- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Класифікація та основні методи відновлення деталей механічною обробкою та обробкою тиском
- •1.1 Класифікація способів відновлення зношених деталей
- •1.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •1.2.1 Метод ремонтних розмірів
- •1.2.3 Метод заміни частини деталі
- •1.3 Відновлення деталей обробкою тиском
- •1.2.2 Метод додаткових ремонтних деталей
- •1) Корпус крейцкопфа; 2) ремонтна втулка під палець; 3) ремонтна втулка під надставку штока
- •2 Відновлення деталей зварюванням та наплавленням
- •2.1 Технологічні способи відновлення деталей зварюванням
- •2.1.1 Електрична дуга між електродами
- •2.1.2 Способи розробки кромок При стиковому з'єднанні розроблення кромок залежить від товщини зварюваного листового матеріалу.
- •2.2 Технологія зварювання чавуну
- •2.2.1 Холодне і напівгаряче зварювання для отримання у шві сірого чавуну
- •2.2.2 Отримання у шві низьковуглецевої сталі
- •2.2.3 Отримання у металі шва кольорових і спеціальних сплавів
- •2.3 Технологічні особливості наплавлення та властивості наплавлених шарів
- •2.3.1 Будова і властивості наплавлених шарів
- •2.3.1.1 Матриця сплаву
- •2.3.1.2 Зміцнюючі фази
- •2.3.1.3 Вплив легуючих елементів на перетворення у сталях
- •2.4 Автоматичне наплавлення під шаром флюсу
- •2.5 Вібродугове наплавлення
- •2.6 Наплавлення у середовищі захисних газів
- •2.7 Електроконтактне наплавлення та наплавлення тертям
- •2.8 Плазмове наплавлення
- •3 Відновлення деталей методами напилення
- •3.1 Технологічні особливості методу напилення, його різновидності
- •3.2 Електродугове напилення
- •3.2.1 Матеріали для напилення
- •3.2.2 Обладнання для електродугової металізації
- •3.2.3 Технологія електродугової металізації
- •3.3 Газополуменеве напилення
- •3.3.1 Матеріали для напилення
- •3.3.2 Технологія газополуменевого напилення
- •3.3.2.1 Підготування поверхні деталі
- •3.3.2.2 Підготування порошкових матеріалів
- •3.3.2.3 Напилення покриття
- •3.3.2.4 Обладнання для газополуменевого напилення
- •3.4 Плазмове напилення
- •3.4.1 Матеріали для напилення
- •3.4.2 Обладнання для плазмового напилення
- •3.4.3 Технологія плазмового напилення
- •4 Відновлення деталей електрохімічними та хімічними покриттями
- •4.1 Технологічні особливості електрохімічних та хімічних методів
- •4.2 Технологічні операції при відновленні деталей гальванічними методами
- •4.2.1 Підготування поверхонь деталей до покриття
- •4.2.2 Шліфування і полірування
- •4.2.3 Галтування
- •4.2.4 Віброобробка
- •4.2.5 Крацювання
- •4.2.6 Струминно абразивна і гідроабразивна обробка
- •4.2.7 Ізоляція поверхонь, які підлягають покриттю
- •4.2.8 Знежирення
- •4.2.9 Знежирення розчинниками
- •4.2.10 Знежирення у лужних розчинах
- •4.2.11 Хімічне знежирення
- •4.2.12 Електрохімічне знежирення
- •4.2.13 Травлення і активація
- •4.2.14 Хімічне травлення
- •4.2.15 Електрохімічне травлення
- •4.2.16 Активація
- •4.2.17 Промивання
- •4.3 Залізнення
- •4.4 Нікелювання
- •4.5 Хромування
- •4.6 Цинкування
- •4.7 Контроль якості покрить
- •4.8 Зовнішній огляд покрить
- •4.9 Вимірювання товщини покриття
- •4.10 Визначення пористості покрить
- •4.11 Вимірювання твердості покрить
- •4.12 Визначення міцності зчеплення покриття з основою
- •4.13 Нейтралізація
- •4.14 Пасивування (хроматування)
- •4.15 Сушіння деталей
- •4.16 Зневоднення
- •4.17 Механічна обробка покрить
- •Список рекомендованих джерел
2.3.1.2 Зміцнюючі фази
Друга складова наплавленого металу – тверді зміцнюючі фази. Для роботи у спряжених парах тертя вони не обов'язкові. Позитивне значення вони можуть мати у парах тертя кочення. У зв'язку з високими питомими навантаженнями вони корисні, але повинні бути дрібними і рівномірно розподіленими.
