9. Демографічна політика.

Практично всі країни світу мають демографічні проблеми: для країн першого типу природного відтворення населення – це «старіння нації» і загроза депопуляції, для країн другого типу природного відтворення – це «демографічний вибух» і необхідність зменшення народжуваності. Це викликає потребу в проведенні демографічної політики, під якою розуміється сукупність методів управління демографічними процесами (народжуваністю, смертністю, шлюбністю, розлучуваністю, міграцією, розселенням населення тощо).

Мета проведення демографічної політики – активне формування такого режиму відтворення населення, який би відповідав актуальним поточним і перспективним інтересам соціально-економічного та політичного розвитку держави. Але, на жаль, через штучність і зовнішність цього фактору, його вплив не завжди приносить бажані результати.

Провідним гаслом демографічної політики більшості європейських країн став заклик: «нас двоє – нам двоє». Незважаючи на значні преференції для родин з дітьми (податкові пільги, додаткові виплати, спеціальні соціальні програми), забезпечити таку народжуваність не вдається. Коефіцієнт фертильності¹² в Західній Європі становить лише 1,90. Але навіть для досягнення простого заміщення поколінь без участі зовнішньої міграції (режиму простого відтворення) необхідно мати цей коефіцієнт на рівні 2,15. Ось чому європейці змушені погоджуватися на імміграцію для поліпшення вікової структури населення і покриття потреб у трудових ресурсах, незважаючи навіть на проблеми адаптації мігрантів до місцевої культури та прояви ксенофобії¹³.

А от відносно вдалий демографічний перехід у сучасному Китаї швидше пов’язаний з релігійними традиціями конфуціанства та авторитарною політичною системою в суспільстві. До того ж, успіху вдалося досягти лише в містах («одна родина – одна дитина»), а село (де мешкає 68% населення) забезпечує країні в цілому природний приріст у 12‰ (це другий тип природного відтворення). При цьому демографічне виховання в Китаї починається із шкільної лави: основи теорії народонаселення і демографічної політики викладаються як окремий предмет в середній школі.

Загалом оптимальною вважається народжуваність на рівні трьох дітей на подружню пару (враховуючи, що частина населення не вступає до шлюбу, а частина створених сімей з об’єктивних медичних причин залишається бездітними). Найвідоміший радянський демограф Б.Ц. Урланіс так висловлювався з цього приводу: «Одна дитина для дружини, друга дитина для чоловіка, третя дитина – для суспільства». Тільки в цьому випадку забезпечується потрібний режим (тип) відтворення населення та необхідна якість здоров’я поколінь.

Висновки:

1. Фактор – це умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, яка визначає його характер або головну рису.

2. Фактори відтворення населення поділяються на внутрішньо властиві людським спільнотам (натуральні) і зовнішні (штучні).

3. До натуральних факторів належать матеріальні умови життя, зайнятість, культура, соціальні потрясіння, урбанізація, конфесійний (релігійний), етнічний та психологічний; до штучних відноситься демографічна політика держави.

4. Найвпливовішим (але при цьому неоднозначним) фактором можна вважати матеріальні умови життя. З ним тісно пов’язані фактори зайнятості і культури, які найсильніше свій вплив проявляють через жіночу частину населення.

5. Важливою характеристикою всіх факторів відтворення населення є їхній вплив на тривалість життя. Розрізняють середню і очікувану тривалість життя. Середня тривалість життя – це середній вік всіх померлих у визначеній територіальній групі населення за певний проміжок часу. Очікувана тривалість життя – це кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що при переході його з одного віку до іншого рівень смертності буде дорівнювати сучасному в усіх конкретних вікових групах.

6. Середня тривалість життя населення Землі становить 48,5 років. Найкращий показник має Японія – 82 роки, а найгірший – Сьєрра-Леоне (39 років). В Україні середня тривалість життя складає 69,4 роки.

7. Демографічна політика – сукупність різноманітних заходів з боку держави (економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, освітніх), спрямованих на регулювання режиму відтворення населення.

8. Демографічна політика може мати різне спрямування. Країни другого функціонального типу природного відтворення намагаються обмежити народ­жуваність та інколи стимулюють еміграцію. Країни першого типу природного відтворення навпаки намагаються збільшити народжуваність і зменшити смерт­ність, а коли цього виявляється недостатньо навіть для простого відтворення населення, то дозволяють імміграцію з метою відвернення депопуляції.

9. Для досягнення режиму простого відтворення населення без участі зовнішніх міграцій треба мати коефіцієнт фертильності на рівні 2,15.

10. Фертильність – це здатність народжувати дітей. Коефіцієнт фертильності – це середня кількість народжень за життя, що припадає на 1 жінку у певній територіальній групі населення.

1 Слід розрізняти середню і очікувану тривалість життя. Середня тривалість життя – це середній вік всіх померлих у визначеній територіальній групі населення за певний проміжок часу.

Очікувана тривалість життя – це кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що при переході його з одного віку до іншого рівень смертності буде дорівнювати сучасному в усіх конкретних вікових групах. Як бачимо, цей показник є розрахунковим.

2 Для порівняння: середня тривалість життя населення Землі становить 48,5 років, а населення України – 69,4 роки.

