- •Технологія виготовлення засобів вимірювання - технологічна термінологія. Виробничі особливості приладобудування
- •1.1 Технологічна термінологія
- •1.2 Технологічність конструкції виробу. Якість продукції приладобудування
- •1.3 Основи технології виготовлення вимірювальних приладів, особливості приладобудування
- •1.4 Типи виробництв
- •2.1 Виготовлення заготовок і деталей приладів методами лиття
- •2.1.1 Загальні вимоги до якості виливок. Загальні принципи конструювання виливок
- •2.1 3 Лиття в кокіль
- •2.1.4 Лиття під тиском
- •2.2 Виготовлення заготівель і деталей приладів методами порошкової металургії
- •Технологія виготовлення деталей за методом порошкової металургії. Основні технологічні властивості порошків:
- •2.3 Виготовлення деталей засобів вимірювання з пластмас
- •2.3.1 Переробка пластмас у вироби
- •Якість деталей з пластмас характеризується такими параметрами:
- •2.3.2 Технологічні принципи конструювання пластмасових деталей
- •3.1 Відрізання заготівель
- •3.2 Обробка зовнішніх поверхонь
- •3.2.1 Обробка на токарних верстатах Установка та закріплення деталей на токарних верстатах проводиться в дво- або трикулачкових самоцентруючих патронах.
- •3.2.2 Обробка отворів лезовим інструментом Обробка отворів різної форми (циліндричних, конічних, ступінчастих) займає в загальному об'ємі механічної обробки значне місце.
- •3.3 Нарізання різьби на деталях приладів
- •3.3.2 Нарізання різьби мітчиками
- •3.3.3 Фрезерування різьби
- •3.3.4 Накочення різьби
- •3.3.5 Шліфування різьби
- •3.3.6 Доведення різьби
- •3.3.7 Обробка деталей зубчастих зачеплень
- •3.4 Оздоблювальні види обробки поверхонь деталей приладів
- •Хімічні, електрохімічні, ультразвукові та променеві методи обробки матеріалів
- •4.1 Хімічне і електрохімічне травлення
- •Для травлення і видалення металу тільки з певних ділянок всю поверхню деталі покривають захисним кислотостійким шаром (лаку, воску), за виключенням місць, що підлягають травленню.
- •4.2 Електроерозійні методи обробки Електроерозійні методи обробки засновані на руйнуванні (ерозії) металу під дією електричного струму. До них відносяться електроіскровий та електроімпульсний методи.
- •4.2.1 Електроіскровий метод
- •4.2.2 Електроімпульсний метод
- •4.3 Обробка за допомогою ультразвукових (уз) коливань
- •4.4 Лазерна (світлопроменева) обробка
- •Електрохімічні, хімічні й лакофарбові покриття
- •5.1 Види та призначення захисних, захисно-декоративних і спеціальних покриттів. Методи їх нанесення Неорганічні покриття. Металеві і неметалеві покриття за своїм призначенням діляться на:
- •5.1.1 Способи і особливості нанесення металевих покриттів
- •5.1.2 Неметалеві неорганічні покриття
- •5.1.3 Контроль якості металевих і неметалевих неорганічних покриттів
- •5.2 Підготовка поверхонь під фарбування
- •5.2.1 Видалення старих покриттів
- •5.2.2 Підготовка поверхні під фарбування. Очищення
- •5.2.3 Нанесення спеціальних покриттів перед фарбуванням поверхні
- •5.3 Способи нанесення лакофарбових матеріалів
- •Технологія збирання вимірювальних приладів. Випробування звт. Технологічна підготовка звт
- •6.1 Особливості збирання звт
- •6.2 Випробування звт
- •6.2.1 Основні поняття про випробування виробів
- •6.2.2 Види випробувань
- •6.3 Поняття про технологічний процес
- •6.4 Технологічна підготовка виробництва звт
- •6.5 Технологічне відпрацювання конструкції
- •6.6 Вибір оптимального варіанту технологiчного процесу
- •Перелік використаних джерел
3.3 Нарізання різьби на деталях приладів
Різьба є поверхнею, яка утворюється при гвинтовому русі плоского контуру по циліндричній поверхні. В залежності від форми поверхні, на якій утворена різьба, і напрямку гвинтового руху різьбу ділять на:
- циліндричну і конічну;
- зовнішню і внутрішню;
- з правим і лівим обертанням.
Довжина згвинчування є довжиною дотику гвинтових поверхонь зовнішньої і внутрішньої різьб в осьовому напрямку, вона визначається конструктивним розрахунком спряжених деталей.
Для виготовлення різьби застосовують наступні методи:
- нарізання на токарно-гвинторізних верстатах;
- нарізання мітчиками і плашками;
- фрезерування;
- накочення;
- шліфування;
- доведення.
