Кількість основного технологічного устаткування в непотоковому виробництві

В умовах непотокового виробництва виготовлення деталей здійснюють партіями, а складання виробів чи складальних одиниць – серіями.

Детальне проектування цехів і дільниць серійного виробництва зводиться також до визначення кількості верстатів на основі даних верстатомісткості деталей, які будуть оброблятися на заданій дільниці.

Розрахункове значення кількості верстатів визначають за формулою:

,

де Т_с Σ – сумарна верстатомісткість обробки річного випуску деталей, які будуть оброблятися на верстатах заданого типорозміру, що знаходяться на дільниці, верстато-години;

Ф_д – дійсний (ефективний) річний фонд часу роботи обладнання, год.; [таблиця 4].

У випадку проектування за зведеною програмою у формулу для визначення верстатомісткості підставляється штучно-калькуляційний час із операцій виготовлення деталей-представника та їх зведені програми. Одержане розрахункове значення В_р заокруглюють до найближчої більшої розрахункової кількості верстатів В_р, після чого визна­чається коефіцієнт завантаження верстатів, який не повинен перевищувати допустимих значень. Якщо коефіцієнт завантаження більший за допустимі значення, необхідно ввести в розрахунок коефіцієнт використання К_в, що враховує можливі накладені витрати часу.

В цьому випадку кількість верстатів така сама, як і для потокового виробництва.

Слід відзначити, що середній коефіцієнт завантаження верстатів на дільницях і цехах непотокового виробництва дещо більший, ніж на потокових лініях, тобто К_з.сер.= 0,8...0,85. Непотокове виробництво має високу ефективність і незначні втрати часу на переналагоджування обладнання, коли йдеться про заміну виготовленої деталі в умовах ГВС, що дає змогу випускати деталі малими партіями, забезпечуючи ритмічність роботи виробничих підрозділів, укомплектованих на базі верстатів з ЧПК.

Вибір варіанту розміщення устаткування та робочих місць на механоскладальних дільницях

Розміщення технологічного устаткування та верстатів на дільницях визначається організаційною формою виробничого процесу, габаритними розмірами та кількістю верстатів, видом міжопераційного транспорту.

Тому обладнання відносно транспортного засобу розміщують: вздовж, поперек, під кутом, у вигляді кільця (рисунок 2).

Повздовжнє розміщення Поперечне розміщення

Кутове розміщення Кільцеве розміщення

Рисунок 2. Варіанти розміщення обладнання на дільницях механічної обробки

Повздовжнє розміщення створює сприятливі умови для автоматизації та механізації міжопераційного транспортування і обслуговування робочих місць. Поперечне розташування ускладнює умови обслуговування верстата оператором у зв’язку з віддаленням його від транспортера. Розташування верстатів під кутом до проїзду застосовують, коли необхідно розмістити верстати, довжина яких значно перевищує їх ширину. Кільцеве розміщення верстатів є ефективним для багатоверстатного обслуговування, разом з тим створює певні труднощі в міжопераційному транспортуванні заготовок з верстата на верстат.