3 Гастарбайтер – з німецької мови перекладається як «робітник-гість», цим терміном у всьому світі стали позначати іноземних працівників, які заповнюють найменш престижні вакансії та працюють за нижчу зарплату.

4 Найбільше українських заробітчан у Російській Федерації (понад 1 млн. осіб) – переважно це нафтогазовидобувальники у Західному Сибіру, лісоруби у північних регіонах європейської частини Росії, будівельники у Підмосков’ї. Але найдраматичнішим є те, що з України в останнє десятиліття за кордон виїхало багато молоді з вищою освітою (вартість підготовки одного фахівця оцінюється у 20-25 тис. дол.) та кадрів з найвищою кваліфікацією (держава втратила 600 докторів та більше 900 кандидатів наук).

5 Існує обернено пропорційна залежність між рівнем освіти жінки та кількістю дітей в неї. Цей факт негативно впливає на структуру генофонду популяції дітей, веде до втрати «цінних» генів і одночасно до зростання ваги генів, що детермінують розумову відсталість. До речі, сталінські репресії були масовим негативним відбором за високим інтелектом і творчими здібностями, а знищення «куркулів» – великомасштабним негативним відбором за професійними навичками і діловими якостями. Втрати генофонду внаслідок цього невідновні досі.

6 Скажімо, християнство (особливо його протестантські гілки) не заперечує матеріальне багатство, проповідує бережливість, економію ресурсів як форму накопичення капіталу для майбутніх поколінь. Натомість індуїзм та буддизм віддають перевагу духовним інтересам (позамирським, потойбічним). Конфуціанство передбачає сувору дисципліну, жорстку ієрархію суспільства, підпорядкування особистих інтересів груповим, колективізм. Інколи конфесійні відмінності досить несподівано проявляються в суспільно-географічних особливостях країн. Наприклад, Індія займає 1-е місце в світі за поголів’ям худоби (корова є священною твариною) при тому, що практично все її населення є вегетаріанцями.

7 Віруючі в Україні становлять 62% населення (для порівняння: в Естонії – 20%, Росії – 55%, а на Мальті – 95%). В Україні чітко простежується зниження рівня релігійності населення із заходу (94,5% у Волинській області) на схід (49% у Донецькій та Луганській областях). Більше віруючих серед сільського населення (72% проти 57% серед мешканців міст). Це пояснюється більш міцними устоями релігійної культури в українських селах, а також бережливим ставленням до традицій і моралі на селі порівняно з урбаністичним середовищем. Показово, що релігійність жінок (70%) є вищою від чоловіків (50%), адже жінки, як правило, значно емоційніші та більше налаштовані на підтримку моралі.

8 На початку третього тисячоліття в Україні діяли релігійні формування близько 70 різних конфесій. Всього в Україні зареєстровано 20,3 тис. релігійних громад. 96% з них відносяться до християнських конфесій. У структурі християнських конфесій нашої держави наймасовішими є православні громади: Українська Православна Церква, підпорядкована Московському Патріархату, має майже 8 тис. громад; Українська Православна Церква Київського Патріархату – майже 2,2 тис. громад; Українська Автокефальна Православна Церква налічує трохи більше 1 тис. громад. Між різними православними конфесіями немає суттєвої різниці щодо релігійної догматики. Відмінності полягають у обрядах, деяких особливостях відправи і організаційному підпорядкуванні.

Досить великою (3,4 тис. громад) є Українська Греко-Католицька Церква (уніатська). Римо-Католицька Церква в Україні має 842 громади. Майже чверть всіх християнських громад представляє протестантські конфесії: євангельські християни-баптисти мають 1,7 тис. громад, п’ятидесятники – майже 800 громад, адвентисти сьомого дня – 700, свідки Ієгови – 300, існує і невелика кількість громад старообрядників. У зв’язку з активізацією національно-культурного життя етнічних меншин в Україні поступово відроджуються релігійні конфесії кримських татар (іслам), євреїв (іудаїзм), німців (лютеранство) тощо.

9 Японці мають найбільшу середню тривалість життя в світі за твердженням медиків саме за рахунок специфіки харчування, в структурі якого переважають рис і овочі, риба та інші морепродукти. Натомість м’яса пересічний японець за рік споживає менше, ніж німець за місяць. Внаслідок цього серцево-судинні захворювання в країні поширені набагато менше, ніж у світі в цілому, де вони стали головним чинником смертності.

10 Демографічна поведінка – система взаємопов’язаних дій та вчинків людей, що проявляється у певній соціально-психологічній установці по відношенню до генеративної (відтворювальної) функції. Формується демографічна поведінка в ході реальної соціальної практики населення; проявлятися може в установці на малодітну або, навпаки, багатодітну сім’ю.

11 Але існує така версія, що людина живе 60-70 років лише тому, що переконала себе в цьому (самогіпноз). Насправді біологічний ресурс людського організму розрахований на 150-200 років.

12 Фертильність – здатність народжувати дітей. Коефіцієнт фертильності – середня кількість народжень за життя, що припадає на 1 жінку в певній територіальній групі населення.

13 Ксенофобія – агресивне неприйняття всього чужого, незнайомого, іноземного.

10