Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕНЕДЖМЕНТ ТУРИЗМУ Word.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

3.4. Ресторанне господарство

Харчування туриста під час подорожі забезпечується під-

приємствами громадського харчування, які виробляють, ре-

алізують напівфабрикати та готову їжу, організовують її спо-

живання. До цих підприємств належать фабрики-кухні,

їдальні, ресторани, кафе, закусочні, буфети та ін. У діяльності

підприємств громадського харчування вирішальне значення

Туристична індустрія як об’єкт управління

115

мають виробництво, реалізація та організація споживання го-

тової їжі. Дві третини продукції, яка реалізується ними, — це

продукція власного виробництва.

За виробничо-торговельною ознакою підприємства громадсь-

кого харчування поділяються на заготівельні, доготівельні та

підприємства з повним циклом виробництва та обслуговування.

Заготівельні підприємства відрізняються високим рівнем

механізації праці, вони призначені для централізованого ви-

пуску напівфабрикатів, а також кулінарних і кондитерських

виробів. Це фабрики кулінарних виробів і напівфабрикатів,

фабрики-кухні тощо. Найбільш механізованим підприємством

є фабрика-кухня. Вона оснащена сучасним високопродуктив-

ним устаткуванням, має складське господарство, спеціалізо-

вані комори, холодильники та морозильні камери. Фабрика-

кухня випускає продукцію власного виробництва, яка

доставляється на доготівельні підприємства. В її будівлі мо-

жуть розташовуватися ресторани, кафе, бари.

Доготівельні підприємства громадського харчування

працюють на напівфабрикатах високого ступеня готовності та

готових охолоджених стравах, що надходять із заготівельних

підприємств. До них належать вагони-ресторани, кафе, заку-

сочні, буфети та ін.

Підприємства з повним циклом виробництва та обслу-

говування здійснюють обробку сировини та виробляють готову

їжу, а потім самотужки реалізують та організовують її спожи-

вання в залах, буфетах тощо. До них належать ресторани,

їдальні та ін.

Залежно від архітектурно-планувальних особливостей

будівлі, художнього оформлення та умеблювання приміщень,

якості й асортименту їжі та послуг, місця розташування, рівня

цін, кваліфікації обслуговуючого персоналу та інших показни-

ків, підприємства громадського харчування поділяють на ка-

тегорії.

Категорія — ознака, що характеризує рівень обслугову-

вання. Вона позначається символом —  (зірка). Найвища кате-

горія туристичного підприємства харчування — п’ять зірок,

найнижча — одна зірка. Підприємства, що не пройшли сер-

тифікації за європейськими стандартами, зберігають стару

класифікацію — п’ять націночних категорій: люкс, вища, І, ІІ,

Розділ 3

116

ІІІ. Для ресторанів встановлюються такі категорії, як люкс,

вища, І, ІІ; кафе загального типу — вища, І, ІІ; спеціалізова-

них кафе — І, ІІ; барів — люкс, вища, І, ІІ; буфетів — І, ІІ, ІІІ;

закусочних загального типу та їдалень — ІІ, ІІІ.

В обслуговуванні туристів особливо важливу роль відіграє

ресторанне господарство — невід’ємна складова готельної

індустрії. Основна діяльність ресторанного господарства поля-

гає у виробництві, реалізації та організації споживання готової

їжі. Крім того, ці підприємства ще забезпечують певну культу-

ру обслуговування, оскільки туристи відвідують ресторани не

тільки з метою харчування, але й для приємного проведення

часу — вживають алкогольні напої, слухають музику, див-

ляться розважальні програми тощо.

Культура обслуговування в ресторанах (кафе) складається з

таких основних елементів:

— режим роботи ресторанного підприємства;

— архітектурно-планувальні особливості, площі та санітар-

но-технічне оснащення приміщень (мінімальна площа залу

для організації харчування — 1,4 м 2 на одне посадкове місце);

— оснащеність ресторану столовим посудом, столовими на-

борами, інвентарем, меблями;

— санітарно-гігієнічний стан приміщень, столового посуду,

столових наборів, столової білизни, спецодягу;

— зовнішній вигляд та особиста гігієна обслуговуючого

персоналу;

— взаємовідносини обслуговуючого персоналу з клієнтами,

техніка та оперативність обслуговування відвідувачів (20 хви-

лин — оптимальний термін обслуговування з моменту надання

меню);

— дотримання вказаного в меню асортименту страв, напоїв

і кулінарних виробів;

— якість музичного обслуговування та розважальної про-

грами;

— відповідність додаткових послуг, що надаються рестора-

ном, регламентованому переліку.

