1. На лужку взялись до гри

Пострибайчики-брати. Щоб не трапилося лиха,

До малят біжить... (зайчиха).

2. Під сосною рудик став, Розгубивсь, бо заблукав: Де нора була, там глиця.

Та ось мама йде... (лисиця).

3. Гострі зуби в цих звірят, Схожі всі на цуценят.

Їм на місці не сидиться,

Бо до них біжить... (вовчиця).

4. А це що за дивний плач? Заревів колючий м’яч. Хто в колючого батьки? Ну, звичайно... (їжаки).

5. Хто це йде до нас такий? У сорочці кам’яній.

Не знімається вона,

Ця сорочка кам’яна. (Черепаха.)

В и х о в а т е л ь. Так, це ч-ч-черепаха. Який звук я виділила у цьому слові? Де цей звук стоїть у слові? Пригадайте слова, які починаються на звук [ч]? Придумайте слова, в яких звук [ч] є у кінці слова.

Д і т и. Ніч, піч, сич.

В и х о в а т е л ь. Я назву слова, а ви скажете, де у них стоїть звук [ч]:

дочка, сорочка.

(Вихователь пропонує промовити чистомовки. )

Ча-ча-ча — в мене добра вдача. Чу-чу-чу — на ракеті я лечу.

Чі-чі-чі — буду їсти калачі.

В и х о в а т е л ь. Телеекскурсія закінчилася, але ви не сумуйте і зі мною пожартуйте. Я буду називати слова, а ви до них добирайте рими.

Зайчик — побігайчик, зайчик — трамвайчик. вовчок — бочок, вовчок — сірячок.

їжачок — хитрячок, їжачок — із голочок.

Заняття 21

тема. зДрастУй, зимоньКо-зима!

програмовий зміст

• зв’язне мовлення: удосконалювати уміння складати описові розповіді за картиною, розв’язувати суперечності;

• звукова культура: розвивати мовне дихання (правильний вдих та видих), фонетичний слух;

• граматика: стимулювати вживання повних речень; виховувати зацікав- леність, посидючість.

Словник: формувати і закріплювати уміння добирати спільнокореневі слова, звертаючи увагу на значення кожного з них.

матеріал: картина із зображенням зимових явищ, розваг (цілісне зобра- ження розрізане на частини); дзвіночки, сніжинки; металофон; пінопласт; папір.

Хід заняття Дзвенять дзвіночки. В и х о в а т е л ь

Що за звуки чарівні? Звуки Зимоньки-зими.

Це сніжиноньки бриніли, На столи до нас присіли. Кожен з ними грати рад, Зробимо ми снігопад.

— А що таке снігопад? (Відповіді дітей.)

— Як назвати явище коли падає листя? (Листопад.)

— Коли падають зорі? (Зорепад.)

— А коли падають смішинки? (Сміхопад.)

Дидактична вправа «вітер-вітерець»

Діти дмухають на сніжинки з різною силою видиху.

В и х о в а т е л ь. Як ви вважаєте, зима — це добре чи погано? Добре, бо:

— багато снігу, можна ліпити сніжки;

— сніг вкриває рослини від морозу;

— дерева відпочивають;

— можна кататися на санках, лижах, ковзанах тощо. Погано, бо:

— сніг засипав усе: і тварини, і птахи без їжі;

— слизько, можна впасти;

— холодно, морозно, слід турбуватися про тепло;

— слід одягатися, бо можна захворіти.

В и х о в а т е л ь

У білій шапці пуховій, у ранкову пору

Зима-зимонька прийшла і картину принесла.

(Вихователь виставляє на дошку картину і пропонує розглянути її.)

Запитання для бесіди

— Яку пору року зображено? Чому ви так думаєте?

— Які кольори використав художник?

— Кого ви бачите на картині?

— Що роблять діти?

— Як художник передав настрій дітей?

— Хто зліпив снігову бабу?

— Як по-іншому можна назвати снігову бабу? (Сніговик.)

— Сніговик живий чи ні?

— Де можна зустріти живого сніговика? (У казці.)

В и х о в а т е л ь. Давайте за допомогою ваших розповідей і малюнків

«намалюємо» таку саму картину, як у Зими.

Який фон ми оберемо? Чому обрали білий фон, а не зелений чи жов- тий?

(Діти складають розповідь за картиною і по ходу розповіді складають аналогіч- ну картину на фланелеграфі з частин.)

В и х о в а т е л ь. Чи схожа наша картина на картину Зими?

Фізкультхвилинка

Білий сніг, білий сніг

Заміта стежинки, (Колові рухи руками.) Цілий день, цілий день.

_{Падають сніжинки, (Нахили тулуба вперед.)}

Вітерець-жартівник

Віхолу здіймає,

А мороз-чарівник

_{З діточками грає.}

(Повороти навколо себе.)

(Підстрибування.)

В и х о в а т е л ь. А зараз ми з вами складемо ланцюжки зі слів-сніжи- нок.

Дидактична гра «сніговий ланцюжок»

Діти розподіляються на групи по 4–5 осіб. Кожна група отримує картку із зображенням певного зимово- го явища. Потрібно придумати спільнокореневі слова і позначити кожне слово сніжинкою. Виграє та група, в якої ланцюжок є довшим.

Зима — зимка, зимонька, зимно, зимовий. Вітер — вітерець, вітрище, вітрюган. Мороз — морозенко, морозно, морозець.

Сніг — сніжинка, сніжка, сніжок, сніговий, снігур, сніговій.

Дидактична гра «звуки зими»

(Вихователь за допомогою різноманітного матеріалу створює звуки. Діти визна- чають, чи можуть ці звуки бути звуками зими.)

• Дзвенять дзвіночки — бринять сніжинки.

• «Кроки» по металофону — плачуть бурульки.

• Рипіння пінопластом — хтось іде по снігу.

підсумок

В и х о в а т е л ь. А чи можна Зиму назвати чарівницею? Доведіть, чому.

Заняття 22

тема. зимові пригоДи програмовий зміст

^{• зв’язне мовлення: навчати дітей уважно слухати текст, озвучувати слова-}

картинки, обираючи малюнок, який відповідає значенню, і складати оповідання за серією картин;

• граматика: формувати навички утворювати прикметники від слів — назв тварин; навчати правильно вживати іменники у формі множини;

• звукова культура: розвивати уміння правильно вимовляти звуки у дієслів- них формах; виховувати вміння слухати одне одного.

Словник: увести в словник дітей слова личаки, лико.

матеріал: картинки відповідно до тексту, малюнки-підказки із зобра- женням диких тварин та їх слідів.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Діти, я хочу з вами порадитися. Я завжди вам розпові- дала казки, а сьогодні я хочу запропонувати вам розповісти казку разом. Ви згодні? (Відповіді дітей.)

В и х о в а т е л ь. Спочатку я буду читати вам текст, а ви будете «озву- чувати слова-картинки».

(Вихователь читає текст, а діти «озвучують» картинки, обираючи той малюнок, який підходить за значенням.)

Швидко скаче по гілках спритна ?

Зупинилась, прислухалась, озирнулась.

На ? сидить та плаче.

«Гей, бідолага! Що з тобою сталося? — запитала білка.

«Зима настала. Змінив я сіру ? на білу. Думав, не знайде.

А він тільки сміється, говорить, що сліди не білі і не сірі, а заячі»,— скар- житься заєць.

Білка ласкаво погладила його лапкою і сказала: «Зараз я щось вига- даю!»

(Вихователь пропонує розглянути картинки і розказати, що було далі.)

Запитання-підказки

— Що вигадала білка?

— Як змінився настрій зайця?

— Навіщо йому дві пари личаків?

— Що подумав вовк, коли побачив сліди від личаків?

(Вихователь пояснює значення слова личаки — взуття, сплетене з кори дерева.) Діти складають оповідання.

_{Фізкультхвилинка}

У веселому ліску,

На біленькому сніжку.

Всі тварини в ігри грають. Дружно, весело стрибають. Разом дружно присідають, Вже у сніжки вони грають. Вушками прислухаються,

У спритності змагаються.

(Діти за ходом тексту відтворюють рухи.)

В и х о в а т е л ь. Лісові мешканці надіслали нам свої сліди. Спробуй- те назвати, де чиї сліди.

(Діти розглядають малюнки-підказки.)

Д і т и. Це сліди заячі. Їх залишив зайчик. Ось ведмежі, вовчі, лисячі, мишачі тощо.

Вихователь показує картинку із зображенням зайчика.

В и х о в а т е л ь. Зайчиків скільки? Д і т и. Один.

В и х о в а т е л ь. А слідів він залишив скільки? Д і т и. Багато.

В и х о в а т е л ь. Тож пограємо у гру.

Дидактична гра «один — багато»

• Ліс — ліси;

• птах — птахи;

• зима — зими;

• вовк — вовки;

• сніжинка — сніжинки.

підсумок

В и х о в а т е л ь. Добігла кінця наша казка, а ви усміхніться, будь ласка.

Заняття 23

тема. про сніговий КолоБоК

програмовий зміст

• зв’язне мовлення: закріплювати навички послідовно передавати зміст оповідання, висловлювати своє ставлення до навколишнього;

• граматика: закріплювати уміння вживати іменники чоловічого роду у формі родового відмінка;

• звукова культура: закріплювати знання про короткі та довгі слова; розви- вати вміння правильно вимовляти звуки у дієслівних формах; формувати вміння розуміти навчальне завдання; виховувати почуття зацікавленості. Словник: збагачувати мовлення дітей словами протилежного значен-

ня, епітетами.

матеріал: оповідання Н. Калініної «Про сніговий колобок»; посилка; колобок зі снігу; пластикова тарілка; предметні картинки; запис музики П. Чайковського «Зима»; сніжинки.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Погляньте, діти, нам сьогодні прийшла посилка. Хто нам міг її надіслати? Ми дізнаємося, коли відгадаємо загадку.

Білі коси, біле личко, кожушок та рукавички.

Чобітки і шапка білі, дружать з нею заметілі.

По землі вона гуля, ця красуня чарівна. (Зима.)

(Варіанти відповідей дітей.)

Вихователь відкриває посилку. У ній лежить сніговий колобок.

В и х о в а т е л ь. Що це?

Д і т и. Сніжка, сніговий колобок.

В и х о в а т е л ь. Чому ви вирішили, що цей колобок зі снігу? Д і т и. Колобок білий, холодний, крижаний.

(Вихователь пропонує покласти колобок на велику пластикову тарілку і послу- хати оповідання, яке написала Н. Калініна «Про сніговий колобок».)

ПРО СНІГОВий КОЛОБОК

Гуляли діти у дворі. Ліпили з снігу бабу. Олексійко зліпив сніговий коло- бок. Знайшов вуглинки і поробив очі, знайшов палички і зробив рот і ніс.

Погралися діти, погуляли й знову пішли в дитячий садок. Шко- да Олексійкові колобок надворі залишати, взяв він колобок і пок- лав у кишеню. Прийшов у дитячий садок, повісив свою шубку в шафочку, а в кишені залишився лежати сні-

говий колобок.

Пообідали діти, після обіду лягли спати. А коли прокинулись, Олексійко згадав про свій колобок. Побіг із дітьми до шафочки — калюжка. Що це таке? Відчинили дверцята, подивились, а з кишені — кап, кап, кап! — вода капає. Подивився Олексійко в кишень- ку, а там немає колобка. В мокрій кишені ле- жать тільки дві вуглинки і дві палички.

А колобок де?

Запитання за змістом тексту

— Про яку пору року йде мова в оповіданні?

— Що зліпив Олексійко?

— Із чого він зробив колобкові очі, рот, ніс?

— Чи залишив хлопчик колобка надворі? Чому?

— Де Олексійко сховав колобка?

— Що відбувалося далі?

— Що побачив Олексійко біля шафочки?

— Чому з кишеньки капала вода?

— А колобок де подівся?

— Що знайшов хлопчик у своїй кишені?

— Чому хлопчик не знайшов свого колобка?

— А як би ви вчинили на місці хлопчика?

(Вихователь повторно читає оповідання, діти уважно слухають, а потім перека- зують оповідання колобкові.)

Фізкультхвилинка

_{В и х о в а т е л ь}

В гостях у нас Зимка-Зима, І прийшла вона не сама.

З нею прийшли діточки. Маленькі сніжиночки.

По групі вони кружляють, На килим тихенько сідають.

(Звучить мелодійна музика, діти плавно виконують танцювальні рухи.)

_{В и х о в а т е л ь}

Як сніжинки ви кружляли, снігові слова збирали. Часу, дітоньки, не гайте, довгі слова називайте.

Д і т и. Зимонька, снігуронька, холодно, сніжинка, сніговичок, моро- зець. (За кожне довге слово діти отримують довгу паперову смужку.)

_{В и х о в а т е л ь}

Короткі слова свою чергу чекають, Ось діти швиденько їх називають.

Д і т и. Лід, сніг, пил, дощ, град, кущ. (За кожне коротке слово діти от- римують коротку паперову смужку). Діти складають смужки у купу.

_{В и х о в а т е л ь}

Ось погляньте скільки снігу, дітям випало на втіху. З сніжкою пограємо, і порозмовляємо.

(Вихователь кидає сніжку дітям, називає слова, а діти добирають антоніми.)

_{В и х о в а т е л ь}

Скажу я слово — «високо». А ти відповіси — «низько».

Пари слів:

• холодно — тепло;

• чистий — брудний;

• довгий — короткий;

• гострий — тупий;

• великий — малий;

• старий — молодий;

• широкий — вузький;

• веселий — сумний;

• гарячий — холодний;

_{• мокрий — сухий.}

Скажу тобі — «далеко»,

Ти скажеш мені — «близько».

В и х о в а т е л ь. За веселу гру сніжка подарувала нам картинки.

Дидактична вправа «Чого або кого не стало?»

На дошці предметні картинки. Вихователь пропонує дітям розглянути їх, запам’ятати. Потім прибирає картинку і запитує: «Чого не стало? або «Кого не стало?»

Д і т и. Не стало снігу. Не стало хлопчика. Не стало столу. Не стало кота.

підсумок

Вихователь звертає увагу на колобка. Звідки з’явилася вода? Що трапи- лося з нашим колобком? Чому він розтанув? (Відповіді дітей.)

Заняття 24

тема. Кришталева зима

програмовий зміст: розвивати мислення, пізнавальну активність; вихо- вувати бажання милуватися красою рідної природи.

Словник: поповнювати словниковий запас дітей словами- назвами зи- мових явищ; вводити в мовлення дітей узагальнюючі слова і слова, близь- кі за значенням.

матеріал: дидактична гра «Логічний потяг», картки із зображенням груп предметів, «чарівна» паличка.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь

Дорога біла стелеться і краю їй нема.

Сніжок мете метелиця. Чекає нас зима.

Ми вирушимо потягом, зберемося за мить, Але спочатку, дітоньки, вагончики зберіть.