Основне значення присутність твердих фаз у наплавленому металі має при різних видах зношування з абразивом.
Опір впровадженню абразивних частинок у наплавленому шарі забезпечує тверда фаза – карбіди, бориди. Розміри частинок твердої фази знаходяться у межах від 0,01 до 0,1 мм, а у спеціальних сплавах у дисперсній формі, менше 0,1 мкм. Опір дії абразиву карбідами і боридами визначається їх високою твердістю (таблиця 2.4).
Таблиця 2.4 – Значення твердості карбідів і боридів
Карбіди |
Fe3C |
Cr7C3 |
WC |
W2C |
Mo2C |
TiC |
ZrC |
HV |
1050 |
1250 |
1750 |
3000 |
1600 |
3200 |
2800 |
Бориди |
CrB |
W2B3 |
VB2 |
ZrB |
NbB2 |
TiB2 |
B4C |
HV |
1800 |
26660 |
2080 |
2250 |
2590 |
3370 |
5000 |
Для зв'язування вуглецю у карбіди і отримання з матриці низьковуглецевого мартенситу вміст карбідоутворюючих елементів повинен бути дуже високим (таблиця 2.5)
Таблиця 2.5 – Вміст вуглецю і легуючих елементів
Елементи |
Cr |
W |
Mo |
V |
Nb |
Для 1 % С у наплавленому металі |
6 |
30 |
16 |
7 |
8 |
Для 3 % С у наплавленому металі |
18 |
– |
– |
21 |
24 |
Як видно з таблиці 2.5 реально можна отримати низьковуглецеву мартенситну матрицю для наплавленого металу, яка має вуглецю до 1 %. При вмісті у матриці 3 % вуглецю забезпечити отримання низьковуглецевого мартенситу можна тільки при легуванні наплавленого металу хромом. Це положення справедливе для наплавленого металу, який працює в умовах абразивного зношування з ударами. При відсутності ударів високий вміст вуглецю у мартенситі і велика кількість зміцнюючої фази повинні мати позитивне значення для зносостійкості.
Для стійкості проти абразивного зношування має значення твердість частинок зміцнюючої фази, їх опір руйнуванню, кількість і розміри. Якщо абразивом є кварц (НV 1100), то для протидії його частинкам у якості твердої фази достатньо мати карбіди хрому (НV 1200). Карбіди інших елементів з більшою твердістю будуть ще краще протидіяти кварцу, але вони дорогі і дефіцитні, тому найчастіше наплавлений метал легують хромом.
Якщо абразивом є корунд (HV 2300), то у наплавленому шарі бажано мати карбіди W2C, карбіди Ti, Nb і бориди. Однак бориди, через високу крихкість, придатні тільки для умов зношування без ударів. Але ці тверді частинки у більшій мірі, ніж карбіди хрому, підвищують стійкість до зношування.
Кількість карбідів у наплавленому металі визначається в основному вмістом у ньому вуглецю. Для цементиту і інших карбідів ця залежність має лінійний характер, тобто, чим більший вміст вуглецю, тим більша кількість карбідів утворюється. Тип карбіду, який утворюється і кількість легуючого елемента, потрібна для його утворення визначається величиною критичних співвідношень МеС К.
Важливу роль відіграють розміри карбідів. При постійному вмісті вуглецю у наплавленому металі і даній кількості карбідної фази зміна розмірів карбідів змінює відстань між окремими частинками. Чим менша віддаль між карбідами, тим дрібніші карбіди.
Кількість вуглецю і легуючих елементів у наплавленому шарі дозволяє:
– регулювати стан матриці сплаву і отримувати у ній різну кількість мартенситу і аустеніту з різним ступенем стійкості, що важливо для працездатності наплавленого металу при різних умовах зношування;
– регулювати кількість вуглецю у мартенситі;
– отримувати потрібну кількість зміцнюючої фази;
– отримувати зміцнюючу фазу потрібного складу і будови;
– регулювати розміри карбідних частинок.
Регулювання стану матриці досягається шляхом впливу вуглецю і легуючих елементів на стійкість аустеніту при охолодженні, на критичну швидкість охолодження, положення температур Мп і Мк з забезпеченням потрібного стану матриці після наплавлення без термічної обробки.
Регулювання кількості вуглецю у мартенситі досягається зв'язуванням вуглецю у стійкі карбіди ванадію, ніобію, титану, а також вольфраму і молібдену. Отримання необхідної кількості зміцнюючої фази досягається зміною вмісту вуглецю у наплавленому шарі. Отримання карбідів потрібного складу і розмірів досягається зміною кількості легуючих елементів.
