6.2. Державні метрологічні заклади і відомча метрологічна служба

Метрологічна служба України складається із держаної і відомчих метрологічних служб. Очолює державну метрологічну службу Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації. До складу державної метрологічної служби також входять: головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні – Державне науково–виробниче об'єднання "Метрологія", Державний науково–дослідний інститут "Система", Український, Дніпропетровський, Iвано–Франківський, Харківський та Білоцерківський центри стандартизації та метрології; державні служби єдиного часу й еталонних частот, стандартних зразків речовин та матеріалів, стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів; територіальні органи державної метрологічної служби в Республіці Крим, областях, містах і районах. Головні організації мають спеціалізацію за видами вимірювань та напрямами діяльності.

Відомчі метрологічні служби діють у складі міністерств (відомств), підприємств і організацій незалежно від форм власності. Метрологічні служби підприємств та організацій повинні підпорядковуватися керівнику, що керує технічною політикою підприємства.

Практично всі великі підприємства України мають свої метрологічні служби. Основним принципом оснащення відомчих метрологічних служб є створення комплексних перевірочних лабораторій для конкретних видів вимірювань.

Основні положення про структуру, функції та взаємодію державної і відомчих метрологічних служб викладені в ДСТУ 2682–94 "Метрологія. Метрологічне забезпечення. Основні положення".

Лекція №7.

Державна система стандартизації

7.1. Організаційна система стандартизації.

7.2. Категорії і види стандартів.

7.3. Порядок розроблення стандартів, упровадження, нагляд за їх додержанням.

7.4. Стандартизація будівельних матеріалів і виробів.

Література: [1], С.51-55; [2], С.129-135.

Стандартизація — це діяльність, спрямована на розроблення і встановлення вимог, норм, правил, характеристик, що забезпечують право споживача на придбання товару необхідної якості, право на безпеку та комфортність праці.

7.1. Організаційна система стандартизації

Процес стандартизації включає в себе встановлення і використання спеціальних документів – стандартів (від англ. standard – норма, зразок). Стандарт – це нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс нормативних правил та вимог до об'єкта стандартизації, які затверджуються компетентним органом. Об'єктами стандартизації є відповідні види продукції, норми, вимоги, методи, терміни, позначення тощо, які можуть часто використовуватися в науці, техніці, будівництві.

Використання стандартів дає змогу поліпшувати якість продукції, підвищувати рівень уніфікації й взаємодії, розвивати автоматизацію виробничих процесів, збільшувати ефективність експлуатації та ремонту виробів.

У галузі будівництва стандартизації підлягають методи розрахунків та проектування конструкцій і споруд, вимоги до матеріалів та виробів, допуски на стадії монтажу й будівництва будов і споруд, методи випробувань та проведення вимірювань, методи представлення й обробки отриманих вимірювань.

Реалізацію державної політики в галузі стандартизації, державний нагляд за додержанням обов'язкових вимог стандартів та інших нормативних документів в Україні здійснюють Державний комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) і Державний комітет будівництва, архітектури й житлової політики України (Держбуд України).

Вони організовують фундаментальні дослідження у сфері стандартизації, проводять видавничу діяльність і підготовку кадрів у зазначеній сфері.

В Україні стандартизація спрямована на забезпечення єдиної технічної політики, захист інтересів споживачів, економію всіх видів ресурсів, відповідність національних нормативних документів законодавчим актам та світовим аналогам.