Дидактична гра «логічний потяг»

В и х о в а т е л ь. У нас є потяг, а до нього потрібно причепити вагончи- ки. Кожен вагончик має свою картинку. Вагончики повинні з’єднуватися між собою (мати логічний зв’язок). Потяг наш називається «Зима». А зима яка?

Д і т и. Холодна, снігова. (Ставлять вагончик із зображенням сні- жинки.)

В и х о в а т е л ь. А сніг який?

Д і т и. Білий, скрипучий, іскристий.

В и х о в а т е л ь. А що ще буває холодним, білим?

Д і т и. Морозиво. (Ставлять вагончик із зображенням морозива).

В и х о в а т е л ь. Ви погляньте, який у нас потяг. Займайте місця і ру- шаймо.

(Діти сідають на стільці.)

Зупинка «Снігова»

В и х о в а т е л ь

• Сидить сумує Сніг, Чекає і зітхає, Хотів писати вірш, А слів не вистачає.

Стало біло навкруги. Я розтрушую сніги.

В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я — ... (зима).

• Не дід, а сивий.

Не спить, а стелеться, Вкриє землю й океан,

Ну, а звуть його... (туман).

• Прилипаю вам до ніг, Називаюсь просто... (сніг).

Вихователь пропонує дітям скласти рими до слів:

зима — ... сама, кума;

сніг — ... пиріг, поріг;

сніжинка — ... пушинка, вершинка;

вітерець — ... пустунець, молодець.

Зупинка «Морозна»

В и х о в а т е л ь

Мороз із картками грається, У купки їх складає.

Як група називається, Ніяк він не згадає.

Ти, дружок, часу не гай, Одним словом називай.

_{(Тварини.)}

(Птахи.)

Вихователь роздає дітям зображення груп предметів, а вони добирають узагаль- нюючі слова.

Зупинка «Холодна»

В и х о в а т е л ь

У цей зимовий день пригожий. Добираємо слова:

За звучанням різні — за значення схожі.

В и х о в а т е л ь. Ми з вами їдемо, а як можна сказати по-іншому. Д і т и. Мчимо, котимося, пересуваємося, летимо.

Ходити... (бродити, йти, мандрувати, прогулюватися). Бігти... (мчати, поспішати, квапитися).

Кричати... (горлати, кликати, галасувати).

В и х о в а т е л ь. Ось ми і прибули до палацу Зими.

Але щоб потрапити туди, слід назвати ознаки зими. І допоможе нам чарівна паличка.

Дидактична гра «Чарівна паличка»

Діти стають у коло. Вихователь — у центр. Гра відбувається як естафета. Діти називають потрібні слова, передають паличку далі.

Наприклад, пропонується назвати ознаки зими. Вихователь дає паличку комусь із дітей. Дитина говорить «сніг» і передає паличку далі. Якщо хтось не назвав ознаки або кілька разів повторилася ознака, вихователь зупиняє передавання палички. Дитина заходить у середину кола і стоїть там доти, поки її не виручать.

підсумок

З’являється Зима (лялька). Дякує дітям за допомогу Снігові, Морозу, Хо- лоду і дарує на згадку солодкі крижинки.

В и х о в а т е л ь. Чи любите ви Зиму?

— Що найбільше вам подобається взимку?

— Чи бажаєте, щоб зима залишилася назавжди? Чому?

— Чи може зима приходити двічі на рік?

Заняття 25

тема. поДих весни програмовий зміст

^{• зв’язне мовлення: закріплювати уміння зв’язно переказувати оповідання;}

розвивати відчуття краси художнього слова;

• звукова культура: формувати навички вимови звукосполучення [шч];

• граматика: навчати утворювати складні слова; розвивати спостереж- ливість, чуття рідної землі; виховувати почуття прекрасного.

Словник: збагачувати словник дітей словами, близькими за значенням, епітетами, порівняннями; звертати увагу на сполучуваність слів (відчинити землю, відчинити небо).

матеріал: закличка «Іди, іди дощику», ключик зеленого кольору, опові- дання В. Сухомлинського «Врятував сонечко», матеріал для гри «Склади ціле».

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Ласкавий сонячний промінчик відчинив весні двері —

і все навколо захвилювалось... Природа оживає. Як ще можна сказати?

Д і т и. Відроджується, воскресає, пробуджується, прокидається, ру- хається.

В и х о в а т е л ь. Як легко дихається весною. Вдихніть весняне повітря. Чим пахне весна?

Д і т и. Зеленою травою, теплою землею, росою, бруньками, первоцві- тами.

В и х о в а т е л ь. Який запах ви відчули?

Д і т и. Чистий, ніжний, приємний, славний, цілющий.

В и х о в а т е л ь. А чи знаєте ви, що кожна пора року має свій ключик? Якого кольору ключ у Весни? Чому ви так думаєте? (Відповіді дітей.)

В и х о в а т е л ь. Але Весна не може знайти свій ключик. То ж допо- можемо їй?

Д і т и. Так, допоможемо.

В и х о в а т е л ь. Давайте запитаємо у дощу, чи не бачив він ключа. Але ж як покликати дощ?

Д і т и. Проспівати закличку.

Іди, іди дощику,

Зварим тобі борщику. У глинянім горщику, Іди, іди дощику.

(З’являються на дошці крапельки дощу.)

В и х о в а т е л ь. Дощик нам підкаже, як знайти ключик Весни. Клю- чик знайдеться, якщо ми перекажемо оповідання «Врятував сонечко», яке написав В. Сухомлинський.

(Вихователь читає оповідання.)

ВРЯТУВАВ СОНЕЧКО

Це було повесні. Цілий день сяяло сонце, а потім насунули чорні хма- ри. Пішов дощ.

Під високою шовковицею сидів хлопчик Василько. Він не боявся зливи. його захищало від неї густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець.

Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко. Воно бігало від одного краю острівця до іншого. «Чому ж воно не летить?» — по- думав Василько. йому стало шкода сонечка.

Острівець ставав усе меншим. Ось він уже такий, як п’ятачок. Ось він уже не більший від копійки. Сонечко сиділо непорушно.

Василько побіг під дощ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг врятува- ти сонечко.

Запитання за змістом тексту

— В яку пору року сталася ця подія?

— Як звали хлопчика?

— За чим спостерігав Василько?

— Де знаходився маленький острівець?

— Що побачив Василько на острівці?

— Як поводилося сонечко?

— Чому воно не летіло?

— Як повівся хлопчик?

— Чи правильно від зробив, адже він змок?

— Як би вчинили ви?

_{(4–5 дітей переказують оповідання.)}

_{Фізкультхвилинка}

ДОЩиК

йдіть до берізок шукати, Треба вам поспішати.

Весна ключик там залишила, Бо берізкам сукні шила.

Ви погляньте, як завзято, До берізок йдуть малята. Руки вгору піднімають, Сонечко вони вітають. Ставлять руки всі у боки

(Крокують.) (Піднімання рук угору.)

_{І стрибають, як сороки. (Стрибки на двох ногах.)}

Діти глибоко вдихають

_{І завдання вже чекають.}

(Вправа на вентиляцію легенів.)

В и х о в а т е л ь. Щоб берізки ожили, необхідно скласти з частин їхнє

зображення.

(Діти виконують завдання.)

_{В и х о в а т е л ь}

Їм волосся миють роси, Білий стан голубить сонце. Як дівча зеленооке,

Під моїм віконцем.

В и х о в а т е л ь. Із ким порівнюються берізки? Д і т и. Із дівчам зеленооким.

В и х о в а т е л ь. Як сказати про дівча, в якого сині очі, сірі очі, карі очі?

Д і т и. Синьоока, сіроока, кароока.

В и х о в а т е л ь. Із чим або з ким ви б порівняли берізки? Д і т и. Із красунями, з принцесами, з весною.

(Берізки віддають дітям зелений ключик.)

В и х о в а т е л ь. Що ми відчинимо цим ключем?

Д і т и. Землю відчинимо, щоб прокинулася травиця. Річку, щоб прокинулася водиця.

Небо відчинимо, щоб засвітило сонце.

Заняття 26

тема. весняна КазКа програмовий зміст

^{• зв’язне мовлення: удосконалювати уміння складати розповіді за серією}

картин, привчати вживати ввічливі слова;

• граматика: закріплювати навички вживання прикметників вищого та найвищого ступенів, порівняння;

• звукова культура: розвивати інтонаційну виразність мови, закріплювати

навички вимови звука [с]; закріплювати вміння володіти різним темпом мовлення; виховувати бажання допомагати тим, хто цього потребує. Словник: активізувати вживання ввічливих слів.

матеріал: іграшки для створення сюжетно-ігрової обстановки «Приго- да в лісі»: Хмара, Сонечко, Сорока, Гном; магнітофонний запис.

Хід заняття

У групу до дітей надходить звуковий лист (звучить магнітофонний запис): Буду радий вас зустріти

^{В чарівному лісі,}

З сонцем в піжмурки пограєм, Заспіваєм пісні.

Тож приходьте, поспішайте, В путь-дорогу вирушайте.

В и х о в а т е л ь. Діти, куди це ми потрапили? Д і т и. До лісу!

В и х о в а т е л ь. А який це ліс, як ви гадаєте: літній, осінній чи зимо- вий? Свою відповідь поясніть.

(Чути жалібну мелодію на сопілочці. З’являється Гном.)

Г н о м. Ой, уже й діти прийшли, а у нас у лісі біда. Чорна Хмара зовсім закрила Сонце. Тварини не можуть потрапити додому.

В и х о в а т е л ь. То ми допоможемо. Закличку заспіваємо. Д і т и (співають закличку). Вийди, вийди, Сонечко...

(Сонечко не виходить.)

В и х о в а т е л ь. І вітру щось немає. А може ми подмухаємо замість нього?

(Гра з султанчиками.)

Г н о м. А може підемо до Хмари й будемо просити, щоб відпустила Со- нечко?

Діти (просять з уживанням «чарівних слів»).

Х м а р а (звучить магнітофонний запис)

Можливо, сонце й буде світити, Якщо завдання мої зможете зробити. Складіть за малюнками казку,

_{А я послухаю, будь ласка.}

Запитання-підказки

— Кого ви бачите на картинках?

— Що роблять зайчики?

— Кого злякалися? Чому не змогли втекти?

— Що вигадав слон?

— Як закінчилася пригода зайців?

(4–5 дітей за допомогою вихователя складають казку.)

В и х о в а т е л ь. Бачу дітки притомились, відпочити вже вам час. Давайте пограємо з хмаринкою.

Фізкультхвилинка Хмарка сонечко закрила, Слізки срібні обронила.

(піднімання рук угору)

Ми ті слізки пошукаєм, (присідання)

У травичці позбираєм. (Нахили тулуба вперед.) Пострибаєм, як зайчата, (підстрибування)

Полетимо, як пташенята,

Потанцюємо ще трішки, Щоб спочили ручки, ніжки. Всі веселі? От чудово!

_{А тепер до праці знову.}

(рухи руками)

(«Пружинка».)

З-за дерева виглядає Сорока. Це — іграшка. Голос її імітує дорослий.

В и х о в а т е л ь. Виявляється, тут хтось є. Хто ж це? Д і т и. Сорока.

В и х о в а т е л ь. А де ж ця скрекотуха? Недаремно в народі кажуть, що хитру Сороку — спіймати морока. На сорок сорок — сорок морок. Що це я прочитала? Ви чули таку скоромовку? Давайте її вивчимо.

(Діти вчать скоромовку. Тренуються повільно, швидко і дуже швидко говорити, чітко вимовляючи звук [с].)

(Сорока знов виглядає з-за дерева.)

С о р о к а. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке! Що тут трапилось таке? В и х о в а т е л ь

Та це ж Хмаринка вийшла

Сьогодні у лиху годинку. І загубила свою родинку. Є у неї три синочки,

Ще веселі чотири дочки Хмара велика, це її ненька Вже дуже старенька.

І дідусь сивенький —

Це Хмари батечко рідненький. Треба їх зібрати і порівняти, Тоді вони підуть за гору спати.

(Діти знаходять ці хмарки, порівнюють їх за розміром, використовуючи у мов- ленні прикметники вищого і найвищого ступенів.)

Д і т и. Хмаринка мала, хмарка менша — синочок. Хмара найбільша —

бабуся.

(Хмара відкриває Сонечко і всі вони зникають за горою. Сонечко радо засві- тило.)

Г н о м. Ну от і все! Я вдячний вам, що Сонечкові допомогли. Які ви молодці, що всі завдання виконати змогли.

Цікаво тут, але додому вирушати час,

До зустрічі наступної. Чекатиму на вас.

Заняття 27

тема. птахи прилетіли програмовий зміст

^{• зв’язне мовлення: формувати уміння складати невеликі розповіді — опи-}

си птахів (від першої особи) (за незначної допомоги вихователя);

• граматика: закріплювати уміння утворювати дієслова від звуконасліду- вань; стимулювати вживання повних речень;

• звукова культура: тренуватися вимовляти звукосполучення — голоси птахів; розвивати логічне мислення, вміння робити висновки; вихову- вати турботливе, доброзичливе ставлення до птахів, бажання піклува- тися про них.

Словник: активізувати вживання назв птахів; вводити узагальнюючі слова.

матеріал: ілюстрації із зображенням птахів, прислів’я, клітка, дві пташ- ки-іграшки.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь

Весела, гарна й кучерява Маленька дівчинка — Весна. Біжить, сміється, сіє трави, Усе пробуджує від сну.

— Діти, яка пора року зараз у нас в гостях? Чому ви думаєте, що це весна?

(Діти називають ознаки весни.)

В и х о в а т е л ь. А чому не видно птахів? Давайте з вами проспіває- мо закличку:

Пташок викликаєм із теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку, Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

(Звучить музика, вихователь запрошує дітей до килимка.)

_{В и х о в а т е л ь}

Нумо, діти, поспішайте. Друзів своїх зустрічайте. Птахи до нас прилетіли. І на килим в групі сіли.

— Погляньте, скільки птахів завітало до нас. Давайте спробуємо прига- дати, як вони називаються.

Д і т и. Сорока, снігур, горобець, чапля, голуб, сова, шишкар, лелека тощо.

В и х о в а т е л ь. Чи всіх цих птахів ми бачили взимку?

Д і т и. Ні, одні птахи відлітали у вирій, інші зимували у нас. В и х о в а т е л ь. Як називаються птахи, які відлітали?

Д і т и. Перелітні.

В и х о в а т е л ь. А ті, що залишалися зимувати? Д і т и. Зимуючі.

Дидактична гра «перелітні — зимуючі»

Діти розподіляються на дві групи. Перша група «збирає» — перелітних пташок, друга — зимуючих. (Шпак — перелітний птах, восени він відлітає у вирій. Горобець — зимуючий, залишається зимувати в нас.)

В и х о в а т е л ь. А чи хотіли б ви хоч на хвилинку стати птахом? Д і т и. Так, хотіли б.

В и х о в а т е л ь. То ж давайте уявимо себе птахами і розкажемо про себе від імені птаха.