Вибір методу виготовлення різьби залежить від точності різьбових з’єднань і об’єму виробництва. Нарізання різьби різцями на токарно-гвинторізних верстатах виконують в тому випадку, коли в серійному виробництві необхідно одержати різьбу високого класу точності.
Нарізання різьби на токарно-гвинторізних верстатах проводять фасонними різьбовими різцями, призматичними або круглими гребінками однонитковими або багатонитковими.
Для нарізання зовнішньої і внутрішньої різьби в деталях з невисокою точністю в крупносерійному і масовому виробництві зазвичай застосовують круглі плашки і мітчики.
Нарізання різьби круглими плашками і мітчиками проводять на свердлильних, токарних, револьверних, болтонарізних верстатах і токарних автоматах, а також на спеціальних різьбонарізних верстатах.
Круглими плашками звичайно нарізають різьби з малими діаметрами (до 10 – 12 мм). Для великих розмірів різьби вигідніше застосувати різьбонарізні головки.
Внутрішні різьби звичайно нарізають мітчиками.
3.3.1 Нарізання різьби круглими плашками
Плашки застосовують для нарізання зовнішньої різьби. Розміри плашок для нарізання великої і дрібної метричної різьби і трубної циліндричної різьби регламентовані ГОСТ 9740-71 і ТУ по ОСТ 2И55-1-73, для трубної конічної різьби - ГОСТ 6228—71.
Діаметри стрижнів під нарізання метричної різьби вибирають за ГОСТ 19258-73, трубної циліндричної різьби за ГОСТ 21347-75, трубної конічної різьби за ГОСТ 21349-75.
Основні геометричні і конструктивні параметри круглих плашок вказано на рис. 3.2.
Рисунок 3.2 - Основні геометричні і конструктивні параметри круглих плашок
На забірній частині плашки обов'язково передбачається задній кут. Звичайно а = 7-10 .
Кут конуса забірної частини плашок φ = 20-30°. При нарізанні різьби плашками необхідно приймати менші кути φ з метою поліпшення якості нарізаної різьби і збільшення стійкості плашок.
Товщина шару, що зрізується круглими плашками, відносно невелика, що визначає спрацьовування по задніх поверхнях. Припустима величина зносу (у мм) визначається як найбільша ширина поверхні зносу на одному з зубів
h = 0,1 d*0,5, (3.1)
де d-номінальний діаметр різьби, мм.
3.3.2 Нарізання різьби мітчиками
Найбільш широко з різальних інструментів для нарізання внутрішньої різьби застосовують мітчик. Розрізняють мітчики ручні, машинно-ручні, машинні і гайкові. Мітчики машинно-ручні для метричної різьби з великим і дрібним кроком виготовляють за ГОСТ 3266-71, мітчики машинні з гвинтовими канавками за ГОСТ 17933-72. Мітчики машинно-ручні з укороченими канавками за ГОСТ 17931-72, мітчики гайкові за ГОСТ 1604-71, ГОСТ 5.1764-72, ГОСТ 6951-71, мітчики ручні за ОСТ 2И50-1-73. Мітчики машинно-ручні твердосплавні виготовляють за ГОСТ 3266-71, ТУ 2035-116-70, мітчики машинні для нарізання різьби < 1 мм за ГОСТ 8859-60 і ГОСТ 8859-74, мітчики машинні для верстатів із ЧПК за ОСТ 2И52-1-74. Мітчики машинно-ручні для нарізання трубної різьби виготовляють за ГОСТ 3266-71, ГОСТ 6627-74, ОСТ 2И50-1-73, ТУ 2-035-116-70.
Для нарізання трапецеїдальної різьби застосовують мітчики-протяжки. Діаметри отворів під нарізання метричної різьби регламентовані ГОСТ 19257-73. З огляду на те, що стійкість мітчиків приблизно обернено пропорційна куту φ забірної частини, необхідно прагнути до роботи мітчиками з більшою довжиною забірної частини. Тому при нарізанні різьби в наскрізних отворах варто застосовувати гайкові чи одинарні машинно-ручні мітчики з φ = 7°, а при нарізанні різьби в глухих отворах одинарні машинно-ручні мітчики з φ = 13° чи φ = 7°, при умові, що допускається відповідний цим кутам збіг різьби (недорізані нитки). Основні геометричні параметри мітчиків вказано на рис. 3.3.
Застосування комплектних машинно-ручних мітчиків доцільно тільки при нарізанні різьби в глухих отворах, що мають обмежені довжину і збіг різьби.
На відміну від інструментів інших типів стійкість мітчиків через їхні специфічні особливості не вибирають, а визначають за формулами при обраних швидкостях різання.
Рисунок 3.3 - Основні геометричні параметри мітчиків
