Питання для самостійного опрацювання

1. Основні етичні концепції античності.

2. Головна теза етики Сократа.

3. Епікурейство про щастя.

4. Десять заповідей Мойсея («Декалог») і «Нагорна проповідь» Христа.

5. Які заповіді Христа мають загальнолюдське значення?

6. Ригоризм І. Канта.

7. Ненасильство злу за Л. Толстим.

8. Право-мораль-моральність за Г.В.Ф. Гегелем.

9. Марксизм-ленінізм про комуністичну мораль.

10. Концепції світової етики.

11. Українська етична думка.

Тести, завдання та вправи

1. У античній етиці зародились такі концепції:

• прагматизм;

• евдемонізм;

• гедонізм;

• екзистенціалізм;

• неотомізм;

• альтруїзм;

• утилітаризм;

• аскетизм;

• ригоризм.

Вірні відповіді підкреслити.

2. Відтворити перший моральний кодекс цивілізації («Декалог»).

3. Епоха Відродження характеризується в етиці:

• аскетизмом;

• життєвим оптимізмом;

• орієнтацією на щастя, насолоду;

• ригоризм;

• орієнтацію на гармонійний розвиток особистості.

Вірні відповіді підкреслити.

4. Новий час: теорії «суспільної угоди», «розумного егоїзму», ідеї рівності, свободи і власності як природного права людини.

Проаналізувати і обґрунтувати.

5. Основні етичні ідеї представників німецької класичної філософії. Аргументувати і пояснити.

6. Етичні ідеї марксизму, їх практичне втілення: ленінізм-сталінізм.

7. Коротко пояснити суть основних світових концепцій в етиці ХХ ст.

8. Характеристика розвитку української етичної думки.

Основна література:

1. Гусейнов А.А. Этика конца ХІX-XX вв. / А.А. Гусейнов // Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М: Гардарики, 1999. – С. 22-26.

2. Гусейнов А.А. Краткая история этики / А.А. Гусейнов, Е. Иррлитц. – М: Мысль, 1987. – 589 с.

3. Довга Л.М. Етика / Л.М. Довга // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII-XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 624-635.

4. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика: истоки и проблемы: учебник / Е.В. Золотухина-Аболина. – Ростов-на-Дону: МарТ, 1998. – 448 с.

5. Иванов Б.Г. История этики древнего мира / Б.Г. Иванов. – СПб.: Изд-во Лань, 1997. – 256 с.

6. Иванов В. Г. История этики средних веков / Б.Г. Иванов. – СПб.: Лань, 2002. – 464 с.

7. Малахов В. А. Етика: курс лекцій: навч. Посібник / В.А. Малахов. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.

Додаткова література:

1. Історія української культури. 3 томи. – К. 2003.

2. Кондрашов В.А., Чичина Е.А. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 1998.

3. Лосев А.Ф. Этика как наука // Человек. – 1995. - №2. – С. 82-95.

Методичні поради

Процес становлення етичних знань досить складний і детермінований соціально-історичним розвитком цивілізації, що й отримує відображення в періодизації етики.

Розглядаючи античний період, необхідно наголосити в першу чергу на значенні мислителів Греції (Сократа, Платона, Арістотеля, Епікура та ін.) у розвитку та становленні етичних поглядів, концепцій, проаналізувати основні: евдемонізм, гедонізм, альтруїзм тощо. Наступні періоди потребують висвітлення основних тенденцій у духовному житті того чи іншого суспільства (наприклад, для середньовічної епохи – це домінуюча роль християнства у Західній Європі, що обумовило релігійно-християнський характер етичних вчень). Аналогічні процеси притаманні іншим періодам: Відродженню, Новому часу, ХІХ ст.

Слід звернути увагу на особливості розвитку філософсько-етичних знань у динамічному ХХ ст. та виокремити основні концепції: етика неотомізму, етика екзистенціалізму та етика прагматизму.

Вітчизняна етична наука потребує філософського аналізу процесів, що відбувалися в складні етапи історичного розвитку українського народу, його культури та менталітету. Заслуговують на увагу три основних принципи такого аналізу: антеїзм, екзистенціальність та кордоцентризм. Висвітлення останнього пов’язане з етичними поглядами класика української філософії Г.С. Сковородою, його принципом “спорідненої праці”. Коротко потребує етично-філософського аналізу ХІХ-ХХ ст. у розвитку української етичної думки.