Опишемо зовнішній вигляд, особливості будови тіла (з яких частин скла- дається тіло: голова, тулуб, лапи, крила, хвіст).

Запитання для опису

— Як пересувається?

— Чим живиться?

— Де мешкає?

— Яку користь приносить?

— Які про нього складені вірші, загадки, прикмети.

(Діти складають розповіді.)

В и х о в а т е л ь. Птахам сподобалися ваші розповіді, і вони хочуть з вами пограти. Спробуйте відтворити пісні птахів.

Д і т и. Ворона: кар-кар.

В и х о в а т е л ь. Що робить ворона? Д і т и. Ворона каркає;

• горобець: цвірінь-цвірінь (цвірінчить);

• зозуля: ку-ку (кує);

• голуб: воррр-воррр (воркує);

• соловей: тьох-тьох (тьохкає).

(Вихователь показує зображення двох птахів: одного — в клітці, іншого —

на волі.)

В и х о в а т е л ь. Зустрілися дві пташки: одна — в клітці, а інша — на волі. Поміркуйте, про що можуть говорити пташки, які живуть в різних умо- вах: одна в неволі, а інша в лісі? Одна живе на всьому готовому, але в кліт- ці, а іншій доводиться самій шукати собі їжу, рятуватися від ворогів, проте, вона вільна. (Міркування дітей.)

В и х о в а т е л ь. Давайте пригадаємо, як ми піклуємося про наших птахів.

Д і т и. Годуємо взимку, робимо шпаківні весною тощо.

В и х о в а т е л ь. А чому ви піклуєтеся про птахів? (Відповіді дітей.) Вихователь пропонує дітям вивчити прислів’я «Де багато пташок, там

немає комашок» і просить пояснити його зміст.

Заняття 28

тема. звУКи весни

програмовий зміст: навчати дітей слухати й чути звуки навколишнього середовища, а також звуки й інтонації мовлення, розрізняти їх, наслідува- ти; формувати уміння за допомогою інтонації передавати мовний настрій; звертати увагу на вимову звуків [г], [х], тренувати вимову [р] та звукоспо- лучення [дз]; розвивати мислення, творчу уяву; виховувати у дітей бажання брати участь у всіх видах діяльності.

матеріал: магнітофонний запис звуків весни, ілюстрації із зображенням

_{дерев, металофон, барабан, дзвіночки.}

Хід заняття

В и х о в а т е л ь

Привітанням журавля, хто пробуджує поля, Небеса та ручаї, та заквітчує гаї. Здогадались, хто вона?

_{Так, ця дівчина... (Весна).}

— Що навесні відбувається з природою?

Д і т и. Вона прокидається, радіє, оживає.

В и х о в а т е л ь. Кожен тішиться весною і співає свою пісню. Сьо- годні ми з вами послухаємо весняну пісню природи. Ось послухайте, чия це пісня?

(Магнітофонний запис дзюрчання струмка.)

Д і т и. Це пісня струмка.

В и х о в а т е л ь

Густий туман на землю ліг, Чорніє, тане білий сніг,

Біжить струмок, бринить струмок, Щоб змить останній білий сніг.

Давайте відтворимо звуки струмка. (Діти дзвонять у дзвоники.) В и х о в а т е л ь. Зараз ви чули звуки. Це мовні звуки чи ні?

Д і т и. Ні. Це звуки немовні.

В и х о в а т е л ь. А як ми можемо відтворити за допомогою мовних звуків пісенька струмка?

Д і т и. Дзень-дзень-дзень.

В и х о в а т е л ь. Ось і зашуміла, заграла весняна вода. Який характер має пісеньки струмка?

— Про що наспівує струмок? (Відповіді дітей.)

(Пластичний етюд «Весняний струмок».)

_{В и х о в а т е л ь}

Дощик, дощик кап-кап-кап. Ти не капай довго так. Змокли всі доріжки,

Будуть мокрі ніжки.

— Чи чули ви шум весняного дощу?

— Чи схожий він на осінній дощ?

— Який весняний дощ?

Д і т и. Лагідний, жвавий, теплий, веселий.

(За допомогою металофону діти відтворюють звуки дощу.)

В и х о в а т е л ь. А як за допомогою мови передати пісеньку дощу? Д і т и. Крап-крап-крап.

_{В и х о в а т е л ь}

Дядько Дощ стоїть над лісом — Неба велетень дістав.

Він сміється, мов залізом, Дудонить: «Га-га! Га-га!».

— На якому інструменті можна зімітувати звуки грому? Д і т и. На барабані.

В и х о в а т е л ь. Яким ви собі уявляєте грім? Д і т и. Злим, нещадним, суворим, сильним.

В и х о в а т е л ь. Із чим його можна порівняти?

Д і т и. Із розбійником, із бешкетником, із богатирем, із пустуном.

В и х о в а т е л ь. Відтворіть за допомогою мовного апарату звуки грому.

Д і т и. Гах! — Гах! — Гах!

В и х о в а т е л ь. А зараз ми дізнаємося, які пісні співають дерева на- весні. У кожного дерева своя пісня. (Вихователь виставляє картину із зоб- раженням берези.)

— Береза співає ніжну пісню. Спробуйте за допомогою звука [а] відтво- рити ніжну пісню берези.

Д і т и. А-а-а-а-а-а. (Протяжно, ніжно.)

В и х о в а т е л ь. Слухаючи цю пісню, хочеться обійняти берізку, по- жаліти її.

Дуб співає мужню пісню. (Вихователь виставляє картину з зображенням дуба.) (Діти відтворюють.)

В и х о в а т е л ь. Слухаючи пісню дуба, хочеться стати сильним і відваж- ним.

— Верба схилилася над ставом і заспівала задумливу пісню. (Вихователь виставляє картину із зображенням верби.)

(Діти співають.)

— І одразу ми замислилися, кожен став думати свою думу.

— Горобина співала тривожну пісню. (Вихователь виставляє картину із зображенням горобини.)

(Діти інтонацією передають тривогу пісні горобини.)

В и х о в а т е л ь. Стало тривожно, так одразу захотілося, щоб нас хтось захистив.

— Які ж пісні співали дерева?

Д і т и. Ніжну пісню, тривожну, задумливу, мужню.

_{В и х о в а т е л ь}

_{підсумок}

Іде Весна, біжить Весна, Усяк її чекає.

І кожен пісеньку свою, Цій дівчинці співає.

В и х о в а т е л ь. Чиї пісні ми сьогодні почули?

— Яка пісня вам найбільше сподобалася?

— Чиї пісні ви б хотіли послухати весною?

Заняття 29

тема. сКарБ Кота леопольДа програмовий зміст

^{• зв’язне мовлення: вчити дітей складати невеликі розповіді, відповідати на}

запитання повними реченнями; розгадувати загадки;

• граматика: формувати уміння правильно вжи- вати прийменники; активізувати уміння узгод- жувати дієслова з іменниками; розвивати дріб- ну моторику рук; виховувати бажання допома- гати тим, хто того потребує.

Словник: збагачувати словник дітей іменника-

ми на позначення транспорту.

матеріал: іграшки — двоє мишенят; транспорт; олівці; схеми; скринька; дидактична гра «Ми їде- мо, їдемо».

Хід заняття

У групу до дітей завітали двоє мишенят. Вони просять дітей допомогти знай- ти скарб кота Леопольда. Мишенята принесли з собою план. Вихователь пропонує його розглянути.

В и х о в а т е л ь. Де захований скарб? А де ми зараз з вами перебуває? Д і т и. Скарб заховано у лісі. Ми перебуваємо у місті, яке називаєть-

ся Куп’янськ.

В и х о в а т е л ь. На чому можна пересуватися по місту? Поясніть свою відповідь.

Д і т и. На маршрутному таксі, на автобусі, на тролейбусі, на трамваї.

В и х о в а т е л ь. На чому ми доїдемо до лісу? (На карті зображено за- лізницю.)

Д і т и. До лісу ми можемо доїхати потягом.

В и х о в а т е л ь. На нашому шляху — велике озеро. На чому ми здо- лаємо цей шлях?

Д і т и. На човні, на пароплаві, на катері, на плоту.

В и х о в а т е л ь. Наш шлях лежить через гори. Який вид транспорту допоможе подолати шлях через гори? (Відповіді дітей.)

— Чому ви так вирішили?

В и х о в а т е л ь. А лісом на якому транспорті нам буде пересуватися зручніше? (Варіанти відповідей дітей.)

В и х о в а т е л ь. То ж рушаймо. Але щоб миші не заплуталися, з’єднайте лініями види транспорту з відповідними малюнками ліворуч.

_{Фізкультхвилинка}

Раз — підняти руки вгору, Два — схилитися додолу. Не згинайте, діти, ноги, Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати, Будем знову починати.

В и х о в а т е л ь. Уже час вирушати на пошуки скарбу. А де ж наш транспорт?

— Щоб він з’явився треба відгадати загадки.

• Залізні подружки тримаються за руки.

Одна з трубою їх тягне за собою. (Потяг.)

• Ухопився за дріт, покотився у світ,

• Повіз близняток, цілий десяток. (Електровоз.)

• Дім по вулиці повзе, на роботу всіх везе.

Не на курячих ногах, у гумових чобітках. (Автобус.)

• Будиночок ріжки має, людей на роботу збирає.

Швидко по місту біжить, а за кермом водій сидить. (Тролейбус.)

• По хвилях лебідь пливе, людей на собі везе. (Корабель.)

(Після того, як діти розгадують загадку, вихователь виставляє на стіл іграшкові види транспорту: потяг, тролейбус, автобус, корабель.)

В и х о в а т е л ь. Ось і транспорт у нас є. Давайте розставимо його за планом і вирушимо разом із мишенятами за скарбом.

(Діти розставляють транспорт і свої дії супроводжують розповіддю.)

Д і т и. Ми з мишенятами по місту поїдемо на тролейбусі, потім переся- демо на трамвай і виїдемо за місто. До лісу будемо їхати потягом або елект- ровозом. Озеро перепливемо на катері або на кораблі. А через гори переле-

тимо на вертольоті або на літакові. А лісом зручніше буде їхати на велоси- педі чи на самокаті.

(Діти з мишенятами підходять до скрині.)

В и х о в а т е л ь. Ось ми вже і знайшли скарб кота Леопольда. Що може бути у скриньці? (Відповіді дітей.)

(Вихователь відчиняє скриньку і виймає гру «Ми їдемо, їдемо».)

В и х о в а т е л ь. Ця гра навчить вас та мишенят розрізняти і назива- ти види транспорту, орієнтуватися на дорозі, допоможе стати уважнішими. Давайте подякуємо котові Леопольду і пошлемо йому телеграми з розпові- дями про те, як ви допомагали мишенятам.

Заняття 30

тема. схожі і несхожі програмовий зміст

^{• зв’язне мовлення: удосконалювати уміння складати порівняльні розповіді,}

розуміти залежність будови транспорту від середовища пересування;

• звукова культура: удосконалювати вимову всіх засвоєних звуків; закріп- лювати уміння виділяти перший звук у словах; розвивати уміння доби- рати узагальнюючі слова залежно від середовища пересування транс- порту; розвивати у дітей мислення, увагу, пам’ять; виховувати інтерес до техніки, спостережливість.

Словник: збагачувати мовлення дітей словами — назвами транспорту та назвами професій людей, які працюють на транспорті.

матеріал: лист від Чомучки; картки з зображенням різних видів транс- порту; ілюстрації із зображенням неба, моря, доріг; іграшки: корабель та ав- тобус; картки-завдання.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Листоноша нам сьогодні приніс лист від Чомучки, який увесь час щось запитує, щось порівнює. Зараз його цікавить транспорт.

— Чи знаєте ви, що таке транспорт? (Відповіді дітей.) В и х о в а т е л ь. А чи любите ви подорожувати?

— Оберіть той транспорт, на якому б ви хотіли вирушити у подорож.

(Діти обирають картки із зображенням транспорту.)

На килимку малюнки із зображенням блакитного неба, синього моря і дороги сірого кольору. Той, хто бажає подорожувати наземним транспортом, підходить до малюнка із зображенням дороги, хто повітряним — неба, хто водним — моря.

В и х о в а т е л ь. Як назвати транспорт, що пересувається по землі? (Наземний.)

А той, що рухається по воді? (Водний.)

Транспорт, що пересувається у повітрі називають... (повітряним).

В и х о в а т е л ь. Нашого Незнайка цікавить, чим схожі й несхожі ко- рабель та автобус. Давайте розглянемо їх.

(Діти розглядають автобус і корабель, називають складові частини.)

В и х о в а т е л ь. Тож визначимо тепер, чим схожі корабель та ав- тобус.

Д і т и. Автобус і корабель перевозять людей. Це пасажирський транс- порт.

У них є приміщення для пасажирів. Є двигуни.

В и х о в а т е л ь. Чим несхожі? (Якщо діти мають труднощі, вихователь ставить додаткові запитання.)

Запитання для бесіди

— Яку форму мають корабель і автобус?

— Які складові є у автобуса, а у корабля немає?

Д і т и. В автобуса є колеса. Він пересувається по дорозі. А корабель пе- ресувається по воді. У нього — гребний гвинт. У корабля є якір, який опус- кають на дно і корабель стоїть, не рухаючись. А автобус має гальма.

В автобусі є кабіна і автобусом керує водій. На кораблі є палуба. Ним ке- рує капітан. Автобус — це наземний транспорт, а корабель — водний.

Фізкультхвилинка

Вихователь пропонує дітям відтворити за допомогою звуків і рухів певний вид транспорту.

Сіли ми в автомобіль: дир-дир, дир-дир.

А тепер в тролейбус сіли, і тихенько покотили: ш-ш-ш-ш. У літак швиденько сіли і одразу полетіли: ж-ж-ж-ж.

Ось на потязі я мчу: чух-чу, чух-чу.

Любимо ми мандрувати, але час нам працювати.

Дидактична гра «обери транспорт»

Вихователь каже дитині, що вона — стюардеса (шофер, льотчик, кондуктор, ма- шиніст, капітан, матрос тощо). Дитина обирає той транспорт, на якому «працює». (Льотчик — літак.)

В и х о в а т е л ь. Діти, Чомучка для нас підготував завдання. Воно ці- каве і водночас незвичайне. Необхідно кружечками одного кольору обвес- ти предмети, назви яких починаються з однакового звука.

В и х о в а т е л ь. Чомучка дякує нам за допомогу і підтримку А я хочу дізнатися, чи сподобалися вам завдання від нашого друга?

(Діти розповідають, які завдання виконували, що сподобалося, що виклика- ло труднощі.)

ціКава математиКа

Заняття 1

тема. зайЧиК на гостинах У Дітей

програмовий зміст: перевірити вміння дітей лічити й відраховувати пред- мети у межах п’яти; уточнити уявлення про геометричні фігури, закріпити вміння розрізняти їх і використовувати, розв’язуючи логічні вправи; з’ясувати вміння орієнтуватись у часі та просторі; розвивати логічне мислення; вихо- вувати увагу та спостережливість.

