2.2. Особиста безпека у межах комфортного міського середовища.

На основі проведених мною інтерв'ю вдалось з'ясувати що можна виділити такі компоненти безпечного міського середовища а також перешкоди:

1) Безпека на дорогах.

“Ну я знаю так само можна сказати за дороги, має бути безпечно. Ходити через дорогу, ну на переході ну на зебрі як в нас говорять чи через світлофор тому, що знаючи як у мене тут як іти до мого дому, перейти через зебру тут світлофора немає, а машини хочуть стають, а хочуть ні і можна півдня простояти поки якась добра душа тобі не зупиниться.”

2) Фальшиві замінування.

“Зараз дуже важливо, шоб оці чутки різні про замінування, які відбуваються майже щотижня, щоб це не стало правдою, місто тратить дуже багато грошей на ці фальшиві замінування, але дай Бог, щоб це надалі виявлялось тільки фейком. Тобто треба, щоб проводились якісь заходи на боротьбу з тероризмом, та може це виглядає, як ніби яка якась панікерка, але це не смішно, коли такі речі трапляються.”

3)Патрулювання.

“Можливо потрібно вводити якісь патрулі, шо їздитимуть районами, там чергуватимуть по вулицях. “

Так як і за іншим проведеним дослідженням, щоправда кількісним львів'яни почувають себе однаково безпечно як в деннний так і в нічний час. Так само за даними дослідження було з'ясовано що більше 60% не мають при собі жодних засобів самозахисту що також може свідчити про певне почуття безпеки. Загалом люди переконані в безпечності та небезпечності міста однаковою мірою у будь який час,що загалом характеризує Львів як достатньо безпечне місто.

Також можу зазначити, що деякі дослідження які були проведені журналістами у 2010 та 2013 роках говорили про Львів як про одне з найбезпечніших міст України.

Моя гіпотеза про стереотипні уявлення про безпеку і відчуття комфорту як наслідок цього частково підтвердились та частково спростувались.

Отже оцінюючи даний параметр комфортності міського середовища можна стверджувати наступне: Львів є достатньо безпечним, що говорить про певний рівень комфорту. Проте задовільні показники одного параметру не дають повної картини міської інфраструктури.

Проте,якщо говорити про комфортне місто загалом тут мною виділено ряд недоліків,які потребують трансформації міської інфраструктури:

• Смітники

• “Маршрутки”

• Безкоштовний Wi-Fi

• Інформаційні центри

• Бібліотеки для дорослих

• Прибирання міста

• Реставрація пам'яток архітектури

• Обвал частин будинку

• Графіті = вандалізм на будинках

• Пристосування потреб міської інфраструктури для потреб неповноправних громадян.

• Ремонт доріг,будинків.

• Велодорідки.

• Озеленення міста/Паркові зони

• Пластикові вікна на пам'ятках архітектури

2.3. Аналіз проведеного дослідження

1) Аналіз гіпотез.

Я припускала що запитуючи про комфортне місто респонденти так чи інакше згадають про параметр безпеки, але респонденти не завжди згадували про цей показник. Що може говорити з одного боку про певне відчуття безпеки, яке присутнє у мешканців міста.

Всім відомі стереотипи про певних так би мовити “небезпечні” райони міста. До таких часто відносять житловий масив Сихів, Левандівку, “Збоїща” та район біля станції Підзамче. Тут результати вийшли дещо дуалістичними, адже з одного боку ці стереотипи досі присутні у свідомості львів'ян, а з іншого у більшості випадків не підтвердженні особистим досвідом респондента.

Тобто у випадку цього дослідження я не можу говорити про цілковите підтвердження чи спростування гіпотез.

2) Категорії. Категорії по проведеному дослідженні виділялись за принципом виділення основної характеристики із ряду подібних секвенцій.

• Смітники

• “Маршрутки”

• Безкоштовний Wi-Fi

• Інформаційні центри

• Бібліотеки для дорослих

• Прибирання міста

• Реставрація пам'яток архітектури

• Обвал частин будинку

• Графіті = вандалізм на будинках

• Пристосування потреб міської інфраструктури для потреб неповноправних громадян.

• Ремонт доріг,будинків.

• Велодорідки.

• Озеленення міста/Паркові зони

• Пластикові вікна на пам'ятках архітектури

Це всі ті проблемні точки, які турбують мешканців. На основі цих недоліків вони будують своє уявлення про комфортне місто, тобто які речі повинні бути відсутні чи трансформовані.

Щодо підбору респондентів для даного дослідження можу зазначити наступне. Моїми респондентами були мешканці Львова, які проживають тут з народження. Хоча першочергово я припускала що можна буде опитувати і мешканців, які проживають у місті принаймі більше п'яти років, так як за це час проходить адаптація.