У таблицях 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10, 2.11 наведені дані про умови роботи і рекомендації по складу і структурі наплавленого металу.
Таблиця 2.6 – Умови роботи наплавленого металу
Група |
Умови роботи |
Вид зношування |
Приклади деталей |
|||
1 |
Робота по сипучому абразиву |
Абразивне |
Зубці екскаваторів, шнеки, гусениці, формувальні машини |
|||
2 |
Робота у гідро– або струминно абразивному потоці |
Гідро абразивне, струминно абра–зивне |
Штуцери, насадки, запірна арматура, елементи насосів, компресорів і т.п. |
|||
3 |
Ударна дія великих абразивних частинок |
Ударно–абразивне |
Породо руйнівний інструмент, деталі подрібнюючих машин |
|||
4 |
Ковзання у рідкому середовищі з абразивом |
Гідро абразивне |
Деталі мішалок, змішувачів, насосів |
|||
5 |
Тертя металу по металу без змащування у присутності абразиву |
Зношування у присутності абразиву |
Деталі гусеничних машин, ланцюги, зірочки, запірна арматура |
|||
6 |
Кочення металу по металу |
Тертя кочення |
Колісні пари, бандажі, підшипники кочення |
|||
7 |
Тертя металу по металу зі змащуванням |
Зношування спряжених пар |
Вали, осі |
|||
8 |
Зношування при граничному змащуванні |
Зношування і контактна втома |
Зубці шестерень |
|||
9 |
Зношування гідравлічним потоком |
Кавітація |
Плунжери, лопатки турбін, гребні вали |
|||
10 |
Клапан з сідлом у потоці абразиву |
Зношування і контактна втома |
Клапани бурових насосів |
|||
11 |
Клапан у потоці гарячого газу |
Окислювальне зношування і пригарання |
Клапани двигунів внутрішнього згорання |
|||
12 |
Дія абразиву і корозійного середовища |
Корозійно–механічне |
Насоси і апарати хімічних заводів, обладнання газоконденсатних родовищ |
|||
Таблиця 2.7 – Рекомендації по складу і структурі наплавленого металу для різних умов роботи
Група умов роботи |
Фазовий склад і структура (орієнтовно)
|
Тип наплавленого металу |
|
Матриці |
Зміцнюючої фази |
||
1 |
М (70 – 60 %) |
К,Б (30 –40 %) |
С = 1,4 – 3,5 %, Mn, В, Ni, Si, Cr = 10 – 25 %. |
2 |
а) до 450 М (60 %) А (10 %) б) 600 М (60 %), А (20 %) |
К, В ( 30 %)
К (20 %) |
С = 1,4 – 3,5 %, Мп, В, Ni, Si, Cr= 10 – 25 %. С = 0,8 – 2,0 %,Мп, Ni, Si, Cr до 15 %. |
3 |
а) М (40 %), А (40 %) б) Ан (70 %) М (20 %) |
К (20 %)
К (10 %) |
С = 0,7 – 1,5 %, Ni, Мп, Cr = 5 – 25 %, W до 15%. С = 0,3 – 0,7 %, Ni, Si, Мо, V, Cr = 5 – 10 %, Мп = 7 – 9 %. |
4 |
М (60 %), А (10 %) |
К, Б (30 %) |
С до 3 %, Cr = 5 – 10 %, В до 1 %, Мп, Si, Ті. |
5 |
М (70 %) |
К (30 %) |
С до 2 %, Cr до 12 %, Мп, Ni, Мо. |
6 |
М (90 %) |
К (10 %) |
С до 1 %, Cr до 15 %, Ni, Мо, W. |
7 |
М (90 – 100 %) |
К (10 %) |
С до 1,5 %, Cr до 5 % , Мп до 3 %, Ni. |
8 |
а) М (90 – 100 %) б) Ф (70 – 80 %) |
К (0 – 10 %) К (20 – 30 %) |
С до 1,2 %, Мп, Ni, Cr. С = 0,4 %, Мп, Cr, Ni. |
9 |
М (20 – 30 %) Ан ( 70 – 80 %) |
– |
С = 0,3 – 0,7 %, Ni, Мо, Cr= 5 – 10 %, Мп= 7 – 9% |
10 |
А (40 %), М (40 %)
Ф (40 %), М (40 %) |
К (20 %)
К (20 %) |
С= 1– 1,5 %, Cr до 20 %. Ni = 40 – 60%. С до 1,5 %, Cr до 20 %, Ті. |
11 |
А (40 %), М (40 %)
А (60 %), М (20 %) |
К (20 %)
К (20 %) |
С = 2 %, Cr = 25 %, Ni, Мп. С до 2 %, Cr = 30 %, Со = 60 %. |
12 |
М (60 %), А (20 %)
А (80 %), М (15 %) |
К (20 %)
К (5 %) |
С = 2 %, Cr до 10 %, Мп, Ni. С до 1 %, Ni = 80 %, Cr = 15 %, Мо. |
Примітка: М – мартенсит, А – аустеніт, Ан – нестабільний аустеніт, К – карбіди, Б – бориди.