Демонстраційний матеріал: цифра 1; чарівна скринька з різнокольо- ровими конвертами; іграшки; таблиці з предметними малюнками; ди- дактичні ігри «Покажи і полічи», «Чого скільки?», «Відгадай, що де ле- жить», «Фантазери»; магнітна дошка; фланелеграф.

роздавальний матеріал: набір геометричних фігур; предметні картинки;

гра «Неуважний художник»; цифра 1.

Хід заняття

— Діти, послухайте й відгадайте загадку. Я впевнена, ви відразу впізнає- те, про кого в ній мовиться.

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст.

На городі побував,

Там капустки пожував.

Довгі лапки — скік та скік.

Ми погнались — він утік. (Зайчик)

— Молодці, правильно відгадали. Чуєте? Хтось стукає. Гей, хто там —

заходьте!

З а й ч и к (заходить). Добрий день, вам, діточки! Яка це група? Які ж ви гарні — сидите тихенько й уважно слухаєте. А що це зараз у вас буде?

Д і т и. Заняття.

З а й ч и к. А яке заняття? Чи не математика? Д і т и. Так.

З а й ч и к (радо). Нарешті мені пощастило! У нашій Лісовій школі вже немає занять із математики. Добре, що я до вас потрапив.

В и х о в а т е л ь. То сідай з нами, Зайчику. Діти, ви любите казки? А в яких казках зустрічається Зайчик? (Діти називають.)

— Сьогодні до нас завітав Зайчик із казки «Коза-Дереза». Скільки у нас у гостях зайчиків? (Один) Позначимо вашу відповідь цифрою 1.

_{Знайомство з цифрою.}

Фіззарядка

Ось один чи одиниця.

І тонка, пряма, як спиця.

Вранці ставши по порядку, Роблять зайчики зарядку.

Дружно лапки піднімають, Гарно бігають, стрибають.

— Але доки Зайчик робив фіззарядку, Коза-Дереза зайняла його хатку, і малий залишився без житла. Зайчик прийшов до нас просити допомоги, бо Коза-Дереза сказала йому, що звільнить хатинку лише тоді, коли він ви- конає всі її завдання. А Зайчик іще не вчив математики і сам не впорається з ними. Допоможемо йому?

Зайчик показує дітям «Чарівну скриньку», яку передала Коза. Хтось із дітей від- криває її, виймає звідти різнокольорові конверти.

— Давайте розглянемо конверти, розкладемо їх рядочком і полічимо.

— Скільки їх? (П’ять)

— А якого вони кольору? Назвіть ці кольори. (Синій, зелений, жовтий, червоний, білий)

— Який за порядком лежить білий конверт? (Діти відповідають.)

— Подивимося, що ж тут поклала Коза-Дереза.

Вихователь виймає картинку-завдання «Покажи і полічи». Потрібно назвати іграшки на сходинках і визначити, як розміщені по порядку (знизу вгору й згори до- низу): Буратіно, м’яч, ведмедик, бубон, машинка.

— Ваші голівки гарно попрацювали, тож нехай вони трішки відпочи- нуть. Заплющте очі й прислухайтесь. Ось прилетів легенький вітерець, розвіює ваше волоссячко, гладить щічки. Відпочили? Працюємо далі. Ці- каво, які ж завдання у синьому конверті? (Вихователь виймає квітку.)

— Ой, яка гарна квіточка!

— А що в неї є? (Пелюстки)

— Скільки їх? (П’ять)

— Ця квітка незвичайна, бо кожна її пелюстка — це привіт від когось із мешканців лісу.

— Перша пелюстка — привіт від Ведмедика. Необхідно відгадати, скіль- ки у мене яблук, якщо їх більше трьох, але менше п’яти.

— Друга пелюстка — привіт від Лисички. Від її квадратної хустини відрі- зали один кут. Скільки кутів стало тепер у хустинки?

— Третя пелюстка — привіт від Горобчика. У його мами три синочки і дві донечки. Скільки усього дітей у неї?

— Четверта пелюстка — привіт від Синички:

Горобець і три Синиці он летять до годівниці.

Скільки пташок, ви скажіть, будуть вдячні за обід?

— П’ята — від Кози-Дерези. Викладіть цифру 1 із паличок.

— Молодці, діти, добре попрацювали!

Тепер настав час відпочинку —

Ми проведемо фізкультхвилинку. Забавлялися зайчата,

(Встати з місця, підняти руки вгору й потягнутися.)

Виглядали маму й тата.

(Руки на поясі, повороти у лівий, у правий бік з присіданням.) Ось так, так лапку до лапки.

(Поплескати в долоні.)

Ось так, так панамку до панамки. (Підняти руки до голови.)

Ось так, так вусом поморгали. (Похитати головою.)

Ось так, так гарно пострибали. (Пострибати на місці.)

Вихователь виймає з жовтого конверта гру «Чого скільки?»

— Скільки ляльок-неваляйок на малюнку? (П’ять)

— Скільки м’ячів? (Чотири)

— Чого більше — матрьошок чи м’ячів?

— Як зробити, щоб їх було порівну?

— Назвіть сусіда цифри 4 ліворуч. Сусіда цифри 4 праворуч.

— Зелений конверт пропонує гру «Фантазери». Ми з вами зараз трохи пофантазуємо — складемо з геометричних фігур Зайчикові хатинку, яку зай- няла Коза-Дереза.

— Скільки ви виклали хатинок? (Одну)

_{— Скільки геометричних фігур ви використали? (П’ять)}

— Скільки	? Скільки ?
— Скільки	? Чим відрізняється фігура	від ін-

ших?

— Так, вона має три сторони, а решта — по чотири.

— Червоний конверт пропонує гру «Відгадай, що де ле- жить?»

Вихователь кладе іграшки на чотирьох стільчиках, розставивши їх по різні боки від того місця, де стоятиме дитина. Потрібно сказати, що м’ячик лежить на стільчи- ку попереду, машина — позаду, кубик — ліворуч, ведмедик — праворуч.

З а й ч и к. А я, діти, приніс вам свою улюблену гру «Зайчик сірий уми- вається». Давайте пограємо в неї разом.

Зайчик сірий умивається,

Певне, в гості він збирається. Вимив носик, вимив ротик, Витріпав і вимив хвостик, Вимив він обидва вуха

й рушничком їх витер сухо.

Промовляючи віршика, Зайчик імітує всі рухи, потім стрибає на обох ногах до когось із дітей, і той стає Зайчиком. Гра повторюється.

_{З а й ч и к}

Гей, виходьте, всі звірята,

В мене нині буде свято!

Діти добре розв’язали, Що коза їм загадала,

І тепер в моєї хати

Дерезу вдалось прогнати.

В и х о в а т е л ь. Діти, вам сподобалися завдання, які передала Коза- Дереза? А яке сподобалося найбільше? Чому? Ви були уважними, кмітливи- ми і все змогли виконати, а отже, допомогли Зайчикові звільнити хатинку.

З а й ч и к. Мені було приємно дивитися, як ви гарно працювали на за- нятті. Дякую, що допомогли вигнати Козу-Дерезу. А на згадку я дарую вам гру «Лего», щоб ви гралися й згадували мене й сьогоднішнє заняття. А ось іще даруночок — торбинка з цукерками. До побачення, друзі!

Заняття 2

тема. поДорож До парКУ

програмовий зміст: формувати уявлення дітей про число і цифру; за- кріплювати вміння розрізняти предмети за величиною; користуватися вис- ловлюваннями високий, низький, великий, малий; викликати зацікавленість у розв’язанні задач шляхом зорового та розумового аналізу фігур по гори- зонталі; розвивати кмітливість, зосередженість; виховувати уважність, дис- циплінованість.

Демонстраційний матеріал: іграшкові зайчики; 3 котики; 2 гноми; 3 цег- лини; набірне полотно; цифри; м’ячі.

роздавальний матеріал: смужки для викладання цифр; цифри; 2 морк- вини; дидактична гра «Якої фігури не вистачає?».

Хід заняття

Перед дітьми з’являються два гномики Ах і Ох.

— Дітки, подивіться, гномики вирішили змайструвати драбинку. Ох змайстрував першу сходинку і використав одну цеглину. Скільки цеглинок взяв Ох? Якою цифрою позначимо число один (1)?

Це один чи одиниця.

І тонка, пряма, як спиця.

Знайдіть в себе на столі цифру 1, покажіть мені.

— Ах змайстрував другу сходинку і використав дві цеглини. Отже, чис- ло два ми позначимо цифрою 2.

Знайомство з цифрою 2.

А це ось цифра два, В неї кругла голова,

Довгий хвіст, зігнута шийка. Отака, як бачим, двійка.

— Чия сходинка вища? Чому? Отже, число 2 більше за число 1 на один.

Гномики дуже люблять гратися зі своїми друзями зайчиками. А ви, діти пограєте разом з ними?

робота з роздавальним матеріалом

Діти викладають зайчиків на верхню смужку.

— Подивіться, скільки зайчиків. (Вихователь показує цифру 2.)

— А на нижню покладіть ось скільки морквинок. (Показує цифру 1.)

— Чого більше? Чого менше? На скільки? Як зробити, щоб їх було по- рівну?

— Скільки гномиків прийшло до нас? Покажіть цифрою.

— До парку завітали 3 киці, але вони посварилися, бо не можуть м’ячики поділити.

(До групи заходять 3 киці, різні за висотою, які тримають у руках 3 м’ячі різно- го розміру і кольору.)

— Як ви гадаєте, як помирити котиків?

(Діти виконують вимірювання за висотою. Вищій киці віддають найбільший м’яч, трішки нижчій — дещо менший, низенькій — маленький м’яч.)

— Гномики дуже вас просять допомогти їм впоратись із наступним за- вданням.

Дидактична гра «якої фігури не вистачає?»

_{Умова. Дібрати з другої картки потрібну фігуру і поставити в першу.}

— Чи сподобалось вам подорож? Отже, ви бачите, що багато корисних справ ми сьогодні зробили.

Заняття 3

тема. троє поросят

програмовий зміст: познайомити дітей з утворенням числа три та цифрою 3; пояснити дітям, що загальна кількість предметів не залежить від їх просторо- вого розміщення; вчити дітей діяти з предметами-замінниками; продовжувати вчити дітей порівнювати предмети за величиною; закріпити назви площинних геометричних фігур; розвивати уважність, пам’ять, логічне мислення.

матеріал: троє поросят, замки з ключами, геометричні фігури.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Жили собі у лісі поросята Ніф-Ніф і Нуф-Нуф.

— Скільки було поросят? (Двоє.)

— Та був у них ще один братик. Почув він, що почалася його казка, і при- біг. Отже, стало їх троє. (Рахуємо.)

Знайомство з цифрою 3.

Трійку третю із значків

Складемо із двох гачків.

На столі лежать однакові кружечки — поросята різного кольору. Вихователь про- понує позначити поросят кольорами. Діти за вказівкою вихователя викладають різ- ні комбінації розташування поросят. Вихователь підводить дітей до розуміння, що, як би ми не розташовували поросят, їх залишається троє.

— Почали поросята будувати хатинки. Ніф-Ніф брав для будівництва со- ломинки. Всі вони були різними за величиною. Давайте їх порівняємо.

Самостійна робота дітей.

— Порівняйте за величиною «цеглинки» для будиночка Нуф-Нуфа.

— Наф-Наф на свій будиночок вирішив повісити замок. Перед вами —

різні замки. Доберіть до них ключі.

_{Замкова шпара — геометрична фігура.}

— А тепер до будинку Наф-Нафа давайте викладемо доріжку — візеру- нок із геометричних фігур.

Самостійна робота дітей.

Діти називають, які площинні геометричні фігури використали, скільки та яких було фігур, якого кольору, які за величиною.

Заняття 4

тема. КицьКин Дім

програмовий зміст: використовуючи ігровий сюжет, закріпити в пам’яті дітей правила протипожежної безпеки, а саме: сірниками гратися не мож- на, сірники — не іграшки, вогонь призводить до біди; на основі розігра- ної ситуації закріпити прислів’я «Друзі пізнаються в біді»; виховувати ба- жання допомогти, поділитися з друзями; вчити дітей думати, розв’язувати

проблемні ситуації, знаходити правильну відповідь; познайомити дітей із цифрою 4; закріпити вміння рахувати, порівнювати множини, працювати із роздавальним матеріалом; закріпити поняття: вузький, широкий, багато, один; розвивати мислення, вміння за описом впізнати геометричну фігуру, назвати її; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Демонстраційний матеріал: макет будиночка; іграшки: Киця Мурися, Пів- ник, Качечка, Песик, Лисичка, Їжачок; чарівне яблуко; дерева; гриби; місто- чок вузький; місточок широкий; кошик із цукерками; геометричні фігури. роздавальний матеріал: папуги та банани; синьо-червона смужка; циф-

ри 1, 2, 3, 4.

Хід заняття

Вихователь заходить із дітьми в групу, звертається до них.

— Сьогодні, діти, ми з вами підемо в гості, але спочатку вам потрібно відгадати до кого. Послухайте загадку.

Я — пухнаста і маленька,

Чорна, сіра чи біленька.

Я на сонці люблю грітись, Вмію лапкою помитись. Дуже гарну вдачу маю,

Мишку в гості закликаю. (Киця.)

— Так, сьогодні ми підемо в гості до Киці Мурисі. Вона дуже, дуже лю- бить, коли до неї приходять гості, а сама така привітна, лагідна. Хочете піти до неї? Тоді ходімо!

— Ось ми й дісталися Кициного будиночка. Але що це? Невже пожежа?

Вихователь дзвонить у дзвіночок.

Тілі-бім, тілі-бім, Загорівся Кицин дім.

Киця вибігла, очки витріщила:

— Мяу! Мяу! Поможіть! Мій будинок потушіть! Качечка з відром біжить, Щоби Кицин дім тушить. Поливає, поливає,

З цього краю, з того краю.

Біжить Півник — молодець, Золотий гребінець. Крильцями мерщій махає, Вогонь далі відганяє.

Сусід Рябко це почув, Враз до Киці він прибув. Став Кицюні помагати, Лапками вогонь топтати.

Всі вогонь страшний гасили, Прикладали усі сили.

А вогонь страшний горів Та все лихо тут творив. Півню крильця обпалив, Рябку лапки підпалив. Качці носик весь попік, А Мурисі хвіст обпік. Дуже боляче усім,

Та тушити треба дім, Щоб хатинка не згоріла, Щоб Кицюня звеселіла. На кінець вогонь погас, Стало весело всім враз. Радісна Мурися дуже, Адже має вірних друзів.

— Діти, а хто були друзі у Киці? (Качка, Півник, Песик.)

— Чому їх можна назвати друзями? (Вони допомагали погасити Киці во- гонь.)

— Так, є таке прислів’я «Друзі пізнаються в біді». (Діти повторюють.)

