вступають в реакцію нітрозування?
За яким механізмом протікає реакція нітрозування?
Які агенти є найактивнішими в реакції нітрозування? Як можна іх отримати в реакційній суміші?
Які умови реакції сприяють підвищенню виходу цільового продукту?
Які властивості в нітрозосполук? Як це довести?
Синтез нітросполук
Нітрування - процес заміщення атома Гідрогену в органічній сполуці групою –NO2. Реакцію нітрування ароматичних сполук було відкрито в 1834 р. Е. Мітчерліхом, який отримав нітробензен дією нітратної кислоти на бензен. З 1842 році ця реакція отримала широке практичне застосування, коли М.М. Зінін відкрив реакцію відновлення нітробензену в анілін. До того часу відноситься і початок промислового виробництва пікринової кислоти.
Вихідними речовинами при нітруванні служать ароматичні сполуки, алкани та іх похідні. У якості нітруючих агентів застосовують нітратну кислоту, суміш нітратної й сульфатної кислот, нітратної й оцтової кислот (або оцтового ангідриду), селітру в суміші із сульфатною кислотою, оксиди Нітрогену.
Нітрування є швидкою, необоротною й екзотермічною реакцією. У зв'язку із цим, при порушенні режиму нітрування можливий вибуховий викид реакційної маси. Інтенсивне перемішування реакційної маси й додержання заданої температури є визначальними умовами безпечного й ефективного проведення процесу.
Мононітросполуки не мають вибухових властивостей внаслідок негативного оксигенового балансу. Дінітросполуки вже є вибуховими речовинами. Зі збільшенням числа нітрогруп у молекулі вибухові властивості посилюються.
Механізм реакції нітрування є досить добре вивченим. При нітруванні концентрованою нітратною кислотою і її сумішами з іншими кислотами активним реагентом є нітроній-катіон NO2, що утворюється за схемою:
Існування нітроній-катіона переконливо доведено кріоскопичними вимірюваннями, спектральними методами, а також виділенням і вивченням солей нітрония NO2A. Дослідження кінетики процесу підтвердило активну участь нітроній-катіона в цій реакції.
При додаванні нітратної кислоти температура кристалізації сульфатної кислоти знижується приблизно в чотири рази більше, ніж у випадку, коли б дисоціація не відбувалася.
Сульфатна кислота в нітруючих сумішах грає щонайменше двобічну роль: реагує як сильна кислота при перетворенні HNO3 в (HO)2NO2 і утворює сильні водневі зв'язки з водою, знижуючи її активність і зміщуючи тим самим рівновагу в бік утворення нітросполуки й води.
У випадку нітрування ароматичних сполук реакція протікає за звичайною схемою:
+
Ряд ароматичних сполук нітрується навіть розведеною нітратною кислотою, незважаючи на практично повну відсутність у ній іонів нітронія. Дослідження (О.І.Тітов, К.Інгольд) показали, що в цих випадках реакція йде через стадію нітрозування й наступного окиснення нітрозосполук:
Як можна побачити з наведеної схеми, для реакції досить наявності лише слідів нітритної кислоти, тому що остання регенерується на стадії окиснення нітрозосполуки.
