- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Класифікація та основні методи відновлення деталей механічною обробкою та обробкою тиском
- •1.1 Класифікація способів відновлення зношених деталей
- •1.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •1.2.1 Метод ремонтних розмірів
- •1.2.3 Метод заміни частини деталі
- •1.3 Відновлення деталей обробкою тиском
- •1.2.2 Метод додаткових ремонтних деталей
- •1) Корпус крейцкопфа; 2) ремонтна втулка під палець; 3) ремонтна втулка під надставку штока
- •2 Відновлення деталей зварюванням та наплавленням
- •2.1 Технологічні способи відновлення деталей зварюванням
- •2.1.1 Електрична дуга між електродами
- •2.1.2 Способи розробки кромок При стиковому з'єднанні розроблення кромок залежить від товщини зварюваного листового матеріалу.
- •2.2 Технологія зварювання чавуну
- •2.2.1 Холодне і напівгаряче зварювання для отримання у шві сірого чавуну
- •2.2.2 Отримання у шві низьковуглецевої сталі
- •2.2.3 Отримання у металі шва кольорових і спеціальних сплавів
- •2.3 Технологічні особливості наплавлення та властивості наплавлених шарів
- •2.3.1 Будова і властивості наплавлених шарів
- •2.3.1.1 Матриця сплаву
- •2.3.1.2 Зміцнюючі фази
- •2.3.1.3 Вплив легуючих елементів на перетворення у сталях
- •2.4 Автоматичне наплавлення під шаром флюсу
- •2.5 Вібродугове наплавлення
- •2.6 Наплавлення у середовищі захисних газів
- •2.7 Електроконтактне наплавлення та наплавлення тертям
- •2.8 Плазмове наплавлення
- •3 Відновлення деталей методами напилення
- •3.1 Технологічні особливості методу напилення, його різновидності
- •3.2 Електродугове напилення
- •3.2.1 Матеріали для напилення
- •3.2.2 Обладнання для електродугової металізації
- •3.2.3 Технологія електродугової металізації
- •3.3 Газополуменеве напилення
- •3.3.1 Матеріали для напилення
- •3.3.2 Технологія газополуменевого напилення
- •3.3.2.1 Підготування поверхні деталі
- •3.3.2.2 Підготування порошкових матеріалів
- •3.3.2.3 Напилення покриття
- •3.3.2.4 Обладнання для газополуменевого напилення
- •3.4 Плазмове напилення
- •3.4.1 Матеріали для напилення
- •3.4.2 Обладнання для плазмового напилення
- •3.4.3 Технологія плазмового напилення
- •4 Відновлення деталей електрохімічними та хімічними покриттями
- •4.1 Технологічні особливості електрохімічних та хімічних методів
- •4.2 Технологічні операції при відновленні деталей гальванічними методами
- •4.2.1 Підготування поверхонь деталей до покриття
- •4.2.2 Шліфування і полірування
- •4.2.3 Галтування
- •4.2.4 Віброобробка
- •4.2.5 Крацювання
- •4.2.6 Струминно абразивна і гідроабразивна обробка
- •4.2.7 Ізоляція поверхонь, які підлягають покриттю
- •4.2.8 Знежирення
- •4.2.9 Знежирення розчинниками
- •4.2.10 Знежирення у лужних розчинах
- •4.2.11 Хімічне знежирення
- •4.2.12 Електрохімічне знежирення
- •4.2.13 Травлення і активація
- •4.2.14 Хімічне травлення
- •4.2.15 Електрохімічне травлення
- •4.2.16 Активація
- •4.2.17 Промивання
- •4.3 Залізнення
- •4.4 Нікелювання
- •4.5 Хромування
- •4.6 Цинкування
- •4.7 Контроль якості покрить
- •4.8 Зовнішній огляд покрить
- •4.9 Вимірювання товщини покриття
- •4.10 Визначення пористості покрить
- •4.11 Вимірювання твердості покрить
- •4.12 Визначення міцності зчеплення покриття з основою
- •4.13 Нейтралізація
- •4.14 Пасивування (хроматування)
- •4.15 Сушіння деталей
- •4.16 Зневоднення
- •4.17 Механічна обробка покрить
- •Список рекомендованих джерел
3.2 Електродугове напилення
Електродугова металізація є процесом отримання зносостійких шарів шляхом розпилення присаджувального дроту і нанесення його на поверхню деталі стиснутим повітрям.