— Адже не тільки ті друзі, хто ходить в гості, хто грається разом, а ті друзі, хто допомагає одне одному в скрутну хвилину.

— Діти, подивіться і скажіть:

— Скільки качок? (Одна.) Покажіть цифру.

— Скільки півників? (Один.) Покажіть цифру.

— А скільки їх разом? (Два.) Покажіть цифру.

— Скільки собачок? (Один.) Покажіть цифру.

— А скільки їх стало всіх разом? (Три.) Покажіть цифру.

— А що більше: два чи три?

— Діти, але хто все ж таки спричинив пожежу у Кициному домі? Давай- те в неї про це запитаємо. (Запитують у Киці.)

_{К и ц я}

В и х о в а т е л ь

К и ц я

Лиска хитра тут ходила, Мій будинок підпалила. Тут вогню вона злякалась, Утікла і заховалась.

Як же нам її знайти,

Не підкажеш, Кицю, ти?

Вам не можу помогти

В лісі Лиску ту знайти.

Я вам план лиш можу дати, А ви будете шукати.

Кицюня дає дітям план.

— Ідіть прямо, дійдете до річки, перейдете місточком, потім оберете, якою стежкою йти далі, і, якщо оберете правильно, вам допоможе один із моїх лісових друзів.

Діти йдуть, доходять до місточків, з’ясовують, яким краще йти — вузьким чи широким, проходять через широкий місточок, хлопчики допомагають переходити дівчатам, пропускають їх вперед. Доходять до трьох стежинок.

— Якою стежинкою нам йти далі? Одна прямує вліво, друга — вправо, а третя — прямо.

— Якщо ми підемо вліво, потопчемо гриби.

— Якщо підемо вправо — поламаємо гілки дерев, бо дерева густі.

— Якщо підемо прямо, то зустрінемо злого звіра.

Діти пояснюють, що вліво не підуть, бо топтати гриби не можна, вони потрібні лісовим звірам; вправо теж не підуть, бо ламати гілки дерев не можна. Підуть пря- мо. Під деревом зустрічають Їжачка.

— Їжачку, допоможи нам, будь ласка, знайти Лисичку.

— Лисиччин будиночок вже недалеко, але вона зачинилася на багато замків. Я вам дам чарівне яблуко, і якщо ви будете уважними, то відкриєте замок.

(Дає велике чарівне яблуко. В яблуці сховані ключі — геометричні фігури.)

Вихователь описує їх, а діти повинні назвати. Наприклад, в цього клю- чика чотири куточки та чотири сторони (квадрат). Гра продовжується, поки діти не назвуть всі геометричні фігури. Потім підходять до Лисиччиного бу- диночка і вкладають ключі-вкладки в замочки.

Виходить Лисичка.

— Лисичко, що ж це ти накоїла? Підпалила Кицин дім. Нащо ж ти бра- ла сірники?

_{Л и с и ч к а}

В и х о в а т е л ь

Вибачте мені.

Я хотіла сірники взяти,

Щоби нами лиш пограти.

Діти, а чи можна сірники брати? Можна ними гратися?

— Запам’ятайте правило:

«Сірники — не іграшки. Брати в руки їх не можна».

Діти повторюють.

— Бачиш, скільки лиха ти накоїла. Будиночок у Киці Мурисі ледь не згорів, Півник крильця обсмалив, Песик лапки обпалив, Качка носик об- пекла, а Киця — хвостик попекла. Всім їм було боляче і важко.

— Діти, а ви берете вдома сірники? А хто їх може брати? (Дорослі.) Л и с к а. Я більше не буду. Вибачте мене, будь ласка.

В и х о в а т е л ь. Ти не у нас проси вибачення, а у Киці Мурисі.

Діти повертаються назад тією самою стежкою. По дорозі віддають яблуко Їжач- кові. Лисичка просить вибачення у Киці.

Л и с к а. Кицю, вибач мені, будь ласка. Я не буду шкодити. Давай бу- демо з тобою друзями.

К и ц я. Давай.

В и х о в а т е л ь. Діти, скільки було друзів у Киці?

— А скільки стало? А що більше: три чи чотири?

— Давайте ще раз порахуємо всіх Кициних друзів. (Чотири.)

— А якою цифрою позначається число чотири? Погляньте, всі цифри вишикувались в ряд, а ця ось сховалась.

_{(Показує цифру 4.)}

Подивіться, цифра ця Вправо лікоть підвела. Вихваляється без міри, Зветься цифра ця — 4.

Діти повторюють слова, говорять, на кого вона схожа.

В и х о в а т е л ь. Діти, коли в Киці трапилась біда, то до неї на допомо- гу прибігли не тільки близькі друзі, але й поспішили друзі з далеких країв — гарні кольорові папуги.

робота з роздавальним матеріалом

Діти викладають на синю смужку трьох папуг, «пригощають» їх бананами, ра- хують.

В и х о в а т е л ь. Аж раптом прилетів ще один папуга, йому не вистачи- ло банана. Що потрібно зробити, щоб було порівну? (Діти відповідають.)

В и х о в а т е л ь. Діти, а зараз давайте підемо всі до Киці й прочитає- мо їй віршика «Пішла киця по водицю».

Киця за це пригощає дітей цукерками, але одній дитині не вистачило солодощів.

В и х о в а т е л ь. Діти, що будемо робити? Може, хтось поділиться з другом? Адже друзі завжди повинні одне одного виручати.

Діти діляться, але однієї цукерки все рівно не вистачає.

В и х о в а т е л ь. Дітки, за те, що ви не жадні, поділилися своєю цу- керкою, а самі лишились без солодкого, я спробую почаклувати. Заплющ- те очі!

Тари-бари-кара-бас,

Чудо, появися враз.

Ти, корзинко, покрутись, Чудо, чудо, появись!

Діти розплющують очі й бачать, що в корзинці з’явились ще дві цукерки.

— Ось у корзинці з’явились ще дві цукерки. Одну ми дамо тому, хто поділив- ся, віддавши другові свою. А одна лишається зайвою. Кому ми її віддамо?

Діти вирішують віддати її вихователеві.

Заняття 5

тема. теремоК

програмовий зміст: формувати у дітей уявлення про кількісну, поряд- кову лічбу, утворення числа чотири; вчити правильно відповідати на запи- тання: «Скільки всього»? «Котрий?», «Скільки було?», «Скільки стало?»; поглибити знання дітей про поняття більше, менше, порівну; познайомити з цифрою 4; закріпити назви геометричних фігур: квадрат, трикутник, круг; вправляти в умінні орієнтуватись в просторі, прямо, вправо — вліво, вгорі — внизу; розвивати логічне мислення, пам’ять; виховувати самостійність у ро- боті, посидючість, цікавість до занять із математики.

Попередня робота. Вивчення геометричних фігур в іграх та на попередніх заняттях. Рахунок різних предметів, іграшок на прогулянках, в іграх.

матеріал: казковий теремок; виготовлені замки (коробочки з отвора- ми — геометричними фігурами); дерева; іграшки: білочка, собачка, киць- ка, зайчик; цифри; демонстраційні каси з цифрами; намальовані цифри; прості олівці.

Хід заняття

На столі декорація: казковий будиночок, на вікнах і дверях висять «замки» (ви- готовлені коробочки з отворами у формі геометричних фігур).

_{В и х о в а т е л ь}

Стоїть терем одинокий, Не низький і не високий, Не великий, не малий, Він казковий, чарівний.

І живуть у теремочку, Що у лісі, на горбочку,

В щасті, в мирі, а не в тузі Добрі, щирі, вірні друзі. Жили добре не тужили, Весело і дружно жили. Але ось біда прийшла

І велика і страшна.

Злий чаклун у цьому лісі Тут з’явився на узліссі. Звірів вигнав, ліс зламав, Теремок зачаклував, Почепив замки важкі! (Показує)

І на вікна, і на двері. Всі замки позамикав,

А ключі від них сховав.

— Що ж нам робити, діти? Як дізнатися, хто в будиночку цьому живе? Як звільнити вірних друзів?

Звертає увагу на листа.

— Ой, а тут якийсь лист. (Читає лист від Колобка.)

«Любі малята! Пише вам Колобок. Я котився лісом і бачив, де чаклун заховав ключі від чарівного терема. Показати я вам не зможу, тому що по- спішаю в гості до Лисички, але я можу вам розказати, де знаходяться ключі, а ви їх самі знайдете. Потрібно знайти те, що залишається від берези, коли її зламали. Від цього місця слід піти наліво. Там знайдете предмет, схожий за формою на мене, на Колобка. Внизу, під ним, буде ще один предмет, схо- жий на квадрат, там і будуть ключі».

Діти йдуть шукати. На столі вихователь може покласти м’яч, круг та інші круглі предмети на столі, а під столом — квадратну коробочку, а в ній — геометричні фігу- ри. Після пошуків, вихователь роздає дітям ключі — геометричні фігури. Діти під- ходять до будиночка. На будиночку — замки.

В и х о в а т е л ь. Діти, замки відімкнуться лише тоді, коли всі діти пра- вильно встромлять в них всі ключі.

Діти закладають в отвори геометричні фігури.

— Ось і відімкнули ми всі замки і розчаклували цей казковий будино- чок. Сідайте всі на стільчики. Давайте, нарешті, дізнаємося, хто в будиноч- ку живе і що буде далі.

Виходить білочка.

— Хто це? Скільки білочок? Покажіть ту цифру, яка позначає кількість білочок.

Виходить цуценя.

— Хто це? Скільки цуценят? (Один.)

— Скільки звірят разом? (Двоє.)

— Що більше: один чи два? (Два.)

Виходить киця.

— Хто це? Скільки кицьок? (Одна.)

— Скільки було звірят, поки не прийшла киця? (Двоє.)

— Скільки стало? (Троє.)

— Що більше: два чи три? (Три.)

Виходить зайчик.

— Скільки зайчиків? (Один.)

— Скільки було звірят? (Троє.)

— Скільки стало? (Четверо.)

— Що більше: три чи чотири? На скільки?

— Якою ж цифрою можна позначити число чотири? Хто може знайти серед цифр 4?

Діти знаходять.

В и х о в а т е л ь. Ось чотири жартівливо випирає лікоть вліво. (Пока- зує.)

— Погляньте на цифру і скажіть, на що вона схожа. Знайдіть таку саму циф- ру у себе в касах. Роздивіться її. Обведіть пальчиком і покладіть на місце.

_{Фізкультхвилинка}

Один, два, три, чотири — Рахувати нас навчили,

Я всього дві ніжки маю.

Ними високо стрибаю, (Стрибають.) Підвожусь і присідаю, (Присідають.) Зовсім втоми я не знаю.

Ще дві ручки гарні маю, (Показують.) Ними плескаю, махаю,

Раз, два, раз, два, закінчилась гра!

В и х о в а т е л ь. Діти, щоб краще ви запам’ятали цифру 4, зафарбуй- те її олівцем. Намагайтеся, щоб цифра була гарна, потім заберете її додому і покажете своїм рідним.

Заняття 6

тема. поДорож на КораБлі

програмовий зміст: продовжувати вчити дітей рахувати в межах п’яти; уточнити знання про числа і цифри в межах п’яти; познайомити з утворен- ням числа п’ять; тренувати в розрізнюванні та називанні геометричних фі- гур; вправляти в умінні добирати відповідну за розміром геометричну фігу- ру; закріпити знання про об’ємні геометричні фігури — куб, кулю, циліндр; розвивати стійку увагу, пам’ять, виховувати організованість, старанність.

матеріал: великі геометричні фігури; картки з цифрами (від 1 до 5); вели- кі картки з вирізаними контурами геометричних фігур; набір геометричних фігур різної величини; силуети рибок; зображення акули; різні іграшки.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні я прийшла в дитячий садок, зайшла в групу, і як завжди, уважно все роздивилась навкруги. І раптом я побачила, що у нас в ігровому куточку лише один папуга. «А де ж його друг?» — зди- вувалася я, адже папуги завжди були поруч. Я швидко підійшла до папу- ги, який залишився, і побачила, що він дуже засмучений, а в дзьобі у нього якийсь папірець. Ось він і ось що тут написано: «Я вкрав вашого папугу, бо він мені дуже сподобався, а вам вистачить й одного. Він буде жити у мене в Африці, й ви його ніколи не побачите. Ха-ха-ха. Бармалей».

— Діти, чи допоможемо ми нашому папузі? Чи згодні ви вирушити у казкову подорож до Африки та врятувати нашого гарного птаха з не- волі? (Так.)

— Тоді вирушаймо. Там на нас чекає багато несподіванок. А попливемо ми на кораблі, але спочатку ми повинні правильно на ньому розміститись. У нас на кораблі три каюти, і всі вони позначені якоюсь геометричною фі- гурою. У каютах є місця, вони позначені цифрами. Зараз ви отримаєте квит- ки, уважно на них подивіться і кожен знайде своє місце.

Діти отримують квитки у формі геометричних фігур із числовими позначення- ми (крапочками) від 1 до 4. Потім вони рахують крапочки, зіставляють їх кількість з цифрою та сідають на стільці з відповідною цифрою.

В и х о в а т е л ь. Ось ми й попливли. (Звучить музичний супровід.)

А шлях наш проходить через океани і моря, бо Бармалей живе в далекій Африці. Туди він і втік із нашим папугою. На морі часто бувають урагани, шторми. Ось і ми потрапили в шторм. Яке лихо! Наш корабель потрапив на підводні камінні скелі-рифи й отримав пробоїни. Вода починає швидко за- повнювати корабель, і якщо ми не закриємо отвори, то можемо потонути. Давайте зараз швиденько затулимо дірки у днищі нашого корабля.

Вихователь роздає дітям картки з отворами у вигляді різних площинних геомет- ричних фігур різної величини, серед яких є і необхідні за розміром. Діти добирають і закривають геометричними фігурами отвори в картках.

В и х о в а т е л ь. Нарешті нам вдалося врятуватись і врятувати корабель. Тепер ми можемо спокійно пливти далі. Ось уже і берег неподалік. Але що це? (На дошці серед хвиль з’являється макет акули з відкритою пащею.)

Д і т и. Акула.

В и х о в а т е л ь. Так, діти, це зажерлива акула. Що ж нам робити? Адже вона не дасть нам висадитись на берег, може на когось напасти. Ось що я придумала. Давайте нагодуємо її рибою.

Вихователь роздає дітям картки з цифрами і пропонує відрахувати з тарілочок, які є перед кожною дитиною, аналогічну кількість рибок та кинути їх у пащу акули. Вихователь стежить за правильністю виконання завдання. Ознайомлення з цифрою 5. Лічба в межах п’яти.

— Ось і нагодували ми акулу, вона собі десь попливла. Тепер ми може- мо зійти на берег. (Виходять з-за столів.)

— Ось ми й дісталися Африки. Давайте трішки розімнемося після важ- кої подорожі.

Фізкультхвилинка.

