Лабораторна робота №29

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ІЗОЕЛЕКТРИЧНОЇ ТОЧКИ КАЗЕЇНУ

Ціль: в лабораторних умовах навчитись визначати ізоелектричну точку білка.

Теоретичне обґрунтування: розчин білка – казеїну – стійкий тільки в певній області рН, коли колоїдні частки казеїну несуть на собі електричний заряд. При наближенні до ізоелектричної точки казеїн стає все менш та менш стійким, що виражається в настанні коагуляції. Максимум коагуля3ції спостерігається в ізоелектричній точці – рН=4,7. На цьому засновано нижчеописаний метод визначення ізоелектричної точки казеїну.

Прибори та матеріали.

Устаткування: фотографічна кювета, фільтрувальний папір, лійки, колби конічні, склянки хімічні, електроплитка, ножиці, ваги електронні.

Реактиви: 1% розчин хлористого алюмінію, розчини барвників фуксину, пікринової кислоти, конго червоного, дистильована вода.

Хід роботи

1. 0,2 г казеїну розчиняють при нагріванні на водяній бані при температурі 40-50⁰С в 5 мл 1н розчину ацетату натрію. Коли розчинення не натупає, додають трохи води. Отриманий розчин, що злегка опалесцує, виливають у мірну колбу ємністю 50 мл і, доводячи до мітки дистильованою водою, отримують розчин казеїну в 0,1н розчині ацетату натрію.

2. По 1 мл цього розчину наливають у 9 пробірок, в які передчасно налита вода та оцтова кислота у кількості, вказаній в таблиці:

Реагенти	№ пробірки
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Дистильована вода, мл
0,01н СН3СООН, мл
0,1н СН3СООН, мл
1н СН3СООН, мл
Розчин казеїну, мл
рН розчину
Ступінь утворення пластівців

3. Через 5 хвилин відмічають, в яких пробірках відбулось помутніння або випав осад. В останній горизонтальний ряд таблиці заносять отримані результати. Помутніння позначають знаком «+», утворення пластівців показують знаком «х». Чим більше помутніння, тим більше плюсів. Найбільша коагуляція відбувається в ізоелектричній точці.

4. Зробити висновок про виконану роботу

Висновок. У висновку слід описати, чому виникає коагуляція золів, виходячи із електрокінетичних властивостей.