21. Геополітична концепція а.Мехена. Теорія а. Мехена

Батьком-засновником американської геополітики по праву вважають адмірала Альфреда Мехена. Він був не стільки вченим, скільки практиком військово-морської стратегії, ефективним політичним діячем. Його книги - узагальнення досвіду практичної діяльності, про що свідчать навіть назви робіт: "Вплив морської сили на історію: 1660-1783", "Вплив морської сили на Французьку революцію і Імперію: 1793-1812", "Проблема Азії та її вплив на міжнародну політику "," Морська сила і її ставлення до війни ".

А. Мехен розробив методологію геополітичного аналізу в парадигмі "морської сили", виділивши шість основних положень або критеріїв:

1) Географічне положення держави, відкритість морях і можливість морських комунікацій. Здатність загрожувати своїм флотом території супротивника. Протяжність сухопутних кордонів і можливість контролювати стратегічно важливі регіони.

2) "Фізична конфігурація" держави або обрис морських узбереж і наявність необхідних портів, від чого залежить процвітання торгівлі і стратегічна захищеність.

3) Протяжність території, обрахована через протяжність берегової лінії.

4) Статистичне кількість населення як категорія для оцінки здатності держави будувати та обслуговувати кораблі.

5) Національний характер і оцінка здатності народу займатися торгівлею: морська сила грунтується на мирній і широкій торгівлі.

6) Політичний характер правління, що впливає на можливість переорієнтації кращих людських ресурсів на створення морської сили / 17, с.21-23 /.

Таким чином, у Мехена "морська сила" грунтується на свободі морської торгівлі, яка і є головним інструментом політики. Військово-морський флот є гарантією забезпечення торгівлі: так економічні та військово-політичні чинники, зливаючись, підсилюють один одного. Створюється особливий цикл "морської сили":

• виробництво і обмін товарів через водні і морські шляхи;

• навігація, реалізує обмін товарами;

• колонії, що забезпечують циркуляцію товарообміну на світовому рівні.

А. Мехен був переконаний в тому, що використання морів і контроль над ними - головний геополітичний чинник сили, тому створення могутнього морського флоту має вирішальне значення для країни: "Не захоплення окремих кораблів і конвоїв ворога, хоча б і у великому числі, розхитує фінансовий могутність нації, а велику перевагу на морі, изгоняющее з поверхні ворожий прапор і дозволяє появу останнього лише як втікача; така перевага дозволяє встановити контроль над океаном і закрити шляхи, по яких торгові судна рухаються від ворожих берегів до них; подібне перевага може бути досягнуто тільки за допомогою великих флотів "/ 17, с.21-23 /.

На його думку, для перетворення США у світову морську державу необхідне виконання чотирьох основних умов:

1) союз з Великобританією

2) ізоляція Німеччини

3) протидія Японії на Тихому океані

4) союз з Європою проти народів Азії.

Не можна не помітити, що ось уже півтора століття ця теоретична концепція є основою геополітичної стратегії США. У цьому сенсі американська геополітика вельми переконливо довела, що реалізовані на практиці ідеї стають матеріальною силою.

У боротьбі з континентальними країнами Мехен пропонував використовувати принцип "анаконди" - блокування території ворога з моря і по берегових лініях, які поступово звужуються як гольця анаконди. Вже в Першій світовій війні стратегія анаконди була використана Антантою для підтримки білого руху. У Другій світовій війні ця стратегія активно використовувалася союзниками проти Японії і країн Центральної Європи. Після закінчення холодної війни пострадянський простір також піддалося стратегії анаконди, спрямованої на витіснення Росії з зручних берегових зон Прибалтики, Чорного моря і узбережжя Тихого океану.

Книги А. Мехена вже за життя автора були перекладені на багато мов і широко поширювалися в усьому світі. Стратегія НАТО з самого початку базувалася на його теоретичних постулатах, і сьогодні концепція "морської сили" є актуальною геополітичної доктриною цього блоку.

Теорія Морської могутності (англ. Sea Power, також «Морської сили») — геополітична концепція Альфреда Мехена, яка каже, що головним чинником сили держави є наявність військово-морського флоту.

Термін вперше згадується у його праці «Вплив морської сили на історію, 1660–1783» 1890 року^[1].

Як військово-морський експерт, Мехен вважав панування Великої Британії на морях тим прикладом, який потрібно досягти і перевершити^[2]. Найвідомішим досягненням Мехена у галузі теоретичних знань було сформулювання концепції «морської могутності» одночасно з англійським віце-адміралом Філіпом Коломбом. У цій теорії Мехен казав, що «військово-морський флот морських океанічних країн (навідмінно від сухопутніх країн) відіграє вирішальну роль у забезпеченні могутності держави»^[3].

Також Мехен виділив 6 основних чинників, що впливають на морську могутність націй^[4]:

• природні чинники

  • географічне розташування відносно інших країн

  • наявність гаваней, портів

  • протяжність берегових ліній

• людські чинники

  • кількість населення, що може працювати на флоті

  • здатність населення займатися торгівлею

  • тип політичної системи, що по-різному впливає на розвиток флоту

Для забезпечення могутності держави, згідно з Мехеном, морські країни мають розвивати як військовий флот (як підтримання боєздатності самого військового флоту, так і створення для нього баз у всьому світі), так і розвиток торгового флоту (задля забезпечення перевезень як у мирний час, так і під час війни, а також виконання спільних завдань із армією).

Концепцію морської сили Мехен записав формулою: МГ=ВФ+ТФ+ВБ де МГ — Морська могутність, ВФ — Військово-Морський Флот, ТФ — Торговий Флот, ВБ — Військово-Морські Бази^[3]