Ми по Африці гуляєм,

Раз, два, три, чотири, (ходьба на місці) На всі боки заглядаєм,

Раз, два, три, чотири. (Повороти тулуба вправо-вліво.) Ми кокосів назбираєм,

Раз, два, три, чотири, (нахил вперед) Наче мавпи пострибаєм,

Раз, два, три, чотири. (Стрибки із рухами рук.)

— Я бачу, ви трішки розім’ялись, а тепер ми всі разом підемо шукати зло- дія Бармалея і нашого папугу. Але що це? Мавпеня щось тримає в лапках. По- дивимось… Ага, це записка від розбійника Бармалея: «Я зрозумів, що ви ро- зумні та сміливі діти. Тому я вирішив віддати вам вашого папугу. Але я боюсь потрапити вам на очі, бо ви мене можете побити, тому я вашого птаха захо- вав. Він захований у печері, каміння в якій схоже на циліндр. Бармалей».

На килимку збудовані скелі з об’ємних геометричних фігур — куль, кубів, цилін- дрів. Діти знаходять «печеру» з циліндрами. В ній — папуга.

— Ура! Ми відшукали нашого красивого і розумного птаха. Давайте шви- денько повернемось на корабель, поки не з’явився Бармалей.

Діти сідають за столи і під музичний супровід повертаються назад у групу.

Заняття 7

тема. Допоможемо зайЧиКові

програмовий зміст: перевірити вміння дітей лічити до п’яти; порівню- вати предмети різної висоти; надати відомості про геометричні фігури, час- тини доби; розвивати вміння узгоджувати порядкові числівники з іменни- ками; розвивати увагу; виховувати товариськість, бажання допомагати тим, хто цього потребує.

Демонстраційний матеріал: чотирикадрова сюжетна картина (для визначення послідовності подій); посібник «Де чиї сліди?»; ілюстрації «Частини доби».

роздавальний матеріал: площинні геометричні фігури, дидактична гра

«Лабіринт»; олівці; гуашеві фарби (4 кольори); пензлі.

Хід заняття.

Діти заходять у групу й помічають у кутку ялинку з купою «снігу» під нею. Це дитина в образі Зайчика, накритого білою полотниною.

В и х о в а т е л ь (звертає увагу дітей на купу). Погляньте, діти, сніг во- рушиться! Мені здається, що тут хтось є. Цікаво, хто ж то може бути? (Діти висловлюють припущення.)

— Маринко, ходи сюди й спробуй навпомацки дізнатися, хто ховаєть- ся в снігу.

Дівчинка, обмацуючи купу, визначає, що під снігом сидить Зайчик. Знімає з нього полотнину.

Д і т и. Зайчику, ти чому тут ховаєшся?

З а й ч и к (хлипає). Лисичка вигнала мене з моєї хатинки. Ще й нака- зала сюди не повертатися. От я й сиджу в снігу. Вже дуже змерз, але нічим собі зарадити не можу. Хіба від вас допомоги дочекаюся!

В и х о в а т е л ь. Малята, спробуймо допомогти бідолашному Зайчикові. Щоб Лисичка подобрішала, ми подаруємо їй гарну картинку, й тоді вона впус-

тить Зайчика до хатки. Ця картинка складається з окремих частин — пазлів. Їх необхідно з’єднати так, щоб вийшло цілісне зображення. Картина неод- мінно буде до вподоби Лисичці, але спершу ми маємо виконати кілька за- вдань. За кожне правильно розв’язане завдання ви отримуватимете одну час- тинку картини для Лисички. То як, ви готові допомогти Зайчикові?

Діти погоджуються. Зайчик показує їм три коробки однакової форми, але всі вони різного кольору — зеленого, блакитного та червоного,— і пропонує відгадати, в якій із них містяться Лисиччині завдання для виконання. Проблемна ситуація об- говорюється в режимі «Мозкового штурму»: пропонуються різні варіанти, всі гур- том аналізують їх та обирають найбільш прийнятний. Разом доходять висновку, що саме в червоній коробці — найбільш яскравій і помітній — знаходяться завдання, які діти повинні виконати.

Завдання 1. «Опишіть пригоди сніговика»

В и х о в а т е л ь. Художник переплутав кадрики цієї мальованої оповід- ки. Ви повинні показати й розповісти, в якій послідовності відбувалися зоб- ражені події.

• Яка картинка, на вашу думку, має бути першою? Напишемо поряд цифру 1.

• А що було далі? Так, це друга картинка, пишемо цифру 2.

• Яка третя? Тут буде цифра 3.

• А ось і остання, четверта, картинка — пишемо цифру 4.

— Молодці, діти! Ви впорались з завданням, тож отримуєте за це пер- шу частинку нашої картинки-подарунка. (Показує її та розміщує на флане- леграфі.)

Завдання 2. «Упізнайте та назвіть»

Вихователь дістає конверт із предметними картинками: всередині пев- ної геометричної фігури зображені різні тварини. Викликана до столу ди- тина впізнає й називає тварину, обводить пальцем контур фігури, також називає її. Решта дітей підтверджує або спростовує відповідь. Вихователь за потреби допомагає навідними запитаннями.

Зайчик

Кіт

Ведмідь

Мишка

Собака

_{Лисичка}

Качка

Вовк

В и х о в а т е л ь. Повторимо назви фігур: трикутник, чотирикутник, круг. Отже, виконане й це завдання — маємо другу частинку-картини. (Роз- міщує її на фланелеграфі.)

Завдання 3. «Де чиї сліди?»

Діти розглядають зображених праворуч тварин та сліди ліворуч. Визна- чають, кому які сліди належать, і вписують поряд відповідну цифру.

— Ось бачиш, Зайчику, це завдання виявилося не таким уже й складним. Необхідно лише трохи поміркувати й уважно придивлятися. У нас уже є тре- тя частинка картини. (Розміщує її.)

Завдання 4. «Допоможіть сніговикам»

— Як ви гадаєте, діти, що тут потрібно зробити? (Допомогти сніговикам дістатися додому.) Де вони живуть? (У своїх будиночках.) Чи однакові сніго- вики? (Вони різного зросту.) А будиночки? (Теж різні за розміром.)

— Покажіть, де живе високий сніговик. А де живе низький? Проведіть їх додому.

 _

Діти проводять двома стежинками сніговиків та отримують четверту частинку картини. Вихователь додає її до трьох попередніх.

Завдання 5. «Назвіть і розмалюйте частини доби»

— Я впевнена, що з цим завданням ви впораєтесь швидко. Назвіть час- тини доби. (Показує ілюстрації, діти називають.)

— А тепер пригадаймо прислів’я про ранок:

• Уставай зранку, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

• Рання пташка росу п’є, а пізня сльозу ллє.

— Яким кольором ви б розмалювали ранок? (Жовтим.) Чому? (Бо на небі з’являється сонце й посилає на землю світло й тепло.)

Пригадаймо прислів’я про сонячний день:

• У сонячний день і сумний звеселяється.

• Добра праця, лиш день малий.

• При роботі швидко день минає.

• День у жнива рік годує.

— Якого кольору день? (Червоного, бо сонце дуже гріє, та й роботи біль- шає.) Що настає далі? (Вечір)

Пригадаймо прислів’я про цей період доби:

• Що вранці не зробиш, то ввечері не наздоженеш.

— Яку барву подаруєте вечору? (Синю, бо сонце заходить, й усе навкру- ги темнішає.)

Аж ось і ніч настала. Послухайте прислів’я про ніч.

• Хто багато працює, той удома ночує.

— Який колір ночі? (Чорний. Якщо не світить місяць, то взагалі нічого не видно.)

Діти відповідно розфарбовують аркушики паперу квадратної форми. Вихова- тель розміщує останню п’яту частинку картини.

З а й ч и к. Дякую вам, малята, за те, що впоралися з усіма завданнями. Залишається скласти всі частинки. (Двоє викликаних дітей з’єднують пазли на фланелеграфі в належному порядку.)

З а й ч и к. Молодці! Тепер я можу сміливо йти додому. Лисичка буде потішена вашим подарунком, і я повернуся до моєї хатинки. Бувайте!

Заняття 8

тема. на ДопомогУ ФеДорі

програмовий зміст: продовжувати вчити порівнювати дві групи предметів, користуючись словами більше на один, менше на один, стільки скільки, порів- ну; закріпити кількісну, порядкову, пряму та зворотну лічбу в межах п’яти; формувати уміння позначати цифрою відповідну кількість предметів; роз- вивати уміння орієнтуватись у просторі (попереду, позаду, зліва, справа, по- середині); розвивати дружні стосунки, чуйність, бажання прийти на допо- могу ближньому; виховувати інтерес до заняття.

матеріал: сорока; посуд; Федора; кошик з овочами; меблі іграшкові; ди- дактична гра «Склади ціле».

Хід урОКу

Залітає сорока.

С о р о к а. Скре-ке-ке! Що сталося?

В и х о в а т е л ь. Зачекай, сороко! Діти, вам не здається, що вона щось забула?

Д і т и. Привітатися!

В и х о в а т е л ь. Та вона, мабуть, і не знає, навіщо потрібно вітатися. Адже вітаються всі добрі й чемні люди, вони бажають під час зустрічі доб- ра і здоров’я.

С о р о к а. Але ж у казці лихо!

В и х о в а т е л ь. То як, дітки, вирушимо до казки? Не злякаєтесь? А як ви гадаєте, краще туди одному йти чи разом із друзями? А чому? Тоді тримай- те міцно одне одного за ручки, посміхніться — і в путь. (Звучить музика.).

— Ой, а до якої це ми казки потрапили? Хатинка стоїть. А це що? (По- суд.)

— А хто це там плаче? (Лялька Федора в будинку.)

— А чому вона плаче? (Від неї пішов посуд.)

— А як їй повернути посуд, підкажіть. (Діти лагідно просять посуд по- вернутися.)

— Посуд згоден повернутися. Але він хоче, щоб ви порахували його. А тепер зробіть це зворотною лічбою. А тепер по порядку. Яка за порядком чашка? А на якому місці стоїть тарілка?

— Посуд ми повернули, але всі чашки переплутались, і Федора не знає, яких більше? Як перевірити це? (Діти відповідають.)

— Чуєте, здається, кошик, ворушиться.

Д і в ч и н к а. Ой, мені страшно, може, не будемо заглядати туди?

— Та це ж Федора зібралась обід готувати і всі овочі переплутала. Необ- хідно порахувати їх: позначити цифрою.

Діти рахують овочі і позначають цифрою.

Фізкультхвилинка

— А що тут від Федори ховається? Меблі. Що посередині? А стіл де? А що зліва від шафи? Попереду? Позаду?

— Здається, ми всі речі Федорі повернули, вона дуже вам вдячна і хоче напоїти вас чаєм із печивом. Але що ще трапилось? Здається, всі чайни- ки розбились. Знайдіть собі пару. А тепер разом із другом складіть чайник. Якщо будете допомагати одне одному, тоді вийде краще.

Дидактична гра «складіть ціле»

— Чи сподобалось вам заняття? Як ви гадаєте, чи легше було б одному впоратись з усіма завданнями чи гуртом? Тож завжди допомагайте одне од- ному і всім, хто потребує вашої допомоги.

Федора навіть прислів’я згадала «Легше там жити, де гуртом робити».

Заняття 9

тема. БілоЧКи-Чарівниці в гостях У Дітей

програмовий зміст: закріпити навички лічби у межах п’яти; з’ясувати, що підсумок не залежить від відстані розміщення предметів; вправляти у порів- нянні двох груп множин, розвивати вміння визначати напрямок у часі; роз- вивати логічне мислення, кмітливість, зорову пам’ять; виховувати бажання займатися математикою.

матеріал: декорація лісу; дві білочки; кошики; гриби; квіти, флане- леграф; набір цифр; картки-завдання до розвивальних ігор «До саду по яб-

лука», «Доповни до числа», «Живі числа», «Совонька».

Хід заняття

— Діти, сьогодні я вам розповідатиму казку, а ви мені трохи допоможете. Жили-були дві білочки, сестриці-чарівниці. Дружно жили і майже ні- коли не сварились. Ліс у них був ось такий. (Вихователь виставляє на стіл декорацію.) Зібралися вони якось за грибами. Взяли кошик і попрямували до лісу. Там вони заглядали під кожну ялинку (показує). От і кошик повний.

Але білочкам захотілося дізнатися, скільки ж грибів вони зібрали. Давайте допоможемо їм. Що потрібно зробити, щоб дізнатися, скільки грибів у ко- шику? Правильно, слід викласти гриби з кошика і полічити. А щоб ви кра- ще запам’ятали число п’ять, послухайте лічилку.

Лапки вбоки, вгору вушка —

Скачуть білочки-подружки. Раз, два, три, чотири, п’ять — По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Спритно роблять вільні вправи… Раз, два, три, чотири, п’ять — Люблять білочки стрибать.

— Давайте розкладемо гриби по галявині. Подивіться, білочки зайняли грибами всю галявину, і тепер вони, мабуть, не вмістяться до кошика.

— Малята, а як ви гадаєте, чи більше стало грибів?

— Так, гриби слід ще раз полічити, для цього ми будемо брати по одно- му грибу й знову їх складемо в кошик.

Вихователь підводить дітей до висновку, що кількість не залежить від відстані між предметами.

— Білочки дуже вдячні вам за допомогу і хочуть із вами пограти. Білоч- ки завжди грають удвох, тож і ми будемо грати парами.

Дидактична гра «До саду по яблука»

Одна дитина у ліву руку бере кошик, а правою «зриває» яблука і лічить від одного до п’яти. Потім передає кошик іншій дитині, яка виймає яблука по одному, називаючи числа у зворотному порядку.

— А тепер трішки відпочинемо.

_{Фізкультхвилинка}

Виростем великими, Яблук нарвемо

І в глибокі кошики

Ми їх зберемо.

— Дуже добре! А зараз білочки хочуть пограти в гру «Доповни числа до 5». Погляньте, які гарні горішки вони знайшли.

На горішках написані цифри. Вихователь показує горіх, а діти— картку з числом, яке є наступним.

_{2 4 1}

— Ось і зібрали ми всі горішки для білочок.

гра «живі числа»

Діти одержують картки з горішками, на яких записані цифри від 1 до 5. Почувши команду «Горішки станьте по порядку», діти шикуються по поряд- ку. Інші перевіряють правильність виконання завдання.

— Дуже люблять білочки гуляти з ранку до вечора і вже переплутали, коли що відбувається, давайте їм підкажемо.

Дидактична гра «Час доби»

Дві команди повинні викласти картинки з часами доби по порядку.

— Гарно ми попрацювали голівками, а тепер час погратися в гру «Со- вонька».

За допомогою лічилки діти обирають «совоньку», вона стає в центрі гніз- да, решта — миші. Вихователь голосно промовляє: «День настає — оживає все»,— миші вибігають зі своїх норок, а совонька ще спить.

Потім він говорить: «Ніч настає — засинає все» — миші зупиняються й стоять нерухомо. А совонька вилітає на полювання. Якщо хтось поворух- нувся, забирає його до себе в гніздо.