Таблиця 2.8 – Рекомендовані зварювальні дроти для наплавлення
Умови роботи |
Наплавні дроти (твердість HRC) |
Абразивне зношування |
Нп–40Х13(50), Нп–Г13А(26), Нп–50(24), Нп–40Х3Г2МФ(42), Нп–65(33), Нп–80(37), Нп–30ХГСА(33) |
Абразивне зношування з високими питомими тисками і ударними навантаженнями |
Нп–40Х3Г2МФ(42), Нп–105Х(38), Нп–30Х10Г10Т(22), Нп–40Х2Г2М(56) |
Зношування від тертя по металу при високих питомих тисках |
Нп–30(21), Нп–40(22), Нп–50(24), Нп–65(24), Нп–80(37), Нп–40Г(24), Нп–50Г(24), Св–08(160НВ), Св–08ГС(190НВ), Нп–Х13(45), Нп–40Х2Г2М(56), Нп–50ХФА(50), Св–18ХГС(24) |
Зношування від тертя по металу при високих тисках і підвищених температурах, термічна втома |
Нп–65Г(34), Нп–30ХГСА(33), Нп–30Х5(40), Нп–5ХМА(45), Нп–50Х6ФМС(45), Нп–40Х13(50), Нп–45Х4Б3Ф(42), Нп–60Х3В10Ф(48), Нп–45Х2В8Т(45) |
Інтенсивне зношування з ударними навантаженнями при підвищених температурах в агресивних середовищах |
Нп–Х15Н60(180 НВ), Нп–Х20Н80Т(180 НВ) |
Корозійностійкі покриття |
Нп–20Х14(36), Нп–Х15Н60(180 НВ), Св–20Х13(45), Св–10Х17Т(35), Св–06Х19Н9Т(180 НВ), Св–08Х19Н9ФС2(23) |
Таблиця 2.9 – Рекомендовані порошкові дроти для наплавлення
Умови роботи |
Марка порошкового дроту (твердість HRC) |
Абразивне зношування |
ПП–АН120(40), ПП–АН126(45), ПП–АН135(56), ПП–ИТС–02(57), ПП–У10Х4Г2Р(60) |
Абразивне зношування з високими питомими тисками і ударними навантаженнями |
ПП–АН135(56), ПП–АН125(56), ПП–АН170(65), ПП–АН170П(63) |
Зношування від тертя по металу при високих питомих тисках |
ПП–ТН250(27), ПП–АН121(36), ПП–АН105(20), ПП–АН103(44) |
Зношування від тертя по металу при високих тисках і підвищених температурах, термічна втома |
ПП–25Х5ФМС(50), ПП–АН130(45), ПП–3Х2В8(48), ПП–АН132(50), ПП–АН104(44), ПП–20Х4В10НЧФТ–0(43) |
Інтенсивне зношування з ударними навантаженнями при підвищених температурах в агресивному середовищі |
ПП–ИТС102(57), ПП–АН106(48), ПП–АН133(32), ПП–АН138(26) |
Таблиця 2.10 – Рекомендоване використання наплавних стрічок
Умови роботи |
Марка стрічки (твердість HRC) |
Абразивне зношування, яке супроводжується великими питомими тисками і ударними навантаженнями |
ПЛ–АН126(42), ПЛ–У25Х25Г3Ф2РН(54), ПЛ–У30Х30Г3ТЮ(50), ПЛ–АН171(66), ПЛ–АН10(54), ПЛ–У40Х38Г3РТЮ(52), ПС–70Х3НМА(56), ЛС–20Х10Г10Т(24) |
Зношування від тертя по металу при високих тисках і підвищених температурах, термічна втома |
ПЛ–АН111(60), ЛС–5Х4В3ФС(42), ЛС–5Х4В2М2ФС(46), Св–2Х13(44), ЛС–1Х14Н3(48) |
Інтенсивне зношування з ударними навантаженнями при підвищених температурах в агресивних середовищах |
ПС–08Х21Н9Т, Св–04Х19Н11М3, ПЛ–АН150, Св–03Х22Н11Б6, Св–10Х16Н25АМ6, Св–08Х19Н10Г2Б, Св–04Х20Н10Г2Б, Св–07Х25Н13, Св–03Х15Н35Г7М6Б |
Примітка: ПЛ – порошкова стрічка у металевій оболонці; ЛС – спечена стрічка.
