4. Вплив занять аквааеробікою на функціональний стан організму.

Вплив на дихальну систему.

• тренується дихальна мускулатура: підвищується сила дихальних м'язів, збільшується їх тонус;

• вдосконалюється дихальний ритм, виникає більш глибоке і рідке дихання;

• посилюється вентиляція легенів, збільшується ЖЕЛ, зростає МПК;

• збільшується кількість альвеол і їх еластичність;

• в роботу включаються всі тканини легенів;

• збільшується стійкість організму до гіпоксії.

Вплив на ССС:

При заняттях аквааеробікою тіло людини знаходиться в положенні близькому до горизонтального, при такому положенні серцю набагато легше виштовхувати кров до периферії.

Щільність води перевищує щільність повітря приблизно в 800 разів. Тому навантаження у воді відбувається практично в антигравітаційних умовах, що сприятливо для серцево-судинної системи. Вода чинить тиск на поверхню тіла, що істотно полегшує відтік крові від периферії до серця.

Виштовхувати кров від периферії до серця по системі вен допомагає ритмічне скорочення м'язів і глибоке дихання (завдяки глибоким рухам діафрагми значна кількість венозної крові й лімфи як би вичавлюється з печінки та органів черевної порожнини у напрямку до серця, тим самим полегшується робота серця і не дозволяє застоюватися крові і лімфі, тобто поліпшується виведення продуктів життєдіяльності).

Завдяки глибокому диханню під час плавання здійснюється масаж серця: легені при дихальному русі то м'яко натискають на серце, то ніби відпускають його .

Відсутність статичної напруги позитивно впливає на серце і систему судин.

Регулярні заняття плаванням підвищують функціональні можливості серця і роблять його роботу більш економною:

• збільшується сила серцевого м'яза і об’єм крові, що виштовхується;

• працюючи з граничною інтенсивністю, серце здатне розвинути темп до 200 скорочень на хвилину, а об'єм крові, що нагнітається в аорту, збільшується з 4-6 літрів (характерних для нетренованої людини ) до 35-40 літрів на хвилину. А це – найкраще живлення та постачання киснем м'язів і органів , найкраще подолання навантаження;

• зниження частоти серцевих скорочень ( ЧСС). Частота серцевих скорочень ( пульс) вкрай індивідуальна і залежить від віку , типу статури , маси тіла , харчування , стану здоров'я , фізичної форми , ступеня втоми та інших факторів. Пульс в спокої нетренованого дорослої людини становить від 55 до 100 ударів на хвилину (середнє значення 60-80 ударів). У тренованих ЧСС становить 40-60 ударів на хвилину. Чим рідше скорочується серце в спокої , тим потужніше серцевий м'яз: серце працює в більш економному режимі – за одне скорочення виштовхується більший об'єм крові, а паузи для відпочинку збільшуються. Отже , витрачається менше зусиль і серце менше зношується. Регулярні заняття плаванням в аеробному режимі ведуть до поступового зниження ЧСС .

• підвищується витривалість до фізичних навантажень;

• збільшується еластичність і скорочувальна здатність судин; поліпшується стан судинної стінки і обмін в її тканинах. Завдяки поліпшенню обміну в тканинах судинної стінки , зменшується відкладення холестерину . Плавання зупиняє розвиток варикозного розширення вен і покращує стан венозної стінки;

• у людей , що регулярно займаються, з часом збільшується діаметр артерій , нормалізується артеріальний тиск;

• завдяки регулярним заняттям активується периферичний кровообіг. Разом з основними судинами в роботу включаються додаткові ( бічні або обхідні гілки кровоносних судин , які забезпечують приплив або відтік крові крім основних судин) , за рахунок чого збільшується капілярне русло в працюючих органах і поліпшується їх живлення;

• при перебуванні людини у воді у неї збільшується кількість формених елементів крові (еритроцитів , лейкоцитів , гемоглобіну) . Це явище спостерігається навіть після одноразового перебування у воді. Через 1,5-2 години після заняття плаванням склад крові фактично досягає нормального рівня. Регулярні заняття плаванням сприяють підвищенню рівня формених елементів крові на тривалий час.

Вплив на ОРА:

• зменшується статична напруга тіла, відбувається природнє розвантаження хребта від тиску на нього маси тіла;

• поперемінне включення різних груп м'язів, яке відбувається в певному ритмі і послідовності. Це забезпечує терміновий відпочинок одних м'язів під час роботи інших. Завдяки цьому, плавання не перенапружує м'язовий апарат.

• поліпшується координація рухів;

• зникає асиметрія в роботі міжхребцевих м'язів;

• відновлюються умови для нормального росту тіл хребців;

• формується почуття правильної постави.

• активний рух ніг у воді при плаванні зміцнює стопу і попереджає розвиток плоскостопості;

• формується міцний м'язовий корсет, що закріплює хребетний стовп в природному прямому положенні і формує правильну поставу.

Нервова система:

• врівноваження процесів збудження і гальмування;

• покращення кровопостачання мозку;

• зменшуються прояви втоми;

• зменшення нервового перенапруження і депресії;

• підняття настрою;

• покращення сну, уваги і пам'яті.