- •1. Соціально-дезадаптивна поведінка неповнолітніх
- •1.1. Порушення взаємовідносин дитини й дорослого як першопричина соціальної дезадаптації
- •1.2. Новоутворення в структурі особистості дитини, що перешкоджають процесу соціалізації
- •2. Типологія соціально-дезадаптивної поведінки
- •3. Поведінкова норма, патологія, девіації
- •4. Чинники, які детермінують виникнення девіантної поведінки
- •5. Основні підходи до оцінки поведінкової норми, патології та девіації
- •6. Типи, форми та структура девіантної поведінки
- •6.1. Структура девіантної поведінки
- •6.2. Типи взаємодії індивіда з реальністю
- •7. Вікові варіанти девіантної поведінки
- •8. Адиктивна та кримінальна поведінка як крайні форми соціальної дезадаптації
- •9. Клінічні форми девіантної поведінки
- •Частота представленості клінічних форм девіантної поведінки
- •9.1. Агресивна поведінка
- •9.2. Порушення харчової поведінки
- •9.3. Сексуальні девіації та перверсії
- •9.4. Надцінні психологічні захоплення
- •9.5. Надцінні психопатологічні захоплення
- •9.6. Характерологічні й патохарактерологічні реакції та розлади особистості
- •9.7. Комунікативні девіації
- •10. Установлення контакту з девіантними дітьми, основні напрямки корекційної роботи
- •Список рекомендованої літератури
9. Клінічні форми девіантної поведінки
Девіантна поведінка має такі клінічні форми, як:
агресія;
аутоагресія (суїцидальна поведінка);
зловживання речовинами, що викликають стан зміненої психічної діяльності (алкоголізація, наркотизація, тютюнопаління й ін.);
порушення харчової поведінки (переїдання, голодування);
аномалії сексуальної поведінки (девіації, перверсії, відхилення психосексуального розвитку);
надцінні психологічні захоплення («трудоголізм», гемблінг, колекціонування, «параноя здоров'я», фанатизм — релігійний, спортивний, музичний та ін.);
надцінні психопатологічні захоплення («філософічна інтоксикація», сутяжництво й кверулянство, різновиди маній — клептоманія, дромоманія й ін.);
характерологічні та патохарактерологічні реакції (емансипації, групування, опозиції й ін.);
комунікативні девіації (аутизація, гіпертовариськість, конформізм, псевдологія, ревнощі, фобічна та нарцисична поведінка, нігілізм, крусадерство й ін.);
аморальна поведінка;
неестетична поведінка, або девіації стилю поведінки.
Кожна з клінічних форм може бути обумовлена будь-яким типом девіантної поведінки, а іноді кількома типами одночасно. Частота представленості зазначених вище форм девіантної поведінки при різних типах наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Частота представленості клінічних форм девіантної поведінки
при різних її типах
|
Делінк-вентний |
Адиктив-ний |
Патоха-рактеро-логічний |
Психо-патоло-гічний |
Такий, що виникає на базі гіперздібностей |
Агресія |
*** |
* |
**** |
** |
|
Аутоагресія |
|
* |
**** |
** |
|
Зловживання речовинами |
|
**** |
*** |
** |
* |
Порушення харчової поведінки |
|
* |
*** |
** |
|
Аномалії сексуальної поведінки |
* |
** |
**** |
*** |
* |
Надцінні психологічні захоплення |
|
** |
*** |
|
*** |
Надцінні патопсихологіч-ні захоплення |
|
|
*** |
**** |
|
Характероло- гічні реакції |
* |
* |
**** |
** |
* |
Комунікативні девіації |
* |
** |
*** |
*** |
* |
Аморальна поведінка |
**** |
* |
* |
* |
|
Неестетична поведінка |
* |
|
*** |
** |
** |
Примітка: **** — дана форма завжди або майже завжди обумовлена даним типом девіантної поведінки, *** — часто, ** — іноді, * — рідко.