Таблиця 2.11 – Рекомендоване використання наплавних електродів
Умови роботи |
Типові структури наплавленого шару |
Марки електродів (твердість HRC) |
||||||
Росія, Україна |
Німеччина |
Польща |
Чехія |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
Абразивне зношування |
Мартенсит, перліт |
13КН/ ЛИВТ(60), Т–620(60),Т–590(62), ВСН–8(60) |
ЕВ6/55(55), ЕВ10/ 65(65) |
Е–600В(55), Е–450В(45) |
Е–684.31(62), Е–670.31(60) |
|||
Абразивне зношування при високих питомих тисках і ударних навантаженнях |
Перліт, мартенсит |
ОЗН–400У(42), НП–70(35), УЗ–40(32), ОЗН–3(66), ОМГ–Н(30), ВСН–10(42), ОЗШ–1(38), 12АН /ЛИВТ(30), ТКЗ–Н(55) |
ЕВ1/ 250(28), ЕВ1/ 300(35), ЕВ10 /50(60W)(50), ЕВ®10 /40(60W)(40) |
Е–200В(16), Е–450В(45), Е–280МоВ(33), Е–400МоО(25) |
Е–630.00(33), Е–624.2(24), Е–669.04(45), Е–658.24(50) |
|||
Зношування від тертя по металу при високих тисках |
Перліт, мартенсит, аустеніт |
ОЗН–250У(24), ОЗН–300У(32), ОЗН–350У(37), УОНИ 13 НЖ(40), ЦНИИН–4(33), ВСН–6(52), ВСН–9(62), ЦН–16(55), ЕНУ–2(57) |
ЕВ1/350(35), ЕВ7/200К(20) |
ENS–2МО–В(66), ENS–50В(50) |
Е–669.04(45), Е–658.24(50) |
|||
Зносостійкі наплавки на металорізаль–ний і швидко–різальний інструмент |
Мартенсит, карбіди |
ИТ–10(60), ЖСН–60Р(58), ОЗИ–5(60) |
ЕВ4/60(65W)S(60), ЕВ4/60(65W)R(60) |
EWNL–11(50), EWWN–1(54) |
YUZ–5(62), Е–675.25(58), YUZ–4(58) |
|||
Продовження таблиці 2.11 |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||
Зношування від тертя по металу при високих питомих тисках і підвищених температурах, термічна втома |
Мартенсит, карбіди |
ОЗШ–2(56), ОЗШ–3(55), УОНИ13/4Х10В5МФ(45) ЕН–60М(55), ЦИ–1М(60), ОЗШ–41(58), ОЗИ–4(50), ОЗИ–5(60) |
ЕВ®4/60S(60), ЕВ®3/50(60)ts(50), ЕВ3/55(60)ts(55) |
ENS18W9(60), ENSCoMo1(40), ENSCoMo11(50) ENS50B(50) |
YUZ VNI, Е–658.24(50), YUS–А6(60), Е–634.27(40) |
|||
Інтенсивне зношування з ударними наванта–женнями при підвищених температурах і агресивних середовищах |
Аустеніт |
ЦН–6П(34), ВПИ–1(25), ЦН–12М(45), ЦИ–2(45) |
ЕВ8/200VСК(35), ЕВ®5/400Zr(40), ЕВ®5/350Zr(30), ERR(13)20/40(40) |
ЕNS15CВ(45), ЕStelCoW–40(40), EstelCo–50(50), EstelCoW–55(55) |
Е–626.94(30), Е–655.22(50), Е–644.97(45), Е–634.97(45) |
|||
Створення корозійно стійких поверхонь |
Аустеніт з 2–8 % фериту |
УОНИ13/Н1–БК(26), ЗИО–8(25), ЕА–898/21Б(25), ЕА–582/23(24), ЕА–855/51(24). ЕА–400/10У(24) |
|
|
|
|||
