- •2. Розвиток психології менеджменту в сучасній Україні.
- •Основні функції менеджменту в освіті ( 11, ст..30):
- •Дослідники цих феноменів дають різні їх визначення ( 22, 29):
- •4. Стильовий фрейм як засіб персонального менеджменту.
- •5. Методи управління навчальним закладом.
- •6. Сукупність здібностей, що характеризують рівень і якість розумових процесів особистості.
- •7. Критерії особистісної результативності діяльності керівника.
- •10.Стиль управління: типи та стереотипи.
- •11.Індивідуальний стиль діяльності керівника.
- •12.Психологічні аспекти забезпечення ефективності управління.
- •13.Основні компоненти психологічної структури особистості менеджера.
- •14.Види ставлення менеджера до персоналу
- •17. Лідер. Нейро-психологічний статус.
- •18.Культурологічний й освітній рівень керівника.
- •19.Складові іміджу керівника та навчального закладу.
- •2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення.
- •23. Сутність категорій "управління" та "менеджмент".
- •24. Психологічні основи управлінської діяльності.
- •25.Теоретичні основи адаптивного управління.
- •26.Інтерактивні технології в діяльності керівника.
- •27. Самоменеджмент.
- •28. Стрес-менеджмент.
- •Стресс-менеджмент на уровне организации включает в себя такие меры:
- •29.Конфлікт-менеджмент.
- •30. Імрпрешн-менеджмент.
- •31. Тайм-менеджмент.
- •Дефініції поняття «тайм-менеджмент»
- •32. Ресурс-менеджмент.
- •35. Психотехнологія управлінської комунікації.
- •Способи ділового спілкування в керівництві
- •36. Методи психологічного впливу.
- •37, Особливості психолого-управлінського консультування.
- •38. Поняття самоефективності.
- •39. Внутрішні ресурси особистості.
- •40. Самоінвестування.
- •41.Стратегічний самоменеджмент: планування життя за м. Шлепецьким
- •Планирование жизни по м. Шлепецкому
- •42. Два типи ліній часу за т. Джеймсом.
- •44. Психологія оцінюванні. Самооцінка та ефективність навчання.
- •Самооцінка та ефективність навчання
- •Помилки оцінювання
- •45. Основи асертивної поведінки.
38. Поняття самоефективності.
Поняття самоефективності виникло після проведення дослідження, суть якого полягала в тому, що школярів з приблизно однаковим рівнем здібностей розділили на дві групи і дали їм завдання, не піддається вирішенню. Першій групі сказали, що завдання занадто складна для них, і вони з нею не впораються. А іншим сказали, що завдання рядова. Школярі з першої групи швидко зневірилися її вирішити, а друга група боролася до останнього, і деякі учні навіть видали відповіді (хоч і помилкові). У реальному житті в більшості своїй проблеми вирішуються. Тим не менш, деякі люди вірять в свої сили і намагаються їх вирішити, а деякі здаються заздалегідь, не намагаючись навіть наблизити рішення.
Психологи пояснюють подібне явище високої або низької самоефективністю. Природно, крім власних сил, на остаточний підсумок впливають і сторонні обставини. Існує 4 ступеня сприятливості. При самому сприятливому розкладі людині не противляться обставини ззовні. Якщо зовнішні умови несприятливі, то люди з високим ступенем самоефективності збільшують зусилля, використовують активний протест, силу. Якщо всі спроби впоратися з неприємністю не призводять до сприятливого результату, то ці люди відмовляються від способу впливу і шукають більш сприятливе середовище.
У випадку, коли низька самоефективність стикається з несприятливою зовнішнім середовищем, то результат може виявитися сумним і досить передбачуваним. Людина при цьому відчуває власну безпорадність, апатію, проте змушений змиритися. Якщо ж людина з низькою самоефективністю потрапляє сприятливі обставини, то велика ймовірність знову ж відчуття апатії. На цей раз за рахунок того, що в нього не виходить того, що прекрасно виходить у інших. Самоефективності - явище непостійне, воно схильне до постійних змін. На свою власну самоефективність можна впливати.
Багато людей схильні орієнтуватися на більш щасливих людей, проте для того, щоб збільшити рівень своєї самоефективності, необхідно вибирати людей, які мають схожі здібностями. Не варто ігнорувати свої досягнення в колективній роботі. Важливе значення має і підтримка суспільства. Помічено, що ті, хто оголосив вголос про свої наміри, наприклад, схуднути, здатні довше дотримуватися зайнятої позиції, ніж ті, хто робив це сам по собі. Однак і тут необхідно знайти людей, які дійсно будуть підтримувати.
Необхідно прислухатися до авторитетної думки фахівців в області, в якій необхідно домогтися позитивних результатів. Для підвищення самоефективності слід правильно адаптувати себе до тієї чи іншої успішної групі. Наприклад, не треба відносити себе до групи «страждають зайвою вагою», а краще належати до тих, хто успішно бореться з ожирінням. Слід підтримувати в нормі своє фізичне та емоційне настрій. Перебуваючи в стані постійного стресу, людина досягає гірших результатів, ніж перебуваючи у відмінному тонусі.
Сильні емоції, особливо такі, як хвилювання, перешкоджають досягненню успіхів. Тим не менш, обгрунтоване хвилювання може піти на користь, тому що воно посилить пильність і підвищить самоефективність. Необхідно оголосити війну смутку за допомогою такої діяльності, як спілкування, фізична активність і т.д. Якщо намічається особливо відповідальне захід, то можна прийняти заспокійливе. Це не буде проявом слабкості, а лише турботи про самого себе.