— Молодці, ми сьогодні багато чого навчилися, допомогли білочкам. Білочки дуже вам вдячні.

Заняття 10

тема. поДорож КазКами з пір’їнКою

програмовий зміст: продовжувати вчити прямої, зворотної лічби; закріп- лювати знання про пори року; формувати вміння називати, рахувати гео- метричні фігури і розповідати про них; вправляти в умінні орієнтуватися на площині; розвивати логічне мислення, творчу уяву, фантазію; виховува- ти посидючість, бажання прийти на допомогу ближньому.

матеріал: пір’їна; квітка; картки-схеми «Відгадай казку»; дидактичні ігри

«Пори року», «Виправ помилку»; півник; ведмідь; колоски; колобок; клу- бок; порося з геометричних фігур; лисичка; Капітошка.

Хід заняття

— Погляньте, діти, якась чарівна пір’їна, здається, запрошує нас у казку. Рахувати починаймо, в казку швидко вирушаймо 1, 2, 3…

— Здається ми в казці, але в якій? (На килимку — велика квітка.)

— Так, схоже це казка «Дюймовочка». Але де ж сама героїня? Ось книж- ка з казками, мабуть, Дюймовочка її читала, а в ній — дивні малюнки.

_{Дидактична гра «відгадайте казку»}

«Три ведмеді» «Ріпка» «Троє поросят»

«Теремок» «Вовк і семеро козенят» «Гуси-лебеді»

— Я здогадалась, Дюймовочці дуже подобаються казки, і вона вирушила в подорож казками. Але ж вона така маленька, і герої в казках зустрічаються не лише в добрі та чемні, можливо, їй навіть загрожує біда.

Що ж, вирушимо на допомогу Дюймовочці.

— Хто це спить під дубком,

Ще й накрився кожушком.

Тихо-тихо, не збудіть,

То, напевно, спить ведмідь.

Чому ж він спить? Весна вже настала, а він же зовсім пір року не знає.

Дидактична гра «пори року» (картинки з порами року)

— Ведмедик каже, що крізь сон бачив маленьку дівчинку, що з півником розмовляла. А ось і Півник. З якої він казки? (Діти відповідають.)

— Давайте допоможемо йому зібрати колоски. (Пряма і зворотна лічба.)

— Що, Півнику, Дюймовочка була в тебе і пішла до Колобка? А ось і Ко- лобок, він хоче пограти з нами.

Дидактична гра «розкажи про геометричну фігуру»

Діти стають у коло, передають із рук в руки Колобка і кажуть слова: «Ко- лобок, біжи, біжи, про круг нам розкажи».

В кого залишився Колобок, той розповідає про геометричну фігуру.

Наприклад: круг, вміє котитися, не має кутів і сторін.

— Колобок дарує нам чарівний клубочок, який підкаже нам далі доро- гу. А клубок веде до лісу. (Діти сідають за столи.)

— Ой, кого це ми зустріли? (Поросятка.) З якої воно казки? Але воно дивне якесь. Чому? Бо зроблене з геометричних фігур.

_{Дидактична гра «порахуйте геометричні фігури і скажіть відповідь на вушко»}

— Повів нас лубочок до великої річки. Як нам бути?

Дидактична гра «збудуємо місток» (цифровий ряд)

— А біля річки зустрічає нас Капітошка. Ти не бачив Дюймовочку?

— Дюймовочка дала завдання Капітошці. Давайте перевіримо, чи пра- вильно він його виконав.

Дидактична гра «виправте помилку»

Капітошка гадає, що на малюнку чотири прямокутники. А як вважає- те ви?

— Погляньте, клубок привів нас до лисички. Але вона втекла і, мабуть, Дюймовочку заховала. А що це вона залишила? (Велику цукерку)

— А що ж у ній?

План пошуку

1. Пройти по зелених трикутниках.

2. Повернути ліворуч і пройти 3 кроки.

3. Підстрибнути 5 разів.

4. Знайти Дюймовочку не в кошику і не в скриньці.

На килимку знаходяться кошик, скринька, короб.

Діти знаходять Дюймовочку.

— Ось і повернули ми Дюймовочку до своєї квітки і разом з нею здійснили цікаву подорож улюбленими казками. Що вам найбільше запам’яталось?

— А тепер час повертатися до дитячого садку.

Рахувати починаєм,

У дитячий садок вирушаєм.

Заняття 11

тема. поДорож КапітошКи

програмовий зміст: закріпити знання дітей про цифри в межах п’яти; вміти співвідносити цифру з числом і навпаки; вміти розрізняти й називати геометричні фігури; знаходити подібне та відмінне в цих фігурах, розвива- ти логічне мислення; визначити рівень практичних навичок дітей орієнту- ватися в часі, просторі (знати частини доби, усвідомлювати поняття учо- ра, сьогодні, завтра); виховувати бажання працювати самостійно.

матеріал: цифри; геометричні фігури; картки із зображенням пред- метів; іграшковий Капітошка; картки-завдання з розвивальних ігор: «Не по- мились», «Відповідай зразу», «Що змінилось», «Назви предмети зверху, зни- зу», «Який котик відповів правильно?», «Птахи».

Хід заняття

— Який настрій у вас, малята?

— А щоб настрій став ще ліпшим, слід посміхнутись всім навколо.

Посміхнулися сонцю: — Здраствуй, золоте!

Посміхнулися квітці: хай вона росте. Посміхнулися дощику:— Лийся мов з відра! Посміхнулися друзям: зичимо їм добра.

— Чи любите ви казочки?

Казок чимало є на світі — і веселих, і смішних.

Хіба зможемо прожити ми без них?

Стук у двері, заходить Капітошка.

В и х о в а т е л ь. Доброго дня, Капітошко! Чому ти такий сумний?

К а п і т о ш к а. Велика чорна хмарина забрала всіх моїх друзів крапли- нок із чарівного озера, і тепер воно майже висохло, не чути веселих пісень.

Я вже і пісні співав, і просив, і сварився — нічого не допомагає. Хма- рина мені дала чарівні скриньки червоного, зеленого, жовтого кольору. А я прийшов до вас по допомогу.

В и х о в а т е л ь. Допоможемо тобі, Капітошко! Наші діти всім допомо- жуть. Давай свої скриньки, ми зараз полічимо, скільки їх всього? (Три.)

— Якого вони кольору? Яка за рахунком зелена скринька? А скринька червоного кольору? Давайте подивимося, що у них поклала хмаринка.

— Тут лежать картини із завданнями, які необхідно виконати. Щось не відкривається червона скринька. Що ж робити? Та в мене є чарівна палич- ка, зараз нею і скористаємося.

Паличко, паличко — раз, два, три.

Чарівну скриньку відчини.

У червоній скриньці лежить завдання для гри «Весела лічба» (пряма і зворотна в межах п’яти).

^{4 2} ₄

²

^{3 1} ₃

5 ^{1 5}

гра «не помились»

Вихователь виставляє цифри 3, 1, 5, 2, 4; діти повинні дібрати відповід- ну кількість іграшок.

гра «який котик відповів правильно»

— Ви гарно впорались із завданнями, які були в червоній скриньці, а за- раз слід відпочити і послухати, що нам скаже хмарина.

психогімнастика «слухаємо тишу»

Діти йдуть по колу під музику. Музика стихає — діти зупиняються і заплющують очі. Вихователь каже пошепки завдання, діти з заплющеними очима їх виконують: підстрибнути 3 рази, тупнути ногою, присісти, стрибнути 2 рази, погладити себе по голівці, заховати руки за спину.

_{В и х о в а т е л ь}

Паличко, паличко — раз, два, три, Зелену скриньку відчини!

Хмаринка просить подивитись навколо себе і запам’ятати, якого ко- льору предмети.

гра «якого кольору предмети?»

— Що в групі зеленого кольору?

— Що в групі є червоне?

гра «Що змінилось?»

Діти повинні запам’ятати послідовність розташування фігур. За сигналом діти заплющують очі, а вихователь змінює їх місцями.

_{гра «порахуй фігури і скажи на вухо відповідь»}

— Скільки трикутників?

— Скільки кругів?

— Скільки прямокутників?

— Настав час відкрити жовту скриню.

Хмарина не знає, де вона живе — вгорі чи внизу.

гра «зверху — знизу»

Вихователь називає різні предмети, а діти відповідають хором, де вони знахо- дяться. (Підлога, ноги, голова, стеля, літак, трава, хмарина...)

— А зараз пограємо в гру «Птахи».

— Коли прокидаються птахи? (Вранці)

— Ви потягнетесь, коли я скажу «ранок», «день» — літатимете, коли ска- жу «вечір» — сядете навприсядки, «ніч» — спатимете.

— Молодці, ви впорались з усіма завданнями, які хмарина приготувала

Капітошці. Капітошка дякує вам. Ой, а що це за скринька?

— Та це ж синя скринька! Що ж у ній? Допоможи нам ще, будь ласка, паличко!

Паличко, паличко — раз, два, три.

Чарівну скриньку відчини.

— Так, тут сховані веселі краплинки. Візьміть їх, давайте допоможемо їм утворити чарівне озеро.

Як весело краплинки заспівали!

Давайте попрощаємось з ними. Що вам запам’яталось? Які завдання ви б ще хотіли виконати?

Заняття 12

тема. КУроЧКа ряБа

програмовий зміст: навчати дітей просторової орієнтації у визначенні на- прямку вперед — назад; формувати вміння порівнювати предмети за величи- ною; закріпити лічбу в межах трьох; формувати вміння співвідносити чис- ло з цифрою; повторити частини доби; розвивати уяву, мислення, пам’ять; виховувати активність на занятті.

матеріал: курочка; 3 курчат (іграшки); 3 зернятка пшениці; фланелеграф;

3 сороки (площинні); по 1 площинному курчатку на кожну дитину; по 1 ар- кушу чорного картону; по 2 ялинки (велика й маленька); палички; по ком- плекту кружечків (1 — блакитний, 2 — жовтий, 3 — сірий, 4 — чорний).

Хід заняття

У гості до дітей приходить Курочка Ряба, вітається з усіма.

В и х о в а т е л ь. Сьогодні прокинулась Курочка Ряба вранці раненько, глянула на блакитне небо й подумала: «Так ось який сьогодні ранок».

Вихователь показує дітям кружечок блакитного кольору.

— Діти, розкажіть Курочці Рябі, яким для вас сьогодні був ранок. (Роз- повіді дітей.)

_{В и х о в а т е л ь}

Потім вийшла за поріг

Прогулятись у дворі.

А слідом — хлоп’ятка — Жовтії курчатка.

Квокче їм: «Кудах-тах-тах, Не ховайтесь у кущах».

Розбіглися курчатка, не може порахувати їх Курочка. Допоможемо, діти, їй?

Діти лічать курчаток, які розміщені лінійно, по колу, хаотично.

— Бігали курчатка у дворі і знайшли кілька зерняток пшениці. Не мо- жуть порахувати зернятка. Діти, давайте порахуємо зернятка, визначимо, чи вистачить усім.

Діти виконують завдання.

В и х о в а т е л ь. Поснідали курчатка, а тим часом ясно-жовте сонеч- ко визирнуло, а з ним і день настав — ось такий! (Показує кружечок жовто- го кольору.) Зраділи сонечку курчатка й почали бігати вперед-назад. Давай- те й ми разом із курчатками пограємо у гру «Вперед — назад».

Вихователь роздає кожній дитині площинне курчатко. Діти біжать в заданому напрямку за командою вихователя.

^{В и х о в а т е л ь. Притомились курчатка, та й посідали рядочком на со-}

нечку. (Діти сідають.) А з лісу налетіли сороки і хочуть вкрасти наших кур- чаток. Давайте заховаємо їх. Коли я скажу: «Заховайте їх попереду!», — ви покладете їх перед собою, а якщо буде команда «Позаду!» — ви покладете їх за спиною. Намагайтесь ховати курчаток правильно й швидко, щоб сороки їх не побачили. (Діти, сидячи на килимку, виконують завдання.)

В и х о в а т е л ь. Проминув день, почало сутеніти і надійшов вечір — ось такий. (Показує сірий кружечок.) Курочці Рябі вже й не видно, скіль- ки сорок чатує на її курчаток. Допоможемо їй. Вихователь на фланелегра- фі викладає силуети сорок (у межах трьох), а діти показують Курочці від- повідну цифру.

В и х о в а т е л ь. Полетіли собі сороки, а Курочка в сутінках погано бачить і просить допомогти знайти велику ялинку, за якою стоїть її хат- ка. Діти, візьміть у руки дві ялинки, прикладіть їх одна до одної, визнач- те, яка з них велика, а яка маленька, і викладіть велику на аркуші паперу, а щоб Курочка Ряба не заблукала, викладіть із паличок стежечку до вели- кої ялинки.

Діти виконують завдання.

В и х о в а т е л ь. Курочка Ряба подякувала діткам та й повела своїх кур- чат спати. А надворі вже ніч — ось така. (Показує чорний кружечок.) А тепер ми з вами пограємо в гру «Добики». Я називатиму частини доби, а ви буде- те мені показувати відповідні кружечки.

Заняття 13

тема. КолосоК

програмовий зміст: вчити порівнювати чисельність множин шляхом при- кладання і накладання предметів однієї множини на предмети іншої; закріп- лювати вміння об’єднувати дві групи предметів і визначати кількість пере- лічуванням (у межах трьох); уточнити знання дітей про геометричні фор- ми: кулю, куб; розвивати уяву, логічне мислення, пам’ять, дрібну моторику пальців; виховувати стійкий інтерес до математики.

Демонстраційний матеріал: малюнок хатинки (передня стіна якої — квад- рат, дах — трикутник, на стіні намальовані два квадратних вікна, а на даху — одне трикутне вікно); Півник і двоє Мишенят (площинні); один великий стільчик і дві маленькі (площинні); торбини; один куб; одна куля.

роздавальний матеріал: прямокутний аркуш картону, розділений лінією на

_{дві половини — верхню і нижню; вирізані півники; мишенята; пиріжки.}

Хід заняття

В и х о в а т е л ь

Стоїть у лісі хатка Солом’яний дашок. Живуть тут Мишенятка І Півник-когуток.

— З якої вони казки? Скільки Мишенят живе у хатинці? Порахуйте. Скільки тут Півників? (Один.) Скільки всього героїв у цій казці? (Три.)

— А тепер погляньте уважно на хатинку. Якої вона форми, на яку гео- метричну фігуру вона схожа? (На квадрат.) А якої форми дах? (Трикутної.) Мишенята жили в кімнатах з квадратними віконцями. (Покажіть мені, де жили Мишенята..) А Півник жив у кімнатці з трикутним віконечком. (Хто покаже мені, де жив Півник?.)

— То скільки квадратних віконечок у хатинці? (Два.)

— А скільки трикутних? (Одне.)

— А скільки всього вікон у хатинці? (Три.)

