- •Робоча програма розділу
- •Опорний конспект №41 Властивості колоїдних систем
- •Електрофорез
- •Електроосмос
- •Завдання для срс №32. Молекулярно-кінетичні властивості колоїдних систем. Електро- кінетичні властивості колоїдних розчинів. Оптичні властивості колоїдних систем.
- •Лабораторна робота №28
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №26
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №27
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №29
- •Хід роботи
- •Практична робота №22
- •Хід роботи
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •І. Дайте відповіді на тести
- •Іі. Розв’яжіть задачі
- •Опорний конспект Будова міцел золів. Коагуляція та пептизація
- •Практична робота №23
- •Хід роботи
- •Розв’язання
- •І. Дайте відповіді на тести
- •Іі. Розв’яжіть задачі
- •Лабораторна робота №26
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №29
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота №28
- •Хід роботи
Лабораторна робота №29
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ІЗОЕЛЕКТРИЧНОЇ ТОЧКИ КАЗЕЇНУ
Ціль: в лабораторних умовах навчитись визначати ізоелектричну точку білка.
Теоретичне обґрунтування: розчин білка – казеїну – стійкий тільки в певній області рН, коли колоїдні частки казеїну несуть на собі електричний заряд. При наближенні до ізоелектричної точки казеїн стає все менш та менш стійким, що виражається в настанні коагуляції. Максимум коагуля3ції спостерігається в ізоелектричній точці – рН=4,7. На цьому засновано нижчеописаний метод визначення ізоелектричної точки казеїну.
Прибори та матеріали.
Устаткування: фотографічна кювета, фільтрувальний папір, лійки, колби конічні, склянки хімічні, електроплитка, ножиці, ваги електронні.
Реактиви: 1% розчин хлористого алюмінію, розчини барвників фуксину, пікринової кислоти, конго червоного, дистильована вода.
Хід роботи
0,2 г казеїну розчиняють при нагріванні на водяній бані при температурі 40-500С в 5 мл 1н розчину ацетату натрію. Коли розчинення не натупає, додають трохи води. Отриманий розчин, що злегка опалесцує, виливають у мірну колбу ємністю 50 мл і, доводячи до мітки дистильованою водою, отримують розчин казеїну в 0,1н розчині ацетату натрію.
По 1 мл цього розчину наливають у 9 пробірок, в які передчасно налита вода та оцтова кислота у кількості, вказаній в таблиці:
Реагенти |
№ пробірки |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Дистильована вода, мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,01н СН3СООН, мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,1н СН3СООН, мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1н СН3СООН, мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розчин казеїну, мл |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рН розчину |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ступінь утворення пластівців |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Через 5 хвилин відмічають, в яких пробірках відбулось помутніння або випав осад. В останній горизонтальний ряд таблиці заносять отримані результати. Помутніння позначають знаком «+», утворення пластівців показують знаком «х». Чим більше помутніння, тим більше плюсів. Найбільша коагуляція відбувається в ізоелектричній точці.
Зробити висновок про виконану роботу
Висновок. У висновку слід описати, чому виникає коагуляція золів, виходячи із електрокінетичних властивостей.