Культура обслуговування разом з якістю продукції визна-

чають рівень обслуговування в ресторанному господарстві.

Якість ресторанної продукції знаходиться під впливом ці-

лого ряду чинників: організація, технічна оснащеність і сані-

Туристична індустрія як об’єкт управління

117

тарно-гігієнічний стан виробничих приміщень, у першу чергу

кухні; професійна підготовка спеціалістів, особливо кухарів;

впровадження сучасних технологій і передового досвіду приго-

тування їжі; використання якісної сировини та наявність під-

собних приміщень і устаткування, що дозволяють зберігати

сировину в належному стані (комори, морозильні та холодиль-

ні камери); впровадження прогресивних форм організації пра-

ці, вдосконалення системи матеріального заохочення праців-

ників ресторану.

Поряд з основною діяльністю підприємства ресторанного

господарства надають туристам цілу низку додаткових послуг.

За бажанням відпочивальників забезпечуються доставка страв

за замовленням й обслуговування в номерах готелю.

Ресторанами на замовлення туристів виготовляються кулі-

нарні й кондитерські вироби з додатковим оформленням або

особливо складні у виконанні.

За бажанням туристських груп організовуються етнографічні

вечері, де національні особливості виявляються в одязі офіціан-

тів, репертуарі оркестру і, головне, в асортименті страв і напоїв;

урочисті та святкові заходи, наприклад, новорічні свята, з обслу-

говуванням понад установленого режиму роботи підприємства.

У торговельних залах ресторанів налагоджується продаж

обідів і вечерь додому, туристських наборів харчування в спе-

ціальній упаковці, придатних для вживання на лоні природи та в

автомобілі. Там реалізується і буфетна продукція: кондитерські

вироби, прохолодні напої, соки, цукерки, сигарети тощо.

Класифікація ресторанів

У світі не існує єдиної, загальноприйнятої класифікації

ресторанів. Однак всі експерти погоджуються, що ресторани

можна поділити на дві основні категорії: повносервісні й спе-

ціалізовані. Серед інших категорій можна виділити ресторани

швидкого обслуговування; ресторани, що спеціалізуються на

обідах; ресторани для особливих випадків; повсякденні; націо-

нальні тощо. За такого розподілу деякі ресторани опиняться

одразу у двох категоріях. Наприклад, Тасо Веll — це націо-

нальний ресторан швидкого обслуговування.

Повносервісними називаються такі ресторани, де дуже

широкий вибір страв, особливо порційних (принаймні 15), з

Розділ 3

118

яких майже всі приготовлені на кухні цього ж ресторану. Пов-

носервісні ресторани можуть бути як готельні, так й автономні,

їх можна класифікувати за цінами, атмосферою й пропонова-

ним меню.

Страви, які готуються в більшості цих ресторанів, потрап-

ляють до розряду високої кухні. Найчастіше там поширені

традиції французької й італійської кулінарії, які, на думку

західних гурманів, є кращими у світі. Рівень обслуговування в

повносервісних ресторанах зазвичай дуже високий: метрдотель

зустрічає й саджає гостей за стіл, старший офіціант дає поради

з приводу страв і пояснює їхні особливості та смакові якості,

він також рекомендує вино, що найкраще смакує з цими стра-

вами. У деяких фешенебельних повносервісних ресторанах

використовуються приставний стіл для закусок або візок на

коліщатах — обов’язковий атрибут так званого французького

обслуговування.

Спеціалізовані ресторани. Спеціалізація ресторанів може

бути найрізноманітнішою: швидке обслуговування, сімейне,

повсякденне. Ресторани можуть також спеціалізуватися на

національних кухнях, на приготуванні вечерь, обідів і снідан-

ків та ін. Як уже зазначалось, ця класифікація перетинається

з іншими, а отже, один і той самий ресторан може бути одно-

часно й спеціалізованим, і повносервісним.

