7.2. Категорії і види стандартів

Нормативні документи з стандартизації розподіляють за такими категоріями залежно від галузі їх дії:

– міждержавні стандарти – ГОСТ;

– державні стандарти України – ДСТУ;

– галузеві стандарти України – ГСТУ;

– стандарти науково–технічних та інженерних товариств і спілок України – СТТУ;

– технічні умови України – ТУУ;

– стандарти підприємств – СТП.

У галузі будівництва спільно зі стандартами діють "Строительные нормы и правила" (СНиП) та "Державні будівельні норми" (ДБН). В Україні чинні також галузеві стандарти (ОСТ) і технічні умови (ТУ) колишнього СРСР, затверджені до 1 січня 1992 р., республіканські стандарти (ОСТ УССР) колишньої УРСР, затверджені до 1 серпня 1991 р., термін чинності яких не закінчився та якщо вимоги цих нормативних документів не суперечать чинному законодавству України.

Позначення нормативного документа в загальному вигляді складається з індексу, номера та відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження. Позначення стандартів мають такі індекси:

ДСТУ – державні стандарти, затверджені Держстандартом України;

ДСТУ Б – державні стандарти в галузі будівництва та будівельних матеріалів, затверджені Держбудом України;

ДСТУ ISO, ДСТУ IEK, ДСТУ ICO/IEK – державні стандарти, через які запроваджено стандарти Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) або Міжнародної електротехнічної комісії (IEK) чи стандарти, прийняті спільно цими організаціями (ISO/IEK). Номер стандарту відповідає номерові міжнародного стандарту;

ГОСТ, ГОСТ ИСО – міждержавний стандарт, що використовується в Україні як державний стандарт;

РСТ УССР – республіканські стандарти колишнього СРСР. Розробляють стандарти таких видів: основоположні; на продукцію, послуги; на процеси; методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).

У разі відсутності державних стандартів України на окрему продукцію чи послуги (ГОСТ, ДСТУ) або в разі встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів, розробляють галузеві стандарти (ДСТУ Б, ГСТУ).

У тих випадках, коли відсутні державні чи галузеві стандарти, розробляють технічні умови – нормативний документ, що регулює стосунки між виробником та споживачем продукції. Технічні умови підлягають державній реєстрації в територіальних органах Держстандарту України.

Стандарти СТТУ розробляють у разі необхідності поширення й впровадження систематизованих та узагальнених результатів фундамент­альних і прикладних досліджень, одержаних у певних галузях знань чи сферах професійних інтересів.

7.3. Порядок розроблення стандартів, упровадження, нагляд за їх додержанням

Розробленням державних стандартів України займаються технічні комітети із стандартизації (ТК), міністерства або організації, що мають у відповідній галузі необхідний науково–технічний потенціал. Розроблення державного стандарту розпочинається після укладання договору організації-розробника з Держстандартом України або Держбудом України. Організація-розробник готує проект стандарту згідно з договором і технічним завданням на розроблення стандарту, а потім розсилає його на відзив в інші профільні організації. На основі зауважень і пропозицій, викладених у відзивах, проект стандарту допрацьовується й направляється зацікавленим погоджувальним організаціям. Після погодження проект стандарту знову допрацьовується та уточнюється, потім приймається рішення організації–розробника про подання його остаточної редакції на затвердження до Держстандарту України або Держбуду України.

Затверджуючі органи організують державну експертизу проекту стандарту, до якої залучаються науково–дослідні організації, відомі вчені та фахівці. Розглянувши результати експертизи, державний стандарт затверджують і визначають дату надання чинності або повертають на дороблення.

Стандарт вважається впровадженим, якщо до встановленої дати надання чинності необхідна технічна документація відповідає вимогам стандарту, а продукція випускається відповідно до цієї документації.

Держстандарт України та його територіальні органи здійснюють державний нагляд за вчасним впровадженням і за додержанням вимог стандарту.

Органи, які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, мають право: заборонити випуск, зберігання, транспортування, використання й реалізацію продукції, в тому числі імпортної, виготовленої з порушенням стандартів норм та правил; заборонити випуск і реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не пройшла її в установлені строки; вносити пропозиції про скасування, обмеження строку дії або перегляд стандартів.

Перевірку чинних стандартів здійснюють не менше від одного разу за п'ять років для забезпечення їх відповідності чинному законодавству України, потребам населення і держави, обороноздатності, рівню розвитку науки й техніки, досягнутому на момент перевірки стандарту, а також для встановлення ступеня їх відповідності вимогам міжнародних та національних стандартів інших країн.

Скасування стандарту здійснює орган, що затвердив цей стандарт, у разі припинення випуску продукції (використання процесу, надання послуг), регламентованої цим стандартом, а також у разі розроблення замість нього іншого нормативного документа.