Дві або кілька дротин 1, котрі напиляються, знаходяться під струмом і безперервно подаються через встановлені у металізаторі направляючі 2 при допомозі механізму подачі 3. Між кінцями цих дротин збуджується електрична дуга, котра розплавляє метал. Струмінь стиснутого повітря під тиском від 0,4 до 0,6 МПа, проходячи через сопло 4, відносить розплавлені частинки металу на поверхню деталі 8. Перевагами електродугової металізації є: – простота обслуговування і універсальність способу, яка дозволяє використовувати цей спосіб на невеликих ремонтних підприємствах:
1 – дріт; 2 – направляюча; 3 – механізм подачі;
4 – сопло;5 – корпус металізатора; 6 – струмінь стиснутого повітря;7 – напилена поверхня; 8 – деталь
Рисунок 3.1 – Схема електродугової металізації
– можливість напилення покрить товщиною від 0,1 до кількох міліметрів;
– можливість нанесення покрить на деталі любої форми (циліндричної, плоскої) з різних матеріалів (сталі, чавуну, кольорових металів);
– висока продуктивність процесу (від 3 до 20 кггод);
– висока зносостійкість відновлених поверхонь, яка перевищує вихідну у 1,5 – 2 рази. Поверхня деталі після металізації добре всмоктує мастило за рахунок значної пористості напиленого шару;
– незначне, від 50 до 70 0С, нагрівання деталі, за рахунок чого відсутні внутрішні напруження, не відбувається деформація деталі і зміни структури поверхневого шару.
Однак цей спосіб має суттєві недоліки:
– підвищене окислення металу;
– вигорання легуючих елементів, наприклад, вміст вуглецю може понижатись від 40 до 60 %, а кремнію і марганцю – від 10 до 15 %;
– можливість перегрівання металу, що напиляється, при понижених швидкостях подачі дроту.
3.2.1 Матеріали для напилення
Для електродугової металізації використовують різні зварювальні і наплавні дроти. Вибір конкретного матеріалу залежить від виконуваних робіт. Для відновлення поверхонь під нерухомі посадки можуть використовуватись низьковуглецеві зварювальні дроти марок: сталь 08, 10, 15, 20. Для отримання зносостійких покрить використовують дроти з сталі 45, У7, У7А, У8, У8А, У10, а також наплавні дроти Нп–40, Нп–30ХГСА, Нп–30Х13. Для металізації поверхонь, які працюють при високих температурах – дроти з хромонікелевих сталей.
3.2.2 Обладнання для електродугової металізації
Для електродугової металізації використовують серійні установки типу КДМ –2 і стаціонарні ручні металізатори ЭМ–12М, ЭМ–14М, ЭМ–15.
До складу установки КДМ–2 входить металізатор, один або кілька зварювальних випрямлячів, пульт керування, механізм подачі дроту, засоби індивідуального захисту оператора. Установка призначена для нанесення корозійно – і зносостійких покрить з використанням дроту з цинку, алюмінію, молібдену і інших матеріалів, а також для відновлення і зміцнення деталей машин.
Апарат ЭМ–15 складається з електродвигуна, змонтованого на корпусі, у котрому розміщений редуктор з змінними шестернями, механізм подачі дроту і розпилююча головка.
Будова і робота металізатора ЭМ–14М детально описана у [ 6 ].
Таблиця 3.1 – Характеристики металізаторів
Показники |
КДМ–2 |
ЭМ–12М |
ЭМ–15 |
Продуктивність при розпиленні, кггод: цинку алюмінію сталі |
до 32,0 до 12,5 до 10,0 |
до 14,0 до 45,0 до 45,0 |
до 25,0 до 65,0 – |
Діаметр дроту, мм |
1,5 – 2 |
1,5 – 2,5 |
2 – 3 |
Швидкість подачі дроту, ммхв |
2 – 12 |
3,8 – 14,2 |
1 – 14 |
Витрата стиснутого повітря, м3год |
90 |
150 |
160 |
Тиск стиснутого повітря, МПа |
0,5 – 0,6 |
0,5 – 0,6 |
0,5 – 0,6 |
Робочий струм, А |
400 |
до 500 |
до 800 |
Напруга, В: дуги (робоча) мережі живлення |
17 – 44 380 |
17 – 35 380 |
17 – 35 380 |
Споживана потужність, кВт |
до 25,0 |
до 16,0 |
до 25,0 |
Маса, кг |
470 |
18,2 |
15 |
Габаритні розміри, мм довжина ширина висота |
1330 710 1390 |
525 295 200 |
520 175 225 |