Ресторани швидкого обслуговування пропонують меню,

обмежене гамбургерами, смаженою картоплею, курчатами,

різними рибними й національними стравами тощо. Обмеження

й стандартизація меню дозволяють значно прискорити обслу-

говування та здешевити виробництво їжі. Клієнти роблять за-

мовлення біля прилавка під яскраво освітленим меню, на якому

зображена вся пропозиція страв і напоїв. У багатьох ресторанах

відвідувачі навіть прибирають за собою посуд, що дозволяє

знизити собівартість страв. Зазвичай ресторани швидкого об-

слуговування спеціалізуються на приготуванні однієї “фірмо-

вої” страви, у США — це наприклад:

гамбургери — McDonald’s, Burger King, Wendy’s;

піца — Pizza Hut, Domino, Godfather’s Steak, Ponderosa;

морепродукти — Long John Silver’s, Red Lobster;

курча — KFC, Church’s;

млинці — International House pf Pancaces, Country Kitchen;

Туристична індустрія як об’єкт управління

119

сендвічі — Subway;

мексиканська кухня — Tako Bell, El Torito, Chi Chi’s.

У багатьох великих містах світу, де земля дорога, відкри-

ваються маленькі ресторанчики, де люди можуть нашвидку-

руч перекусити навстоячки. Прикладом цього є $1 Chinese

Fast Food, де відвідувачі можуть купити маленьку порцію

рівно за 1 долар. Така форма обслуговування відрізняється

оперативністю, оскільки кухарі мають змогу заздалегідь за-

готовити велику кількість певних страв, поставити їх на неве-

ликий вогонь і, за потреби, подавати маленькими порціями.

Для відвідувачів ця форма також зручна й цікава, оскільки

вони можуть за $3—4 скуштувати кілька смачних і оригі-

нальних страв.

Види та форми ресторанного обслуговування

У ресторанному господарстві виділяють обслуговування за

допомогою офіціантів та самообслуговування. Обслуговування

за допомогою офіціантів поділяється на французьке, російське

та американське.

Французьке обслуговування. Цей вид обслуговування ха-

рактерний для ресторанів високої кухні, де він підкреслює

елегантність атмосфери. Їжа подається на великому блюді й

розкладається по тарілках перед столиком клієнтів на візку,

обладнаному газовим пальником для підігріву їжі. Французьке

обслуговування вважається найбільш ефектним і дорогим ви-

дом ресторанного обслуговування.

Для французького обслуговування потрібна ціла бригада

обслуговуючого персоналу, в складі якої повинні бути:

— maitre d’hotel — метрдотель;

— chef de rang — старший офіціант, відповідальний при-

близно за чотири столики. Він зустрічає гостей, дає пояснення з

приводу меню й приймає замовлення, стежить за оперативністю

обслуговування й особисто розкладає їжу по тарілках гостей,

нарізає м’ясо, змішує салати та ін. на візку поруч зі столиком;

— demi chef de rang — помічник старшого офіціанта, при-

ймає замовлення на напої, подає блюда;

— commis de rang — офіціант, що подає воду, хліб, масло,

він також передає замовлення на кухню, привозить звідти віз-

ки з їжею, прибирає зі столу.

Розділ 3

120

Російське обслуговування передбачає, що їжа готується

цілком і повністю на кухні, м’ясо нарізується на порції й кла-

деться на блюдо так само, як і всі гарніри. У такому вигляді

блюдо підноситься до столика, за яким сидять гості. За допомо-

гою великої ложки й виделки офіціанти, зазвичай у білих ру-

кавичках, накладають кожному гостеві в його персональну

тарілку порцію м’яса і гарнірів. Такий вид обслуговування

зручний для банкетів і вечірок.

Американське обслуговування — це спрощений варіант

російського обслуговування. Їжа готується й розкладається по

порційних тарілках безпосередньо на кухні, потім офіціанти

розносять тарілки гостям. Цей вид обслуговування користуєть-

ся популярністю завдяки його оперативності: замовлення ви-

конується швидко, а їжа подається з жару.