— Коли вони сідали обідати, то півник сідав на цей великий стілець, а Мишенята на ці маленькі стільчики. Скільки стільців було у Півника? (Один.) Покажіть мені відповідною цифрою.

— А скільки стільчиків було у Мишенят? (Два.)

— Скільки всього стільців було в кімнаті? (Три.)

— Давайте пригостимо півника і двох мишенят пиріжками. На верх- ній смужечці викладіть Півника і Мишенят. Скільки їх всього ви викла- ли? (Три.)

— На нижній смужечці викладіть пиріжків на один менше. Скільки ви виклали пиріжків? (Два.)

— Чи всім вистачило? Що необхідно зробити, щоб пиріжків вистачило всім? (Докласти ще один пиріжок.)

— То скільки тепер пиріжків? (Три.)

— А тваринок? (Три.)

— Тобто можна сказати, що їх стало порівну. Давайте повторимо це сло- во ще раз і запам’ятаємо його.

— Після обіду Мишенята кличуть нас погратись із ними.

Дидактична гра «сонечко та дощик»

Роздати дітям трикутники і квадрати. Коли вихователь говорить: «Со- нечко»,— діти бігають, стрибають. На слова «Дощик, дощик» діти з трикут- никами біжать до трикутного віконця, а з квадратами — до квадратного (ві-

конця виставлені на стільчиках в протилежних кінцях групи).

В и х о в а т е л ь. Поки ми гралися, наш Півник щось знайшов у тор- бинці і пропонує нам разом подивитися. Давайте спочатку спробуємо дізна-

тися на дотик, що там.

Діти по черзі підходять й обмацують предмети, які знаходяться в торбинці (куля, куб), намагаються називати їх. Вихователь виймає з торби кулю.

— Що це, діти? Якого вона кольору? З чого виготовлена? (З дерева, плас- тмаси, скла, металу.)

— На що схожа куля? Давайте спробуємо її покотити. Чи добре вона ко- титься? А це що? (Кубик.)

— Так, кубик, бо він невеличкий, а якби був великий, то як би називався? (Куб.)

— Якого він кольору? З чого виготовлений? Спробуйте його покотити. Чому він не котиться? (Бо в нього є кути.)

— Чи зміг би куб наздогнати кулю, що котиться з гори? Діти, ось наші Мишенята помітили, що одна сторона куба схожа на їхні віконечка. А якої форми віконечка у мишенят? (Квадратної.)

— Мишенята просять викласти квадратне вікно з сірників. (Діти вико- нують завдання..)

А щоб Півник не образився, ми його віконечко також викладемо. Якої форми віконечко Півника в хатинці? (Трикутної.)

— То що ми будемо викладати? (Трикутник.)

— Півник дуже вдячний дітям і пропонує погратися з ним у гру «Купи пиріжок».

Діти стають у коло, вихователь із Півником посередині. Кожна дитина по черзі підходить і каже:

Півник-дружечок,

Продай пиріжечок!

П і в н и к. Купи!

— Скільки гривнів дать?

П і в н и к. (1, 2, 3) гривні.

Дитина плескає в долоні стільки разів, скільки грошей назвав Півник. Півник роздає пиріжки.

Заняття 14

тема. в гостях У БілоЧКи

програмовий зміст: ознайомити дітей із числом та цифрою 4 шляхом утворення числа додаванням 1 до попереднього; вчити порівнювати мно- жини, визначати кількісне відношення (більше, менше, порівну); вправляти в орієнтуванні в просторі (зліва, справа, вгорі, внизу, посередині); виховувати уважність, активність на занятті.

Демонстраційний матеріал: білочка (іграшка); фланелеграф; лисич- ка, горобець, синичка, зайчик, ведмедик (площинні); гілочка; 4 гриби,

4 горішки.

роздавальний матеріал: каси з цифрами; площинні грибочки і горішки.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Діти, сьогодні нас запросили в гості. А хто нас запро- сив, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

Червонясту шубку має,

По гілках вона стрибає. Хоч сама мала на зріст, Та великий має хвіст,

Як намисто, оченята.

Хто це? Спробуй відгадати! (Білочка.)

— Правильно, ходімо в гості до білочки. Гляньте навколо, скільки гри- бів виросло. А білочка збирає грибочки, настромляє їх на сухі гілочки та су- шить на зиму. Але порахувати їх не вміє. Допоможемо їй? Скільки грибоч- ків висить на гілочці? (Один.)

— А ось білочка несе ще один, начепила його на гілочку та й побігла за іншим. Скільки грибів стало на гілочці? (Два.)

— Що зробила білочка, щоб отримати число два? (До одного грибочка до- клала ще один.)

— Ось вона несе ще грибок. Скільки стало грибів на гілочці? (Три.)

— То що потрібно зробити, щоб утворилось число три? (До числа два до- дати один.)

— Пробігав галявиною їжачок і подарував білочці ще одного великого гриба. Давайте порахуємо разом, скільки грибів стало у білочки. (1 грибок,

2 грибки, 3 грибки, 4 грибки — всього 4 грибки.)

— А тепер ви будете рахувати грибки для білочки. (Вихователь викликає дітей по черзі, і діти рахують гриби.)

— Число чотири позначається цифрою — 4. Ось як вона виглядає. А щоб її запам’ятати, давайте уважно розглянемо її та вивчимо про неї віршик.

Гострий лікоть у четвірки,

Як зачепить — буде дірка.

— Напишемо цифру 4 у повітрі. Білочка пропонує викласти цифру 4 з лісових горішків. (Діти виконують завдання.)

— Як ви думаєте, скільки потрібно паличок, щоб викласти цифру 4? (Три)

— Візьміть три палички і викладіть цифру 4.

_{В и х о в а т е л ь}

Білочка Мілочка — Добра господиня.

В неї є горішки, Шишок повна скриня. Ось метнулась білочка, Заховалась в скриньці, Це вона готує

Нам усім гостинці.

— Білочка хоче нас пригостити горішками. Але горішки не звичайні, а із завданнями.

Перший горішок. Чого буває тільки 4? (Ніжок у стола, ніжок у білочки, коліс у машини.)

Другий горішок: Білочка виставляє гриби, а діти перелічують (у межах 4)

і знаходять відповідну цифру, що позначає цю кількість.

— Третій горішок пропонує пограти.

Дидактична гра «Четвертий зайвий»

Вихователь називає предмети, діти кваліфікують їх за спільною озна- кою і знаходять зайвий. Наприклад: картопля, огірки, редиска, корова, со- бака, кіт, гарбуз, свиня.

Четвертий горішок — фізкультхвилинка.

Лапки в боки, вгору вушка,

Скачуть білочки-подружки. Раз, два, три, чотири, п’ять — По гілках вони летять.

Кожен ранок на галяві

Спритно роблять вільні вправи. Раз, два, три, чотири, п’ять — Люблять білочки стрибать.

— Діти, білочка назбирала грибочків і горішків і хоче визначити, чого більше. Допоможемо їй? Викладіть на верхній смужці 2 грибочки, а на ниж- ній горішків на 1 більше. Скільки горішків ви виклали? (Три.)

— Чого у білочки більше — грибочків чи горішків? На скільки горішків більше? (На один.)

— Що потрібно зробити, щоб грибочків і горішків стало порівну? (До- дати ще один грибочок.)

— Скільки тепер грибочків? (Три.) А горішків? (Три.)

— То чого тепер більше — грибочків чи горішків? (Їх стало порівну.)

— А що ще можна зробити, щоб горішків і грибочків було порівну? (За- брати один горішок.)

— То скільки грибочків стало? Два. А горішків? (Теж два.) Їх знову ста- ло порівну.

_{В и х о в а т е л ь}

Білка ще й торгує трішки, Продає свої горішки: Лисичці-сестричці, Горобцю, синичці, Ведмедику волохатому

Та й зайчику вухатому.

— Всі ці звірі та птахи прийшли до білочки по горішки. Давайте визна- чимо, де хто знаходиться. (Викладає на фланелеграфі.) Синичка — вгорі, ли- сичка — внизу, горобчик — справа, ведмедик — зліва, зайчик — посередині. Діти, білочка дуже рада, що ви приходили до неї в гості. З яким числом та цифрою ви тут познайомились? Білочка бажає вам, щоб ми завжди були дру- зями природи, часто бували в полі, в лісі, біля річки.

Заняття 15

тема. поДорож осіннього листоЧКа

програмовий зміст: вчити ділити квадрат на два прямокутники способом згину навпіл; закріплювати вміння дітей лічити предмети в межах чотирьох та називати числа у прямому та зворотному порядку; повторити цифри від

1 до 4; виховувати цікавість до математики.

Демонстраційний матеріал: кленовий листок із наклеєними очима, но- сом і ротиком; кленова гілочка з листочками; 1 їжачок; 2 ведмедики; 4 яб- лука; 4 груші; папка з цифрами у межах 5; квадрат жовтого кольору; лисич- ка (площинна).

роздавальний матеріал: каси з цифрами; жовті паперові квадратики; но- жиці.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. На високому гіллястому деревці, на гілочці, жив-був листочок. Звали його Барвик. Непомітно настала золота осінь, листочки по- чали залишати дерево по одинці та зграями. І Барвик захотів їх порахувати. Але порахувати не зумів і дуже засмутився. Допоможемо йому, діти? (Діти рахують у зворотному і прямому порядку листочки.)

— Облетіли листочки, один тільки Барвик залишився на гілочці. Сум- но йому стало, й вирішив він помандрувати з вітерцем. Летить листочок, аж дивиться: їжачок збирає яблучка та груші. Думає, порахую, скільки яблук та груш назбирав їжачок. Давайте й ми разом із Барвиком порахуємо. (Діти рахують яблука і груші у прямому та зворотному порядку.)

— Повіяв сильний вітер, підняв Барвика та поніс. Дивиться Барвик: на галявинці Буратіно залишив папку з цифрами. Як почав вітер пустувати, то геть порозкидав цифри. Захотів Барвик зібрати цифри у папку й уважно роз- дивитись їх. Допоможемо йому? (Діти збирають цифри і розглядають їх, об- говорюють, в кого яка цифра.)

— Залетів Барвик далеко в ліс, притомився. А ми разом із листочком

проведемо фізкультхвилинку.

Раз, два — дерева,

Три, чотири —

Вийшли звірі.

А п’ять, шість —

Пада лист

Сім, вісім —

Птахи в лісі,

Дев’ять, десять —

Це сунички підвели

Червоні личка.

— Несе вітерець листочка, коли дивиться Барвик, а лисичка цифри ви- вчає в Лісовій школі. Він зупинився і почав разом із лисичкою вивчати циф- ри. Давайте й ми теж повторимо цифри.

Вихователь біля дошки викладає листочки, а діти знаходять цифру, що позначає дану кількість.

— А що це за шум на галявині? Гляньте, це ж два ведмедики знайшли рамку з медом і не можуть її поділити. От і сваряться. Вирішив Барвик їх по- мирити. Допоможіть поділити рамку на дві частини. Яку геометричну фігу- ру нагадує рамка? (Квадрат.)

— У вас на столиках є жовтий квадрат. Щоб його розділити на дві рів- ні частини, слід скласти квадрат навпіл. Складаємо. Тісно проведемо паль- цями по лінії згину, а тепер розкладемо його знову. Ножицями ріжемо по прямій лінії, що утворилася. На які геометричні фігури розділився квадрат? (Два прямокутники.)

Ведмедики дякують дітям.

— От і вечір непомітно підкрався.

Стежка, озеро, стіжок —

Все у падолисті.

У гніздечку для пташок

Задрімав сухий листок

Заняття 16

тема. хоДить гарБУз по гороДУ...

програмовий зміст: учити дітей розрізняти геометричні фігури за сло- весним поясненням; закріпити вміння рахувати предмети кількісною та по- рядковою лічбою; повторити цифри; уточнити знання про пори року; роз- вивати мислення, пам’ять, зосередженість; виховувати допитливість та ак- тивність на занятті.

Демонстраційний матеріал: фланелеграф; на фланелеграфі: гарбуз, велика диня, 5 малих динь, морква, бараболя, квасоля, огірки, буряки, кошик, на- сіння дині; зайчик, свинка, козлик, гусачок, хлопчик (іграшки); цифри.

роздавальний матеріал: насіння гарбуза; каси з цифрами; геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, прямокутник).

Хід заняття

— Сьогодні на наше заняття з математики прийшов гарбуз і привів усю свою родину.

Ходить гарбуз по городу,

Питається свого роду:

— Ой, чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові? Обізвалась жовта диня, Гарбузова господиня:

— Іще живі і здорові

Всі родичі гарбузові.

— Диня принесла в конверті своє завдання діткам. Потрібно порахува- ти, скільки динь вродило на грядці. (П’ять.) Частину динь забрала у кошик бабуся. Порахуйте, скільки динь у кошику.

— Диня дарує нам своє насіннячко, щоб ми посадили його навесні. По- рахуємо, скільки насінин подарувала диня. Якою лічбою ми рахували? (Кіль- кісною.)

— Правильно, тому що ми ставили питання «скільки?» і рахували кіль- кість предметів.

Обізвалась морковиця,

Гарбузовая сестриця:

— Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові.

— Морквинка принесла нам таку загадку: «Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі». (Морква.)

— А ще вона просить порахувати порядковою лічбою тих, хто приходив поласувати морквою. (Вихователь викладає в рядок зайчика, свинку, козлика, гусачка і хлопчика.) Порахуємо їх по порядку. (Перший... п’ятий.)

— Хто прийшов першим? другим? третім? четвертим? п’ятим? То якою лічба? (Порядкова.)

— Правильно, тому що ми ставили питання котрий? та рахували по по- рядку предмети.

Обізвалась бараболя,

А за нею і квасоля:

— Іще живі, ще здорові

Всі родичі гарбузові.

— Бараболя принесла із собою цифри. Ось вони. Вона хоче побачити, чи знаєте ви цифри. Бараболя буде викликати дітей по черзі, показувати їм

цифри, а діти називатимуть їх. А квасоля принесла з собою ось ці квасолин- ки. Вона хоче, щоб ви порахували їх і показали кількість відповідною циф- рою. (Діти виконують завдання.)

— А зараз разом з овочами пограємо в українську народну гру «Зави- вайтесь огірочки».

Почули нашу пісеньку огірки та й собі обізвались:

Обізвались огірочки,

Гарбузові сини й дочки:

— Іще живі і здорові

Всі родичі гарбузові.

— Огірочки принесли із собою загадки про геометричні фігури. Я буду читати загадки, а ви знайдете у себе на столику геометричні фігури, про які говориться в цих загадках, і покажете огірочкам.

1. Я круглий, кулі я рідня,

Від мене куля і пішла,

Від мого обертання. (Круг.)

2. Чотири в мене є кути

Усі вони прямі,

А от із чотирьох сторін

Лиш протилежні рівні. (Прямокутник.)

3. Маю собі три кути,

Три вершини й сторони. (Трикутник.)