3. Культура.

Впливає через відповідний рівень освіти, етичні та естетичні норми, що прийняті в суспільстві та інше. Як і у випадку з фактором зайнятості населення, дія фактору культури сильніше відчувається через жінок⁵.

а) Народжуваність однозначно зменшується при зростанні рівня культури, оскільки для індивіда зростає вага інших цінностей, серед яких підвищення професійного рівня та кар’єра, бажання займатися громадською діяльністю, потреба підтримувати імідж культурної людини (відвідувати музеї, театри, виставки, інші культурно-мистецькі заходи), подорожувати світом тощо. Зрозуміло, що все це суттєво впливає на вік вступу до шлюбу, бюджет родини та зменшує час, який відводиться на сімейні справи. Цікаво, що такий аспект, як почуття відповідальності інтелігентних батьків за виховання дітей, на жаль, теж веде до зменшення народжуваності.

Не слід забувати і про культуру статевого виховання і «планування сім’ї». В країнах з низьким культурним рівнем населення не існує ніякого контролю народжуваності, до того ж поширеними є дуже ранні шлюби (в індіанців Південної Америки шлюбним віком вважається 14 років для хлопців та 12 років для дівчат, звичайно, що це призводить до другого типу природного відтворення та «демографічного вибуху»).

б) Смертність зменшується при зростанні рівня культури населення. Освічені люди звертаються до кваліфікованих лікарів, а не шаманів та знахарів, та й в цілому ведуть більш здоровий спосіб життя. В багатьох розвинутих країнах існує без перебільшення культ фізичної культури і здоров’я.

в) Міграція відбувається на користь населених пунктів, територій і країн з більш високим культурним рівнем (вони аттрактивні, тобто більш привабливі для мігрантів). Особливо сильно вплив фактору відчувається серед представників творчих професій і власне діячів культури. Важливим цей фактор є і для молоді, яка високо цінує різноманітність форм проведення дозвілля.

4. Соціальні потрясіння.

До цієї категорії відносяться війни, голодомори, епідемії хвороб, великі соціально-економічні кризи, екологічні лиха.

а) Внаслідок дії цього фактору народжуваність сильно падає. У статево-вікових пірамідах з’являються «провалля», які потім можуть відчуватися протягом кількох поколінь (такі піраміди інколи нагадують «ялинку»).

Якщо названий фактор діяв відносно нетривалий час, то потім виникає значний сплеск народжуваності – «компенсаційний приріст» (або «бебі-бум»). Це «відкладені» діти в тих сім’ях, що існували раніше; діти в тих родинах, що нарешті з’єдналися; а також діти в хвилі новостворених сімей.

б) Смертність під час наведених прикладів соціальних потрясінь, безумовно, зростає. Наприклад, Перша світова війна унесла в могилу 10 млн. осіб під час військових дій та ще 20 млн. осіб внаслідок епідемії грипу. Під час Другої світової війни навіть по неповним даним загинуло більше 40 млн. осіб. До того ж, внаслідок воєн виникають надзвичайно сильні статево-вікові диспропорції (у першу чергу гинуть чоловіки у працездатному віці), які потім тривалий час будуть впливати на можливості природного відтворення населення.

в) Виникають потужні міграційні потоки як всередині країн (евакуація, біженці), так і зовнішні (наприклад, більше 4 млн. афганців сьогодні мешкає в Пакистані та майже 1 млн. палестинців в Йорданії саме як наслідок дії названого фактору).