Система самообслуговування в ресторанному господарстві

передбачає такі чотири види:

— система кафетерію (коли клієнт проходить із підносом

уздовж прилавків, які охолоджуються або нагріваються, від-

бираючи потрібні йому страви;

— система вільного потоку (добирання страв із прилавків і

вітрин за принципом “шведського столу”, без утворення чер-

ги);

— механізована роздача страв із “карусельних” багатоярус-

них прилавків, що повільно обертаються;

— автоматизована роздача страв і напоїв із використанням

швидкодіючих торгових автоматів.

Діяльність підприємств ресторанного господарства тісно

пов’язана зі зміною потоку туристів у курортних і рекреацій-

них центрах. Залежно від режиму роботи підприємства ресто-

ранного господарства поділяються на цілорічні та сезонні, а за

організацією — закриті, відкриті та змішані форми.

Закрита форма організації ресторанного господарства

розрахована на організованих туристів, які оплачують послуги

харчування заздалегідь, коли купують путівку. Вони, як пра-

вило, харчуються в ресторанах, кафе, буфетах готелів, де про-

живають. Для них організовують триразове харчування або за

бажанням 1— чи 2-разове харчування:

BB (Bermuda Plan) — одноразове харчування, як правило

сніданок;

Туристична індустрія як об’єкт управління

121

HB (Modified American Plan) — напівпансіон, тобто двора-

зове харчування. Включає сніданок та обід або сніданок і вече-

рю;

FB (American Plan) — повний пансіон, тобто триразове

харчування. Включає сніданок, обід і вечерю;

AL (All inclusive) — усе включене: триразове харчування, а

також легкий сніданок, закуски, легка вечеря, напої місцевого

виробництва.

Харчування організованих туристів здійснюється в орієн-

товні інтервали часу:

— сніданок — 8 00 —10 00 ;

— обід — 12 00 —15 00 ;

— вечеря — 18 00 —20 00 .

Закрита форма організації ресторанного господарства пе-

редбачає обслуговування “табльдот”, “шведський стіл” та ін.

“Табльдот” — це обслуговування за єдиним для всіх клієн-

тів меню, без права вибору страв. “табльдот” у більшості випад-

ків використовується при організації харчування туристських

груп. Він часто застосовується в санаторіях, пансіонатах, бу-

динках відпочинку тощо. “табльдот” популярний при органі-

зації харчування великих груп туристів у маршрутних турах

та на з’їздах, конференціях, конгресах.

“Шведський стіл” — це вільний вибір страв, виставлених

на загальному столі, за принципом самообслуговування. Він

дозволяє вибирати страви в кількості та асортименті, що бажає

клієнт. Виносити їжу за межі ресторану, як правило, заборо-

няється.

Для організації харчування за закритою формою в рестора-

нах готелів можуть використовуватись талони, які роздаються

клієнтам. Особливо це характерно для учасників з’їздів, кон-

ференцій, конгресів.

Організовані туристи не обмежуються харчуванням, що

входить до путівки. Вони додатково купують фрукти, морози-

во, напої тощо. Цьому значно сприяє розгалуженість мережі

підприємств ресторанного господарства, рівень та якість об-

слуговування в них.

Відкрита форма організації ресторанного господарства

розрахована на самодіяльних туристів, а також організованих

відпочивальників, які купують послуги харчування на місці.

Розділ 3

122

Туристи оплачують спожиті страви та напої безпосередньо в

ресторанах. Для них, як правило, пропонується обслуговуван-

ня “А ля карт” — вільний вибір страв у будь-якій кількості й

асортименті, вказаному в меню.

Змішана форма організації ресторанного господарства

поєднує характерні особливості двох вищевказаних.

Питання та завдання для самоперевірки

1. Які послуги надають підприємства громадського харчу-

вання?

2. Як класифікуються підприємства громадського харчу-

вання за виробничо-торговельною ознакою та рівнем обслуго-

вування?

3. Які елементи визначають рівень обслуговування в ресто-

ранному господарстві?

4. Охарактеризуйте повносервісні та спеціалізовані рестора-

ни.

5. Які види обслуговування за допомогою офіціантів існують

в ресторанному господарстві?

6. Які види самообслуговування існують в ресторанному

господарстві?

7. Чим закрита форма організації ресторанного господарства

відрізняється від відкритої?

8. Що таке “табльдот”, “шведський стіл” і “а ля карт”?